Ухвала суду № 73840599, 07.05.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

07 травня 2018 року

Справа № 808/1627/18

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (місцезнаходження: 69032, м. Запоріжжя, Північне шосе, буд. 15, код ЄДРПОУ 00194122)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки позивача з питання своєчасності сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з юридичних осіб (код платежу 18010400) за 2015 рік;

скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.12.2017 №0034995001, винесене відповідачем.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У відповідності до ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

До позову додані не засвідчені належним чином копії письмових доказів. Крім того, у позовній заяві не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

На вимогу п.11 ч.5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У позовній заяві відсутнє таке підтвердження.

За приписами ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За визначенням статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із п. 3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено ставку судового збору – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 1 762,00 грн.

У відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, оскільки у адміністративному позові Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» об’єднано позовні вимоги немайнового (визнання протиправними дій) та майнового характеру (скасування рішення) розмір судового збору, який повинен сплачуватися позивачем при зверненні до адміністративного суду із даним позовом становить 3 524,00 грн.

Проте, доказів сплати судового збору у визначеному розмірі заявником суду надано не було.

Позивачем також заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до моменту ухвалення судового рішення у справі, у якому зазначає, що 09.06.2015 за рішенням суду у державну власність був повернений контрольний пакет акцій ПАТ «ЗАлК», у зв’язку із чим підприємство до останнього часу перебувало у стадії зміни менеджменту підприємства та запуску виробництва, що потягло за собою певні обмеження щодо можливості ведення діяльності та певні фінансові складнощі. Зокрема, на підприємстві повністю зупинено виробництво з 2011 року, тобто підприємство з 2011 року не здійснює виробництво та продаж алюмінієвих виробів. Вказує, що позивач на цей час є підприємством державного сектору економіки та відповідним чином його діяльність координується та узгоджується Фондом державного майна України. Окрім вищезазначеного, 09.08.2017 Вознесенівським ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на розрахункові рахунки комбінату у банках накладено арешт в межах суми боргу за виконавчим провадженням, а саме – 4 230 305,74 грн. Враховуючи те, що на розрахункових рахунках ПАТ «ЗАлК» залишок коштів значно менший за вказаний суму, - комбінат повністю позбавлений можливості сплатити суму судового збору. Крім того, 20.03.2018 виконавчою службою було винесено нову постанову про арешт коштів боржника на суму 57 143 748,08 грн. Таким чином, на цей час з об’єктивних причин не має змоги сплатити судовий збір за подання адміністративного позову.

Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суддя зазначає наступне.

Суд, за правилами ч.1 ст. 133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд вважає за необхідне зауважити, що судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.133 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З урахуванням вимог ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що заявником не надано суду належних доказів майнового стану, який би позбавляв можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством України розмірі або відсутність достатніх коштів на рахунках для оплати судових витрат, не наведено також доказів того, що на момент вирішення справи по суті на його рахунках буде достатньо коштів для оплати судового збору.

При цьому, вважає за необхідне зауважити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням підприємства з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися єдиною та достатньою підставою для відстрочення такої сплати.

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.

Недоліки заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем суду: 2 (двох) екземплярів позовної заяви із зазначенням інформації про наявності оригіналів письмових доказів; належним чином завірені копії документів, доданих до позовної заяви у 2-х екземплярах; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; документу про сплату судового збору в розмірі 3 524,00 грн., оформленого відповідно до вимог законодавства шляхом перерахування коштів через установи банків чи відділення зв'язку на наступний розрахунковий рахунок: отримувач коштів УК у Дніпровському/Дніпр./22030101, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача ГУДКCУ у Запорізькій області, р/р 31215206784006, код бюджетної класифікації 22030101, призначення платежу: судовий збір, код 35450335, прізвище, ініціали, ідентифікаційний код.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.В.Батрак