Ухвала суду № 73838327, 02.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/532/18 Справа № 202/528/18 Головуючий у 1 й інстанції - Бєльченко Л.А. Доповідач - Піскун О.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2018 року м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді Піскун О.П.

суддів Крот С.І., Живоглядової І.К.

секретаря судового засідання Чміль О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисників Волошина Костянтина Васильовича, Ляшенка Ігоря Ігоровича в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2018 року у кримінальному провадженні № 12017040660000883 про продовження строку тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився в м. Дніпропетровську, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК,

за участю:

прокурора Онішко Я.А.

захисників Волошина К.В., Ляшенка І.І.

підозрюваного ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі захисник Волошин К.В. просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, встановивши заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів доходів громадян.

В апеляційній скарзі захисник Ляшенко І.І. просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою, обравши щодо підозрюваного домашній арешт, а також вирішити питання про встановлення та зменшення розміру застави.

Оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Покраси К.В., погоджене з прокурором Шестопаловим Р.М та продовжено стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 год. 30 хв. 18 червня 2018 року.

Згідно ухвали слідчого судді, при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу, встановлено, що органу досудового розслідування дійсно необхідно провести ряд слідчих дій та враховано, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину; дані про його особу, який на момент затримання не був працевлаштований, періодично проживає за місцем реєстрації або за місцем проживання своєї співмешканки – ОСОБА_6; також враховано, що підозрюваному інкримінується діяння скоєне групою осіб.

Про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 свідчать наведені слідчим та прокурором у клопотанні докази, які були дослідженні у судовому засіданні. Обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені ст. 177 КПК, не зменшились, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.

Факт відшкодування потерплій ОСОБА_7 матеріальної шкоди, слідчим суддею визнано таким, що не зменшує ризики, оскільки як зазначено захисником Ляшенко І.І. шкода відшкодована саме ним. Не прийнято до уваги слідчого судді і посилання на гарантування ФОП ОСОБА_8 працевлаштувати ОСОБА_4, оскільки така довідка ФОП не є обов’язком для останньої.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник Волошин К.В. посилається на неврахування слідчим суддею зміну обставин та ризиків, які існували при застосуванні запобіжного заходу. Так, відсутній ризик впливу на інших підозрюваних з огляду на тримання останніх під вартою. Відсутність конкретики щодо переліку можливих речей та документів, які підозрюваний може спотворити або знищити. Не проведення протягом строку тримання під вартою з підозрюваним ОСОБА_4 жодної слідчої дії. Зазначає, про неможливість продовження вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, у якому він підозрюється. Вважає, що слідчий суддя не надав належної оцінки тим обставинам, що ОСОБА_4 проживає з цивільною дружиною, має можливість працевлаштування, даним, що характеризують підозрюваного, а врахував лише тяжкість інкримінованого злочину. Зазначає, про порушення слідчим суддею вимог ч. ч. 3, 4 ст. 183 КПК щодо не визначення розміру застави та відсутності обґрунтування прийняття такого рішення. На думку захисника, цілодобовий домашній арешт або застава в посильному для підозрюваного розміру, буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4

В апеляційній скарзі захисник Ляшенко І.І. зазначає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які проявились в наступному. Слідчий суддя не оцінив належним чином документи, долучені до клопотання слідчого, які не підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_4, а також заявлених в клопотанні ризиків. Зокрема ризик впливу на потерпілу спростовується тим, що їй повністю відшкодовані збитки, продовження злочинної діяльності спростовується тим, що особа раніше не судима, тому не схильна до вчинення злочинів. Слідчий зазначає, що підозрюваний вчинив більше восьми аналогічних злочинів, проте підозри по ним не повідомлені. Також, вважає, що цілодобовий домашній арешт нівелює всі ризики та забезпечить належну поведінку підозрюваного. Слідчий суддя не взяв до уваги міцність соціальних зв’язків підозрюваного, а саме наявність постійного місця проживання, перебування на утриманні дитини та хворої матері, сплати аліментів на користь дитини, наявність цивільної дружини та пропозиції з працевлаштування, а також його позитивні характеристики. Крім того, зазначає, що слідчий суддя не тільки не зменшив розмір застави на прохання захисту, а й в порушення процесуальних норм взагалі її не визначив.

В судовому засіданні захисники підтримали свої апеляційні скарги і з підстав, викладених в скаргах, просили їх задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційних скарг захисників, посилаючись на їх безпідставність та просив залишити їх без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, думку сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Постановляючи ухвалу про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_4, слідчий суддя, вказавши про неможливість органу досудового розслідування його завершити до закінчення строку дії попередньої ухвали, врахувавши дані про особу підозрюваного, зазначив, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені ст. 177 КПК, не зменшились, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.

Згідно ч. 4 ст. 199 КПК слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою… згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

За змістом ч. 1 ст. 196 КПК в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначає відомості про: обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини.

Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Ухвала слідчого судді вказаним положенням кримінального процесуального закону не відповідає в повній мірі, а саме в частині вмотивованості судового рішення, що є порушенням вимог ст. ст. 196, 199, 370 КПК та в даному випадку є підставою для його скасування з постановленням нової ухвали відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_4, апеляційний суд, крім положень ст. 194 КПК, керується вимогами ст. 199 КПК, згідно яких слідчий суддя зобов’язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно наданих матеріалів, 25 лютого 2018 року, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, а саме, що ОСОБА_4 вступив у злочинну змову з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, направлену на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до житла 25.02.2018 року, приблизно о 02:00 год., на автомобілі «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1, у складі групи, приїхали за адресою: АДРЕСА_2, де проникли до даної квартири та викрали майно, яке належить ОСОБА_7, спричинивши останній майнову шкоду на загальну суму 7000 гривень.

Відомості, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4, у вчиненні вказаного злочину, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання, зокрема протоколом огляду місця події від 25.02.2018 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 25.02.2018 року, протоколом обшуку автомобіля «Daewoo Lanos» р/н НОМЕР_1 від 25.02.2018 року, на якому підозрювані, в тому числі ОСОБА_4, перевозили викрадені речі, зокрема, які належали потерпілій ОСОБА_7 та іншими матеріалами.

Крім того, обґрунтованість цієї підозри раніше була предметом судового розгляду і знайшла об’єктивне підтвердження при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу та під час перегляду відповідного рішення слідчого судді в апеляційному порядку. З матеріалів провадження не вбачається, що з цього часу виникли будь-які нові обставини, які б спростували обґрунтованість цієї підозри або причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому злочину.

При цьому, після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування) обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, тому апеляційний суд розглядає обґрунтованість обставин, що перешкоджають завершити досудове розслідування, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК та неможливість їх запобігання шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Так, апеляційний суд приймає до уваги, що, відповідно до ст. 219 КПК, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні триває трохи більше двох місяців, що на думку апеляційного суду свідчить про обґрунтованість тверджень прокурора про необхідність проведення ряду слідчих та інших процесуальних дій у даному кримінальному провадженні, зокрема, отримати висновки судових експертиз, отримати та провести аналіз документів від операторів мобільного зв’язку по абонентським номера, що використовували, в тому числі і ОСОБА_4, провести пред’явлення для впізнання підозрюваного, провести тимчасові доступи до документів у банківських установах та інші дії зазначені в клопотанні слідчого.

Перевіряючи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, апеляційний суд вважає, що заявлені слідчим ризики, передбачені п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, об’єктивно існують і для запобігання їх настання необхідно продовжити строк тримання підозрюваного під вартою.

Так, підозрюваний ОСОБА_4, перебуваючи не під вартою може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується, зокрема, протоколами обшуку автомобіля від 25.02.2018 року та протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7, аналізуючи які можна прийти до висновку, що прокурор обґрунтовано стверджує, що частина викрадених речей була передана невстановленим особам.

В ході розгляду знайшов своє підтвердження і ризик у вигляді незаконного впливу на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_4 інкримінується діяння, вчинене групою осіб, тому, перебуваючи не під вартою останній буде мати можливість спілкування з іншими підозрюваними (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК).

Водночас, апеляційний суд не може погодитись з наявністю ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. При цьому апеляційний суд виходить з того, що кримінальне правопорушення, в якому підозрюється є закінченим злочином, виявлене та припинене, що унеможливлює продовження його вчинення, а стосовно вчинення інших правопорушень, то на час розгляду клопотання слідчого ОСОБА_4. інкримінується лише один епізод злочинної діяльності, а сам підозрюваний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Апеляційний суд, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів, які зазначені вище при оцінці обґрунтованості підозри ОСОБА_4 про вчинення ним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком до шести років, вік та стан здоров’я підозрюваного, який не є особою похилого віку і сторона захисту не надала відомостей щодо такого стану здоров’я підозрюваного, яке перешкоджало б його утримувати під вартою або отримувати там належну медичну допомогу.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою також враховуються дані про особу підозрюваного, міцність соціальних зв’язків підозрюваного, а саме наявність постійного місця проживання, перебування на утриманні дитини, що підтверджується відповідними квитанціями, долученими захисником, а також матері, яка має ряд захворювань, проте відсутні документи, що підтверджують необхідність постійного стороннього догляду за нею. Також, апеляційний суд враховує наявність пропозиції з працевлаштування підозрюваного та його позитивні характеристики, однак вказані обставини не можуть бути самодостатньою підставою для відмови в продовженні строку тримання під вартою та не можуть нівелювати встановлені ризики, передбаченні ст. 177 КПК на даній стадії кримінального провадження.

З огляду на початковий етап досудового розслідування, наявність вказаних ризиків, та інші фактичні обставини даного кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку про неможливість їм запобігти та забезпечити належну процесуальну поведінку шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів на даній стадії кримінального провадження, в тому числі і шляхом застосування домашнього арешту, як про це зазначають захисники в своїх апеляційних скаргах.

За змістом ст. 131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає доводи апеляційних скарг стосовно необґрунтованості підозри, відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК необґрунтованими, при цьому доводи щодо невмотивованості оскаржуваної ухвали слідчого судді є слушними і такими, що підлягають задоволенню.

Інші доводи апеляційних скарг щодо даних про особу підозрюваного, його характеристик, міцності соціальних зв’язків та розгляду питання про альтернативний запобіжний захід, враховані апеляційним судом при розгляді та вирішенні клопотання слідчого по суті.

Керуючись ст. ст. 199, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги захисників Волошина Костянтина Васильовича, Ляшенка Ігоря Ігоровича задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2018 року про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Покраси К.В., погоджене з прокурором Шестопаловим Р.М. про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2до 18 червня 2018 року.

Визначити, що у разі внесення підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140 960 (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора чи суду; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в’їзд в Україну.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

О.П. Піскун С.І. Крот І.К. Живоглядова