Рішення № 73840791, 03.05.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. Житомир справа № 806/1288/18

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання призначити і виплатити одноразову грошову допомогу,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Житомирській області, викладену в листі від 21.02.2018 №292/29/105/05-2018, у проведенні виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області призначити і виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності в 70-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звертався із заявою до голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, однак, листом ОСОБА_4 Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 10.02.2017 №281/29/05/2017 ОСОБА_3 було повідомлено, що Департаментом фінансово-облікової політики МВС України матеріали про призначення одноразової грошової допомоги розглянути та повернуті без права на її виплату, тобто відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.

Вказує, що надана відмова була предметом розгляду в адміністративній справі №296/4572/17 та постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, оскільки останній не позбавлений права звернутися із заявою (рапортом) встановленого зразка та з відповідними документами до уповноваженого органу із вимогою про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності.

За твердженнями позивача, у зв’язку із прийняттям Житомирським апеляційним адміністративним судом постанови від 16 січня 2018 року у справі №296/4572/17, ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області із заявою (рапортом) про отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності.

Зазначає, що Головне управління Національної поліції у Житомирській області листом від 21 лютого 2018 року №292/29/105/05-2018 повідомило позивача про відсутність правових підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, оскільки група інвалідності встановлена ОСОБА_3 в день звільнення з органів Національної поліції, а не протягом 6 місяців, як встановлено п.4 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію".

На думку позивача, відмова Головного управління Національної поліції у Житомирській області щодо призначення та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги є неправомірною, оскільки основана на невірному тлумаченні суб'єктом владних повноважень положень статті 97 Закону України "Про Національну поліцію".

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач у строк та в порядку, визначеному ч.5 ст. 162, ч.1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подав до відділу документального забезпечення суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. (а.с. 22-26).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.05.2018 о 11:20.

В судове засідання призначене на 03.05.2018 о 11:20 прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов від 02.04.2018 (а.с. 22-26).

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_3 з 19.05.2008 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ.

Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Положеннями статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Питання призначення та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової були предметом розгляду у справах №806/1379/16, №296/4572/17.

Так, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від №806/1379/16 від 06 вересня 2016 року (а.с. 44-50), залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2016 (а.с. 51-55), адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Зокрема, судом встановлено, що ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ з 19 травня 2008 року до 06 листопада 2015 року.

Наказом ОСОБА_4 Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 5 листопада 2015 року №324 о/с з 6 листопада 2015 року ОСОБА_3 було звільнено з органів внутрішніх справ.

Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №11 о/с від 07 листопада 2015 року ОСОБА_3 прийнято на службу до Національної поліції.

Свідоцтвом про хворобу ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" №41/35 від 11 квітня 2016 року встановлено у ОСОБА_3 наявність захворювання, що пов’язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ

Актом огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №514337 від 25 квітня 2016 року за результатом первинного огляду з 25 квітня 2016 року ОСОБА_3 встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.12).

Згідно з довідкою до акта огляду Житомирського обласного МСЕК №2 серія 12 ААА від 25 квітня 2016 року №514337, 25 квітня 2016 року Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 ОСОБА_3 встановлено 3 групу інвалідності, з 24 квітня 2016 року, яка настала внаслідок захворювання пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №70 о/с від 25 квітня 2016 року ОСОБА_3 був звільнений з Національної поліції за п.2 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу). Підстава: рапорт ОСОБА_3, свідоцтво про хворобу ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області від 11.04.2016 №41/35 (а.с. 13).

27 квітня 2016 року позивач звернувся із заявою до голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про виплату йому одноразової грошової допомоги, що передбачена Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, як інваліду 3 групи з 25 квітня 2016 року.

УМВС України в Житомирській області підготувало висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" і на підставі п.3.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 та подало його до Міністерства внутрішніх справ України.

ОСОБА_4 Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 3 червня 2016 року за №922/29/05/2016 позивачу повідомлено, що матеріали щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, направлені на затвердження до МВС України, повернуті без розгляду у зв'язку із тим, що призначення вказаної допомоги повинно проводитись за останнім місцем служби поліцейського.

Судом в адміністративній справі №296/4572/17 встановлено, що на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2016 Міністерством внутрішніх справ України повторно розглянуто матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3

ОСОБА_4 Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 10.02.2017 за № 281/29/05/2017 ОСОБА_3 повідомлено, що Департаментом фінансово - облікової політики МВС України матеріали про призначення одноразової грошової допомоги розглянуті та повернуті без права на її виплату, з огляду на те, що на час установлення втрати працездатності та написання заяв про призначення допомоги він був поліцейським; отже виплата одноразової грошової допомоги повинна проводитися відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію», як поліцейським.

Так, постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року у справі № 296/4572/17 апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задоволено, постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 27 вересня 2017 року скасовано та прийнято нову про відмову у задоволенні позову. (а.с. 16-17)

Зокрема, позивачу роз'яснено, що позивач не позбавлений права звернутися із заявою (рапортом) встановленого зразка та з відповідними документами до уповноваженого органу із вимогою про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності.

Враховуючи висновки Житомирського апеляційного адміністративного суду, викладені у постанові від 16 січня 2018 року у справі №296/4572/17, ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області із заявою (рапортом) про отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності.

Головне управління Національної поліції у Житомирській області листом від 21 лютого 2018 року №292/29/105/05-2018 повідомило позивача про відсутність правових підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, оскільки група інвалідності встановлена ОСОБА_3 в день звільнення з органів Національної поліції, а не протягом 6 місяців, як встановлено п.4 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію". (а.с. 11)

Вважаючи, що відмова Головного управління Національної поліції у Житомирській області щодо призначення та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги є протиправною та основана на невірному тлумаченні суб'єктом владних повноважень положень статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувану відмову, оформлену листом Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 21 лютого 2018 року №292/29/105/05-2018, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон 580-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 97 Закону №580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Частиною другою статті 97 Закону №580-VIII передбачено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в т.ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій визначено Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4 (далі - Порядок №4).

Згідно пп.2 п.1 розд. ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п. 3 розд І Порядку №4 поліцейський вважається таким, що виконує службові обов'язки, якщо він забезпечує виконання основних завдань та повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію", у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або виконував основні завдання та повноваження міліції, що були визначені Законом України "Про міліцію".

Пунктом четвертим розділу І Порядку №4 встановлено випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського, зокрема, пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.

Формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у органах поліції, навчальних закладах здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) органів поліції та навчальних закладів, а також фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК). СДНОП визначають обставини настання події та відповідають за правильність кваліфікації нещасних випадків, які призвели до втрати працездатності, згідно із законодавством України. ВЛК відповідають за перевірку матеріалів на відповідність діагнозу, за яким установлено втрату працездатності, переліку хвороб, отриманих під час проходження служби, згідно із законодавством України. Підрозділи кадрового забезпечення відповідають за достовірність інформації про періоди служби даним з особової справи та правильність визначення випадків для виплати грошової допомоги, згідно із законодавством України. Фінансові підрозділи відповідають за правильність обчислення та перерахування до установ банку ОГД згідно з реквізитами, зазначеними в заяві (рапорті) особою, яка має право на цю виплату, згідно із законодавством України. Керівники органів поліції, навчальних закладів відповідають за правильність призначення сум ОГД, згідно із законодавством України.(п.1 розд. ІІІ Порядку №4).

Відповідно до відомостей довідки до акта МСЕК позивачу було вставлено ІІІ групу інвалідності з 25.04.2016. При цьому, із матеріалів справи встановлено, що саме через хворобу позивача було звільнено з Головного управління Національної поліції в Житомирській області.

Таким чином, останнім місцем служби позивача як поліцейського є Головне управління Національної поліції в Житомирській області, а захворювання було пов'язано з проходженням ним служби в поліції.

Відповідно до пункту першого Розділу IV Порядку №4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги (ОГД), форма якого наведена у додатку 2 до Порядку. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

Згідно п.2 розд. IV Порядку №4 висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє: у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Пунктом третім розділу IV Порядку №4 визначено, що рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Відповідно до п.5 розд. IV Порядку №4 виділення коштів органам поліції для виплати ОГД здійснюється фінансовим підрозділом центрального органу управління поліції шляхом розподілу асигнувань в межах коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції України на зазначені цілі. Виділення коштів навчальним закладам для виплати ОГД здійснюється фінансовим підрозділом Міністерства внутрішніх справ відповідно до законодавства.

Поліцейським або членам сім'ї загиблого поліцейського нарахування та виплата ОГД здійснюється після надходження коштів на зазначені цілі до відповідного органу поліції, навчального закладу. Виплата проводиться фінансовим підрозділом за останнім місцем проходження служби поліцейським шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку або через касу органу поліції, навчального закладу (п.6 розділу IV Порядку №4).

Пунктом сьомим розділу IV Порядку №4 визначено, що ОГД виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження, в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції або навчальних закладів.

Статтею 101 Закону №580-VIII визначений вичерпний перелік випадків, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Відмовляючи позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з призначенням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах національної поліції, відповідач не вказав жодної з зазначених вище підстав.

Фактичною підставою для відмови слугував той факт, що інвалідність була встановлена позивачу в день звільнення з лав Національної поліції.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства суд наголошує, що зазначена обставина не може слугувати підставою для відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, з 25.04.2016 у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби в поліції.

Суд погоджується із доводами позивача та зазначає, що відповідачем невірно дається тлумачення п.4 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII. Відповідно до статті 97 Закону №580-VIII, одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога, ОГД) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом четвертим частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII ( в редакції, чинній на момент встановлення позивачу інвалідності) визначено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті

Враховуючи вищевикладене, позивач мав право на отримання допомоги, оскільки інвалідність виникла внаслідок захворювання, яке було пов'язано з проходженням служби в поліції.

Суд звертає увагу, що з 07 листопада 2015 року на службу до поліції у визначеному Законом порядку прийнято значну кількість колишніх працівників міліції, які пройшли переатестацію. Разом з тим, Закон №580-VIII не забезпечував право на одноразову грошову допомогу поліцейським, які втратили працездатність внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання службових обов'язків в органах внутрішніх справ чи проходженні служби в органах внутрішніх справ, або втратили працездатність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Тому до даного Закону були внесені зміни, які забезпечували гарантії соціального захисту поліцейських, які до прийняття на службу до поліції, під час виконання службових обов'язків в органах внутрішніх справ чи проходження служби в органах внутрішніх справ отримали поранення (контузію, травму або каліцтво), або які втратили працездатність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Так, Законом України №2097-VIII від 08.06.2017 внесено зміни до пункт 4 частини першої статті 97 Закон №580-VIII та викладено у наступній редакції (чинній на момент звернення ОСОБА_3 до відповідача із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги): "визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті".

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у зв'язку з невиплатою одноразової грошової допомоги відповідно до Закону №580-VIII було порушено право позивача на отримання соціальної виплати.

Статтею 19 Конституції України проголошено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Житомирській області, оформлену листом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 21.02.2018 №292/29/105/05-2018, у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.

Щодо заявлених позивачем вимог зобов'язального характеру, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту позовної заяви ОСОБА_3, зокрема, просить, зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області призначити і виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності в 70-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Суд зазначає, що вирішення вказаного питання належить до виключних дискреційних повноважень відповідача.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.

Таким чином, суд зазначає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем.

Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенство права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

Обмеження дискреційної влади як складова верховенства права і правової держави вимагає, насамперед, щоб діяльність як держави загалом, так і її органів, включаючи законодавчий, підпорядковувалася утвердженню і забезпеченню прав і свобод людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб'єктом владних повноважень, керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст.9, ч.2 ст.245 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області повторно розглянути питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності та прийняти відповідне рішення, з урахуванням вимог Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII, наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського" від 11.01.2016 №4 та встановлених судом обставин справи.

Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення ч.2 ст. 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність відмови ОСОБА_3 у призначенні одноразової грошової допомоги, оформленої листом оформлену листом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 21.02.2018 №292/29/105/05-2018, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 78, 90, 139, 242-246 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, Ємільчине, Ємільчинський район, Житомирська область, 11201. РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар, 5/37, Житомир, 10008. Код ЄДРПОУ 40108625) про визнання протиправною відмову, зобов'язання призначити і виплатити одноразову грошову допомогу - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Житомирській області, оформлену листом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 21.02.2018 №292/29/105/05-2018, у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області повторно розглянути питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності та прийняти відповідне рішення, з урахуванням вимог Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII, наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського" від 11.01.2016 №4 та встановлених судом обставин справи.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повне судове рішення складене: 07 травня 2018 року.