Рішення № 73841619, 03.05.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 травня 2018 року м. Рівне №817/739/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Єрмошкіної Л.І.; представника позивача – адвоката ОСОБА_1 (ордер серії РН-319 №011); представника відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 27 грудня 2017 року); розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі іменується – позивач) до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №011329 від 12.09.2017.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у лютому 2018 року дізнався про прийняту відповідачем постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №011329 від 12.09.2017. Однак, позивач не погоджується з даною постановою, оскільки позивач не виступав автомобільним перевізником, до якого повинен бути застосований адміністративно-господарський штраф. Позивач передав у користування даний автомобіль ТОВ «Будівельна компанія «Спеціалізоване управління-39». Крім того, представник позивача наголошує на те, що в ході перевірки транспортного засобу була надана товарно-транспортна накладна, в якій чітко зазначено перевізником дане товариство. Тому, представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

02 травня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що була проведена рейдова перевірка транспортного засобу, внаслідок чого встановлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складений акт від 15.08.2017. Позивачу було направлено повідомлення щодо розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Однак, ОСОБА_3 не отримав даного повідомлення, і як наслідок не з’явився на розгляд справи, таким чином прийнято рішення про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу. Крім того, представник відповідача у судовому засіданні вказав, що всупереч вимогам абзацу 4 пункту 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, позивач не надавав тимчасовий реєстраційний талон на ТОВ «Будівельна компанія «Спеціалізоване управління-39». Тому, відповідач вважає прийняту постанову правомірною та обґрунтованою, а відтак просить суд в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 02.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.

У судове засідання, призначене на 03.05.2018, прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

До суду також прибув представник відповідача, заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 03.05.2018.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2017 року уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області під час проведення рейдової перевірки на автомобільній дорозі Н-09 було встановлено, що з використанням транспортного засобу Volvo, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, надавалися транспортні послуги з перевезення вантажу без протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, індивідуальної контрольної книжки водія та договору обов’язкового страхування водія від нещасних випадків на транспорті. Відповідно складений Акт №015409 від 15.08.2017 (а.с.39).

За вказане порушення вимог, тобто за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідно до постанови начальника Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області №011329 від 12.09.2017 до суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 був застосований адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн. (а.с.46).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб’єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає ОСОБА_4 України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (надалі - ОСОБА_4 № 2344-ІІІ).

ОСОБА_4 регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до частини 11 статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

За приписами частини 3 статті 6 Закону № 2344 центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі – Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (п.п.2, 17 п.5 Положення №103).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п.8 Положення №103).

Згідно пункту 15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 60 Закону № 2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, як зазначено в абзаці 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III, суб'єктом відповідальності за вказане правопорушення є автомобільний перевізник.

Відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до перевізників.

Таким чином, спірним питанням в межах даної справи є встановлення факту чи позивач є перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт».

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (статті 33 Закону № 2344-III).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником транспортного засобу Volvo FH 12, державний номер НОМЕР_2 (а.с.10).

Даний транспортний засіб відповідно до умов Договору позички транспортного засобу від 01.06.2016 та на підставі акту передання-приймання від 01.06.2016 ОСОБА_3 був переданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спеціалізоване управління-39» в строкове безоплатне користування на невизначений строк (а.с.11-14).

Відповідно до статей 908, 909 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Крім того, статтею 50 Закону № 2344-III передбачено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

Матеріалами справи підтверджено, що 15.08.2018 під час проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області перевезення транспортним засобом марки Volvo, державний номер НОМЕР_2, вантажу здійснювалося відповідно до товарно-транспортної накладної № 820 від 15.08.2017, яка пред’являлася для перевірки.

Як встановлено судом, згідно з даною товарно-транспортною накладною перевезення товару від вантажовідправника – ТОВ «Голд Кераміка», до вантажоодержувача – ТОВ «Аобутінвест», здійснювалося перевізником – ТОВ «Будівельна компанія «Спеціалізоване управління-39» (а.с.16).

Вказана товарно-транспортна накладна є документом, який у розумінні статей 908, 909 Цивільного кодексу України, статті 50 Закону № 2344-III підтверджує факт укладення договору перевезення вантажу між перевізником та відправником (вантажовідправником).

Дана обставина є доказом використання 15.08.2017 саме ТОВ «Будівельна компанія «Спеціалізоване управління-39» в господарській діяльності для перевезення відповідного вантажу, транспортного засобу марки Volvo, державний номер НОМЕР_2, а тому позивач – ОСОБА_3, як фізична особа-підприємець, у спірних відносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб'єктом відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III.

Таким чином, на час проведення перевірки в розпорядженні уповноважених осіб Укртрансбезпеки були наявними документи, в яких зафіксовані відомості щодо автомобільного перевізника.

Крім того, суд зазначає, що серед переліку видів діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 немає такого виду діяльності, як перевезення вантажів, що унеможливлює здійснення позивачем вантажних перевезень.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи оскаржувану постанову не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, і порушив права та інтереси позивача у справі, тому постанова Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області № 011329 від 12.09.2017 про застосування адміністративно-господарського підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачена сума судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. відповідно до платіжного доручення №959 від 12.03.2018 підлягає присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (місце проживання: 33023, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_3) до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (місцезнаходження: 33013, місто Рівне, вулиця Небесної Сотні, будинок №34; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №011329 від 12 вересня 2017 року.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3) суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень - Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39816845).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08 травня 2018 року.

Суддя Недашківська К.М.