Ухвала суду № 73838301, 02.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/530/18 Справа № 202/528/18 Головуючий у 1 й інстанції - Бєльченко Л.А. Доповідач - Піскун О.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2018 року м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді Піскун О.П.

суддів Слоквенка Г.П., Крот С.І.

секретаря судового засідання Чміль О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Бабаєва Ельдара Гасимовича в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2018 року у кримінальному провадженні № 12017040660000883 про продовження строку тримання під вартою стосовно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився в м. Дніпропетровську, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК,

за участю:

прокурора Онішко Я.А.

захисника Бабаєва Е.Г.

підозрюваного ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

В уточненій апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Покраси К.В., погоджене з прокурором Шестопаловим Р.М., та продовжено стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 год. 00 хв. 18 червня 2018 року.

Згідно ухвали слідчого судді, при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу встановлено, що органу досудового розслідування дійсно необхідно провести ряд слідчих дій та враховано, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину; дані про особу ОСОБА_3, а також, що підозрюваному інкримінується діяння, скоєне групою осіб.

Про обґрунтованість підозри ОСОБА_3 свідчать наведені слідчим та прокурором у клопотанні докази, які були досліджені у судовому засіданні. Обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені ст. 177 КПК, не зменшились, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу та дає підстави для продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник посилається на те, що слідчим суддею при продовженні строку тримання ОСОБА_3 під вартою, не враховано належним чином соціальних зв’язків підозрюваного, а саме, що він одружений, має на утриманні малолітню дитину, працює приватним підприємцем та факту не притягнення до кримінальної відповідальності раніше. Вважає, що ризики, зазначені в клопотанні слідчого є надуманими. При цьому для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_3 буде достатньо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, однак можливість його застосування не розглянута слідчим суддею. Ну думку захисника, підозра ОСОБА_3 не підтверджується матеріалами, долученими до клопотання, тому її не можна вважати обґрунтованою.

В судовому засіданні захисник та підозрюваний ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу захисника і з підстав, викладених в скарзі, просили її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, посилаючись на її безпідставність та просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, думку сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 4 ст. 199 КПК слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою… згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

За змістом ч. 1 ст. 196 КПК в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначає відомості про: обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини.

Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Ухвала слідчого судді вказаним положенням кримінального процесуального закону не відповідає в повній мірі, а саме в частині вмотивованості судового рішення, що є порушенням вимог ст. ст. 196, 199, 370 КПК та в даному випадку є підставою для його скасування з постановленням нової ухвали відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою по суті, апеляційний суд, крім положень ст. 194 КПК, керується вимогами ст. 199 КПК згідно яких слідчий суддя зобов’язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно наданих матеріалів, 25 лютого 2018 року, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, а саме, що він вступив у злочинну змову з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, направлену на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до житла. 25.02.2018 року, приблизно о 02:00 год., на автомобілі «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1, у складі групи, приїхали за адресою: АДРЕСА_2, де ОСОБА_6 та ОСОБА_5 проникли до даної квартири та викрали майно, яке належить ОСОБА_7, спричинивши останній майнову шкоду на загальну суму 7 000 гривень, а ОСОБА_3 залишався біля під’їзду з метою спостереження за місцем злочину та попередження можливої загрози виявлення їх дій іншими особами.

Повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів, обґрунтовується матеріалами, доданими до клопотання, зокрема, протоколом огляду місця події від 25.02.2018 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 25.02.2018 року, протоколом обшуку автомобіля «Daewoo Lanos» р/н НОМЕР_1 від 25.02.2018 року, на якому підозрювані, в тому числі ОСОБА_3, перевозили викрадені речі, зокрема, які належали потерпілій ОСОБА_7 та іншими матеріалами.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника про необґрунтованість підозри спростовуються дослідженими матеріалами, а клопотання слідчого в цій частині є обґрунтованим.

Перевіряючи обставини, що перешкоджають завершити досудове розслідування, апеляційний суд приймає до уваги, що, відповідно до ст. 219 КПК, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні триває трохи більше двох місяців, що, на думку апеляційного суду, свідчить про обґрунтованість тверджень прокурора про необхідність проведення ряду слідчих та інших процесуальних дій у даному кримінальному провадженні, зокрема отримати висновки судових експертиз, отримати та провести аналіз документів від операторів мобільного зв’язку по абонентським номера, що використовували, в тому числі і ОСОБА_3, провести пред’явлення для впізнання підозрюваного, провести тимчасові доступи до документів у банківських установах та інші дії зазначені в клопотанні слідчого, без проведення яких неможливо закінчити досудове розслідування.

Під час розгляду клопотання слідчого було встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК.

Так, підозрюваний ОСОБА_3, перебуваючи не під вартою може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується зокрема, протоколами обшуку автомобіля від 25.02.2018 року та протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7, аналізуючи які можна прийти до висновку, що слідчий обґрунтовано стверджує, що частина викрадених речей була передана невстановленим особам, які на даний час не були виявлені.

В ході розгляду знайшов своє підтвердження і ризик у вигляді незаконного впливу на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_3 інкримінується діяння вчинене групою осіб, тому, перебуваючи не під вартою останній буде мати можливість спілкування з іншими підозрюваними (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК).

Водночас, апеляційний суд не може погодитись з наявністю ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється. При цьому апеляційний суд виходить з того, що кримінальне правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_3 є закінченим злочином, виявлене та припинене, що унеможливлює продовження його вчинення, а стосовно вчинення інших правопорушень, то на час розгляду клопотання слідчого ОСОБА_3 інкримінується лише один епізод злочинної діяльності, а сам підозрюваний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Крім того, апеляційний суд, відповідно до ст. 178 КПК, враховує дані про особу підозрюваного, міцність соціальних зв’язків, а саме наявність постійного місця проживання, що він одружений, на його утриманні знаходиться малолітня дитина, однак вказані обставини враховуються в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження, зокрема, з обґрунтованістю підозри у вчиненні тяжкого злочину та наявністю зазначених вище ризиків, тому такі дані про особу не можуть бути самодостатньою підставою для відмови в продовженні строку тримання під вартою та не можуть нівелювати встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК.

З огляду на початковий етап досудового розслідування, наявність вказаних ризиків, та інші фактичні обставини даного кримінального провадження, його складність, апеляційний суд приходить до висновку про неможливість їм запобігти та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів на даній стадії кримінального провадження, у тому числі і шляхом застосування домашнього арешту про який просить захисник.

За змістом ст. 131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги стосовно необґрунтованості підозри, відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК безпідставними, при цьому доводи щодо невмотивованості оскаржуваної ухвали слідчого судді є слушними і такими, що підлягають задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги захисника зводяться до дослівного викладення в апеляційній скарзі положень кримінального процесуального закону без співставлення та обґрунтування обставинами даного кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 199, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Бабаєва Ельдара Гасимовича задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2018 року про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Покраси К.В., погоджене з прокурором Шестопаловим Р.М. про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2до 18 червня 2018 року.

Визначити відносно ОСОБА_3 заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140 960 (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

У разі внесення суми застави ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора чи суду; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в’їзд в Україну.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

____ ____ ____

О.П. Піскун Г.П. Слоквенко С.І. Крот