Постанова № 73835792, 17.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2018 рокусправа № 804/3510/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Шлай А.В.

судді: Кругового О.О. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Горшков В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року (суддя Букіна Л.Є) ухвалену в місті Дніпрі, в адміністративній справі №804/3410/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Спецтехніка" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н ОВ И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Спецтехніка" звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "р" № 000781401 від 28.12.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 247 000,00 грн. та нарахування 123 500,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подана апеляційна скарга, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити. Вказує, що судом першої інстанції не враховані доводи контролюючого органу про не підтвердження походження товару по ланцюгу постачання.

Позивач направив до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану. У письмовому відзиві зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Спецтехніка" надано для перевірки всі первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Будпром-Інвест» за серпень 2016 року.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та письмових запереченнях на неї.

На підставі 52 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено процесуальне правонаступництво Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - Дніпровською

об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Спецтехніка» (код ЄДРПОУ 35728656) перебуває на податковому обліку в Дніпропетровській ОДПІ. Відповідно до наказу Дніпропетровської ОДПІ від 05.02.2016 року № 501 та направлення від 05.12.2016 року № 000396 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Союз-Спецтехніка" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Будпом-Інвест" (код ЄДРПОУ 40398789) за період з 01.08.2016 року по 31.08.2016 року, за результатами якої складено відповідний акт від 16.12.2016 року № 218/04-17-140/35728656. На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.12.2016 року № 0000781401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 247 000,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями у розмірі 123 500,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність висновків акту перевірки, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення визнано протиправним скасувано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, законодавчою підставою не включення до складу податкового кредиту та витрат відповідних сум є не підтвердження придбання товарів (послуг) відповідними первинними документами.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем до перевірки надано контролюючому органу первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій за договором № 179 від 29.06.2016 року з ТОВ "Будпром-Інвест", підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та спрямованість його дій на отримання реального результату в процесі господарської діяльності.

Численні Рішення Європейського суду з прав людини містять висновки про необхідність здійснення податкового контролю за діяльністю контрагента-постачальника, стягнення з нього належних платежів та штрафних санкцій, що не мало б прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Рішення по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», заява № 6689/03). Покладання на позивача відповідальності за можливі порушення законодавства іншими суб'єктами господарювання та посилання контролюючого органу на недоведеність факту постачання та придбання позивачем товару у зв'язку із неможливістю встановлення походження такого товару за ланцюгом постачання за так званим "розривом" ланцюга постачання та формування податкового кредиту за рахунок "підміни" товару, протирічить принципу індивідуальної відповідальності, закріпленого статтею 61 Конституції України. При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини у справі, вірно застосований матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини, а доводи апелянта висновків суду першої інстанції про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженої постанови.

Керуючись статтями 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року в адміністративній справі №804/3410/17- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 27 квітня 2018 року.

Головуючий суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: Т.С. Прокопчук