Рішення № 73840858, 26.04.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 квітня 2018 року (17 год.16 хв.)Справа № 808/396/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Конишевої О.В.

за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1,

від відповідача – ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 (адреса реєстрації Донецька область, м. Донецьк, вул. Кірова, 53/30; адреса для листування 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Білоруська, 31/4)

до Пологівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (70600, м. Пологи Запорізької області, вул. Магістральна, 245)

про визнання дій протиправними та зобов’язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (далі – позивач) до Пологівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною вимогу Пологівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо надання довідки про взяття на облік ОСОБА_3, як внутрішньо переміщеної особи для отримання недоотриманої пенсії померлого батька ОСОБА_4 та отримання грошової допомоги на поховання;

зобов’язати відповідача виплатити позивачу, або ОСОБА_1, яка уповноважена діяти від імені позивача по нотаріально засвідченій довіреності, недоотриману пенсію, яка залишилась після померлого ОСОБА_4;

зобов’язати відповідача виплатити позивачу, або ОСОБА_1, яка уповноважена діяти від імені позивача по нотаріально засвідченій довіреності, грошову допомогу на поховання ОСОБА_4;

зобов’язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення протягом місяця з часу закінчення строку на апеляційне оскарження, а у випадку апеляційного оскарження та залишення в силі рішення суду першої інстанції, протягом місяця з часу проголошення судового рішення апеляційним судом;

стягнути з відповідача на користь позивача витрати понесені на оплату судового збору;

стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 500,00 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що після смерті батька позивача відкрилась спадщина, до складу якої ввійшла недоотримана пенсія, яка зберігається в Пологівському об’єднаному УПФУ в Запорізькій області в сумі 63729,41 грн., яка належала спадкодавцеві та про що 12.02.2018 державним нотаріусом Торецької державної нотаріальної контори видане відповідне свідоцтво про право на спадщину НМХ 326501. Пояснює, що після отримання свідоцтва про право на спадщину повірена особа позивача – ОСОБА_1 звернулась до Оріхівського відділення відповідача з метою оформлення документів та отримання належної спадкоємцю суми недоотриманої пенсії, відповідачем у виплаті позивачу недоотриманої пенсії, яка залишилась після померлого батька відмовлено із посиланням на необхідність надання довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, із зазначенням на ній місцем проживання на контрольованій території. Вважає, що вказані вимоги порушують право позивача на отримання коштів, які в законний спосіб визнано спадщиною, у зв’язку із чим просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 06.02.2018 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 19.02.2018 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви до 16.03.2018. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 19.03.2018 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 19.04.2018.

В судовому засіданні 19.04.2018 оголошено перерву у розгляді справи до 26.04.2018.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, позов просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив із підстав, викладених у відзиві на позов, зокрема зазначив, що ОСОБА_4 не перебував на обліку в Пологівському об’єднаному УПФУ в Запорізькій області та не мав статусу внутрішньо переміщеної особи, не звертався до управління щодо поновлення виплати пенсії як внутрішньо переміщеній особі згідно із порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” від 05.11.2014 №637 та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509. Вказує, що позивач як син померлого ОСОБА_3 також зареєстрована у м. Донецьку і для отримання спадку йому необхідно надати довідку про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи, із зазначенням проживання на території Оріхівського району. Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди вважає, що позивачем не надано жодного доказу змін у стані здоров’я позивача, тяжкість вимушених змін в його життєвих та виробничих відносинах. Крім того, зазначив, що після отримання пенсійної справи ОСОБА_4 в електронному вигляді було встановлено, що дата останнього нарахування йому пенсії 04.10.2014, у зв’язку із чим на підставі ч.1 ст. 46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” розпорядженням №102 від 14.11.2017 відповідачем пенсія ОСОБА_4 була нарахована після його смерті. В задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

12.05.2017 помер ОСОБА_4, який є батьком позивача ОСОБА_3. Дані факти підтверджуються свідоцтвом про смерть ОСОБА_4, серії ІІ-НО № 004691 виданого Лівобережним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Донецькій області та свідоцтвом про народження позивача серії II-УР№ 134556, що містяться в матеріалах справи.

Після смерті батька позивача відкрилася спадщина, до складу якої ввійшла недоотримана пенсія, яка зберігається в Пологівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Оріхівський відділ обслуговування громадян), в сумі 63729,41 грн., яка належала спадкодавцеві.

Із пояснень представника відповідача в судовому засіданні встановлено, що після отримання пенсійної справи ОСОБА_4 в електронному вигляді було встановлено, що дата останнього нарахування йому пенсії 04.10.2014, у зв’язку із чим на підставі ч.1 ст. 46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” розпорядженням 102 від 14.11.2017 відповідачем пенсія ОСОБА_4 була нарахована після його смерті.

Як вбачається з Свідоцтва про право на спадщину за законом, Торецькою державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №430/2017 після смерті ОСОБА_4 Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії, яка зберігається в Пологівському об’єднаному УПФУ в Запорізькій області в сумі 63729,41 грн., яка належить спадкодавцю на підставі довідки від 04.12.2017 №2313/08.

26.06.2017 позивач отримав довідку № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

04.10.2017 представник позивача звернувся до відповідача із заявою щодо виплати недоотриманої після смерті батька пенсії та виплати допомоги на поховання.

Відповідно до листа Головного УПФУ в Запорізькій області № 2718/Ш-18/КЦ від 05.01.2018 повідомлено, що оскільки ОСОБА_3, син померлого ОСОБА_4, зареєстрований у м. Донецьку, то необхідно надати довідку про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи із зазначенням проживання на території Оріхівського району.

У зв’язку із відмовою відповідача виплатити недоотриману після смерті батька пенсію та допомогу на поховання, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Щодо зобов’язання відповідача виплатити позивачу, недоотриману пенсію, яка залишилась після померлого ОСОБА_4

Згідно зі статтею 1 Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі- Закону України №1058) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа у разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

У відповідності до частин першої, другої статті 52 Закону №1058-ІV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

Відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати,пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналогічна норма зазначена у ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Так, відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.02.2018, виданого Торецькою державною нотаріальною конторою, позивач ОСОБА_4 є спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_4 Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії, яка зберігається в Пологівському об’єднаному УПФУ в Запорізькій області в сумі 63729,41 грн., яка належить спадкодавцю на підставі довідки від 04.12.2017 №2313/08.

Пунктом 2.26 ОСОБА_5 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, визначено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Непрацездатними членами сім’ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Члени сім’ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

При цьому, для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв’язку з відсутністю членів сім’ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

Суд звертає увагу, що позивач ОСОБА_3 в межах шестимісячного строку після смерті батька вживав заходи, щодо виплати йому сум недоотриманої пенсії за період з 01.10.2014 по місяць смерті включно в зв’язку із смертю батька пенсіонера ОСОБА_4, зокрема, звертався до Оріхівського відділення Пологівського об’єднаного УПФУ в Запорізькій області, нотаріуса та безпосередньо до відповідача.

Відповідач відмовляючи у виплаті належної позивачу спадщини за законом не посилався на ненадання останньою документів, передбачених пунктом 2.26 ОСОБА_5 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а лише зазначав про відсутність у позивача довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що право на отримання коштів належить членам сім'ї спадкодавця, якщо відповідні кошти підлягали виплаті самому спадкодавцеві, але за життя він їх не отримав незалежно від причин.

За таких обставин суд вважає, що позивач як спадкоємець за законом, має право на суму пенсії, яка недоотримана спадкодавцем за життя.

Крім того, в жодній із наведених правових норм не зазначено, що для виплати позивачу недоотриманої пенсію, яка залишилась після померлого ОСОБА_4 необхідно надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Тому у цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд критично ставиться до посилання представника відповідача на пункт 2 ОСОБА_5 призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 “Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” та необхідність надання позивачем довідки про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи, для виплати недоотриманої пенсії у зв’язку із смертю батька пенсіонера ОСОБА_4, оскільки вказаний ОСОБА_5 визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.2 зазначеного ОСОБА_5 документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до ОСОБА_5 оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб”

Суд вважає неприйнятним посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року, № 637 від 05.11.2014 року та необхідність надання позивачем довідки про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи, для виплати недоотриманої пенсії у зв’язку із смертю батька пенсіонера ОСОБА_4

Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України , № 637 від 05.11.2014 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з ОСОБА_5 оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509.

Вказані Постанови не регулюють питання виплати недоотриманої пенсії у зв’язку із смертю пенсіонера, однак вони регулюють питання призначення та виплати соціальних послуг.

Щодо зобов’язання відповідача виплатити позивачу, грошову допомогу на поховання ОСОБА_4

Пунктом 5.1 ОСОБА_5 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 встановлено, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання та довідку про смерть пенсіонера або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382). У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

ОСОБА_5 не передбачено, що у разі звернення по допомогу на поховання, необхідно надавати довідку про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи

Відповідно до частини 3 ст. 9 Закону України №1058 до соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Згідно ст. 53 Закону України №1058 у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

З аналізу вище наведених нормативних актів, суд вбачає, що Постанова Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 та Постанова Кабінету Міністрів України , № 637 від 05.11.2014 є спеціальними нормативними актам, які регулюють питання соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, в тому числі соціальних послуг, до якої належить допомога на поховання пенсіонера. Відповідно до цих Постанов, для отримання позивачем допомоги на поховання пенсіонера позивачу необхідно надавати довідки про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи.

Однак, враховуючи той факт, що на момент звернення до суду у позивача була в наявності довідка № НОМЕР_1 від 26.06.2017 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а відповідач відмовляючи у виплаті допомоги на поховання пенсіонера та недоотриманої пенсії після смерті пенсіонера не належним чином, роз’яснив позивачу, які дії необхідно вчинити для реалізації свого права, тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача виплатити позивачу, грошову допомогу на поховання ОСОБА_4

З приводу протиправності вимоги щодо надання довідки про взяття на облік ОСОБА_3, як внутрішньо переміщеної особи для отримання недоотриманої пенсії померлого батька ОСОБА_4 та отримання грошової допомоги на поховання, суд зазначає, що окремим документом така вимога не виносилася, а щодо протиправності дій відповідача позивачем позовні вимоги не заявлялися, тому дана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Щодо зобов’язання відповідача виплатити ОСОБА_1, яка уповноваженій особі діяти від імені позивача по нотаріально засвідченій довіреності, недоотриману пенсію, яка залишилась після померлого ОСОБА_4 та грошову допомогу на поховання ОСОБА_4, суд зазначає наступне.

У спірних правовідносинах саме позивач наділений правом на одержання належних йому виплат, так як це прямо передбачено законом. ОСОБА_1 не є тією особою яка відповідно до норм закону має право на виплату недоотриманої пенсію та виплати на поховання після смерті батька позивача ОСОБА_4 Однак, суд зазначає, що саме позивач має право самостійно вирішувати, кого саме йому уповноважити діяти від свого імені по нотаріально засвідченій довіреності.

Тому, суд не вбачає підстав для зобов’язання відповідача виплатити ОСОБА_1, яка уповноважена діяти від імені позивача по нотаріально засвідченій довіреності.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати до суду в установлений судом термін з дня набрання рішенням суду законної сили звіт про виконання судового рішення, слід зазначити наступне.

Частиною першою статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною статтею встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов'язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність.

Стосовно стягнення моральної шкоди, суд виходив з наступного.

ОСОБА_5 відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні (пункт 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”).

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Оскільки позивачем не зазначено, в чому полягає моральна шкода, не наведено жодного доказу на підтвердження заявленої до стягнення суми моральної шкоди, вимоги щодо покладання на відповідача обов'язку компенсувати позивачу моральну шкоду відсутні.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 (адреса реєстрації Донецька область, м. Донецьк, вул. Кірова, 53/30; адреса для листування 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Білоруська, 31/4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Пологівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (70600, м. Пологи Запорізької області, вул. Магістральна, 245, код ЄДРПОУ 40386712) – задовольнити частково.

Зобов’язати Пологівське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (70600, м. Пологи Запорізької області, вул. Магістральна, 245, код ЄДРПОУ 40386712) виплатити ОСОБА_3 (адреса реєстрації Донецька область, м. Донецьк, вул. Кірова, 53/30, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) недоотриману пенсію, яка залишилась після померлого ОСОБА_4.

Зобов’язати Пологівське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (70600, м. Пологи Запорізької області, вул. Магістральна, 245, код ЄДРПОУ 40386712) виплатити ОСОБА_3 (адреса реєстрації Донецька область, м. Донецьк, вул. Кірова, 53/30, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) грошову допомогу на поховання ОСОБА_4.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (адреса реєстрації Донецька область, м. Донецьк, вул. Кірова, 53/30, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1057,20 грн. (одна тисяча п’ятдесят сім гривень 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Пологівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (70600, м. Пологи Запорізької області, вул. Магістральна, 245, код ЄДРПОУ 40386712).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду – протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 07.05.2018.

Суддя О.В. Конишева