Рішення № 73840909, 13.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 березня 2018 року Справа № 808/3356/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства “Бізон-Тех 2006”

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Бізон-Тех 2006” (надалі – позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (надалі – відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №006964714 від 25.10.2017, яким зменшено суму від’ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 1 001 905 грн.

В обґрунтування позову посилається на необґрунтованість висновків Акту перевірки підприємства позивача від 13.10.2017 №91/28-10-47-14/34216986, а саме висновків щодо сумніву реальності вчинення господарських операцій на користь позивача такими контрагентами-постачальниками: ФГ «АРГО-ПРОМІНЬ», ТОВ «АГРОТРАНСАТЛАНТИК», ТОВ «ЦЕНРОТОРГ», ТОВ «ПРОТЕКС-ТРЕЙД», ТОВ «АЛЬФА77», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «ТД «СИЛА ЖИТТЯ», ТОВ «ІНСТИТУТ ПЕРЕДОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ «АГРОФАРМ», ТОВ «ПРОМСЕРВІС», а саме щодо постачання на адресу позивача товару невідомого походження, документування операцій з придбання та відображення в бухгалтерському обліку без можливості підтвердження реальності таких операцій вищевказаними постачальниками по ланцюгу постачання. Крім того, вважає безпідставним висновок контролюючого органу щодо продажу товару нижче за ціну придбання. Між тим, відповідачем не враховано наявність всіх необхідних первинних документів та бухгалтерських регістрів, які свідчать про рух активів у процесі здійснення господарської діяльності.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримує просить його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов (вх. №4404 від 12.02.2018). Вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте з додержанням вимог діючого законодавства, у зв’язку з чим просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом, у період з 28.08.2017 року по 06.10.2017 року фахівцями Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі направлень від 14.08.2017 №113, 114, 115, 116, 117, 118, 119 виданих Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на ІІІ квартал 2017 року, наказу №1749 від 10.08.2017 відповідно до п. 75.1 ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України проведено планову документальну виїзну перевірку Приватного підприємства “Бізон-Тех 2006” з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, валютного – за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – з 01.01.2014 по 30.06.2017, за результатами якої складено Акт від 13.10.2017 року № 91/28-10-47-14/34216986.

У висновках Акту перевірки серед іншого встановлено порушення вимог:

-пп.14.1.11, п.14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, пп.136.1.16 п.136.1 ст.136, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.2.1 п.139.2 Податкового кодексу України в результаті чого занижено прибуток за період з 01.01.2014р по 30.06.2017р на загальну суму 1 104 302 грн., у тому числі: за 2014 рік - 165 108 грн., за 2015 рік – 28746 грн., за 2016 рік 672 373 грн., за І півріччя 2017 року 238 075 грн.,

-п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1 п.200.2 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість що підлягав сплаті до бюджету на загальну суму 167 792 грн., у тому числі по періодах: січень 2014 року – 4666 грн., лютий - 6532 грн., липень 2014 року 28 584 грн., серпень 2014 року – 31838 грн., вересень 2014 року – 5668 грн., жовтень 2014 року – 90 504 грн.

-п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.4 ст. 200, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України в результаті чого завищено суму від’ємного значених 01.07.2017, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, задекларовану в рядку 21 Податкової декларації за червень 2017р. у загальному розмірі 1 001 905 грн.

На підставі Акту перевірки від 13.10.2017 року №91/28-10-47-14/34216986, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення:

-№ НОМЕР_1 від 25.10.2017, яким позивачу зменшено суму завищення від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1 001 905 грн.

Не погоджуючись із такими висновками контролюючого органу та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Так, судом встановлено, що протягом квітня - травня 2016 року ФГ «АРГО-ПРОМІНЬ» постачало на адресу ПП “Бізон-Тех 2006» товар «Пшениця продовольча врожаю 2015 року» на суму ПДВ 585 362 грн.

Взаємовідносини між ПП “Бізон-Тех 2006” (покупець) та ФГ «АРГО-ПРОМІНЬ» (продавець) відбувались на підставі договорів поставки № ХА/788/04/16 від 20.04.2016, №ХА815/04/16 від 26.04.2016, №ХА865/05/16 від 17.05.2016, за умовами якого продавець продає, а покупець покупає Пшеницю врожаю 2015 року у кількості, якості та за ціною визначеними у розділі 1 договору. Під час перевірки та в ході розгляду справи позивачем надані первинні документи: податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному Державному реєстрі податкових накладних; видаткові накладні; товарно – транспортні накладні. Розрахунки між суб’єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

Протягом податкових періодів квітень – червень, серпень, грудень 2016 року, лютий – квітень 2017 року ПП «Бізон-Тех» придбавало від ТОВ «АГРОТРАНСАТЛАНТИК» транспортно- експедиційні послуги за маршрутом на загальну суму ПДВ 141 908 грн.

Так, між ПП «Бізон-Тех» (клієнт) та ТОВ «АГРОТРАНСАТЛАНТИК» (експедитор) укладено договір транспортного експедирування №0104/17 за умовами якого Клієнт доручає, а Експедитор бере на себе зобов’язання за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання визначених цим Договором послуг. Пунктом 3.2. договору передбачено, що експедитор має право самостійно здійснювати перевезення вантажів клієнта на умовах цього договору та/або залучати перевізників.

В ході перевірки та до матеріалів справи позивачем надано всі необхідні первинні документи: додаткова угода до договору №1, податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному Державному реєстрі податкових накладних; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); товарно – транспортні накладні. Розрахунки між суб’єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

Протягом жовтня 2016 року, лютого – травня 2017 року ПП «Бізон-Тех» придбавало від ТОВ «ЦЕНТРОТОРГ» послуги на транспортно-експедиторське обслуговування.

Взаємовідносини між ПП «Бізон-Тех» (замовник) та ТОВ «ЦЕНТРОТОРГ» (експедитор) відбувались на підставі договору №01092016 від 01.09.2016, за умовами якого експедитор від свого імені та за рахунок замовника забезпечує здійснення перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом.

Позивачем надані всі необхідні первинні документи як під час перевірки так і до матеріалів справи, у т.ч. податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному Державному реєстрі податкових накладних; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); товарно – транспортні накладні. Розрахунки між суб’єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

Протягом податкового періоду листопад – грудень 2015 року, лютого – травня 2016 року, вересня 2016 року ПП «Бізон-Тех» мало взаємовідносини із ТОВ «ПРОТЕКС-ТРЕЙД» з придбання послуг транспортного експедирування на загальну суму ПДВ 51643 грн.

Так, між ПП «Бізон-Тех» (клієнт) та ТОВ «ПРОТЕКС-ТРЕЙД» (експедитор) відбувались на підставі договору №36 від 18.11.2015, за умовами якого клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов’язання за плату і рахунок Клієнта виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів відповідно до узгоджених сторонами заявок.

Всі первинні документи на підтвердження виконання вказаного договору позивачем надані як під час перевірки так і до матеріалів справи, у т.ч. податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному Державному реєстрі податкових накладних; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); товарно – транспортні накладні. Розрахунки між суб’єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

Протягом квітня – червня 2017 року позивач отримував послуги транспортно – екпедиційного обслуговування від ТОВ «АЛЬФА77» на загальну суму ПДВ 46051 грн.

Відносини між суб’єктами господарювання відбувалися на підставі договору від 19.04.2017 №6934, за умовами якого експедитор від свого імені та рахунок замовника забезпечує здійснення перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом.

Первинні документи на підтвердження виконання вказаного договору позивачем надані як під час перевірки так і до матеріалів справи, у т.ч. податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному Державному реєстрі податкових накладних; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); товарно – транспортні накладні. Розрахунки між суб’єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

Протягом січня – лютого 2014 року та вересня –грудня 2014 року ПП «Бізон-Тех» мало взаємовідносини з ФОП ОСОБА_4 з придбання товару «препарат Бродісан» на загальну суму ПДВ 32 526 грн.

Взаємовідносини відбувалися без укладання договору, постачання товару здійснювалось на умовах 100% попередньої оплати у безготівковій формі. Позивачем надані платіжні документи в яких міститься інформація про дату, номер, призначення платежу та суму. Надані також податкові накладні, видаткові накладні, та експрес накладні про транспортування товару ТОВ «Нова пошта» та вантажні накладні про транспортування товару ПП «Нічний експрес».

Протягом періоду березень 2017 року та травень 2017 року ПП «Бізон-Тех» отримувало від ТОВ «ТД «СИЛА ЖИТТЯ» ТМЦ на загальну суму ПДВ 34 051 грн.

Так, між ПП «Бізон-Тех» (покупець) та ТОВ «ТД «СИЛА ЖИТТЯ» (постачальник) укладено договір поставки від 27.02.2017 №007 за умовами якого строки визначені договором постачальник зобов’язується передати у власність покупця біопрепарати, засоби захисту рослин, інокулянт, гумат, регулятори та стимулятори росту рослин та/або мікродобрива, мінеральні добрива та інше.

До матеріалів справи та в ході перевірки позивачем були надані всі первинні документи: податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному Державному реєстрі податкових накладних, видаткові накладні, платіжні доручення.

Протягом березня 2015 року ТОВ «ІНСТИТУТ ПЕРЕДОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ «АГРОФАРМ» реалізовувало на адресу ПП «Бізон-Тех» хімічні продукти «метакса» та «скарлет» всього на загальну суму ПДВ 30 040 грн.

Позивачем наданий: додаток до договору №1 від 17.03.2017, податкова накладна, видаткова накладна, платіжне доручення.

Протягом березня, квітня 2015 року ПП «Бізон-Тех» мало взаємовідносини з ТОВ «ПРОМСЕРВІС» з придбання ТМЦ (саморіз, спец планка, коньок) згідно договору поставки від 07.10.2017 №25, зокрема на суму ПДВ 576 грн.

ТОВ «ПРОМСЕРВІС» виписано в адресу позивача податкові, які зареєстровані в Єдиному Державному реєстрі податкових накладних, видаткові накладні, платіжні доручення.

Ставлячи під сумнів вказані вище господарські операції позивача з його контрагентами відповідач серед іншого посилається на наступне:

-у деяких контрагентів-постачальників для надання послуг позивачу з перевезення були відсутні основні фонди (транспортні засоби) і трудові ресурси для надання таких послуг, через те, що водії вказані в товарно-транспортних накладних у них не працювали, а автомобілі, що вказані в товарно-транспортних накладних, не є їх власністю.

-деякі контрагенти-постачальники для надання послуг позивачу (із перевезення йому вантажів) самі користувались послугами інших перевізників (а ті у свою чергу послугами ще одних перевізників), а в останніх (це особи третьої, четвертої ланки по ланцюгу послуг) відсутні основні і трудові ресурси для надання таких послуг, через те, що водії, що вказані в товарно- транспортних накладних, в них не працювали, автомобілі, що вказані в товарно-транспортних накладних не є їх власністю.

-окремі контрагенти-постачальники фігурують у кримінальних провадженнях, відкритих за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 «Фіктивне підприємництво» і ст. 209 Кримінального кодексу України.

- щодо деяких осіб, які мали господарські операції з контрагентами-постачальниками були відкриті кримінальні провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України, або вони фігурують у таких кримінальних провадженнях.

- в деяких випадках неможливо встановити джерело походження товарів, оскільки особи в яких товар придбавався контрагентом постачальником або відсутні за місцезнаходженням, або фігурують у кримінальному провадженню, або не мають достатньої кількості кваліфікованих працівників для виробництва товарів, у них відсутні основні фонди та виробничі ділянки для виробництва.

Також, згідно з Актом перевірки відповідач вважає, що позивачем у вересні-жовтні 2015 року здійснено реалізацію товарів (що був придбаний позивачем у ТОВ «СИНГЕНТА» і ТОВ «ОСОБА_5О.В.») за ціною, що нижче ціни придбання на загальну суму 208 739,40 грн,, в результаті чого позивачем порушено п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України та, як наслідок, занижено податкові зобов’язання з податку На додану вартість на загальну суму 41 748,00 грн.

Однак, судом встановлено, що придбаний товар та послуги у контрагентів-постачальників використано позивачем у власній господарській діяльності.

Таким чином, поставка товару від ФГ «АРГО-ПРОМІНЬ», ТОВ «АГРОТРАНСАТЛАНТИК», ТОВ «ЦЕНРОТОРГ», ТОВ «ПРОТЕКС-ТРЕЙД», ТОВ «АЛЬФА77», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «ТД «СИЛА ЖИТТЯ», ТОВ «ІНСТИТУТ ПЕРЕДОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ «АГРОФАРМ», ТОВ «ПРОМСЕРВІС», товарів, його отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару, використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжним дорученнями, які також були досліджені під час проведеної перевірки.

За вказаних обставин суд вважає висновки податкового органу щодо не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з постачання товару, з чого випливає право позивача на формування податкового кредиту необґрунтованими.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22, пунктом 185.1 статті 185 та пунктом 186.1 статті 186 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 пункту 198 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків іі надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, то він не містить жодних посилань податкового органу про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим суд вважає, що позивачем суду були надані докази, що підтверджують реальний зміст господарських операцій, що в свою чергу підтверджує правомірність формування платником податку податкового кредиту за такими операціями.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

Доказів анулювання свідоцтв платника ПДВ ФГ «АРГО-ПРОМІНЬ», ТОВ «АГРОТРАНСАТЛАНТИК», ТОВ «ЦЕНРОТОРГ», ТОВ «ПРОТЕКС-ТРЕЙД», ТОВ «АЛЬФА77», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «ТД «СИЛА ЖИТТЯ», ТОВ «ІНСТИТУТ ПЕРЕДОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ «АГРОФАРМ», ТОВ «ПРОМСЕРВІС», податковим органом суду не надано, у зв’язку з чим не має підстав для позбавлення позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплачених при придбанні товару та послуг.

Окрім того, Податковий кодекс України для платників податків не передбачає ані обов’язок, ані право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності, реєстрації платником податків, “податкових взаємовідносин” з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що факт здійснення господарської операції з постачання товару та послуг ФГ «АРГО-ПРОМІНЬ», ТОВ «АГРОТРАНСАТЛАНТИК», ТОВ «ЦЕНРОТОРГ», ТОВ «ПРОТЕКС-ТРЕЙД», ТОВ «АЛЬФА77», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «ТД «СИЛА ЖИТТЯ», ТОВ «ІНСТИТУТ ПЕРЕДОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ «АГРОФАРМ», ТОВ «ПРОМСЕРВІС», відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку позивача, що зафіксовано також актом перевірки, та підтверджує її реальність.

Щодо посилань в Акті перевірки на відсутність реальної можливості здійснення поставок товару через відсутність у постачальників майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що було встановлено з наданої податкової інформації, суд вважає такими, що не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з тих підстав, що згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

Щодо твердження податкового органу стосовно неможливості встановити походження отриманого товару, що було встановлено з наданої податкової інформації суд зазначає, що відсутність необхідних документів у податкового органу не свідчить про порушення податкового законодавства позивачем та не відноситься до суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності “Бізон-Тех 2006”, вказані обставини не впливають на формування сум податкових зобов’язань.

Щодо твердження відповідача, що позивачем у вересні-жовтні 2015 року здійснено реалізацію товарів (що був придбаний позивачем у ТОВ «СИНГЕНТА» і ТОВ «ОСОБА_5О.В.») за ціною, що нижче ціни придбання на загальну суму 208 739,40 грн., в результаті чого позивачем занижено податкові зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 41 748,00 грн.

Цей довід відповідача є безпідставним і необгрунтованим, що підтверджується таким.

Так, вказане порушення відповідач обґрунтовує даними податкового обліку, а саме: оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку № 281 «Товари на складі за період вересень, жовтень 2015 року, що були надані позивачем відповідачу під час проведення перевірки.

Однак, відповідач дійшов хибного висновку про продаж позивачем товарів за ціною, що є нижче за ціну придбання лише через те, що ним було взято до уваги лише дані щодо сукупної вартості товарів та їх загальної кількості на складах позивача.

А приведений в Акті перевірки розрахунок середньої вартості ціни придбання цього товару свідчить про те, що відповідачем не враховано, що різні партії одного і того ж товару в різні періоди часу придбавалися позивачем, за ціною, яка значно відрізнялась.

Окрім того, в акті перевірки податковим органом зазначено, що згідно Єдиного реєстру судових рішень розслідується кримінальне провадження: №12015000000000514 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 209 КК України в якому фігурує ТОВ «ПРОТЕКС-ТРЕЙД» та ТОВ «АЛЬФА77». Суд не бере до уваги посилання податкового органу в акті перевірки на існуючі досудові розслідування відносно контрагентів – постачальників “Бізон-Тех 2006” в рамках відкритих кримінальних проваджень, покладаючи зазначену інформацію в основу висновків про нереальність господарських операцій між контрагентами – постачальниками та позивачем, з огляду на наступне.

Для адміністративного суду преюдиціальне значення має лише вирок суду у кримінальній справі. Інші судові рішення, прийняті в порядку встановленому КПК України, для адміністративного суду є доказами, які підлягають оцінці, а саме виходячи з того, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. А також те, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд зауважує, що податковим органом не надано вироку суду, в якому досліджувались господарські відносини між позивачем та ТОВ «ПРОТЕКС-ТРЕЙД», ТОВ «АЛЬФА77» в якому міститься документальне підтвердження того, що контрагентом – постачальником позивача фактично велась незаконна діяльність з конвертації безготівкових коштів в готівкові, та містить доведені факти наявності умислу та його реалізації з боку контрагентів щодо створення фіктивних суб’єктів господарювання, які в подальшому дійсно здійснювали незаконну діяльність.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем дотриманні законні підстави формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб’єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд констатує, що позивач у відповідності до норм Податкового кодексу України правомірно включив до складу податкового кредиту суму витрат по господарських операціях з ФГ «АРГО-ПРОМІНЬ», ТОВ «АГРОТРАНСАТЛАНТИК», ТОВ «ЦЕНРОТОРГ», ТОВ «ПРОТЕКС-ТРЕЙД», ТОВ «АЛЬФА77», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «ТД «СИЛА ЖИТТЯ», ТОВ «ІНСТИТУТ ПЕРЕДОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ «АГРОФАРМ», ТОВ «ПРОМСЕРВІС», а контролюючий орган при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення дійшов хибного висновку про порушення позивачем положень ПК України.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що податковий кредит підтверджений відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського й податкового обліку, наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в акті, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги – задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0006964714 від 25 жовтня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39440996) на користь Приватного підприємства «Бізон-Тех 2006» (місцезнаходження: 70605, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34216986) судові витрати у розмірі 15028 грн. 58 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова