Ухвала суду № 73841308, 08.05.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 травня 2018 року

м. Рівне

№817/1288/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши заяву Головного управління ДФС у Рівненській області про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме-Партнер",

В С Т А Н О В И В:

08 травня 2018 року о 16:00год до Рівненського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДФС у Рівненській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме-Партнер".

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (далі – Закон №3674).

Відповідно до ст.1 Закону №3674, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону №3674, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

З огляду на вказане, заява органу доходів і зборів про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, передбачена п.2. ч.1 ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є об'єктом справляння судового збору.

При цьому, документу про сплату судового збору Головним управління ДФС у Рівненській області до заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків додано не було.

Разом з тим, в поданій заяві міститься клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення. Обґрунтовуючи вказане клопотання, позивач зазначає, що на даний час він не має можливості сплатити судовий збір, оскільки кошторис позивача на 2018 рік не затверджений, а в кошторисі на 2017 рік, згідно з яким здійснюється його фінансування на даний час, відсутні кошти за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2800 "Судовий збір". Разом з тим, вказує, що кошти призначенні для сплати судового збору мають надійти на рахунки позивача в другій декаді травня 2018 року.

Розглянувши подане позивачем клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №3674, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведених норм слідує, що підставою для відстрочення сплати судового збору, зокрема, є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.

При цьому, клопотання про відстрочення сплати судового збору може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує клопотання про відстрочення сплати судового збору, останнім було додано до позову виписку по рахунках від 27.04.2018, згідно з якою вихідний залишок по КЕКВ 2800 становить 0,00грн.

В даному випадку, суд звертає увагу, що відповідно до статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Таким чином, обставини, пов'язані з фінансуванням позивача та відсутністю у його кошторисі коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.

Крім того, задоволення заяви позивача про відстрочення сплати судових витрат з неналежних підстав поставить позивача у привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу, що, на переконання суду, з урахуванням приписів статті 129 Конституції України, є неприпустимим.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року установлено в розмірі 1762грн.

Частиною 2 статті 4 Закону №3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.

Так, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із змісту позовних вимог слідує, що предметом даного позову є підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту майна ТзОВ "Реноме-Партнер".

Тобто, в позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, а тому за подання даного позову до суду йому належало сплатити судовий збір в розмірі 1762грн.

Відповідно до ч.3 ст.283 КАС України, у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Оскільки, 09 травня 2018 року є офіційним вихідним днем, тому слід запропонувати Головному управлінню ДФС у Рівненській області в строк до 16:00год 10 травня 2018 року усунути вказані вище недоліки заяви шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 1762грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись статтею 241, 243, 283 КАС України, статтею 3 Закону України "Про судовий збір", суд,

У Х В А Л И В :

Заяву Головного управління ДФС у Рівненській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме-Партнер" - залишити без руху.

Надати Головному управлінню ДФС у Рівненській області строк для усунення недоліків заяви до 16:00год. 10 травня 2018 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Комшелюк Т.О.