Постанова № 73835876, 19.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 квітня 2018 рокусправа № 804/1115/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Бишевська Н.А.

судді: Добродняк І.Ю. Семененко Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 (суддя Юхно Ірина Валеріївна)

у справі № 804/1115/18

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Комунального вищого навчального закладу "Дніпровський базовий медичний коледж" Дніпровської обласної ради

про визнання бездіяльності та дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2018 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Комунального вищого навчального закладу "Дніпровський базовий медичний коледж" Дніпровської обласної ради в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Комунального вищого навчального закладу «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпровської обласної ради по забезпеченню своєчасного виконання заяви від 21 листопада 2017 року за вх.№01-04/841 та від 22 листопада 2017 року №01-04/847 ОСОБА_1 в порядку встановленого приписами ст.20 Закону України «Про звернення громадян»;

- визнати протиправними дії Комунального вищого навчального закладу «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпровської обласної ради, що виразилися у ненаданні своєчасної повної та обгрунтованої відповіді на звернення від 21 листопада 2017 року за вх.№01-04/841 та від 22 листопада 2017 року №01-04/847 ОСОБА_1, що є порушенням вимог статті 20 Закону України «Про звернення громадян»;

- визнати порушення Комунальним вищим навчальним закладом «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпровської обласної ради щодо ОСОБА_1 ч.1 ст.10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року;

- зобов'язати Комунальний вищий навчальний заклад «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпровської обласної ради надати ОСОБА_1 відповідь на заяву від 21 листопада 2017 року за вх. №01-04/841 та від 22 листопада 2017 року №01-04/847 в терміни і обсягах, визначених Законом України «Про звернення громадян» на адресу: АДРЕСА_1, 49100;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині зобов'язання Комунального вищого навчального закладу «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпровської обласної ради надати ОСОБА_1 відповідь на заяву від 21 листопада 2017 року за вх. №01-04/841 та від 22 листопада 2017 року №01-04/847 відповідно до ч.1 п.1 ст.263 та ч.1 п.7 ст.371 КАС;

- стягнути з Комунального вищого навчального закладу «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпровської обласної ради (І.К. 02011158) на користь держави компенсацію судових витрат;

- постановити окрему ухвалу, в якій визначити порушення з боку відповідача обов'язку визначених Законом України «Про звернення громадян» та про викладене в окремій ухвалі порушення довести до відома Дніпровської обласної ради.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 р. у справі № 804/1115/18 у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального вищого навчального закладу "Дніпровський базовий медичний коледж" Дніпровської обласної ради про визнання бездіяльності та дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Ухвалу суду мотивовано тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір виник з приводу трудових відносин, а отже повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 р. у справі № 804/1115/18, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не вірно визначив правову природу виниклого спору. Наполягає на тому, що спір виник з суб'єктом владних повноважень, що є розпорядником інформації, з питань надання інформації, а отже є таким, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Зазначене підтверджено позивачем в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як вбачається з заяви позивача, поданої до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, позивач - ОСОБА_1, реалізує своє право на звернення до адміністративного суду з огляду на ту обставину, що нею подані дві заяви до Комунального вищого навчального закладу "Дніпровський базовий медичний коледж" Дніпровської обласної ради 21 та 22 листопада 2017 року, в порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян», на які станом на 9 лютого 2018 року позивач не отримала відповіді.

В обґрунтування заяви, поданої до суду, позивач зазначає, що відповідач є юридичною особою комунальним закладом, якому делеговані повноваження освіти, згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх послуг ( не є органом державної влади і суб'єктом владних повноважень ), однак є володільцем предмета звернення поставлених у зверненні питань і заходів реагування на заяву, подану в порядку ЗУ «Про звернення громадян». При цьому позивач наголошує з посиланням на ст. 20 КАС України, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративним судом за вибором позивача адміністративним судом за місцезнаходження відповідача. Виходячи з визначеного позивачем предмету спору, суб'єктного складу, вбачається, що предметна підсудність даного спору КАС не визначена, отже в даному слід застосовувати ч.2 ст. 25 КАС України, яка передбачає, що у разі невизначеності КАС предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим судом за вибором позивача.

Колегія суддів не може погодитись з доводами позивача з огляду на наступне.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом ст. 4 цього ж Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вжитий у КАС України термін "суб'єкт владних повноважень"- це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

З позовної заяви вбачається, що предметом спору є, на думку позивача, протиправні дії, зокрема, Комунального вищого навчального закладу «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпровської обласної ради щодо ненадання відповіді на звернення щодо отримання довідки про розмір заборгованості заробітної плати та видачі дублікату трудової книжки.

У даному випадку Комунальний заклад «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпровської обласної ради не виступає у статусі суб'єкта владних повноважень, оскільки не виконує владних управлінських функцій і не наділений можливістю владно керувати поведінкою особи, а є закладом освіти.

Тобто, між позивачем та Комунальним закладом «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпровської обласної ради існує спір, який має приватно-правовий характер, що, в свою чергу, виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Отже вищенаведені обставини, з урахуванням положень ст.ст. 2,4 КАС України, суб'єктного складу учасників даного спору, змісту та обсягу правовідносин, які виникли між ними, дають можливість зробити висновок про те, що Комунальний заклад «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпровської обласної ради, який зазначений позивачем у справі у якості відповідача за даним позовом, не виступає у спірних правовідносинах у якості суб'єкта владних повноважень, а правовідносини які виникли між позивачем та цим відповідачем не мають ознак публічно-правового спору, що свідчить про те, що визначена ст. 19 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на правовідносини, які виникли між сторонами за такими позовними вимогами.

Посилання скаржника на приписи ст.25 КАС України колегія суддів не приймає, оскільки в даному випадку спір щодо територіальної підсудності справи відсутній.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно того, що заявлені позивачем позовні вимоги до Комунального закладу «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпровської обласної ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами встановленими КАС України.

Приймаючи викладене до уваги, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено ухвалу з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 р. у справі № 804/1115/18 - залишити без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 р. у справі № 804/1115/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко