Рішення № 73841374, 07.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/651/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (раніше прізвище - ОСОБА_2) ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.01.2018р. №0030551305, №0030681305 та №0030551305.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у період з 28.12.2017р. по 02.01.2018 р. відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету за 2016 рік, за результатами якої складений акт перевірки від 10.01.2018р. №57/15-32-13-05/НОМЕР_1 та на підставі його висновків відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.01.2018р. №0030551305, №0030681305 та №№0030551305. Позивач вважає необгрунтованим прийняття відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень, посилаючись на те, що згідно кредитного та іпотечного договорів № 3296-009/08Р укладених 30.09.2008р. між нею та АКБ «Правекс-Банк», банк надав позивачу кредит в розмірі 67000 доларів США (що за курсом НБУ України на той час становило 67000 х 486,10 = 325687 грн.), на купівлю двокімнатної квартири за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, буд. 8/1, кв.№15, яка на забезпечення кредитного договору була передана банку за договором іпотеки № 3296-009/08Р від 30.09.2008р. Позивач пояснила, що через стрімке падіння курсу гривні та коливання цін на нерухомість, склалася ситуація, коли вона втратила можливість виконувати зобов’язання з повернення внесених за квартиру коштів, а у квітні 2016 року була досягнута домовленість позивача з банком про припинення зобов’язань за кредитним договором шляхом продажу придбаної на кредитні кошти квартири за існуючою ринковою ціною і внесенням отриманих коштів з доплатою власних на рахунок банку та на виконання цієї домовленості між позивачкою і банком 27 квітня 2016 року був укладений Договір про прощення частини боргу за кредитним договором №3296-009/08Р від 30 вересня 2008 року. Позивач вважає, що відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, договір від 27.04.2016р. про прощення частини боргу за кредитним договором №3296-009/08Р від 30.09.2008р. та, відповідно, покладені ним зобов'язання підпадають під його дію та повністю звільнюють позивача від сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору з суми прощеного (анульованого) боргу за кредитним договором від 30 вересня 2008 року № 3296-009/08Р в розмірі 66478,00 доларів СІІІА, що за курсом НБУ на дату укладення Договору становило 1682013,99 грн., оскільки така сума не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, оскільки за своїм правовим статусом кредитний договір та договір прощення боргу є фінансовим кредитом в іноземній валюті, фінансовий кредит в іноземній валюті не був погашений до 01 січня 2014 року, а операція з прощення (анулювання) кредиту - боргу АКБ «Правекс-Банк» на користь позичальника ОСОБА_1 була здійснена 27.04.2016 р., тобто починаючи з 01 січня 2015 року. За таких обставин, на думку позивача, прощена (анульована) сума 1682013,99 грн., не вважається додатковим благом платника податку та не повинна включатися до розрахунку її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за 2016 рік.

Ухвалою суду від 07.03.2018р. відкрито провадження у вказаній адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

20.04.2018р. представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача повідомлявся про день та час слухання справи, однак у судове засідання не з'явився.

27.03.2018р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 та просить суд відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що фізична особа - платник податку ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. отримала доходи та була платником податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Відповідно до наявної податкової інформації фізична особа - платник податку ОСОБА_1 у 2016 році отримала доходи, які згідно пп.162.1.1 п.162.1 ст.162. пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, з урахуванням особливостей визначених розділом IV та підлягають відображенню платником податку в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Згідно з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб, за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. у 2-му кварталі 2016 року фізична особа ОСОБА_1 отримала інші доходи у вигляді додаткового блага за «ознакою 126», а саме: прощення (анулювання) боргу за кредитним договором у розмірі - 1682013,99 грн. Відповідач зазначив, що згідно листа №3947/09-01-ЗБГ від 29.08.2017р. ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», між клієнтом ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» був укладений договір про прощення частини боргу за кредитним договором та відповідно п.164.1, п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п.167.1. ст.167, п.п.168.2.1. п. 168.2 ст.168, п.п.179.7.ст.179 Податкового кодексу України, донарахована сума податку на доходи фізичних осіб у розмірі 302 638,5 грн. за період 01.01.2016р. - 31.12.2016 р. яка підлягає сплаті до бюджету. А також, відповідно пп.1.2, п.1.4, п.1.5, пп.1.6 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX, ст.163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164. п. 168.4 ст.168. пп. 168.2.1 п. 168.2 ст.168 Податкового кодексу України донараховано військового збору у розмірі 25 219,87грн. Таким чином, на думку відповідача, позивач за 2016 рік отримав дохід у вигляді додаткового блага (анулювання прощення) заборгованості за кредитом від ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК», у сумі 1682013, 99грн., у зв’язку з чим позивач повинен був подати до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеський області податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2016 рік та сплатити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 302 638, 50 грн. та з військового збору у сумі 25 219, 87 грн.

20.04.2018р. до суду надійшла відповідь на відзив, у якому представник позивача зазначає, що перевірка здійснювалась з 28.12.2017р. по 31.12.2017р., проте наказ про здійснення перевірки позивача своєчасно та з повідомленням не надсилався, а був отриманий нею лише 09.01.2018р., тобто після закінчення перевірки, що, на думку представника позивача, є підставою для визнання неправомірними дій податкового органу по проведенню невиїзної перевірки.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

У період з 28.12.2017р. по 02.01.2018р. ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань декларування отриманих доходів від ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходів та військового збору за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р., за результатами якої складено акт перевірки від 10.01.2018р. №57/15-32-13-05/НОМЕР_1 (а.с.13-21).

У ході перевірки було встановлено порушення ОСОБА_1:

-п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.179.1 ст.179 Податкового кодесу України, а саме не надання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік по строку подання до 01.05.2017р.;

-п.164.1, п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п. 167.1 ст.167, п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168, п.п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим донарахована сума податку на доходи фізичних осіб у розмірі 302638,5грн. за період 01.01.2016р. -31.12.2016р.;

-пп.1.2, п.1.4, п.1.5, пп.1.6 п.16№ підрозділу 10 розділу ХХ, ст.163, пп. 164.1.3 п.164.1 ст.164, п.168.4 ст.168, п.п. 168.2.1 п.168.2 ст.168, у зв'язку з чим донараховано військовий збір у розмірі 25219,87грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.01.2018р.:

- №0030551305, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 302638,50грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 75659,63грн.(а.с.27);

- №0030551305, яким за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00грн.(а.с.28);

- №0030681305, яким визначено суму грошового зобов’язання зі сплати військового збору у розмірі 25219,87грн. та нараховано штрафні(фінансові) санкції у розмірі 6304,97грн.(а.с.29).

Підпунктом 78.1.2. п.178.1 ст.178 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Відповідно до п.179.1. ст.179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно підпункту 49.18.4. пункту 49.18. ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пп «д» п.п. 164.2.17 п.164.2. ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

При цьому, п.п 165.1.55 п. 165.1 ст.165 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Згідно з ч.1, ч.3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як свідчать матеріали справи, 30.09.2008р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі -продажу, відповідно до п.1 якого ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_2 купила квартиру АДРЕСА_1 і Петрова, м.Одеса. (а.с.39)

При цьому, 30.09.2008р. між Акціонерним комерційним банком «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір №3296-009/08Р, відповідно до п.п.1.1. п.1 якого банк надає позичальникові кредит в іноземній валюті на загальну суму 67000 доларів США для споживчих цілей, а також з метою оплати страхових платежів згідно з договорами страхування нерухомого майна (а.с.31-36).

Також, 30.09.2008р. між Акціонерним комерційним банком «ПРАВЕКС-БАНК» (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець ) укладено договір іпотеки №3296-009/08Р, відповідно до п.п.1.1 п.1 якого іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов’язань перед Іпотекодержателем за кредитним договором №3296-009/08Р від 30.09.2008р. передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 і Петрова у м.Одесі (а.с.40-46).

15.01.2011р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що свідчить Свідоцтво про шлюб від 15.01.2011р. Серії 1-ЖД №142650. Прізвище ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу - ОСОБА_5.(а.с.52)

Судом встановлено, що 27.04.2016р. між ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1. укладено договір про прощення частини боргу за кредитним договором №3296-009/08Р від 30.09.2008р., відповідно до п. 2,3,4 якого банк підтверджує свої зобов’язання здійснити прощення частини боргу позичальника за кредитним договором, у розмірі, передбаченому у п.4 вказаного договору (а саме 66478,00 долларів США, що за курсом НБУ станом на укладення вказаного договору складає 1682013,99грн.), за умови, що позичальник бере на себе зобов’язання у строк до 27.04.2016р. включно здійснити погашення за кредитним договором у розмірі 23060,85дол. США.(а.с.47)

Як вбачається з квитанції від 27.04.2016р. (а.с.51) на виконання договору ОСОБА_1. сплачено ПАТ КБ «ПРАВЕКС -БАНК» 23060,85дол. США.(а.с.51)

Як свідчить договір від 27.04.2016р. про прощення частини боргу за кредитним договором №3296-009/08Р від 30.09.2008р. сторони підтвердили, що заборгованість позичальника за кредитним договором станом на 27.04.2016р. складає 115304,23дол. США, з яких: 66478,00 дол. США-непогашений кредит; 48826,23 долларів США –несплачені відсотки.

При цьому, позичальник (ОСОБА_1В.) взяв на себе зобов’язання у строк до 27.04. 2016р. включно здійснити погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 23060,85 долларів США.

Згідно п.4 договору від 27.04.2016р. сторони домовились про те, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором, який підлягає прощенню банком складає 92243,38 дол.США, а заборгованість за кредитом, яка підлягає прощенню банком становить 66478,00 дол.США, що складає 1682013,99 дол.США

Таким чином, прощений податковий борг за непогашений ОСОБА_1 кредит (тіло) склав 66478,00 дол.США.

Водночас, суд наголошує, що у порядку, визначеному пп «д» п.п. 164.2.17 п.164.2. ст.164 Податкового кодексу України, банк уклав з ОСОБА_1 відповідний договір від 27.04.2018р. про прощення частини боргу за кредитним договором №3296-009/08Р від 30.09.2008р. у п.12 якого повідомив позичальника про те, що банком буде повідомлено органи ДФС про прощення частини заборгованості за кредитом (основної суми боргу) , шляхом включення суми прощеної частини заборгованості за кредитом до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь позичальника, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг прощено.

Вказаний договір є чинним. Докази іншого до суду надано не було.

Таким чином, анульована (прощена) сума кредиту (тіла) повинна бути включена позивачем до доходу, отриманого платником податку, як додаткове благо у порядку визначеному пп «д» п.п. 164.2.17 п.164.2. ст.164 Податкового кодексу України та відповідно до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 13.03.2018р. по справі №826/6380/15.

Враховуючи викладене та те, що позивачем не було подано до податкового органу декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік із включенням загального оподатковуваного доходу платника податку у розмірі 1681324,99грн., суд прийшов до висновку про правомірність прийняття ГУ ДФС в Одеській області податкових повідомлень-рішень від 29.01.2018р. №0030551305, №0030681305 та №0030551305 та відсутності підстав для їх скасування.

Суд погоджується з посиланням представника позивача на несвоєчасність отримання позивачем наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 26.12.2017р., однак зазначені обставини не спростовують виявлені під час перевірки порушення та не є підставою для скасування оскаржених податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.