Рішення № 7383990, 11.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/67611.12.09 За позовомвідкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії дополіклініки № 2 Святошинського району м. Києва Простягнення 9672,62 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники: Від позивачаКіяніцина О.С. (дов. від 15.11.2009) Від відповідачане з’явились

В судовому засіданні 11.12.2009 на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії до поліклініки №2 Святошинського району м. Києва Головного Управління охорони здоров”я та медичного забезпечення Київської міської Державної Адміністрації про стягнення 9672,62 грн. за невиконання зобов’язання по договору про надання телекомунікаційних послуг № 3309065751 від 16.07.2002.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.10.2009 порушено провадження у справі №50/676 та призначено до розгляду на 16.11.2009.

Представники сторін в судове засідання 16.11.2009 не з’явилися, витребувані судом докази не подали, відповідач причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Позивач через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання. Розгляд справи був відкладений на 11.12.2009.

В судове засідання 11.12.2009 прибув представник позивача, дав пояснення по справі та подав клопотання про зменшення позовних вимог, у зв”язку з добровільною сплатою боржника частини боргу. Суд задовольнив дане клопотання.

Представник відповідача в судове засідання 11.12.2009 вдруге не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2002 між відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (далі - підприємство зв’язку) та поліклінікою №2 Святошинського району м. Києва Головного Управління охорони здоров”я та медичного забезпечення Київської Міської Державної Адміністрації (далі - споживач) був укладений договір про надання телекомунікаційних послуг №3309065751 (далі договір), за умовами якого позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги електрозв’язку, а відповідач прийняти надані послуги та сплатити їх вартість відповідно до діючих тарифів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань за укладеним договором щодо оплати наданих позивачем послуг, чим порушив норми чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 2.1.1 договору підприємство зв’язку зобов’язано забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку, а згідно з пунктом 3.2.8 договору споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, за міжміські, та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги надані по телефону.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Пунктом 4.5 договору встановлено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до пункту 4.6 договору у разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Згідно з пунктом 4.9 договору нарахування плати за користування телефоном та іншими абонентськими пристроями здійснюється з дня їх включення.

У разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (пункт 5.8 Договору).

Судом встановлено, що на виконання вказаного договору позивач надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, проте останній їх своєчасно не оплачував. За відповідачем обліковується перед позивачем заборгованість за надані телекомунікаційні послуги за період з грудня 2008 року по липень 2009 року в сумі 9162,97 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача.

18.06.2009 позивачем була направлена відповідачу претензія № 32-18-3882/90347 з вимогою погасити суму заборгованості з нарахуванням пені за несплату телекомунікаційних послуг в розмірі 10582,97 грн. Зазначена претензія відповідачем прийнята до уваги і ним частково був погашений борг у сумі 6831,75 грн.

У зв”язку з частковим погашення суми боргу у судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог. Суд прийняв до уваги зазначену заяву.

До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України “Про телекомунікації”, що набрав чинності 23.12.2003.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у встановлений договором строк свого зобов'язання щодо оплати вартості телекомунікаційних послуг не виконав.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Станом на 11.12.2009 відповідачем було добровільно сплачено частину боргу –6831,75 грн.

Враховуючи вищенаведене, позов у частині стягнення 6831,75 грн. основного боргу є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Також позивач в своїй позовній заяві просив застосувати до відповідача штрафні санкції, так як дії відповідача є порушенням грошового зобов’язання.

Статтею 36 Закону України “Про телекомунікації” встановлена відповідальність споживачів телекомунікаційних послуг, згідно якої споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону; у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня; сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно чинного законодавства боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості станом на момент подачу позову у відповідача перед позивачем у розмірі 3345,35 грн., суд погоджується з розрахунком суми боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з грудня 2008 року по липень 2009 року у розмірі 120,76 грн., з розрахунком 3% річних у розмірі 35,21 грн. та пені в розмірі 353, 68 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 3855,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3855,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

Водночас, судом враховано, що суб’єкти господарювання мають можливість самостійно регулювати свої відносини, діяти на власний розсуд, а тому суд вважає за потрібне прийняти заяву позивача про зменшення позовних вимог та визнає, що вона не суперечить чинному законодавству.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі за відсутності предмету спору.

Частиною 2 статті 80 ГПК України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників сторін присутніх у судовому засіданні, та зважаючи на те, що спір частково врегульовано самими сторонами шляхом перерахування частини боргу і між ними не залишилось неврегульованих питань, суд дійшов до висновку про часткове припинення провадження у справі. При цьому суд враховує, що дане припинення провадження у справі не суперечить вимогам закону і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов’язані зі сплатою державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи суд встановив, що часткова заборгованість за отримані послуги сплачена відповідачем після пред’явлення позивачем позову до суду, у зв’язку з цим господарський суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача, який вчинив неправильні дії та своєчасно не виконав взяті на себе зобов’язання.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612 ЦК України, статтею 193 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі № 50/675 в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 6831, 75 грн.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з поліклініки №2 Святошинського району м. Києва Головного Управління охорони здоров”я та медичного забезпечення Київської Міської Державної Адміністрації (03148, м. Київ, вул. Комісара Рикова, 2; код ЄДРПОУ 26199418) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1; код 01189910) основний борг в сумі 3 345 (три тисячі триста сорок п”ять)грн. 35 коп., пеню в сумі 353(триста п”ятдесят три) грн. 68 коп., 3% річних в сумі 35(тридцять п”ять)грн. 21 коп., індекс інфляції в сумі 120 (сто двадцять) грн. 76 коп., державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя                                                                       Л.Д.Головатюк

Рішення підписане 24.12.2009