Ухвала суду № 73840867, 08.05.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"08" травня 2018 р. Справа № 809/757/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним повідомлення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання за №9788-33-18/21 від 17.04.2018 та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним повідомлення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання за №9788-33-18/21 від 17.04.2018 та зобов'язання виплатити завдану моральну шкоду в розмірі чотирьох середньомісячних заробітних плат (станом на рік в якому завдана моральна шкода).

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Пунктом другим частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Судом встановлено, що у позовній заяві не зазначено повне прізвище, ім'я та по батькові позивача та реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта відповідача. Крім того, позивачем не зазначено про наявність електронної пошти у нього та офіційної електронної адреси та електронної пошти відповідача.

Згідно із частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пункту 4, 5 частини 5 Статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві ОСОБА_1 відсутнє правове обгрунтування позовної вимоги, щодо визнання протиправним повідомлення старшого державного виконавця ДВС Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання за №9788-33-18/21 від 17.04.2018. Позивачем не зазначено та не додано доказів до матеріалів адміністративного позову на підтвердження вказаної обставини.

Відповідно до частин 1-2 та 4-5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Крім того, згідно із пунктом 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивачем зазначаються відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Суд зазначає, що позивач, долучивши до матеріалів адміністративного позову письмові документи, які вважає доказами на підтвердження відповідних обставин, не дотримуючись вказаних приписів Кодексу, не засвідчив їх копії на відповідність оригіналам у встановленому статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України порядку та не зазначив про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмових доказів.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", який вступив в дію з 01.01.2018, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2018 року складає 1762,00 грн.

Із змісту позовних вимог слідує, що позивач просить визнати протиправними дії старшого державного виконавця ДВС Міністерства юстиції України та відшкодувати завдану йому моральну шкоду в розмірі чотирьох середньомісячних заробітних плат (у відповідності до року завданої позивачу моральної шкоди).

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, за подання даного адміністративного позову, в якому позивачем об'єднано вимоги майнового та немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу. Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1409,60 гривень.

Проте, ОСОБА_2 до позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі не додав, посилаючись на положення пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.

Однак, в даному випадку підставою для не справляння судового збору за подання позовної заяви про відшкодування шкоди є те, що така шкода має бути наслідком протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень або інших порушень прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин. Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Положення пункту 3 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» поширюється лише на вимогу, яка визначена пунктом 6 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю). Окрім того, позивач не наводить у позовній заяві аргументів, на підставі яких заявлені позовні вимоги належить відносити до спорів про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою.

На думку суду, посилання позивача на пункт 3 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір», як на підставу для звільнення від сплати судового збору, є помилковим.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного суду у справі за №9901/537/18 від 27.04.2018, за №686/16694/17 від 02.04.2018 та за №761/30151/17 від 14.03.2018, яка відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Щодо вимоги позивача про витребування до початку розгляду справи перелічених ним письмових доказів, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (частина 2 та 4 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Судом встановлено, що позивачем щодо доказів, які на його думку мають бути витребувані, не наведено у позовній заяві обставин, які можуть підтвердити вказані докази, або аргументів, які вони можуть спростувати. Не зазначено підстав, з яких випливає, що ці докази має відповідна особа та заходів, яких позивач вжив для отримання цих доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання наведених доказів.

За наявності вказаних недоліків, позовна заява не відповідає вимогам частини 4, 5 та 8 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, частини 3, 4 та 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами частин 1, 2 статті 169 Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись ст. 94, 160, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним повідомлення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання за №9788-33-18/21 від 17.04.2018 та стягнення моральної шкоди, - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:

- належним чином завірених копій всіх письмових доказів (документів), доданих до адміністративного позову, у відповідності до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України;

- підтвердження сплати судового збору у розмірі 1409, 60 гривень;

і зазначення:

- повного ім'я прізвища та по батькові позивача;

- реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або серію і номер паспорта позивача,

- електронної пошти позивача, офіційної електронної адреси та електронної пошти відповідача;

- відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів доданих до позовної заяви копій документів;

щодо витребування доказів, зазначити:

- обставини, які можуть підтвердити вказані докази, або аргументи, які вони можуть спростувати;

- підстави, з яких випливає, що ці докази має відповідна особа;

-заходи, яких позивач вжив для отримання цих доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.

Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Скільський І.І.