Рішення № 73841279, 07.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6360/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Соколенко О.М.;

при секретарі – Любімовій О.Є.

за участю:

представника прокуратури – ОСОБА_1 (згідно посвідчення),-

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 50857,08 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_2, в якому позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Державної служби України з безпеки на транспорті 50857,08 грн., що еквівалентно 1751,88 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку в дохід Державного бюджету України (УК у м.Рівне р/р 31318309700002 в ГУДКСУ у Рівненській області МФО 833017, ЄРДПОУ 38012714, призначення платежу 22160100).

Ухвалою суду від 14.12.2017 року, судом на підставі положень ч.1 ст.108 КАС України (в редакції, яка діяла на дату прийняття ухвали) позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви до 26.12.2017 року шляхом надання визначених в ухвалі суду доказів та належного оформлення адміністративного позову (з доказами його направлення на адресу відповідача).

26 грудня 2017 року від заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до суду надійшов уточнений позов (з доказами направлення його копії на адресу відповідача) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_2 на користь Державної служби України з безпеки на транспорті 50857,08 грн., що еквівалентно 1751,88 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку в дохід Державного бюджету України (УК у м.Рівне р/р 31318309700002 в ГУДКСУ у Рівненській області МФО 833017, ЄРДПОУ 38012714, призначення платежу 22160100).

До вказаного уточного позову позивачем додано облікову картку №116558314 від 15.04.2017 року та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно відповідача, з якого вбачається, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, заступник керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті вказує, що до Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури надійшла інформація з Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області щодо наявної заборгованості за перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

Зокрема, як вказано у позовній заяві, 03.05.2017 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області на автодорозі «Київ-Чоп» 271 км. + 300 м. проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки VOLVО, реєстраційний номер НОМЕР_1 (довідка про зважування від 03.05.2017 року). За результатами проведеної перевірки складено акт ВК № 0170047 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 03.05.2017 року, на підставі яких проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №170047 та нарахована плата за проїзд у сумі 1751,88 євро. Власником вантажного автомобіля марки VOLVО, реєстраційний номер НОМЕР_1 є ФОП ОСОБА_2.

З посиланням на положення ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги», ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 року, п.3, п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, п.п. 27, 28, 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року, позивач вказує, що ФОП ОСОБА_2 Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області нарахована плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 1751,88 євро, яка становить 50857,08 грн.

У позовній заяві також вказано, що з товарно-транспортної накладної від 02.05.2017 №83 слідує, що автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_2, здійснено перевезення вантажу за маршрутом: пункт навантаження: М.-Новоросійський винцех - пункт розвантаження: ОП Ужгородський коньячний завод. Таким чином, відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несе перевізник, а саме ФОП ОСОБА_2.

Заступник керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті вказує, що незважаючи на те, що відповідно до п.31-1 Порядку № 879, перевізник зобов’язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки, за даними Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області, у визначений вище термін відповідач дані кошти добровільно не сплатив, хоча про даний розрахунок знав, що підтверджується його підписом у акті ВК№0170047. Разом з тим, у позові зазначено, що Укртрансбезпекою у Рівненській області заходи цивільно-правового характеру щодо стягнення з відповідача вказаної суми боргу у дохід держави не вживалися.

Враховуючи викладене та те, що законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення Укртрансбезпекою та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у випадку несплати у добровільному порядку, або звернення із позовом про таке стягнення до суду, а також той факт, що несплата коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави, Здолбунівська місцева прокуратура звертається із даним позовом до суду на захист інтересів держави та просить суд стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_2 на користь Державної служби України з безпеки на транспорті 50857,08 грн., що еквівалентно 1751,88 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку в дохід Державного бюджету України (УК у м.Рівне р/р 31318309700002 в ГУДКСУ у Рівненській області, МФО 833017, ЄРДПОУ 38012714, призначення платежу 22160100).

Ухвалою суду від 27 грудня 2017 року прийнято до розгляду позовну заяву заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 50857,08 грн., відкрито провадження у справі за даною позовною заявою та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін і призначено перше судове засідання на 18.01.2018 року. Також, вказаною ухвалою судом встановлено сторонам строки для надання заяв по суті справи (відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь).

У судовому засіданні 18.01.2018 року судом відкладено розгляд справи на 31.01.2018 року, зважаючи на те, що станом на вказану дату у відповідача не сплинув строк для подання відзиву на позовну заяву.

19 січня 2018 року за вх. №1528/18, після проведення першого судового засідання, засобами поштового зв’язку від відповідача до суду надійшла заява про відвід судді Соколенко О.М. у справі №815/6360/17.

Ухвалою суду від 19.01.2018 року судом зупинено провадження у справі №815/6360/17 до вирішення питання про відвід, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2018 року, розгляд заяви про відвід призначено судді Самойлюк Г.П.

22 січня 2018 року Одеським окружним адміністративним судом у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., відмовлено у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відвід судді Соколенко О.М. у справі №815/6360/17 за позовом заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 50857,08 грн., про що постановлено відповідну ухвалу.

30 січня 2018 року через канцелярію суду за вх. №2717/18 від відповідача нарочно надійшов відзив на позовну заяву з доказами направлення його копії на адресу заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури та Державної служби України з безпеки на транспорті та з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу і відомостями з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за критерієм пошуку по коду: « 26206466» (т.1 а.с.132-138).

У відзиві на позовну заяву ФОК ОСОБА_2 вказує, що уточнений позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Щодо письмових доказів, які додані до позову, відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні оригінали документів, а також, відсутні копії документів, відповідно до вимог чинного законодавства, а отже, докази, надані позивачем є недостовірними.

Щодо копії листа управління Укртрансбезпеки у Рівненській області від 09.08.2017 року, відповідач зазначає, що вказаним листом керівника Здолбунівської місцевої прокуратури повідомлено проте, що 27.07.2017 року керівнику прокуратури надіслано лист з копіями справ про порушення перевізниками законодавства про автомобільний транспорт. Під час вивчення даних матеріалів з’ясовано, що при оформленні результатів здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який належить ОСОБА_2 (Одеська область, м. Біг Дністровський, вул. Степова, 54) були допущені технічні помилки, а саме: габаритно-ваговий контроль відбувався 03.05.2017 року о 14 год. 46 хв. на пересувному пункті габаритно-вагового контролю та інспектором допущено помилки при складанні матеріалів габаритно-вагового контролю та в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю було зазначено « 05 травня 2017 року», а в розрахунку плати за проїзд - « 02.05.2017». Ці помилки виправлені в установленому порядку.

Відповідач вказує, що йому про зазначені вище виправлення у документах Управління не повідомило. Такі дії керівника Управління щодо діловодства, як стверджує відповідач, суперечать положенням Типової інструкції діловодства у центральних органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінета Міністрів України 30.11.2011 року № 1242.

Окрім того, у відзиві на позовну заяву щодо копії акта ВК №0170047 від 03.05.2017 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, відповідач зазначає, що у цьому акті вказаний, зокрема, суб’єкт, який перевірявся – водій ОСОБА_2 При цьому, ОСОБА_2, як фізична особа, є власником: автомобілю вантажний сідловий тягач VOLVO FN 12 420, 1995 року випуску, маса без навантаження – 7180 кг, повна маса - 18000 кг, (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу КХС №610497); напівпричепу цистерни BSLSTS-1A 1980 року випуску, маса без навантаження – 9000 кг, повна маса - 34000 кг, (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу РСА №790250).

Щодо копії фіскального чеку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, відповідач вказує, що фіскальний чек не має перекладу на українську мову з англійської мови, що унеможливлює аналізувати його параметри та посаду особи, яка підписала цей чек; у ньому не вказана марка вагів, на яких проводилося вимірювання автомобіля. Окрім того, на фіскальному чеку міститься печатка «Пересувний пункт габаритно-вагового контролю» з позначенням ЄДРПОУ « 26206456», але в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань така юридична особа не знайдена, що не дає можливість аналізувати правоздатність цієї юридичної особи.

Щодо копії розрахунку №170047 від 02.05.2017 року та копії довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05.05.2017 року, відповідач зазначає, що у розрахунку наявні виправлення дат з 02.05.2017 року на 03.05.2017 року, а в довідці наявні виправлення дат з 05.05.2017 року на 03.05.2017 року, але про ці виправлення ОСОБА_2 повідомлений не був. Платником в цих розрахунку та довідці значиться ОСОБА_2 як фізична особа, а позов пред’явлений до ФОП ОСОБА_2

Також, як вказує відповідач, ця довідка посвідчена печаткою «Пересувний пункт габаритно-вагового контролю» з позначенням ЄДРПОУ « 26206456», але в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань така юридична особа не знайдена, що не дає можливість аналізувати правоздатність цієї юридичної особи.

Стосовно копії схеми автопоїзда, у відзиві зазначено, що позивачем до позову надана копія схеми автопоїзда, але такий висновок позивача не відповідає дійсності, бо це є фіскальний чек від 03.05.2017 року про здійснення габаритно-вагового контролю на стаціонарному пункті Служби автомобільних доріг в Рівненській області, філія Дубинська ДЕД, здійснений о 19 год. 43 хв. (всі інші документи оформлені о 14 год. 46 хв.) об’єкта - автомобіля за реєстраційним номером ВН4954ЕК, де позначено, що загальна маса автопоїзда становить 38,53 т., яке здійснено на вимогу ОСОБА_2

Щодо товарно-транспортної накладної №83 від 02.05.2017 року, відповідач зазначає, що у товарно-транспортній накладній на перевезення алкогольних напоїв №83 від 02.05.2017 року зазначено про те, що перевізником є ФОП «Каражєлясков», водій ОСОБА_2 завантажено 2375 дал., що відповідає 23750 т.

Також, стосовно копії свідоцтва про атестацію та копії додатку «Галузь атестації», у відзиві зазначається, що свідоцтво про атестацію №РТ-8060 2015 від 04.08.2015 року по 04.08.2017 року видане ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», галузь атестації наведена в додатку до цього свідоцтва і є його невід’ємною частиною. Згідно додатку «Галузь атестації» - це додаток до свідоцтва про атестацію від 20.09.2012 року №РТ-0087/2012 пересувного пункту габаритно-вагового контролю філії «Рівненська ДЕД» на проведенню вимірювань у сфері поширеного державного метрологічного нагляду, але в доказах фігурує свідоцтво про атестацію №РТ-8060 2015 від 04.08.2015 року по 04.08.2017 року. В додатку до свідоцтва про атестацію від 20.09.2012 року №РТ-0087/2012 10000-30000 кг (похибка вимірювань становить 150 кг.). Згідно акта ВК №0170047 від 03.05.2017 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів повна маса автопоїзда, який належить ОСОБА_2 становить - 41,25т. Отже, як вказує відповідач, є незрозумілим яким чином здійснено ваговий контроль щодо автопоїзда, яким керував ОСОБА_2, вага якого становила 41,25 т. та яку похибку вимірювання було застосовано.

Щодо копії сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MІ/1 -2195-2007.0, серія А №004666. від 21.11.2007 року відповідач у відзиві зазначає, що згідно сертифіката затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/1 -2195-2007,0 серія А №004666, від 21.11.2007 року, виданого Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики фірмі Central Weighing- LTD, Великобританія, засвідчено, що на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики затверджено тип засобів вимірювальної техніки “ОСОБА_3 пересувні автомобільні CHEKLODE FREEWEIGH“, які зареєстровані в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У2570-07. Контроль метрологічних характеристик ваг пересувних автомобільних CHEKLODE FREEWEIGH під час випуску з виробництва здійснює метрологічна служба фірми-виробника, акредитована національною метрологічною службою Великобританії. Міжповірочний інтервал, встановлений під час затвердження типу ваг, - не більше одного року рекомендований міжкалібрувальний інтервал - 1 рік.

Відповідач звертає увагу на те, що в наведених вище документах щодо ОСОБА_2 відсутні посилання на тип та засоби вимірювальної техніки “ОСОБА_3 пересувні автомобільні CHEKLODE FREEWEIGH“.

Також, як вказує відповідач, згідно свідоцтва про атестацію №РТ-8060 2015 від 04.08.2015 року по 04.08.20І7 року, виданого ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації міжповіровірочний інтервал, встановлений під час затвердження типу ваг, встановлений - 2 роки, а рекомендований Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики міжкалібрувальний інтервал становить 1 рік.

Зважаючи на вищевикладене та з посиланням на положення п. 8 розділу II Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-ваг контролю на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого Наказом Міністерств інфраструктури України від 28.07.2016 року за № 255 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2016 року за № 1171/29301, п.п.12,13 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю, відповідач стверджує, що висновок щодо перевищення загальної ваги транспортного засобу ґрунтується на припущеннях, та просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 50857,08 грн.

Ухвалою суду від 31.01.2018 року судом поновлено провадження у справі № 815/6360/17 за позовом Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 50857,08 грн. зі стадії, на якій його було зупинено.

У судовому засіданні 31.01.2018 року судом з’ясовано, що ФОП ОСОБА_2, подавши відзив на адміністративний позов 30.01.2018 року, пропустив встановлений судом п’ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, оскільки остатнім днем цього строку (для подачі відзиву) було 25.01.2018 року.

Водночас, у судовому засіданні 31.01.2018 року представники позивача просили суд не враховувати при розгляді справи відзив відповідача на уточнений адміністративний позов, оскільки він надійшов з пропуском встановленого судом строку для його подачі.

З метою вирішення питання про прийняття даного відзиву у якості заяви по суті по адміністративній справі №815/6360/17, судом відкладено судове засідання на 19.02.2018 року о 14:00 год. та 31.01.2018 року направлено відповідачу лист-повідомлення із зазначенням про необхідність надання до суду у строк до 15.02.2018 року пояснень (доказів) щодо поважності причин пропуску п’ятнадцятиденного строку з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для подачі відзиву.

16 лютого 2018 року від відповідача засобами поштового зв’язку до суду за вх. №4502/18 надійшли пояснення щодо строку подачі відзиву на позовну заяву (т.1 а.с.158-160).

У судовому засіданні 19.02.2018 року, судом прийнято до розгляду як заяву по суті справи відзив на позовну заяву, залучено до матеріалів справи відповідь на відзив разом із додатками до неї та у зв’язку із залученням до матеріалів справи відповіді на відзив, яка надана Здолбунівською місцевою прокуратурою, судом відкладено розгляд справи на 05.03.2018 року на 14.30 год. для надання часу відповідачу скористатись своїм правом на подання заперечення на вказану відповідь.

У відповіді на відзив від 12.02.2018 року (т.1 а.с.163-170, 218-243) заступник керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті вказує, що наведені у відзиві твердження не відповідають фактичним обставинам та не повинні братися до уваги при розгляді справи з огляду на наступне.

Так, з приводу зазначеного, на думку відповідача, недоліку щодо неналежного оформлення документів Управління Укртрансбезпеки повідомляє, що до Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури надійшла інформація з Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області щодо наявної заборгованості за перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. Зокрема, 03.05.2017 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області на автодорозі «Київ-Чоп» 271 км + 300м. проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки VOLVО, реєстраційний номер НОМЕР_1 (довідка про зважування від 03.05.2017). За результатами проведеної перевірки складено акт ВК № 0170047 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 03.05.2017 року, на підставі яких проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №170047 та нарахована плата за проїзд у сумі 1751,88 євро. Вивченням встановлено, що вищезазначена сума відповідачем добровільно не сплачена. У зв’язку із вищенаведеним 27.11.2017 Здолбунівською місцевою прокуратурою пред’явлено позовну заяву до ФОП ОСОБА_2 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 50857,08 грн.

У відповіді на відзив позивач вказує, що докази (копії документів), які подані до суду разом із позовною заявою відповідають вимогам КАС України, вони затверджені підписом в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області ОСОБА_4, та скріплені печаткою Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області, а також із відміткою штампів «копія», «згідно з оригіналом». Водночас, позивач зазначає, що копії, надані іншим сторонам, зняті із копій документів, які були належним чином завірені уповноваженим суб’єктом - Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області. Оригінали даних документів знаходяться у Управлінні Укртрансбезпеки у Рівненській області.

Крім того, позивач у відповіді на відзив вказує, що згідно п.9.8.1 Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України №103 від 24.02.2016, органом прокуратури засвідчуються копії лише тих документів, що створюються в ньому.

З приводу зауваження щодо внесення виправлень до документів, у відповіді на відзив зазначено, що дійсно 09.08.2017 на адресу Здолбунівської місцевої прокуратури надійшов лист, у якому повідомляється, що при оформлені документів вагового контролю працівниками Укртрансбезпеки було допущено технічні помилки, які були виправлені. Водночас, недоліки щодо дат не зумовлюють недійсність документів вагового контролю. Крім того, документи вагового контролю не були оскаржені ФОП ОСОБА_2 у встановленому законом порядку, хоча він знав про їх складення, про що свідчить його підпис.

Стосовно зауважень щодо квитанції (у запереченні відповідача даний доказ зазначено як фіскальний чек), як зазначено у відповіді, ця квитанція сформована автоматично електронними пристроями, що входять до складу пункту вагового контролю. Даний документ скріплений печаткою пересувного пункту габаритно-вагового контролю №26206466 Філії Рівненської ДЕД» Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Крім того, як вказує позивач, філія «Рівненської ДЕД» Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не є самостійною юридичною особою, а тому не має особистого коду ЄРДПОУ.

Щодо зауважень щодо схеми автопоїзда позивач зазначає, що даний документ дійсно складений іншим пунктом вагового контролю. Водночас, повторне зважування, згідно даного документа, проводилося о 19.43, тобто майже через 5 годин. За таких обставин даний транспортний засіб міг бути перезавантажений.

З приводу не надсилання екземпляру уточненої позовної заяви відповідачу позивач зазначає, що уточнена позовна заява згідно ч.2 ст.26 КАС України, направлена прокуратурою ФОП ОСОБА_2 на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вищезазначеному відправленню присвоєний номер « 3570502817517». Згідно інформації Укрпошти, дане відправлення адресатом не отримано та повернуто відправнику (Здолбунівській місцевій прокуратурі) у зв’язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Щодо зауважень стосовно проведення габаритно-вагового контролю засобом без сертифікації, позивач у відповіді на відзив вказує, що дане твердження не відповідає фактичним обставинам. Так, документами, які підтверджують відповідність вимірювального комплексу вимогам законодавства є сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 21.11.2007, свідоцтво про атестацію №РТ-0060/2015. Крім того, правильність вимірювань підтверджується додатком «Галузь атестації» до свідоцтва про атестацію №РТ-0060/2015, а також свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №1А/334.

У судове засідання, призначене на 05.03.2018 року відповідач не з’явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся судом, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи. Водночас, станом на 05.03.2018 року згідно відомостей з пошуку поштових відправлень “Укрпошта” вбачалось, що 27.02.2018 року внесено дані “відправлення до відділення зв’язку” (щодо відповіді на відзив, яка направлялась за адресою: вул. Красна, 255, смт. Тарутине, Тарутинський р-н., Одеська обл., 68500) та 28.02.2018 року внесено дані щодо невдалої спроби вручення (ФОП ОСОБА_2 відповіді на відзив, яка направлялась за адресою: вул. Степова, 54, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67700), а отже у відповідача станом на 05.03.2018 року не сплинув час для надання заперечення на відповідь на відзив та є можливість у п’ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана позивачу.

Зважаючи на вказані обставини та враховуючи строк для розгляду даної справи, що визначений статтею 258 КАС України, у судовому засіданні 05.03.2018 року судом поставлено на обговорення питання щодо подальшого розгляду даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 05.03.2018 року представники Здолбунівської місцевої прокуратури та Державної служби України з безпеки на транспорті не заперечували проти розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.03.2018 року судом вирішено проводити розгляд справи за позовною заявою заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 50857,08 грн. в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.04.2018 року.

30 березня 2018 року засобами поштового зв’язку до суду за вх. №9032/18 від відповідача надійшли заперечення на відповідь від 16.03.2018 року із доказами направлення їх копії на адресу позивача (т.2 а.с.49-54).

Так, у запереченнях відповідач посилається на наступне.

По-перше, відповідач вказує, що прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом № 35/3-2024 вих. № 17 від 27.11.2017 року та послався як на підставу стягнення коштів на акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за № 0170047 від 03.05.2017 року, а отже, прокурором пропущений 6-місячний строк на звернення до суду із адміністративним позовом № 35/3-2024 вих. № 17 від 27.11.2017 року.

По-друге, у запереченнях відповідач, з посиланням на положення п.2 ч.1 ст.2, ч.3, ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", вказує, що попереднє повідомлення прокурором суб'єкта владних повноважень відсутнє в матеріалах позову та в уточненому позові.

По-третє, у запереченнях ФОП ОСОБА_2 зазначає, що прокурор послався на наказ Генеральної прокуратури «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень» від 28 травня 2015 року N 6гн., але вказаний наказ Генеральної прокуратури України не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а тому не є нормативно-правовим актом у розумінні Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року №731, тобто має для суду не обов'язковий, а лише інформаційний характер.

По-четверте, на думку відповідача, доводи прокурора про відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та відсутність у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду при відкритті провадження в адміністративній справі спростовується тим, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Укртрансбезпека є юридичною собою з кодом ЄДРПОУ 39816845. Згідно Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства). До складу Укртрансбезпеки входить правовий департамент у складі Відділу позовної та претензійної роботи. Прокурор, діючи в інтересах держави в особі державних органів, пред'явив до суду позов щодо стягнення у судовому порядку заборгованостей за платежами, тобто фактично підмінив функції органу державного контролю суб'єктів владних повноважень, у яких функціонують юридичні служби. Оскільки законами України конкретно не визначені інтереси держави, відповідач стверджує, що суд передчасно відкрив провадження у цій справі.

По-п’яте, відповідач зазначає, що прокурором надана не завірена копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №1 А/334 від 27.07.2016 року, чинного до 27.07.2017 року, CHEKLODE FREEWESGH, зав. № 008213, виробник CENTRAL WEIGHING. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ГОСТ 29329-92; ГОСТ 8.453-82; характеристики кожної платформи НмГЗ-500 кг., НГЗ-15000 кг, d=e=50 кг (для кожної платформи); клас точності - звичайний. Згідно Свідоцтва атестовані платформи НмГЗ-500 кг., НГЗ-15000кг, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за № 0170047 від 03.05.2017 року вказує, що фактична вага транспортного засобу становила 41,25т. В названому акті не ідентифікований ваговий комплекс, на якому зважений транспортний засіб ОСОБА_2 Прокурором надана не завірена копія додатку до свідоцтва про атестацію від 04.08.2015 року № РТ- 0060/2015. Отже, відповідач вважає, що здійснення вагового контролю транспортного засобу ОСОБА_2М, яка становить 41,25 т на ваговій платформі, максимальне зважування якої становить НГЗ-15000(15т) є не можливим. Окрім того, відповідач вказує, що сертифікат № 004666 втратив чинність на підставі пункту 5.20 наказу Держспоживстандарту України від 24.12.2010 року №580 «Про затвердження рішень Науково-технічної комісії з метрології Держспоживстандарту України від 16.12.2010», про вилучення ваг CHEKLODE з Державного реєстру у зв’язку з припиненням ввезення цих ваг на територію України. Ваги, які введені в обіг до втрати чинності сертифіката № 004666, можуть перебувати в експлуатації за умови позитивного проходження ними періодичної повірки. Стосовно свідоцтва про атестацію пересувного пункту габаритно-вагового контролю філії «Рівненська ДЕД» на проведення вимірювань у сфері поширення метрологічного нагляду відповідно до пункту 5.17 Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі, затверджених наказом Держспоживстандарту України 29.03.2005 № 71, зареєстрованих в Мін’юсті 13.04.2005 за № 392/10672 (втратив чинність 01.01.2016 року) строк дії зазначеного свідоцтва не повинен перевищувати 5 років. Конкретний термін чинності свідоцтва встановлює орган з атестації.

По-шосте, відповідач зазначає, що прокуратурою не надано до суду належних доказів на підтвердження сплати судового збору, про що вказує відсутність у додатку до позову запису про надання квитанції.

Враховуючи вищевикладене, ФОП ОСОБА_2 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судове засідання 02.04.2018 року представник Державної служби України з безпеки на транспорті та відповідач не з’явились, про дату, час ті місце проведення судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується матеріалами справи. При цьому 02.04.2018 року засобами електронної пошти від представника Державної служби України з безпеки на транспорті надійшла заява, в якій повідомлено про неможливість прибуття представника Державної служби України з безпеки на транспорті у судове засідання та зазначено, що проти розгляду справи за відсутності представника Укртрансбезпеки, останній не заперечує.

Ухвалою суду від 02.04.2018 року судом закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 815/6360/17 за позовною заявою заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 50857,08 грн. та призначено справу до судового розгляду по суті на 26 квітня 2018 року на 12:00 год.

В свою чергу, 26.04.2018 року засобами електронної пошти від Здолбунівської місцевої прокуратури надійшли письмові пояснення на заперечення відповідача, які залучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.04.2018 року представник Здолбунівської місцевої прокуратури підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та у письмових поясненнях, і зважаючи на надані до суду докази.

Представник Державної служби України з безпеки на транспорті та відповідач у судове засідання 26.04.2018 року не з’явились, про дату, час ті місце проведення судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується матеріалами справи. При цьому 26.04.2018 року засобами електронної пошти від представника Державної служби України з безпеки на транспорті надійшла заява, в якій повідомлено про неможливість прибуття представника Державної служби України з безпеки на транспорті у судове засідання та зазначено, що проти розгляду справи за відсутності представника Укртрансбезпеки, останній не заперечує та позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Водночас, 26.04.2018 року від представника Державної служби України з безпеки на транспорті надійшла телефонограма про розгляд справи без участі Укртрансбезпеки.

З боку відповідача жодних повідомлень щодо причин неприбуття до суду не надходило.

Враховуючи викладене щодо повідомлення про розгляд справи учасників справи, які не з’явилися у судове засідання, зважаючи на клопотання Укртрансбезпеки про розгляд справи за відсутністю представника Укртрансбезпеки, а також, враховуючи думку представника прокуратури та вимоги ст.205 КАС України, суд розглядав справу за відсутності представника Укртрансбезпеки та відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника прокуратури, ознайомившись із заявами сторін по суті справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються заяви по суті справи, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 24.10.2001 року, основний вид діяльності за КВЕД: 49.41 - вантажний автомобільний транспорт, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.50-52, 66-68).

Як вбачається з матеріалів справи, 03 травня 2017 року посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області ОСОБА_5 та майстром вагового контролю ОСОБА_3 на пункті габаритно-вагового контролю: а/д Київ-Чоп 271 км. + 300 м. проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки VOLVО, моделі FN, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом (напівпричіпом) марки BSL, моделі STC-1A, реєстраційний номер НОМЕР_2 водієм якого є ОСОБА_2, про що складено відповідну довідку про результати габаритно-вагового контролю (т.1 а.с.21).

У пункті 6 «результати вагового контрою» довідки про результати габаритно-вагового контролю від 03.05.2017 року зазначено, що навантаження на осі, тонн складає: 1) 6,30; 2) 7,75; 3)27,20 та повна маса транспортного засобу 41,25 тонн.

Суд зазначає, що у вказаній довідці містяться виправлення щодо дати її складання, а саме з « 05 травня 2017 року» на « 03 травня 2017 року». Вказані виправлення засвідчені посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області ОСОБА_5 словами «Виправленому вірити» та підписом вказаної особи.

Належним чином засвідчена копія вищевказаної довідки про результати габаритно-вагового контролю міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.21).

За результатами проведення Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області габаритно-вагового контролю в місці: а/д Київ-Чоп 271 км. + 300 м. автомобіля марки VOLVО, моделі FN, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом (напівпричепом) марки BSL, моделі STC-1A, реєстраційний номер НОМЕР_2 суб’єкта, що перевірявся - ОСОБА_2 (водій: ОСОБА_2), який рухався за маршрутом: м.Новоросійськ - Одеська обл. - м Ужгород, 1123 км., повною фактичною масою 41,25 тон, при допустимих 40,00 тонах, осьові навантаження тонн: нормативно допустиме – 11,00/11,00/22,00, фактичне – 6,30/7,75/27,20, посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області ОСОБА_5 складено акт ВК № 0170047 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 03.05.2017 року, який підписаний, в тому числі ОСОБА_2 (т.1 а.с.19).

На підставі вказаних довідки та акту посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області ОСОБА_5 складено розрахунок №170047 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 03.05.2017 року, яким ОСОБА_2 нараховано до сплати 1751,88 євро. У даному розрахунку зазначено, що перевізник зобов’язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Суд зазначає, що у вказаному розрахунку містяться виправлення щодо дати його складання, а саме з « 02 травня 2017 року» на « 03 травня 2017 року». Вказані виправлення засвідчені посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області ОСОБА_5 словами «Виправленому вірити» та підписом вказаної особи.

Належним чином засвідчена копія вищевказаного розрахунку міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.17).

Заступником керівника Здолбунівської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті разом із позовною заявою надано копію листа від 09.08.2017 року №33/1290-17, в якому Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області повідомило про наявність помилок у вищевказаних документах та про їх виправлення в установленому порядку (т.1 а.с.18).

З доданої до позовної заяви копії товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв №83 від 02.05.2017 року судом встановлено, що автоперевізником є ФОП ОСОБА_2, водієм – ОСОБА_2, автомобіль - VOLVО, реєстраційний номер НОМЕР_3, причіп (напівпричеп), реєстраційний номер НОМЕР_2, відправник – ТОВ «Дорінвест», 68244, Одеська область, Саратський район, с.М-Новоросійська, вул. Комсомольська,45, одержувач – ОП Ужгородський коньячний завод, м. Ужгород, вул. Тимірязева,19; пункт навантаження: М.-Новоросійський винцех, пункт розвантаження: ОП Ужгородський коньячний завод (т.1 а.с.24).

З наданої до суду копії облікової картки №116558314 від 15.04.2017 року вбачається, що власником автомобіля марки VOLVО, реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_2 (т.1 а.с.53, 69).

Вказана обставина підтверджується також наданою відповідачем копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХМ 261429 (т.1 а.с.137).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 03 травня 2017 року державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області Прокопчук Я.М. та Нестерчук Д.П. складено акт ВК№0170993 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно якого під час перевірки на а/д Київ-Чоп 271 км. + 300 м. о 14 год. 46 хв. автомобіля марки VOLVО, реєстраційний номер НОМЕР_1, серія та номер свідоцтва про реєстрацію СХМ261429, водієм якого є ОСОБА_2, документ, що посвідчує особу п/в ВАА 892455, що належить ОСОБА_2, виявлено порушення відповідно до акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів ВК№0170047 від 03.05.2017 року, перевезення вантажу, відправник - ТОВ «Дорінвест», одержувач - ОП Ужгородський коньячний завод, по маршруту: м.Новоросійськ - Одеська обл. – м. Ужгород, згідно ТТН №83 від 02.05.2017 року, виконувались з перевищенням вагових обмежень, загальна маса 41,25 т., по строєну 27,20 тон, п.22.5 ПДР, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», ч.1 абз.3 - надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 цього Закону, а саме: дозвіл на перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень.

Засвідчена копія вищевказаного акту міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.22, 177).

Судом встановлено, що 22 червня 2017 року за розглядом справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт, начальником Управління Укртрансбезпеки в Одеській області ОСОБА_6 прийнято постанову №ВН 0155996 про застосування адміністративно-господарського штрафу (т.1 а.с.178), якою на підставі акту від 03.05.2017 року №0170993, згідно з ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» стягнуто з ОСОБА_2 адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн.

Копію вищевказаної постанови №ВН 0155996 супровідним листом від 22.06.2017 року №4545/31-17 направлено на адресу ОСОБА_2 (т.1 а.с.179).

З доданої до матеріалів справи копії квитанції від 04.07.2017 року №0.799130086.1 вбачається, що ОСОБА_2 було здійснено сплату вищевказаного адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн. (т.1 а.с.180).

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами та перевіряючи наявність підстав для стягнення з відповідача нарахованої суми, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано, зокрема, але не виключно, Законом України від 08.09.2005 № 2862-IV "Про автомобільні дороги", Законом України від 30.06.1993 № 3353-XII "Про дорожній рух", Законом України “Про автомобільний транспорт”, Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 (далі – Порядок №879), Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі – Правила №30), Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху).

За змістом п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Основним завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті;

Так, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб’єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об’єкти, що використовуються суб’єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Також, згідно з ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників визначений Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. №1567.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Відповідно до п.20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно п.21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до п.6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 р. № 422, у разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 і 3 до цього Порядку та повідомляють відповідний підрозділ МВС про такі порушення.

Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Пунктом 2 Порядку №1567 визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами встановлені Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30.

Згідно п.3 Правил №30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Пунктом 5 Правил №30 встановлено, що рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними, і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і департаментом Державтоінспекції МВС маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9 - 13 цих Правил), здійснюється без дозволу.

Пунктом 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони визначено, що перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до пп.4 п.2 вказаного Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані (п. 13 Порядку №879).

Особливості габаритно-вагового контролю та вимоги до нього закріплені у пунктах 15 - 25 зазначеного Порядку.

Згідно п.28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд. У разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається.

Методика розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобі залежно від маси такого транспортного засобу на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту, встановлено у п.30 Порядку №879.

Згідно із п.30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Згідно п.31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

- до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

- на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;

- більше як на 40 відсотків - у п’ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов’язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Виходячи з наведених норм, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення - дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів; у разі ж якщо рух здійснюється без відповідно дозволу або внесення плати за проїзд, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати.

Аналогічні висновки викладені у рішенні Верховного суду від 19.04.2018 року у справі №814/1461/16.

Пунктом 21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні №879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно із абз. 2 п. 27 Порядку №879 плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Як вже встановлено судом, за результатами проведеного зважування складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.05.2017 року та акт ВК № 0170047, на підставі яких проведено розрахунок №170047 від 03.05.2017 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нарахована плата за проїзд в загальній сумі 1751,88 євро.

У вказаному розрахунку відображені, зокрема, наступні показники:

- загальна маса – 41,25 тон; параметри, на які нараховується плата за проїзд – 1,25; плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів у євро/км. складає 0,10 євро, перевищення параметрів від нормативу складає 3,1 %;

- навантаження на осі, строєну – 27,20 тон; параметри, на які нараховується плата за проїзд – 5,20; плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів у євро/км. складає 0,42 євро, перевищення параметрів від нормативу складає 23,6 %;

- загальна плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів у євро/км. складає 0,52 євро за 1 км. проїзду.

Згідно акту ВК № 0170047, на підставі якого проведено розрахунок №170047 від 03.05.2017 року, нормативно допустима повна маса у тоннах складає 40,00 т., фактична 41,25 т., тобто перевищення становить 1,25 т., що відображено у розрахунку; маршрут руху із зазначенням пройденої відстані дорогами загального користування становить 1123 км., осьове навантаження у тонах: нормативно допустиме - 11,00/11,00/22,00, фактичне -6,30/7,75/27,20.

Також, загальна фактична маса 41,25 т. відображена у квитанції від 03.05.2017 року, на якій міститься печатка пересувного пункту габаритно-вагового контролю №26206466 Філії «Рівненської ДЕД» Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Нормативно допустиме навантаження на осі, строєну було перевищено (27,2 т - 22 т. = 5,20 т., що у процентному відношенні складає 23,6 %, що також відображено у розрахунку.

Таким чином, розмір плати за проїзд транспортним засобом відповідача становить: (0,10 євро (Рзм) + 0,42 євро (Рнв) + 0 євро (Рг)) х 1123 км (В) х 3 (коефіцієнт збільшення плати за проїзд, оскільки перевищення складає 23,6 %) = 1751,88 євро (П)

Отже, суд зазначає, що розрахунок плати за проїзд є обґрунтованим нормативно та документально та відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 "Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування".

Станом на 03.05.2017 року офіційний курс гривні до іноземної валюти – євро становив 2903,1096 грн. за 1 євро (т.1 а.с25).

Відповідно до 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до ч.1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Як вже зазначалося судом вище з доданої до позовної заяви копії товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв №83 від 02.05.2017 року судом встановлено, що автоперевізником є саме ФОП ОСОБА_2 (т.1 а.с.24).

При цьому, щодо посилання відповідача на те, що розрахунок, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт складені відносно ОСОБА_2, а позов пред’явлений відносно ФОП ОСОБА_2, суд зазначає, що відповідач одночасно був і перевізником як ФОП і водієм власного транспортного засобу.

Пунктом 2 Порядку №1567 визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно п.28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Отже, саме вказана особа – відповідач у даній справі (ФОП ОСОБА_2М.) несе відповідальність у вигляді сплати суми за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування за порушення, встановлені під час габаритно-вагового контролю автомобіля марки VOLVО, реєстраційний номер НОМЕР_1, який було здійснено 03.05.2017 року.

В свою чергу, доказів отримання ФОП ОСОБА_2 дозволу Державтоінспекції на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів, матеріали справи не містять та з боку відповідача таких доказів до суду надано не було.

Доказів оскарження вказаних вище довідки та розрахунку №170047 від 03.05.2017 року в судовому порядку відповідачем не надано, а також не надано доказів добровільної сплати суми, яка визначена у розрахунку №170047 від 03.05.2017 року.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідач не оскаржував в судовому порядку дії посадових осіб щодо проведення перевірки.

Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи, те що до фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не було отримано дозвіл Державтоінспекції на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також не була внесена плата за проїзд таких транспортних засобів, враховуючи, що розрахунок №170047 від 03.05.2017 року є чинний та не оскаржувався відповідачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 50857,08 грн. підлягають задоволенню.

В свою чергу, щодо тверджень відповідача, які зазначені у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив, як на підставу для відмови у задоволенні позову, суд зазначає наступне.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі судом перевірено чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 КАС України та встановлено, що підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені ст. 170 КАС України,- відсутні.

При цьому, посилання відповідача на те, що в матеріалах справи відсутні оригінали документів, а також, відсутні копії документів, відповідно до вимог чинного законодавства, а отже, докази, надані позивачем до позовної заяви є недостовірними, суд вважає безпідставним, з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно п.9.8.1 Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України №103 від 24.02.2016, органом прокуратури засвідчуються копії лише тих документів, що створюються в ньому.

Суд зазначає, що надані позивачем до позовної заяви докази відповідають вимогам КАС України, вони затверджені підписом в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області ОСОБА_4, та скріплені печаткою Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області, а також із відміткою штампів «копія», «згідно з оригіналом».

Водночас, як зазначено позивачем, копії, надані іншим сторонам, зняті із копій документів, які були належним чином завірені уповноваженим суб’єктом - Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області. Оригінали даних документів знаходяться в Управлінні Укртрансбезпеки у Рівненській області.

Стосовно наявності підстав для звернення прокуратури до суду в інтересах Укртрансбезпеки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду із позовом) з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Як вбачається з позовної заяви заступник Здолбунівської місцевої прокуратури звернувся з даним позовом в інтересах держави в особі Державної служби з безпеки на трансопрті.

Відповідно до п.2 ст.121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Такими законами, серед інших, є КАС України та Закон України “Про прокуратуру”.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 № 1697-VII.

Відповідно до приписів частин 1,3,4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов’язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об’єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

Керівником Здолбунівської місцевої прокуратури надано до суду докази на підтвердження звернення до суб’єкта владних повноважень – Державної служби з безпеки на транспорті щодо представництва інтересів держави в суді (т.1 а.с.14-16). Зокрема, у вказаному повідомленні зазначається, що до Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури надійшла інформація з Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області щодо наявної заборгованості за перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

Ураховуючи викладене в повідомленні та те, що законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення Укртрансбезпекою та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у випадку несплати у добровільному порядку, або звернення із позовом про таке стягнення до суду, а також той факт, що несплата коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави, у вказаному повідомленні зазначається, що Здолбунівська місцева прокуратура звертається із даним позовом до суду на захист інтересів держави.

Зважаючи на викладене, п.26 Порядку № 879, керуючись ст.23 Закону України «Про прокуратуру», Здолбунівська місцева прокуратура вбачає підстави для представництва інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_2 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 50857,08 грн.

Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», у повідомленні зазначено, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

Наявність передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для подання позову Здолбунівською місцевою прокуратурою обґрунтовано і в позовній заяві, і в уточненій позовній заяві, за розглядом якої судом було відкрито провадження у справі.

З боку Державної служби України з безпеки на транспорті, не було надано доказів щодо оскарження наявності підстав для представництва інтересів, натомість, представники Укртрансбезпеки під час розгляду справи зазначали, що підтримають позицію Здолбунівської місцевої прокуратури та просять задовольнити позов.

Таким чином доводи відповідача про те, що заступник керівника Здолбунівської місцевої прокуратури не уповноважений діяти в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті суд вважає необґрунтованими.

Враховуючи викладене є також безпідставним та недоведеним твердження відповідача стосовно відсутності в матеріалах позову та в уточненому позові попереднього повідомлення прокурором суб'єкта владних повноважень про звернення до суду.

Також, стосовно представництва інтересів Здолбунівської місцевої прокуратури представниками прокуратури Одеської області, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявний у копії лист Здолбунівської місцевої прокуратури від 21.12.2017 року №35/3-2163вих-17 на ім’я прокурора Одеської області (т.1 а.с131), в якому зазначається, що Здолбунівською місцевою прокуратурою до Одеського окружного адміністративного суду скеровано позовну заяву в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_2 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 50857,08 грн.

Також, у вказаному листі зазначається що відповідно до п.6.7 наказу Генеральної прокуратури «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень» від 28 травня 2015 року N 6гн, звертаючись із позовом (заявою, поданням) до суду не за місцем розташування прокуратури, його копія з доданими документами одночасно надсилається прокурору, який братиме участь у розгляді справи. У зв’язку із вищенаведеним, в.о. керівника Здолбунівської місцевої прокуратури просила організувати забезпечення участі при розгляді вищевказаного позову.

Засвідчену копію даного наказу Генеральної прокуратури «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень» від 28 травня 2015 року N 6гн надано до суду (т.1 а.с.171-176).

Отже, враховуючи викладе, представництво Здолбунівської місцевої прокуратури здійснювалось представниками прокуратури Одеської області.

Стосовно посилання відповідача на те, що прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом № 35/3-2024 вих. № 17 від 27.11.2017 року та послався як на підставу стягнення коштів на акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за № 0170047 від 03.05.2017 року, а отже, прокурором пропущений 6-місячний строк на звернення до суду із даним адміністративним позовом, суд вважає вказані доводи відповідача необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне.

Згідно розрахунку №170047 від 03.05.2017 року, який був складений на підставі акта ВК № 0170047 від 03.05.2017 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, відповідачу було надано строк 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, сплату останнім не здійснено.

Відповідно до відповідно до ч.1 ст.99 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.99 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Отже, враховуючи вимоги ч.2 ст.99, ч.9 ст.103 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року), Здолбунівська місцева прокуратура, звернувшись до суду первинно із позовом від 27.11.2017 року, який було направлено до суду поштовим зв’язком 29.11.2016 року, дотримала шестимісячний строк звернення до суду.

Крім того, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на відсутність доказів сплати судового збору позивачем, оскільки в матеріалах справи наявне платіжне доручення №2228 від 20.11.2017 року про сплату судового збору у розмірі 1600 грн. (т.1 а.с.5).

Усі інші доводи відповідача, які наведені у відзиві на позов та у запереченні, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, за відсутності надання з боку відповідача належних доказів на підтвердження таких посилань, а також зважаючи на те, що вказані доводи спростовані позивачем у справі у заявах по суті справи та наданими до суду доказами. При цьому слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

При цьому, відносно інших доводів відповідача, які наведені у відзиві на позов та у запереченні (в тому числі, щодо результатів габаритно-вагового контролю, недоліків та зауважень до документів вагового контролю), суд зазначає, що оскарження результатів габаритно-вагового контролю та розрахунку плати за проїзд не є предметом оскарження у даній справі, а тому оцінка таким доводам має надаватись при розгляді справи щодо оскарження розрахунку №170047 від 03.05.2017 або інших рішень чи дій суб’єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд вважає, що територіальний орган Укртрансбезпеки при розрахунку та визначенні відповідачу плати за проїзд діяв на підставі, у межах повноважень та згідно чинного законодавства України.

Таким чином, з огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 50857,08 грн. є доведеними, документально та нормативно підтвердженими, а отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з ч.2 ст.139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

26.04.2018 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. Відповідно до ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури (вул. Київська, 13, м.Корець, 34700) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (пр.-т Перемоги, 14, м.Київ, 01135) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вул.Красна, 255, смт.Тарутине, Тарутинський р-н., Одеська обл., 68500) про стягнення 50857,08 грн. – задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_4, адреса: вул.Красна, 255, смт.Тарутине, Тарутинський р-н., Одеська обл., 68500) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті 50857,08 грн. (п’ятдесят тисяч вісімсот п’ятдесят сім гривень 08 копійок), що еквівалентно 1751,88 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку в дохід Державного бюджету України (УК у м.Рівне р/р 31318309700002 в ГУДКСУ у Рівненській області, МФО 833017, ЄРДПОУ 38012714, призначення платежу 22160100).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 07.05.2018 року.

Суддя О.М. Соколенко

.