Постанова № 73835563, 03.05.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/343/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Принцевської Н.М.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представника від відповідача – ОСОБА_1, директор - наказ від 05.01.2018 №2;

/представники позивача прибули у судове засідання, але не мали встановлених ст.ст.16,58,60 ГПК України повноважень на представництво/

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”

на рішення Господарського суду Одеської області від 06 листопада 2017 року, проголошене о 16.34 суддею Желєзною С.П. у м.Одесі, повний текст якого складено 13.11.2017

у справі № 916/343/17

за позовом скаржника

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Яхт-Клуб “Одеса-2009”

про стягнення 231231,07 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (далі також – ДП “ Адміністрація морських портів України”, Адміністрація) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) “Яхт-Клуб “Одеса-2009” про стягнення з останнього заборгованості у загальному розмірі 231231,07 грн., з яких: 222597,54 грн. - основний борг, 7798,03 грн. – пеня та 835,50 грн. - 3% річних. Крім того, позивач просив покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги з посиланням на ст.11ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст.11, 14, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України та ст.ст.173, 174, 193, 222, 230-232 ГК України обґрунтовані порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов’язань за договором оренди державного рухомого майна від 01.09.2005 №КД-7786 щодо сплати орендної плати за жовтень-грудень 2016 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.11.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване відсутністю правових підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 222597,54 грн. за період з жовтня по грудень 2016 року включно, оскільки зобов’язання щодо сплати орендних платежів припинилось 31.12.2015 через те, що на цю дату визначене додатковою угодою від 1.07.2010 майно не перебувало у користуванні орендаря. Позовні вимоги про стягнення пені та трьох відсотків річних, як вказав суд, також не підлягають задоволенню, оскільки ці вимоги є похідними від вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Одеської області від 06.11.2017, ДП “Адміністрація морських портів України” та ОСОБА_2 звернулися до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в якій просить зазначене рішення місцевого господарського суду скасувати, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Проте, ухвалою суду апеляційної інстанції від 24.01.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху із встановленням строку для усунення недоліків, а у подальшому ухвалою від 20.02.2018 у відкритті апеляційного провадження за цією скаргою відмовлено, оскільки скаржник не усунув недоліки, зазначені в ухвалі про залишення скарги без руху.

Таким чином, по суті розглядається апеляційна скарга лише позивача, який просить постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Скаржник зазначив, що приймаючи рішення у справі, господарський суд першої інстанції обґрунтував свою позицію щодо відсутності пролонгації договору на новий строк виключно положеннями ст. 764 ЦК України, не прийнявши до уваги положення ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», та знехтував умовами пункту 10.5 договору (в редакції додаткової угоди від 01.09.2009), в якому сторони дійшли згоди про можливість подовження (пролонгацію) даного договору за взаємним письмовим погодженням сторін. При цьому позивач зазначив, що сторони взаємними листами погодили подовження договору на той самий термін і на тих же умовах, що були передбачені цим договором, та в подальшому будь-яких заяв щодо припинення або зміни умов договору від жодної зі сторін не надходило.

Крім того, Адміністрація не погоджується з висновком суду про те, що при здійсненні розрахунку заборгованості зі сплати орендних платежів не підлягає застосуванню орендна ставка, передбачена додатковою угодою від 01.07.2010 до договору №КД-7786 від 01.09.2005, оскільки на думку скаржника, висновки Одеського апеляційного господарського суду, викладені у постанові від 19.07.2017 у справі №916/3628/16 про визнання додаткових угод недійсними, не породжують правових наслідків для даної справи, предметом якої є стягнення заборгованості за жовтень-грудень 2016 року. Позивач вважає, що він правомірно застосував при розрахунку заборгованості з орендних платежів орендну ставку, що передбачена додатковою угодою від 01.07.2010. Крім того, Адміністрація зауважила, що вказана постанова суду апеляційної інстанції була скасована постановою Вищого господарського суду від 21.11.2017.

Відповідач у своїх запереченнях просить відхилити вказану апеляційну скаргу в повному обсязі.

03.05.2018 до канцелярії суду апеляційної інстанції надійшли клопотання ТОВ “Яхт-Клуб “Одеса-2009” про:

- долучення копій судових рішень у справі №916/1878/15, якими, як вказав відповідач, встановлено преюдиційні обставини;

- визнання судом загальновідомими обставин відсутності у позивача розподільчих балансів станом на 27.05.2013 (дата створення позивача шляхом виділу та його державної реєстрації).

Перше клопотання колегією суддів задоволене зі зверненням уваги відповідача на той факт, що ці рішення відбулися після прийняття оскарженого в даній справі рішення і тому не можуть вплинути на висновки суду. у задоволені другого клопотання відмовлено на підставі ч.5 ст.269 ГПК України, оскільки відповідне питання не було предметом розгляду в даній справі в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги судова колегія дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2005 між ДП „Одеський морський торговельний порт” (Орендодавець) та ТОВ „Морський клуб ТЦФ” (Орендар) укладено договір оренди державного рухомого майна №КД-7786 (далі також – Договір), за умовами п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, що знаходиться на балансі Орендодавця, а саме: заправну станцію (пантон 11), пантон №2, пантон №4, пантон №6, пантон №8, пантон №10, апарель. Загальна вартість майна відповідно до експертної оцінки станом на 18.05.2005 становить 924600,00 грн. Майно передається з метою використання для потреб Орендаря.

Згідно з п.п. 2.1, 2.4 Договору вступ Орендаря у користування майном настає після підписання сторонами договору і акта приймання-передачі вказаного майна, що є невід’ємною частиною договору. У разі розірвання цього договору майно повертається Орендодавцю. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-повернення майна.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995. Орендна плата за базовий місяць визначається у відповідності з Методикою, звітом експертної оцінки та складає 4581,66 грн. Сума вказана без врахування ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється відповідно до чинного законодавства. Розмір орендної плати за кожний наступний календарний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується Орендодавцю щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

За положеннями п.п. 5.1, 5.2, 5.8 Договору Орендар зобов’язується використовувати орендоване майно у відповідності з його цільовим призначенням та умовами договору; своєчасно і у повному обсязі вносити Орендодавцю орендну плату; у разі припинення або розірвання цього договору повернути Орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час його передачі в оренду, з урахуванням фізичного зносу та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини Орендаря.

Пунктами 7.1, 7.4 Договору передбачено, що Орендодавець зобов’язується передати Орендарю в оренду державне рухоме майно згідно з розділом 1 цього договору за актом приймання-передачі майна згідно чинного законодавства України; здійснювати контроль за використанням орендованих споруд згідно з їхнім призначенням та існуючими технічними умовами, правилами протипожежної безпеки та іншими видами.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2006. Зміна умов договору може мати місце за взаємним письмовим погодженням сторін. Зміни та доповнення, які пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. Одностороння необґрунтована відмова від виконання умов цього договору або внесених змін не допускається (п.п. 10.1, 10.2 Договору).

Пунктами 10.5, 10.6 Договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені умовами цього договору. Реорганізація Орендодавця не є підставою для зміни чи розірвання цього договору оренди, за винятком випадків приватизації орендованого майна Орендарем.

Відповідно до п. 10.7 Договору чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, у разі невиконання Орендарем вимог пункту 5.6 цього договору, загибелі об’єкта оренди, банкрутства Орендаря, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду, у інших випадках, передбачених чинним законодавством.

На виконання умов договору оренди державного рухомого майна №КД-7786 від 01.09.2005 між ДП „Одеський морський торговельний порт” та ТОВ „Морський клуб ТЦФ” було підписано акт передачі-прийому майна, за яким відповідачу передано: несамохідний плавучий бункеровщик, пантон №2, пантон №4, пантон №6, пантон №8, пантон №10, апарель.

Додатковою угодою № КД-7786/1 від 16 квітня 2007 р. сторони п. 3.1 договору виклали у новій редакції та встановили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 р. із змінами й доповненнями. Орендна плата за базовий місяць оренди (грудень 2006 р.) визначена у відповідності до Методики та складає 8974,96 грн. без врахування ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди - лютий 2007 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (грудень 2006 р.) на індекси інфляції січня та лютого 2007 р. включно. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коректування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.Додатковою угодою № КД-7786/2 від 01.12.2008 р. у зв'язку із перереєстрацією та зміною назви Орендаря, сторони внесли зміни у преамбулу договору та визначили, що Орендарем є товариство з обмеженою відповідальністю «Яхт-клуб «Одеса». Інші умови залишилися без змін.

Додатковою угодою № КД-7786/3 від 01.09.2009 р. сторони виклали у новій редакції п. 3.1 Договору, а саме: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 р. із змінами та доповненнями, та становить за базовий місяць оренди (липень 2009р.) 20829,48 грн. без врахування ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди – вересень 2009 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (липень 2009 р.) на індекси інфляції серпня та вересня 2009 р. включно. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коректування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць». Додатком № 1 до додаткової угоди є розрахунок орендної плати.

Крім того, сторони, зокрема, домовилися продовжити строк дії договору до 31.12.2010 р., а також змінили п.10.5 договору, узгодивши, що договір може бути подовжений за взаємним письмовим погодженням сторін.

Додатковою угодою № КД-7786/4 від 01.01.2010 р. визначено, що Орендарем є ТОВ «Яхт-клуб «Одеса-2009». Інші умови Договору залишилися без змін та сторони підтвердили свої зобов'язання по них.

Додатковою угодою № КД-7786/5 від 01.07.2010 р. сторонами змінено пункт 3.1 договору, а саме: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 р. із змінами та доповненнями, та становить за базовий місяць оренди (травень 2010р.) 31307,69 грн. без врахування ПДВ, виходячи з орендної ставки 21 % (розрахунок орендної плати є додатком № 1 до цієї додаткової угоди). Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (травень 2010 р.) на індекси інфляції від базового до першого включно. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коректування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць».

Крім того, сторонами пролонговано строк дії договору до 31 грудня 2015 року. При цьому, сторони домовилися вважати таким, що втратив чинність розрахунок орендної плати до додаткової угоди № КД-7786/3 від 01.09.2009 р..

У подальшому у процесі створення ДП „Адміністрація морських портів України” між ним та ДП „Одеський морський торговельний порт” складено розподільчий баланс станом на 13.06.2013, а також підписано акт приймання-передачі майна, майнових прав та зобов’язань від 13.06.2013, відповідно до якого ДП „Одеський морський торговельний порт” було передано позивачу державне рухоме майно, яке є предметом договору оренди державного рухомого майна №КД-7786 від 01.09.2005.

13.06.2013 між ДП „Адміністрація морських портів України” та ТОВ „Яхт-клуб „Одеса-2009” було укладено додаткову угоду до Договору, якою визначено, що у зв’язку з реорганізацією ДП „Одеський морський торговельний порт” ДП „Адміністрація морських портів України” є Орендодавцем за договором оренди державного майна.

29.09.2014 між Адміністрацією та Товариством було укладено угоду про розірвання Договору, за умовами якої сторони дійшли згоди розірвати договір оренди державного рухомого майна №КД-7786 від 01.09.2005 та підписано акт прийому-передачі рухомого майна, що повертається з оренди ТОВ „Яхт-клуб „Одеса-2009”, з якого вбачається, що відповідачем було повернуто, а позивачем прийнято наступне майно: несамохідний плавучий бункеровщик, пантон №2, пантон №4, пантон №6, пантон №8, пантон №10 та апарель.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.07.2015 у справі №916/1878/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2015, за позовом засновника ТОВ “Яхт-клуб “Одеса-2009” ОСОБА_2 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, ДП “Адміністрація морських портів України”, ТОВ “Яхт-клуб “Одеса-2009” про визнання недійсними угод та скасування актів прийому-передачі майна, було визнано недійсними угоди від 29.09.2014 про розірвання договорів № КД-7786 від 01.09.2005 та № КД-4761 від 26.12.2003, укладених між сторонами у справі.

30.10.2015 Адміністрацією направлено Товариству запит стосовно намірів останнього продовжувати термін дії договору №КД-7786 від 01.09.2005.

Листом від 16.11.2015 відповідачем було запропоновано позивачу вважати договір №КД-7786 від 01.09.2005 поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Листом №6 від 14.03.2016 відповідачем було направлено позивачу на підписання два примірники актів прийому-передачі майна та повідомлено, що у зв’язку з прийняттям рішення у справі №916/1878/15 ТОВ “Яхт-клуб “Одеса-2009” зобов’язується протягом 4 календарних днів здійснити нову оцінку об’єкта оренди та відповідний перерахунок розміру орендної плати.

28.03.2016 Адміністрацією та Товариством було складено та підписано акт прийому-передачі рухомого майна, що передається ТОВ „Яхт-клуб „Одеса-2009” (Договір оренди №КД-7786 від 01.09.2005). Згідно даного акта Товариству було передано у користування наступне рухоме майно: заправну станцію (пантон 11), пантон №2, пантон №4, пантон №6, пантон №8, пантон №10, апарель.

Таким чином, між сторонами у спірний період 2016 року існували договірні відносини, засновані на даному договорі, а тому він не може вважатися припиненим і висновок господарського суду про припинення договору 31.12.2015р. не грунтується на фактичних обставинах справи, а відповідно ТОВ «Яхт-клуб «Одеса-2009» зобов'язане було вносити орендну плату згідно до вимог ч. 1 ст. 762 ЦК України та ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в порядку, розмірі та строки, визначені умовами договору оренди №КД-7786 від 01.09.2005 р. зі змінами.

Тим більше, що листом №20А.3/11-628 від 01.09.2017 Адміністрація з посиланням на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 у справі №916/3628/16 повідомила Товариство, що надалі підлягають застосуванню положення п.10.5 у початковій редакції договору, а отже, договір вважається таким, що діє до 31.08.2017. Проте, з огляду на невідповідність положень Договору в частині розміру орендної ставки вимогам Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, Орендодавець повідомив про припинення дії договору.

Листом від 19.09.2017 відповідач повідомив позивача, що у зв’язку із перебуванням державного рухомого майна у користуванні ДП „Адміністрація морських портів України” з 29.09.2014 по 28.03.2016, договір не може вважатись таким, що діє до 31.08.2017.

На виконання умов Договору позивач виставив відповідачу для оплати наступні рахунки: №340427 від 27.10.2016 за період з 01.10.2016 по 31.10.2016 на суму 74199,18 грн.; №340469 від 06.12.2016 за період з 01.11.2016 по 30.11.2016 на суму 74199,18 грн.; №340511 від 27.12.2016 за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 на суму 74199,18 грн., які Товариством не були оплачені.

Відмова ТОВ „Яхт-клуб „Одеса-2009” сплатити заборгованість з орендної плати за період з жовтня по грудень 2016 року у загальному розмірі 222597,54 грн. зумовила звернення ДП „Адміністрація морських портів України” до Господарського суду Одеської області із вищезгаданими позовом.

На час розгляду даного спору господарським судом першої інстанції була чинною постанова Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 у справі №916/3628/16 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ „Яхт-клуб „Одеса-2009”, ДП „Адміністрація морських портів України”, якою було визнано недійсними:

- додаткову угоду № КД-7786/3 від 01.09.2009 до договору оренди державного рухомого майна № КД-7786 від 01.09.2005 та додаток № 1 «Розрахунок плати за оренду державного рухомого майна, що знаходиться на балансі ДП «Одеський морський торговельний порт» до додаткової угоди № КД-7786/3 від 01.09.2009;

- додаткову угоду № КД-7786/5 від 01.07.2010 до договору оренди державного рухомого майна № КД-7786 від 01.09.2005 та додаток № 1 «Розрахунок плати за оренду державного рухомого майна, що знаходиться на балансі ДП «Одеський морський торговельний порт» до додаткової угоди № КД-7786/5 від 01.07.2010;

- додаткову угоду № КД-4761/3 від 01.07.2010 до договору оренди державного рухомого майна № КД-4761 від 26.12.2003 та додаток № 1 «Розрахунок плати за оренду державного рухомого майна, що знаходиться на балансі ДП «Одеський морський торговельний порт» до додаткової угоди № КД-4761/3 від 01.07.2010.

Таким чином, станом на час розгляду справи щодо розміру орендної плати діючими є положення договору, що були обумовлені сторонами при укладенні договору оренди державного рухомого майна №КД-7786 від 01.09.2005 в редакції додаткової угоди №КД-7786/1 від 16.04.2007 про внесення змін до п. 3.1. Договору

Матеріали справи №916/343/17 свідчать, що відповідач не виконав свої зобов’язання за укладеним між сторонами договором №КД-7786 від 01.09.2005, у зв’язку з чим за ним виникла заборгованість зі сплати орендної плати за жовтень, листопад та грудень 2016 року.

Враховуючи положення п. 9 Прикінцевих положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2016 рік”, яким зупинено на 2016 рік дію норми статті Закону України „Про оренду державного та комунального майна” в частині індексації орендної плати, судова колегія зазначає, що сума орендної плати відповідача за жовтень, листопад та грудень 2016 року, розрахована за умовами чинної на час прийняття рішення редакції договору за додатковою угодою від 16.04.2007, становить по 29444,15 грн. без урахування ПДВ (35332,98 грн. з урахуванням ПДВ). Отже, загальна сума основної заборгованості складає 105998,94 грн. з урахуванням ПДВ (35332,98 грн.* 3).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди державного рухомого майна №КД-7786 від 01.09.2005 підлягають задоволенню частково - у сумі 105998,94 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з Товариства пені у сумі 7798,03 грн. судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 229 даного Кодексу учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.4. договору сторони встановили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується Орендодавцю відповідно до чинного законодавства, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Суд вважає наданий позивачем розрахунок пені частково не вірним, оскільки позивачем було не правильно визначено розмір суми основного боргу.

Судовою колегією зроблено власний розрахунок пені за допомогою програми "Ліга".

Так, за період з 13.11.2016 по 27.01.2017 розмір пені становить 2054,33 грн., з 13.11.2016 по 27.01.2017 - 1243,41 грн., з 13.11.2016 по 27.01.2017 - 406,57 грн.

Таким чином, загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача за жовтень, листопад та грудень 2016 року, складає 3704,31 грн. (2054,33+1243,41+406,57).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір 3% річних (835,50 грн.) також є невірним, у зв’язку з чим колегією суддів самостійно здійснено перерахунок 3% річних, згідно якого за період з 13.11.2016 по 27.01.2017 розмір 3% річних становить 220,32 грн., з 13.11.2016 по 27.01.2017 - 133,44 грн., з 13.11.2016 по 27.01.2017 - 43,56 грн.

Отже, загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 397,32 грн. (220,32 грн. + 133,44 грн. + 43,56 грн.). Судова колегія відхиляє доводи скаржника стосовного того, що ним правомірно застосовано при розрахунку заборгованості з орендних платежів орендну ставку, що передбачена додатковою угодою від 01.07.2010, оскільки станом на час прийняття оскаржуваного рішення вказана додаткова угода, як вище згадувалось, була визнана недійсною постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 у справі №916/3628/16.

Поряд з цим, наведена Адміністрацією обставина скасування вищезгаданої постанови господарського суду апеляційної інстанції, яка мала місце пізніше прийняття оскарженого рішення /постановою Вищого господарського суду від 21.11.2017 скасовано повністю вищезазначену постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2017, а рішення Господарського суду Одеської області від 30.03.2017 у справі №916/3628/16, яким відмовлено у задоволенні вказаного позову, залишено без змін/, може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України.

Крім того після прийняття рішення в даній справі, Господарським судом Одеської області розглядався спір щодо стягнення з ТОВ “Яхт-клуб “Одеса-2009” на користь ДП “Адміністрація морських портів України” заборгованості з орендної плати за серпень і вересень 2016 року за вищезгаданим договором від 01.09.2005 № КД-7786.

Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 15.11.2017 у справі №916/3090/16 за позовом ДП “Адміністрація морських портів України” до ТОВ „ЯХТ-КЛУБ „ОДЕСА-2009” про стягнення 153311,78 грн., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2018, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 70665,00 грн. основного боргу з орендної плати, розрахованого за умовами додаткової угоди від 16.04.2007, 4228,37 грн. пені, 428,63 грн. 3% річних. У задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ „ЯХТ-КЛУБ „ОДЕСА-2009” 77732,40 грн. основного боргу, 233,75 грн. пені та 22,67 грн. 3% річних – відмовлено.

Правовими підставами часткового задоволення позову колегія вважає наступні норми закону. Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За положеннями ч.ч. 1, 2, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно зі ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Частиною 8 статті 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що відносини оренди об’єктів портової інфраструктури, що перебувають у державній власності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про морські порти України”.

Згідно із ч. 3 ст. 18 названого Закону орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Що стосується вищезгаданих клопотань Товариства, поданих до Одеського апеляційного господарського суду 03.05.2018, колегія суддів зазначає, що обставини, встановлені судовими рішеннями у справі №916/1878/15, були враховані при розгляді даної справи. Що стосується судових рішень у господарській справі №916/2084/17, копії яких долучені Товариством до вказаного клопотання, то рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2017 у справі №916/2084/17 було прийнято в той самий день, що і оскаржуване рішення у справі №916/343/17, а відтак, обставини, встановлені вказаним рішенням, яке в подальшому набрало законної сили, не могли бути преюдиційними для даної справи, натомість можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Так само обставини, які будуть встановлені внаслідок розгляду адміністративної справи №826/4149/18, на відкриття провадження у якій посилається відповідач в іншому клопотанні, можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, тому дане рішення підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст.277 ГПК України. Апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” задовольнити частково, рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2017 у справі №916/343/17 скасувати.

Позов Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Яхт-Клуб “Одеса-2009” на користь Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” 105998,94 грн. основного боргу, 3704,31 грн. пені, 397,32 грн. 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Яхт-Клуб “Одеса-2009” на користь Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” 1651,34 грн. судового збору за подання позовної заяви та 1816,47 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів за постановою із зазначенням повних реквізитів сторін доручити Господарському суду Одеської області.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у двадцяти денний строк, який обчислюється у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07 травня 2018 року о 10.15.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов

Суддя Н.М. Принцевська