Ухвала суду № 73840983, 18.04.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття провадження в адміністративній справі

18 квітня 2018 року м. Київ № 810/1314/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України

про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки у виплаті,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної фіскальної служби України, у якому позивач просить суд:

- стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРІІОУ 39292197) на користь ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) заборгованість з невиплаченої заробітної плати за період з 17.03.2014 по 28.10.2014;

- стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРІІОУ 39292197) на користь ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за весь час затримки виплати належних коштів з 28.10.2014 по день фактичного розрахунку.

Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

Також позивачем до позовної заяви додано клопотання про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомлення учасників справи.

Вирішуючи питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи, слід зазначити.

Згідно з частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Отже, визначення форми адміністративного судочинства, за правилами якого буде розглядатися справа, є обов'язковою умовою нового процесуального законодавства.

Частиною 1 статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Згідно з вимогами частини 2 статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України таке клопотання має стосуватися розгляду за правилами спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд повертає його без розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 2 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 2 ст. 12 КАС України).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні(ч. 3 ст. 12 КАС України).

Згідно з вимогами статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (частина 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

З огляду на зазначене суд вирішив задовольнити клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначив в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Міністерство доходів і зборів України, Генічеську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області та ДПІ у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

Відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є вимога про стягнення з Державної фіскальної служби України на користь позивача заборгованості із невиплаченої заробітної плати за період з 17.03.2014 по 28.10.2014 та середнього заробітку за весь час затримки виплати належних коштів з 28.10.2014 по день фактичного розрахунку.

У позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 з 24.05.2013 працював у Державній податковій інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, з 24.03.2014 був відряджений до робочої групи, яка перебувала у м.Києві (Розпорядження Міністерства доходів і зборів України від 24.03.2014 № 55), а з 24.03.2014 - до Міністерства доходів і зборів України (Наказ ГУ Міндоходів № 121-о).

Розпорядженням Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2014 № 76-р Розпорядження Міністерства доходів і зборів України від 24.03.2014 № 55визнано таким, що втратило чинність.

28.05.2014 позивача відряджено до Міністерства юстиції України, в той же час позивач продовжує займати посаду начальника ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим.

Наказом ДФС України від 28.10.2014 позивача переведено на посаду заступника начальника ГУ ДФС у Київській області.

Наказом ДФС України від 28.04.2017 № 993-о позивача звільнено з посади заступника начальника Головного управління ДФС у Київській області.

Позивач зазначив про те, що при здійсненні розрахунку, заборгованість з заробітної плати за період роботи з 17.03.2014 по 28.10.2014.

Згідно із п.2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" від 06.08.2014 №611 було постановлено реорганізувати територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.

Так, Державна податкова інспекція у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим була реорганізована шляхом приєднання до Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області.

Відповідно до інформації є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.08.2016 до реєстру було внесено запис №18821120003020673 про державну реєстрацію припинення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

Згідно із пп.33 п.11 Положення "Про Міністерство доходів і зборів України", затвердженого Указом Президента України від 18.03.2013 №141/2013 міністр як керівник Міністерства доходів і зборів України приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міндоходів України.

Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Державної фіскальної служби" від 21.05.2014 р. № 160 відбулась реорганізація Міністерства доходів і зборів шляхом перетворення, внаслідок чого була утворена Державна фіскальна служба як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 21.05.2014 р. № 236 (надалі-Положення) Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

З огляду на те, що у 2014 році позивач перебував у трудових відносинах з ДПІ у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, яку надалі було приєднано до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, а функції розпорядника бюджетних коштів, у тому числі заробітної плати працівників органів Міндохів у 2014 році, виконувало Міністерство доходів і зборів України, суд вважає, що рішення, прийняте за результатами розгляду даної справи, може вплинути на права та обов'язки Міністерства доходів і зборів України та Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство доходів і зборів України та Генічеську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області.

Також суд зазначає, що позивач у прохальній частині позовної заяви просить суд витребувати від Державної фіскальної служби України розрахунок середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 з урахуванням всіх надбавок, доплат та премій по посаді (фактично встановлені розміри по посаді основного окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, надбавки за високі досягнення у праці, середнього розміру премії тощо) за період з 17.03.2014 по 28.10.2014 включно.

Згідно з положеннями частини 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів від Державної фіскальної служби України, враховуючи предмет позову та зазначений позивачем у клопотанні перелік документів, суд вирішив задовольнити клопотання позивача та витребувати у відповідача перелічені документи.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 12, 79, 80, 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити провадження в адміністративній справі. Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання.

2. Призначити судове засідання на 05 червня 2018 року об 11 год. 00 хв.

Судове засідання відбуватиметься у приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 2-й під'їзд, 10-й поверх).

3. Залучити до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство доходів і зборів України (ідентифікаційний код 38516786, місцезнаходження: 04655, м.Київ, пл.Львівська, буд. 6-8) та Генічеську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області (ідентифікаційний код: 39471254, місцезнаходження: 75500, Херсонська обл., Генічеський р-н., м.Генічеськ, вул.Братів Коваленків, буд.60).

4. Викликати для участі у судовому засіданні учасників справи (їх представників)..

5. Витребувати від відповідача:

- розрахунок середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 з урахуванням всіх надбавок, доплат та премій по посаді (фактично встановлені розміри по посаді основного окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, надбавки за високі досягнення у праці, середнього розміру премії тощо) за період з 17.03.2014 по 28.10.2014 включно

- копію розпоряджень Міндоходів України №55-р від 24.03.2014 "Про створення робочої групи із додатком до нього, №76-р від 17.04.2014;

- копію листа Міндоходів України від 28.05.2014 №1081/5/99-99-04-01-16;

- письмові пояснення щодо виділення бюджетних асигнувань на виплату заборгованості із заробітної плати колишнім працівникам ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в Автономній Республіці Крим; чи вчинялись дії по нарахуванню заробітної плати, яким органом мало проводитись нарахування заробітної плати позивачу в період з 12.03.2014 після початку окупації Автономної Республіки Крим? Які дії вчинялись по наданню роз'яснень чи практичної допомоги Головному управлінню Міндоходів в Автономній Республіці Крим щодо виділення бюджетних асигнувань на заробітну плату працівникам, які переїхали на материкову частину України? Повідомити, де знаходиться особова справа позивача та чи володіє Державна фіскальна служба України інформацією про нараховані суми заробітної плати позивача за період з 17.03.2014?

6. Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Роз'яснити відповідачеві, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

7. Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.

8. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

9. Запропонувати третім особам подати до суду пояснення щодо позову та відзиву протягом десяти днів з дня отримання позову та відзиву відповідно.

10. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

11. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам)

Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена лише з підстав порушення судом правил підсудності до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.