Постанова № 73836409, 03.05.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/25515/17

Головуючий у 1-й інстанції: Бондарчук В.В.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

03 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,

секретар судового засідання: Черняк А.В.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2018 року (ухвалене в м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Плиси Володимира Івановича, управління Державної архітекторно будівельної інспекції у Хмельницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Плиси Володимира Івановича, управління Державної архітекторно - будівельної інспекції у Хмельницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов обґрунтований тим, що відповідачем пропущено строк визначений ст.38 КУпАП для притягнення його до адміністративної відповідальності. Крім того зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення інспектором не було вказано до якого класу наслідків відноситься об'єкт, а також позивач не погоджується із тим, що побудована дорога відноситься до лінійного об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дійсно було виконано роботи з улаштування дорожнього полотна лінійного об'єкта інфраструктури по АДРЕСА_1 без відповідних дозвільних документів, чим було порушено вимоги ст.34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у зв'язку із чим відсутні підстав для скасування постанови № 361 від 13.12.2017 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на переконання апелянта, до невірного вирішення справи.

Відповідачі своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористались та не подали відзив на апеляційну скаргу позивача.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції, позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з'явились. Про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами неоспорені факти про те, що на підставі звернення Шепетівської місцевої прокуратури від 13 жовтня 2017 року за № 11628 вих -17 в період з 17.11.2017 року по 30.11.2017 року, згідно направлення для проведення позапланової перевірки № 1107 від 07.11.2017 року, відповідачем було проведено позапланову перевірку дотримання містобудівного законодавства, будівельних норм та стандартів, під час будівництва дорожнього полотна лінійного об'єкта інженерно - транспортної інфраструктури по вул. Н. Говорун б/н, у м. Полонне, Хмельницької області.

30 листопада 2017 під час проведення позапланової перевірки здійсненої головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Плисою Володимиром Івановичем було виявлено, що ОСОБА_3 на належних йому земельних ділянках (кадастрові номери НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3) із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства без відповідних дозвільних документів на виконання робіт було здійснено будівництво дорожнього полотна лінійного об'єкта інженерно-транспортної інфраструктури по АДРЕСА_1 чим було порушено ст.ст.34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За результатом проведеної перевірки 30 листопада 2017 року було складено акт перевірки №1107, протокол про адміністративне правопорушення та винесено припис на усунення виявлених правопорушень.

13 грудня 2017 року управлінням Державної архітекторно будівельної інспекції у Хмельницькій області винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 13.12.2017 року № 361, якою визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено штраф у сумі 10 200 грн.

Вважаючи дії відповідачів протиправними позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 242 КАС України, зокрема визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону № 3038-VI інженерно-транспортна інфраструктура - комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій.

Згідно абз. 5 ч.1 ст.4 Закону № 3038-VI об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

В силу ст.25 Закону України «Про автомобільні дороги» № 2862-IV від 08.09.2005 до автомобільних доріг на приватних територіях належать автомобільні дороги, що знаходяться на територіях, власниками яких є юридичні (недержавні) або фізичні особи. Складовими таких автомобільних доріг можуть бути: земляне полотно, проїзна частина, споруди дорожнього водовідводу, штучні споруди та технічні засоби організації дорожнього руху.

Відповідно до ч.8 ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011, № 3038-VI під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об'єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Згідно п.1 ч.1 ст.34 Закону 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Даючи правову оцінку доводам апелянта стосовно протиправності дії відповідача при винесенні оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції вказує на таке.

Як встановлено зі місту акта перевірки від 30.11.2017 року № 1107, позивачем виконуються будівельні роботи з улаштування дорожнього полотна лінійного об'єкта інженерно - транспортної інфраструктури без відповідних дозвільних документів на виконання будівельних робіт по вул. Н.Говорун б/н, в м. Полонному, Хмельницької області.

Водночас, під час судового засідання представник позивача наполягав на тому, що на час проведення перевірки будь які роботи позивачем не проводились, при цьому не заперечував що облаштував проїзду частину з насипу землі.

За правилами Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).

Водночас, статтею 280 КУпАП закріплено обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи встановлено, що позивач надав суду фотографії земельної ділянки, який на його думку підтверджують, що будівельні роботи з вересня 2017 року на земельній ділянці не проводились.

Однак, з оглянутих фотографій, а також наданих відповідачем матеріалів та висновків вбачається, що ОСОБА_3 було виконано роботи з улаштування дорожнього полотна лінійного об'єкта інфраструктури по АДРЕСА_1.

Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача, про те, що відповідачем порушено строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності, визначеного ст.38 КУпАП, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Наведені правові норми дають підстави для висновку, що виявлення адміністративного правопорушення - це сформована думка (твердження) органу (посадової особи) про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, яке виражається у складанні відповідного протоколу про адміністративне правопорушення у передбачених на це випадках.

Враховуючи, що днем складення протоколу про адміністративне правопорушення є 30листопада 2017 року, а датою винесення оскаржуваної постанови є 13 грудня 2017 року, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем винесено постанову про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у межах строку, визначеного ст. 38 КУпАП.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення № 3 від 08.12.2017 року відповідач діяв у спосіб, на підставі, та у межах повноважень, що встановлені законом, правомірно застосував санкції за не виконання суб'єктом містобудування вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що вказує на безпідставність заявлених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 325 КАС України та згідно ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Граб Л.С. Біла Л.М.