Рішення № 73841535, 04.05.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 816/1104/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді – Слободянюк Н.І., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /надалі - позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області /надалі – відповідач, Миргородське ОУ ПФУ Полтавської області/ про визнання дій щодо припинення виплати пенсії протиправними та зобов'язання поновити виплату пенсії.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що з 2001 року він отримував пенсію за віком в Управлінні Пенсійного фонду України Калінінського району м. Донецька. З 01 жовтня 2014 року він знаходиться на обліку у Миргородському ОУ ПФУ Полтавської області та отримував пенсію до 01 березня 2018 року на загальних підставах. Рішенням Миргородського об’єднаного управління ПФУ Полтавської області № 2 від 15 лютого 2018 року виплату пенсії йому призупинено через відсутність у матеріалах його пенсійної справи довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі такої довідки. З рішенням органу пенсійного фонду не згодний, оскільки він не є внутрішньо переміщеною особою і з 11 листопада 2014 року зареєстрований у м. Миргороді у будинку, придбаному на підставі договору купівлі-продажу від 17 жовтня 2014 року, за адресою: м. Миргород, пров. Вокзальний, 12 /а.с. 5-9/.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа з 01 серпня 2014 року та виплата пенсії Миргородським об’єднаним управлінням ПФУ Полтавської області здійснювалася позивачу до 01 березня 2018 року на підставі електронної інформації (особового рахунку позивача №151572). Після надходження до Миргородського ОУ ПФУ Полтавської області листа Головного управління ПФУ в Полтавській області № 902/02-22 від 19 січня 2018 року електронні матеріали пенсійної справи позивача переглянуто та виявлено відсутність серед них довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі такої довідки /а.с. 34/.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини 4 статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії ААА №629867, виданим Авдіївським управлінням Пенсійного фонду України Донецької області 14 листопада 2001 року /а.с. 14/.

З 28 жовтня 2001 року отримував пенсію за віком в Управлінні Пенсійного фонду України Калінінського району м. Донецька, а з 01 жовтня 2014 року ОСОБА_1 знаходиться на обліку у Миргородському об’єднаному управлінні ПФУ Полтавської області.

ОСОБА_1 придбав у власність будинок за адресою: пров. Вокзальний, буд. 12, м. Миргород, Полтавська область, 37600 на підставі договору купівлі-продажу від 17 жовтня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_2 та внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 2777 /а.с. 16-18/.

11 листопада 2014 року місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, про що стоїть відмітка у його паспорті серії ВЕ №069678, виданого Авдіївським МВ УМВС України в Донецькій області 10 вересня 2001 року /а.с. 10-12/.

Листом Миргородського ОУ ПФУ Полтавської області №1150/03-24 від 05 лютого 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про необхідність надати копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі такої довідки відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01 жовтня 2014 року, та Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року №365 /а.с. 37/. Вказаний лист отриманий позивачем 16 лютого 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 38/.

Рішенням Миргородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України № 2 від 15 лютого 2018 року виплату пенсії ОСОБА_1 призупинено через відсутність в електронних матеріалах пенсійної справи довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі такої довідки /а.с. 39/.

ОСОБА_1 звернувся до Миргородського ОУ ПФУ Полтавської області з заявою (вх. №1814/01-21 від 16 лютого 2018 року), в якій зазначив, що переїзд до міста Миргорода не був пов’язаний зі збройним конфліктом в районі проведення антитерористичної операції і тому він не є внутрішньо переміщеною особою у розумінні статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та з жовтня 2014 року отримував пенсію за новим місцем проживання та місцем реєстрації у м. Миргороді /а.с. 36/.

Листом №1437/02-24 від 21 лютого 2018 року ОСОБА_1 повідомлено, що він перебуває на обліку у Миргородському ОУ ПФУ Полтавської області з 14 серпня 2014 року як внутрішньо переміщена особа згідно з його заявою від 20 жовтня 2014 року; виплата пенсії здійснювалася до 01 березня 2018 року на підставі електронної інформації ( особового рахунку позивача №151572) та що виплату пенсії буде поновлено після подання до органу пенсійного фонду довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі такої довідки /а.с. 35/.

Не погодившись з цим, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій щодо припинення виплати пенсії та зобов'язання поновити виплату пенсії.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України /пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України/.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Частиною 3 статті 4 цього Закону передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 цього ж Закону встановлено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, серед іншого, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням та порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально /стаття 44 вказаного Закону/.

Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України /стаття 47 згаданого Закону/.

Можливість призупинення виплати пенсії та підстави для цього ані Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ані будь-яким іншим законом з питань пенсійного забезпечення не передбачені.

Частиною 1 статті 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачені підстави для припинення виплати пенсії, а саме: виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Суд зауважує, що зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, про що неодноразово вказував Верховний суд у своїх рішеннях, зокрема у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 235/4162/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 72721615), у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 243/6815/17 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 72791205) та у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 225/3766/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 73610990).

Перелік підстав для припинення виплати пенсії передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Постанови Кабінету Міністрів України відносяться до підзаконних нормативних актів і не можуть врегульовувати підстави для припинення виплати пенсії.

Відповідачем не застосовано жодної з підстав припинення виплати пенсії, передбачених у частині 1 статті 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Натомість відповідачем призупинено виплату пенсії, яка законом не передбачена.

Тож дії відповідача щодо призупинення виплати пенсії позивачу є протиправними.

До того ж судом встановлено, що призупинення виплати пенсії позивачу з 01 березня 2018 року було пов'язане з перевіркою інформації щодо реєстрації позивача в Єдиній базі даних переміщених осіб та обґрунтоване не наданням останнім довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі такої довідки, чим відповідачем фактично проігнороване право позивача на отримання пенсії на загальних підставах.

Порядок оформлення та видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджено постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01 жовтня 2014 року, яка набрала чинності 08 жовтня 2014 року, тобто незадовго до часу придбання позивачем будинку у м. Миргороді - 17 жовтня 2014 року та часу реєстрації його місця проживання у м. Миргороді – 11 листопада 2014 року. Після реєстрації місця проживання позивача у м. Миргороді у листопаді 2014 року Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365, на позивача поширюватися не може. За таких обставин суд вважає безпідставним посилання відповідача у листі №1150/03-24 від 05 лютого 2018 року на постанови Кабінету Міністрів України №509 від 01 жовтня 2014 року та №365 від 08 червня 2016 року як на правові підстави для виплати, призупинення та відновлення пенсії позивачу.

Держава відповідно до конституційних принципів зобов’язана гарантувати право громадянина на отримання призначеної йому пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія. Зміна пенсіонером місця проживання не може бути підставою для позбавлення його конституційного права на отримання соціального захисту у вигляді пенсії. Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та будь-яким іншим законом з питань пенсійного забезпечення призупинення виплати пенсії не передбачено, як і не передбачено припинення виплати пенсії за відсутності довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі такої довідки.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин суд вважає за необхідне визнати дії Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 протиправними та зобов’язати Миргородське об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області поновити виплату пенсії ОСОБА_1.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зважаючи на викладене, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати дії Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 протиправними та зобов’язати Миргородське об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 - з дати призупинення виплати пенсії, тобто з 01 березня 2018 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи слідує, що позивачем понесені судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору у сумі 704, 80 грн, що підтверджується квитанцією № 38 від 26 березня 2018 року /а.с.4/.

Окрім того, позивачем надано копію договору про надання правничої (правової) допомоги №23/03 від 23 березня 2018 року та свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю №3303 від 12 серпня 2009 року, однак будь-яких доказів на підтвердження факту та суми понесення витрат на професійну правничу допомогу, зокрема додаткової угоди до договору про надання правничої (правової) допомоги №23/03, акта прийому-передачі виконаних робіт, квитанції про оплату послуг адвоката тощо позивачем не надано.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 704,80 грн.

Керуючись статтями 6, 9, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: пров. Вокзальний, був.12, м. Миргород, Полтавська область, 37604, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Миргородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: вул. Гоголя, буд. 107, м. Миргород, Полтавська область, 37600, ідентифікаційний код 37844949) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: пров. Вокзальний, був.12, м. Миргород, Полтавська область, 37604, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 01 березня 2018 року.

Зобов'язати Миргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: вул. Гоголя, буд. 107, м. Миргород, Полтавська область, 37600, ідентифікаційний код 37844949) поновити виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: пров. Вокзальний, був.12, м. Миргород, Полтавська область, 37604, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 01 березня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миргородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: вул. Гоголя, буд. 107, м. Миргород, Полтавська область, 37600, ідентифікаційний код 37844949) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: пров. Вокзальний, був.12, м. Миргород, Полтавська область, 37604, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя ОСОБА_3