Рішення № 7383947, 16.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/73616.12.09

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний»в особі Київської філії «СМК»

про стягнення 8907,12 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

від позивача Мироненко С.М. (дов. від 26.008.2008)

від відповідача          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина»до товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний»в особі Київської філії «СМК»про стягнення 8907,12 грн. за неналежне виконання зобов’язання за договором постачання алкогольної продукції №811 від 01.11.2008 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.11.2009 порушено провадження у справі №50/736 та призначено її до розгляду на 30.11.2009.

Представник відповідача в судове засідання 30.11.2009 не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Розгляд справи було відкладено на 16.12.2009.

В судовому засіданні 16.12.2009 представник позивача надав додаткові докази та дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з’явився, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

01.11.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Горобина»(далі-позивач, постачальник за договором) та товариство з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний»в особі Київської філії «СМК»(далі –відповідач, дилер за договором) укладено договір постачання алкогольної продукції № 811 (далі - договір).

Відповідно до умов п.1.1. договору позивач зобов’язався поставити, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити алкогольну продукцію компанії „Горобина” (далі –товар).

Пунктом 3.1. договору, встановлено, що відповідач зобов’язується проводити оплату партії товару протягом 45 календарних днів з моменту постачання, кожні 5 календарних днів, виходячи з проданої кількості товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 99390,00 грн. відповідно до товарно-транспортних накладних:

-          АААТ №470307 від 05.11.08 р. на суму 21840,00 грн.;

-          АААТ №470472 від 05.12.08 р. на суму 77550,00 грн., а також довіреностей на отримання товару за цими накладними (ЯПО №218274, ЯПО №2183185).

Вищевказані накладні приймаються судом у якості належного доказу виконання поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем.

Судом було встановлено, що відповідач повинен був здійснити розрахунок за поставлений товар не пізніше 19.01.2009 р. Однак відповідач в порушення умов договору, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання, а саме відповідачем було здійснено лише часткову оплату поставленого товар, що підтверджується актом звіряння розрахунків від 04 листопада 2009 р.

Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за договором становила 7450,00 грн.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 7450,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 7450,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 806,44 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку .

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 548 ЦК України та п. 8.2 договору у разі несвоєчасної оплати відповідачем партії товару, він сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України вартості одержаної партії товару за кожен день прострочення.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору (п. 8.2) та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, отже, позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 176,96 грн., витрати, пов’язані з інфляційними процесами в сумі 473,72 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних в сумі 176,96 грн., індексу інфляції в розмірі 473,72 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

          1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний»в особі Київської філії «СМК»(03148, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 7-А; код ЄДРПОУ 34281196) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина»(40021, м. Суми, вул. Петропавловська, 121; код ЄДРПОУ 31162928) основний борг в сумі 7450 (сім тисяч чотириста п’ятдесят) грн. 41 коп., пеню в сумі 806 (вісімсот шість) грн. 44 коп., три відсотки річних в сумі 176 (сто сімдесят шість) грн. 96 коп., втрати, пов’язані з інфляційними процесами 473(чотириста сімдесят три) грн. 72 коп., державне мито в сумі 527,17 (п’ятсот двадцять сім грн. 17 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.)

          2. Видати наказ.

          3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Суддя                                                                       Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 24.12.2009