Рішення № 73838899, 02.05.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2018м. ДніпроСправа № 904/982/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудовська І.А. за участю секретаря судового засідання Кандиби Н.В.

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ЮЖПРОМ", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ", м. Кам'янське, Дніпропетровська область

про стягнення 38 912,55 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 наказ № 1 від 15.12.2010 р. директор

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність № 106 від 22.03.2018 р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ЮЖПРОМ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення 38 912,55 грн., з яких: 26 334,00 грн. – основного боргу, 1753,20 грн. – 3 % річних, 7825,35 грн. – інфляційних втрат, 3 000,00 грн. – реальних збитків (додаткових витрат) та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленого товару по Договору № 15-1638-02 від 15.10.2015 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2018 р. відкрито провадження у справі № 904/982/18, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.03.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 р. розгляд підготовчого засідання відкладено 19.04.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2018 р. в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.05.2018 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві на позов.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02.05.2018 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2015 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладений Договір № 15-1638-02 (далі - Договір), за умов п. 1.1. продавець зобов’язується виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплати продукцію, вказану в Специфікаціях, які додаються до цього договору, іменовану надалі – товар. Кількість, номенклатура, ціна, умови оплати, умови поставки, термін виготовлення, терміни поставки, гарантійний термін, рік виготовлення, і виробник товару визначені в Специфікаціях, які додаються до цього Договору і складають його невід’ємну частину.

Сума Договору на момент підписання, згідно Специфікації № 1, становить 26 334,00грн. з ПДВ, і може бути змінена на суму кожної наступної Специфікації, яка підписується обома сторонами (п. 2.3. Договору).

Згідно п. 4.2. Договору розрахунки за поставлений товар здійснюється на підставі виставлених рахунків у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на умовах, обумовлених у Специфікаціях, які є невід’ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 1 Специфікації № 1 до Договору умовами оплати є 100 % протягом 20-ти банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця і на підставі виставленого рахунку.

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з урахуванням Специфікацій № 1 до Договору з поставки товару відповідачу та факт отримання останнім товару на загальну суму 26 335,00 грн. підтверджується наявною у матеріалах видатковою накладною № РН-0000014 від 19.11.2015 р., копія якої долучена до матеріалів справи (а.с. 34).

Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем зі сплати товару на суму 26 334,00 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент розгляду справи основний борг відповідача складає 26 334,00 грн., докази погашення якого в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем за період з 18.12.2015 року – по 07.03.2018 року відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано до сплати відповідачу: 3 % річних в сумі 1753,20 грн. та інфляційних втрат в сумі 7825,35 грн.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру 3 % річних та інфляційних втрат, суд визнає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ч.1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи відповідача викладенні у відзиві на позов, суд вважає необґрунтованими і безпідставними в силу вищевикладеного, оскільки грошові зобов’язання повинні виконуватись відповідачем належними чином та у встановлений термін за Договором.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 26 334,00 грн. – основного боргу, 1753,20 грн. – 3 % річних, 7825,35 грн. – інфляційних втрат.

У відзиві на позов відповідач пов'язує відсутність прострочення виконання грошового зобов'язання з його боку, у зв'язку з відсутністю доказів надсилання відповідачу рахунку на оплату за поставлений товар.

Суд вважає зазначити, що відсутність рахунку не спростовує наявності у покупця обов'язку з оплати отриманого товару, який у розумінні ст. 692 Цивільного кодексу України виникає на підставі самого факту його прийняття.

При цьому, проаналізувавши умови Договору та належно оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, а ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а, отже, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов’язку оплатити отриманий товар.

Таким чином, доводи відповідача викладені у відзиві на позов спростовуються матеріалами справи та не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому відхиляються господарським судом.

Позивач просить стягнути з відповідача суму 3000,00 грн. – реальних збитків (додаткових витрат). В обґрунтування цієї позовної вимоги позивач посилається на те, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додаткового витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазначала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною (ч. 1 ст. 225 Господарського процесуального кодексу України.

Так, у зв’язку із відсутністю у позивача штатної одиниці яка є фахівцем в галузі права, позивач змушений звернутись до ТОВ "Юридична компанія "Альтер Его" Україна" з метою отримання правової допомоги та складання позовної заяви.

Таким чином, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п. п. 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, ч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до ТОВ "Юридична компанія "Альтер Его" Україна" з метою надання позивачу юридичних послуг з приводу захисту інтересів в Господарському суді Дніпропетровської області у справі № 904/982/18 за Договором № 12/09-17 про надання юридичних послуг від 12.09.2017 р.

Факт надання юридичних послуг ТОВ "Юридична компанія "Альтер Его" Україна" підтверджується наявним в матеріалах справи ОСОБА_2 прийому-передачі наданих юридичних послуг від 06.10.2017 року та розмір понесених позивачем витрат на юридичні послуги у розмірі 3 000,00 грн., відповідно до рахунку № 20 від 12.09.2017 року та сплачено позивачем за платіжним дорученням № 87 від 18.09.2017 року (а.с. 48, 49, 50).

Враховуючи викладене, а також те, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат підтверджується матеріалами справи, і відповідач в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, суд приходить до висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача, стягнувши з останнього на користь позивача 3 000,00 грн.

Судовий збір, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, буд. 18-Б; код ЄДРПОУ 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ЮЖПРОМ" (69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, буд. 3, офіс 291; код ЄДРПОУ 37442991) 26 334,00 грн. (двадцять шість тисяч триста тридцять чотири грн. 00 коп.) - основного боргу, 1753,20 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят три грн. 20 коп.) - 3 % річних, 7825,35 грн. (сім тисяч вісімсот двадцять п'ять грн. 35 коп.) - інфляційних втрат, 3000,00 грн. (три тисячі грн. 00 коп.) - реальних збитків (додаткових витрат), 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_3

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК

України “07 ” травня 2018 р.