Ухвала суду № 73835073, 23.04.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_____________

У Х В А Л А

"23" квітня 2018 р.Справа № 2/5025/2174/11

Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В., при секретарі судового засідання Мазій І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за заявою публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк" в м. Хмельницький

про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія „Інтеграл”, м. Нетішин, Хмельницької області

розгляд скарги на дії ліквідатора у справі № 2/5025/2174/11 арбітражного керуючого ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від кредиторів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - представники за довіреностями

ОСОБА_5- представник ПАТ "Брокбізнесбанк" (в режимі відеоконференції);

Від боржника: не з'явився;

арбітражний керуючий - ліквідатор ОСОБА_1

ОСОБА_6 – за довіреністю від 19.03.2018р (в режимі відеоконференції)

Виготовлення повного тексту ухвали завершено 27 квітня 2018р., тоді як в судовому засіданні 23 квітня 2018р. судом проголошено її вступну та резолютивну частини.

Ухвалою господарського суду від 05.12.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ будівельна компанія „Інтеграл” м. Нетішин, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заходи по їх забезпеченню.

Постановою від 22.05.13р. визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл" (Хмельницька область, м.Нетішин, вул. Лісова, 12, код ЄДРПОУ 33977904). Припинено процедуру розпорядження майном і відкрито ліквідаційну процедуру товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл" строком на 12 місяців з дня прийняття даної постанови – до 22.05.2014р. Ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл" призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 567 від 18.03.2013 р.). Цією ж постановою призначено дату заслуховування першого звіту ліквідатора.

Строк ліквідаційної процедури по справі продовжувався, востаннє до 22.08.2017р.

Розпорядженням № 155/17 від 07.07.2017р. в.о. керівника апарату суду ОСОБА_7 відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи.

У відповідності до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2017р. справу № 2/5025/2174/11 передано на розгляд судді Грамчуку І.В., який ухвалою суду від 07 липня 2017 року справу № 2/5025/2174/11 прийняв до свого провадження.

07.08.17 року, АТ „Брокбізнесбанк” звернулось із скаргою (за вх. № 05-06/800/17 від 07.08.2017 року) на дії ліквідатора у справі № 2/5025/2174/11 ОСОБА_1, в якій просило визнати дії ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія „Інтеграл” ОСОБА_1 щодо неперерахування коштів отриманих від продажу майна, що є предметом забезпечення у розмірі 200 029,82 грн. протиправними із зобов'язанням арбітражного керуючого ОСОБА_1 перерахувати кошти у розмірі 200 029,85 грн., отриманих від продажу майна, що перебувало в заставі АТ "Брокбізнесбанк" за наступними реквізитами: назва банку -НБУ по м.Києва та Київської області, МФО - 300001, р/р 32071102201026, отримувач - ліквідатор АТ "Брокбізнесбанк", ЄДРПОУ – 19357489.

В ході судового розгляду Славутська об'єднана ДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області подала клопотання (вх. № 05-22/9262/17 від 27.09.2017р.) в якому підтримала позицію скаржника щодо перерахування отриманих ліквідатором коштів від продажу заставного майна боржника заставодержателю в повному розмірі, натомість Славутське об’єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (вх. № 05-22/9267/17 від 28.09.2017р.) при розгляді скарги наполягало на з’ясуванні позиції ліквідатора.

У межах справи господарським судом отримано (вх. №05-06/951/17 від 02.10.2017р.) уточнення до скарги у відповідності до якого в провадженні господарського суду Хмельницької області перебуває справа № 2/5025/2174/1 1 про банкрутство ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІНТЕГРАЛ», в даній справі АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» (надалі за текстом - Банк) являється заставним кредитором на суму 2 984 685,42 грн.

Вимоги ОСОБА_8, як кредитора забезпечені майном згідно договорів застави № 2 від 16.05.2008 року, № 03К-07/з від 03.05.2007 року, № 12К-07/з від 15.10.2007 , № 07к-26.10.2006.

Об'єктами застави відповідно до вищезазначених договорів є:

самоскид КАМАЗ 45142, держ. номер ВХ № НОМЕР_1

бетонозмішувач КАМАЗ 53229, держ. номер ВХ № НОМЕР_2;

бетонозмішувач КАМАЗ 53229, держ. номер ВХ № НОМЕР_3;

бетонозмішувач КАМАЗ 53229, держ. номер ВХ № НОМЕР_4;

причіп НЕФАЗ 8560-12-02 держ. номер ВХ 5068 XX;

причіп НЕФАЗ 8560-12-02 держ. номер ВХ 3860 XX;

бетонозмішувач КАМАЗ 53229, держ. номер ВХ №6952 АР;

самоскид КАМАЗ 45142, держ. номер НОМЕР_5;

бетонозмішувач-С КАМАЗ 53229, держ. номер ВХ №9547 АН.

20.06.2017 на сайті Вищого господарського суду України та Міністерства України опубліковано повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІНТЕГРАЛ», відповідно до якого аукціон з продажу майна призначеного на 02.06.2017-19.06.2017 визнаний таким, що відбувся. За результатами аукціону майно було продано покупцю - фізичній особі, що запропонувала найвищу ціну на час закінчення аукціону.

Ціна продажу вищезазначеного майна загалом склала 194 938 грн., однак на рахунок ОСОБА_8 19.09.2017 надійшли кошти тільки в розмірі 136 034,04 грн. Тобто ОСОБА_8 за наслідками продажу заставного майна були недоотримані грошові кошти в розмірі 58 903,96 грн.

На переконання скаржника, такі дії ліквідатора свідчать про неналежне виконання своїх обов'язків, та як наслідок такі дії направлені на порушення прав кредитора у даній справі.

Майно банкрута, що є предметом забезпечення має особливий правовий статус та не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує згідно з положеннями абз.1 ч.4 ст.42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч.9 ст.45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Таким чином, за приписами вказаних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кошти від продажу майна банкрута, що знаходиться у заставі кредитора, можуть використовуватись виключно для позачергового задоволення вимог саме цього кредитора - заставодержателя.

При цьому, у будь-якому випадку кошти, отримані ліквідатором від продажу заставного майна боржника, одразу підлягають перерахуванню у повному обсязі заставодержателю. У той же час, ця обставина у подальшому не звільняє заставного кредитора від обов'язку оплати витрат на проведення ліквідаційної процедури за наявності відповідного судового рішення у справі про банкрутство, яким визначено джерела та порядок оплати таких витрат.

На думку скаржника, дана правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11 квітня 2017 у справі № 42/11б.

Аналогічний правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 25.03.2015 року по справі № 3-20гс15.

Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, одночасно звертаємо увагу суду, що кредиторські вимоги, що забезпечені заставою ОСОБА_8 у справі складають 69 673 730,28 грн., та не є задоволеними в повному обсязі.

Статтею 82 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.

Відповідно до ч.І ст. 111-28 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111'" цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Підсумовуючи вищезазначене керуючись ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23, ст. 41, ст. 42 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», скаржник просив суд визнати дії ліквідатора ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІНТЕГРАЛ» арбітражного керуючого ОСОБА_1 щодо неперерахування коштів отриманих від продажу майна,що є предметом забезпечення у розмірі 58 903,96 грн. протиправними, зобов'язавши арбітражного керуючого ОСОБА_1 перерахувати кошти у розмірі 58 903,96 грн. отриманих від продажу майна, що перебувало в заставі АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», за наступними реквізитами:

ОСОБА_8 - НБУ по м. Києва та Київської області

МФО-300001

р\р-32071102201026

Отримувач - Ліквідатор АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК»

ЄДРПОУ -19357489

Заперечуючи проти задоволення скарги ліквідатор повідомив суд (вх. № 05-22/9788/17 від 17.10.2017р.), а також нагадав скаржнику, що з його ініціативи, раніше проведені аукціони було скасовано. Повторно проведена оцінка заставного майна ПАТ «Брокбізнесбанк». Після проведення оцінки майно підприємства виставлено на торги.

Інформацію про проведення аукціонів розміщено на відповідних сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України.

На торгах 19.06.2017р. було продано все заставне майно АТ «Брокбізнесбанк» на суму 194 938 грн. та одну транспортну одиницю (напівпричіп цементовоз NPTS 22, яка належить ПАТ «Промінвестбанк» на суму 5 091,85 грн.(інформація в таблиці)

№ з/пНайменуванняРік випускуДерж. №Початкова вартість (без урахування. ПДВ),грн.Реалізація, грн.1Самоскид КАМАЗ 451422006ВХ9548АН225133,6022513,002Бетонорозмішувач КАМАЗ 532292006ВХ9547АН199466,4019947,003Бетопорозмішувач КАМАЗ 532292007ВХ6953АР277666,4026790,004Бетонорозмішувач КАМАЗ 532292007ВХ6952АР277666,4029155,335Бетонорозмішувач КАМАЗ 532292007ВХ6659АК277666,4029155,336Причіп КЕРА2 8560-12-022007ВХ5068ХХ95266,409527,007Бетонорозмішувач КАМАЗ 532292007ВХ4877АІ282000,0026790,008Самоскид КАМАЗ 451422006ВХ4247АН233333,6023333,009Причіп НЕФАЗ 8560-12-022006ВХ3860ХХ95266,409527,0010Напівпричіп цементовоз №>Т8 22 ВХ6155ХХ50918,955091,85 Разом 200029,85З огляду на викладене в скарзі Скаржник вимагає перерахування всіх коштів отриманих від майна банкрута ( в тому числі і від реалізації заставного майна ПАТ «Промінвестбанк», а також суму витрати пов'язаних з реалізацією заставного майна).

Відповідно п. 1.4. до договору № 13/09/Б/16 від 23.09.2017 р. про проведення аукціону між ТОВ БК «Інтеграл» та організатором аукціону ТОВ «Електронні торги України» винагорода Організатора становить 3% від вартості реалізації майна (лоту), а у разі проведення аукціону з пониженням, від початкової вартості майна.

Таким чином у відповідності до даного договору Організатор торгів утримав свою оплату послуг у розмірі 60 431,53 грн. (в тому числі 58 903,96 грн. за аукціон з реалізації заставного майна АТ «Брокбізнесбанк» і 1 527,57 грн. з реалізації заставного майна ПАТ «Промінвестбанк»), залишок коштів у розмірі 139 598,32 грн. перераховано на ліквідаційний рахунок Банкрута.

Ліквідатором кошти в розмірі 136 034,04 грн. перераховано на розрахунковий рахунок АТ «Брокбізнесбанк».

Ст. 1 ГПК України визначено право на звернення до господарського суду.

Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На думку арбітражного керуючого, скаржником не доведено яким чином діями чи бездіяльністю ліквідатора порушено норми діючого законодавства, що призвели до порушення його прав.

В зв'язку з вищевикладеним ліквідатор просив суд відмовити в задоволенні вимог скаржника, надавши у якості додатків копію договору № 13/09/Б/16, копію акту надання послуг № 19/06-17 від 19 червня 2017р., копію виписки по ліквідаційному рахунку та копію платіжного доручення №1 від 19.09.2017 року.

В отриманих судом додаткових поясненнях до скарги (вх. № 05-22/10245/17 від 30.10.2017р.) АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» не погодився з твердженням ліквідатора про сплату на користь організатора аукціону винагороди за проведення аукціону за рахунок коштів отриманих від продажу заставного майна ОСОБА_8 з огляду на таке.

19.06.2017 на аукціоні було реалізовано майно банкрута ТОВ Будівельна компанія «Інтеграл» за ціною 194 938 грн.

19.09.2017 на рахунок ОСОБА_8 надійшли кошти у розмірі 136 034,04 грн.

Сума коштів у розмірі 58 903,96 грн., була витрачена ліквідатором без згоди ОСОБА_8 на оплату послуг торгуючої організації, що є значним порушенням.

Згідно вимог ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 44 вказаного Закону, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами : проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники.

Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом.

Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

Згідно акту наданих послуг № 19/06-17 від 19 червня 2017 року загальна вартість організації проведення аукціону склала 58 903,96 грн. та підлягає перерахуванню Замовником, відповідно до умов договору.

Тому, звертаємо увагу суду, що АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» не є стороною договору, а тому враховуючи зміст ст. 511 Цивільного Кодексу України, зобов'язання, яке виникає з умов договору не може створювати обов'язку для третьої особи.

Винагорода торгівельній організації за проведення аукціону з продажу майна банкрута за своєю правовою природою є витратами, які безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відшкодування витрат арбітражного керуючого визначається на підставі його звіту про понесені видатки на здійснення своїх повноважень у відповідній процедурі та затверджується комітетом кредиторів. Розмір відшкодування витрат затверджується господарським судом.

Частиною 3 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Таким чином застосуванню підлягає норма ч.4 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На підставі викладеного, скаржник просив суд визнати дії ліквідатора ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІНТЕГРАЛ» арбітражного керуючого ОСОБА_1 щодо неперерахування коштів отриманих від продажу майна, що є предметом забезпечення у розмірі 58 903,96 грн. протиправними, зобов'язавши арбітражного керуючого ОСОБА_1 перерахувати кошти у розмірі 58 903,96 грн. отриманих від продажу майна, що перебувало в заставі АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», за відповідними реквізитами.

У доповненнях до заперечення (вх. № 05-22/10246/17 від 30.10.2017р.) ліквідатор вважав за необхідне повідомити суд та надати додаткові докази, а саме копії протоколів про проведення аукціону на торгах 19.06.2017р. все заставне майно АТ «Брокбізнесбанк» на суму 194 938 грн. та одну транспортну одиницю (напівпричіп цементовоз NPTS 22, яка належить ПАТ «Промінвестбанк» на суму 5 091,85 грн., направивши примірники протоколів про проведення аукціону 19.06.2017 в кількості 10 одиниць (суду), а також копію протоколу № 241019 про проведення аукціону 19.06.2017 в кількості 1 одиниці (скаржнику).

В судовому засіданні 23 січня 2018 року арбітражний керуючий ліквідатор ОСОБА_1 звернувся із заявою про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ „Електронні торги України” (01011 м.Київ, вул.Панаса Мирного, буд.7 офіс 3), яка призначена до розгляду в установленому законом порядку із зобов’язуванням кредиторів, божника та ТОВ „Електронні торги України” надати суду свої правові обґрунтування, щодо поданої заяви про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ „Електронні торги України”.

На виконання вимог господарського суду Нетішинський міський центр зайнятості у клопотанні (вх. № 05-22/2037/18 від 01.03.2018р.) не заперечив проти залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ „Електронні торги України”.

Разом з тим скаржник (вх. № 05-22/2468/18 від 16.03.2018р.) вказане клопотання вважав не обґрунтованим та безпідставним з урахуванням такого.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство) учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України (ст. 2 Закону про банкрутство).

Оскільки, приписами Закону про банкрутство не визначено процесуального статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, вважаємо, що клопотання ліквідатора не може бути задоволене, а ТОВ «Електронні торги України» не можуть бути залучені до участі у справі у вищезазначеному процесуальному статусі.

Статтею 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Разом з тим, слід відзначити, що предмет розгляду у справі про банкрутство ТОВ БК «Інтеграл» є саме скарга ОСОБА_8 на дії ліквідатора в процедурі розподілення коштів від реалізації заставного майна, однак жодним чином не процес організації, проведення та оформлення результатів аукціону. Таким чином, судове рішення у даній справі, прийняте за результатами розгляду скарги ОСОБА_8, не може будь-яким чином вплинути на права чи законні інтереси організатора аукціону, а тому, участь даного учасника у справі про банкрутство є беззмістовною, та тільки спонукає до затягування судового процесу.

Щодо правової природи скарги АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» на дії ліквідатора в ліквідаційній процедурі.

За приписами ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Як встановлено ч.6 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч.1 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі -банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Частиною 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

Додатково скаржник зазначив, що у відповідності до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею.

Частиною 9 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 25.03.2015р. № 3-20гс 15, законодавець чітко визначив процедуру внесення вимог кредиторів, забезпечених заставою майна боржника до реєстру вимог кредиторів та задоволення таких вимог, вказавши, що майно боржника, яке є предметом застави, хоч й включається до ліквідаційної маси, проте, використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя, решта ж коштів, що залишились після задоволення вимог заставного кредитора, може бути використана для задоволення інших витрат, здійсненних під час процедури банкрутства.

Таку правову позицію Верховного Суду України також викладено у п.3 Інформаційного листа від 20.10.2015р. N 01-06/1837/15 "Про доповнення інформаційного листа ВГСУ від 15.03.2011р. N 01-06/249 "Про постанови ВСУ, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів".

На переконання скаржника, з огляду на те, що Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, за рахунок інших коштів, та враховуючи, що дані витрати нерозривно пов'язані з існуванням предмету забезпечення та процедурою його реалізації, тому справедливою мірою є їх погашення саме за рахунок коштів, отриманих від продажу забезпеченого майна.

Разом з тим, для запобігання порушенню прав забезпеченого кредитора, слід дотримуватися процедури та порядку відшкодування витрат ліквідатора, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, передбаченого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

За приписами ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг (ч.4 ст. 115).

Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника (ч.5 ст.115 Закону про банкрутство).

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку (ч.7 ст.115).

Так, згідно із статтею 45 Закону про банкрутство, оплата основної грошової винагороди ліквідатора і витрат арбітражного керуючого повинні здійснюватися у першу чергу з коштів, одержаних від продажу майна банкрута.

Отже, наведеними положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено спеціальні джерела оплати послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень та відшкодування його витрат, понесених під час виконання обов'язків у справі про банкрутство, а саме за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що певний об'єм майнових активів банкрута знаходиться в заставі банку, та кошти, що були виручені під час здійснення ліквідаційної процедури, отримані за рахунок продажу заставного майна останнього, зважаючи на відсутність комітету кредиторів, то до даних правовідносин, положення Закону про банкрутство, що регулюють порядок реалізації заставного майна боржника слід застосовувати комплексно, з урахуванням передбачених вказаним Законом механізмів розподілення коштів в процедурі банкрутства, а не відокремлено від них.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження схвалення забезпеченим кредитором витрат ліквідатора щодо збереження та утримання заставного майна банкрута, а також інших витрат пов'язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури. Крім того, процесуальних рішень стосовно затвердження витрат ліквідатора у даній справі господарським судом не приймалось, відповідні судові акти у матеріалах даної справи відсутні.

Отже, у будь-якому випадку кошти, отримані ліквідатором від продажу заставного майна боржника, одразу підлягають перерахуванню у повному обсязі заставодержателю. У той же час, ця обставина у подальшому не звільняє заставного кредитора від обов'язку оплати витрат на проведення ліквідаційної процедури за наявності відповідного судового рішення у справі про банкрутство, яким визначено джерела та порядок оплати таких витрат.

Таким чином, враховуючи законодавчо встановлені вимоги щодо порядку відшкодування витрат, зокрема, щодо збереження та утримання заставного майна банкрута, АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» вбачає в діях ліквідатора щодо неперерахування заставному кредитору коштів отриманих від реалізації заставного майна в повному обсязі, порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отримані судом (вх. № 05-22/2957/18 від 02.04.2018р.) письмові пояснення повноважного представника ТОВ „Електронні торги України”, надані після опрацювання поданої АТ "Брокбізнесбанк" скарги від 07.08.2017 з урахуванням доповнень до скарги від 02.10.2017р. дописувач просив врахувати під час розгляду скарги по суті.

Як вбачається з поданої скарги, ліквідатором Банкрута не було в повній мірі перераховано АТ "Брокбізнесбанк" кошти, отримані від продажу майна, що є предметом забезпечення, а саме не було перераховано суму в розмірі 58 903,96 грн.

Так, Розділ IV Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі по тексту - Закон) регулює продаж майна у провадженні у справі про банкрутство.

Згідно положень статті 49 Закону продаж майна боржника в провадженні у справі банкрутство здійснюється в порядку, встановленому Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону. Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасник.

Частиною шостою статті 49 Закону визначено, що організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

23 вересня 2016 року між замовником в особі ліквідатора Банкрута та організатором аукціону - ТОВ "Електронні торги України" було укладено договір № 13/09/Б/16 про проведення аукціону, відповідно до якого Організатор аукціону здійснював продаж майна ТОВ Будівельна компанія "Інтеграл".

На виконання вимог Договору, Організатором аукціону було організовано та проведено з 02.06.2017 по 19.06.2017 другий повторний аукціон з продажу майна ТОВ Будівельна компанія "Інтеграл".

За результатами проведеного аукціону було продано все заставне майно АТ "Брокбізнесбанк" в кількості 9 одиниць транспортних засобів на суму 194 938 грн. та 1 транспортний засіб, який перебував у заставі ПАТ "Промінвестбанк" за ціною 5 091,85 грн.

Відповідно п. 1.4. Договору № 13/09/Б/16 від 23.09.2016 про проведення аукціону винагорода Організатора аукціону становить 3% від вартості реалізації майна (лоту), а у разі проведення аукціону з пониженням, від початкової вартості майна.

Оскільки проведення аукціону відбулись з пониженням, тому винагорода Організатора аукціону становила 3% від початкової вартості майна.

Таким чином у відповідності до п. 1.4. Договору Організатор аукціону утримав свою винагороду за надані послуги в розмірі 60 431,53 грн., з яких 58 903,96 грн. - це винагорода за надані послуги Щодо проведення аукціон з реалізації заставного майна АТ "Брокбізнесбанк" і 1 527,57 грн. - це винагорода за надані послуги щодо проведення аукціону з реалізації заставного майна ПАТ "Промінвестбанк".

Відповідно до частини першої статті 41 Закону ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно частини другої статті 41 Закону ліквідатор з дня свого призначення, серед іншого, здійснює такі повноваження, як :

приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

Відповідно до частини дев'ятої статті 45 Закону погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Виходячи із вимог частини четвертої статті 42, частини дев'ятої статті 45 Закону, кошти від продажу майна банкрута, що знаходиться в заставі кредитора та не включається до складу ліквідаційної маси цього банкрута, можуть використовуватись виключно для позачергового задоволення вимог саме цього кредитора заставодержателя, а також для покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення.

Отже, дописувач вважає, що за рахунок коштів від продажу заставного майна, які спрямовуються на погашення вимог заставного кредитора в процедурі ліквідації, можливо погасити і витрати, які пов'язані з продажем такого заставного майна.

Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суду своїй постанові від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14 про банкрутство ТОВ "Чернігівська агропромислова компанія".

В даному випадку це і було зроблено між ліквідатором та ТОВ "Електронні торги України".

Щодо посилання скаржника судову практику, а саме постанову Вищого господарського суду України від 11.04.2017 у справі № 42/116 та постанову Верховного Суду України від 25.03.2015 у справі № 3-20гс15, як на практику застосування судами Закону в аналогічних спорах, то хотілося б наголосити, що надані скаржником практики судів стосуються не витрат пов'язаних з покриттям витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, а стосуються правильності черговості погашення витрат та винагороди саме арбітражного керуючого за проведену роботу.

На підставі вище наведеного, дописувач вважає, що подана АТ "Брокбізнесбанк" скарга від 07.08.2017 з урахування доповнень до скарги від 02.10.2017 на дії ліквідатора ТОВ "Будівельна компанія "Інтеграл" арбітражного керуючого ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

В додатку до пояснень судом отримано примірник Постанови Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14 про банкрутство ТОВ "Чернігівська агропромислова компанія" з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Окрім того у письмових поясненнях щодо поданої ліквідатором ОСОБА_1 заяви про залучення ТОВ «Електронні торги України» до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (вх. № 05-22/2958/18 від 02.04.2018р.) повноважний представник товариства відмітив, що в судовому засіданні 23 січня 2018 року ліквідатор Банкрута звернувся до суду із заявою про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Електронні торги України".

Ухвалою від 07.03.2018 господарський суд Хмельницької області повторно зобов'язав кредиторів, боржника та ТОВ "Електронні торги України" надати суду свої письмові обґрунтування щодо поданої ліквідатором заяви.

На виконання ухвали господарського суду Хмельницької області від 07.03.2018 ТОВ "Електронні торги України" надає свої правові обґрунтування щодо поданої ліквідатором заяви.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України в редакції, що набув чинності після 15.12.2017р. (надалі - ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частина шоста статті 12 ГПК України говорить нам, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно частини п'ятої статті 41 ГПК України у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до абзацу шістнадцятого частини першої статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі по тексту - Закону) учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Абзацом чотирнадцятим частини першої статті 1 Закону визначено, що сторонами у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Відповідно до частини четвертої статті 40 Закону у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно частини одинадцятої статті 41 Закону дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом (частина дванадцята статті 41 Закону).

Як уже раніше зазначалось АТ „Брокбізнесбанк" звернувся до суду із таким процесуальним документом як скаргою на дії ліквідатора в порядку статей 41, 98 Закону, а не в окремому позовному провадженню, у відповідності до вимог ГПК України.

Отже, дана скарга розглядається судом в рамках процедури банкрутства з урахуванням вимог Закону, тоді як Законом не передбачено можливість залучення учасником у справі про банкрутство третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Разом з тим, Розділ IV Закону регулює продаж майна у провадженні у справі про банкрутство.

Так, згідно положень статті 49 Закону продаж майна боржника в провадженні у справі банкрутство здійснюється в порядку, встановленому Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону. Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасник.

Частиною шостою статті 49 Закону визначено, що організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

Так, 23 вересня 2016 року між замовником в особі ліквідатора Банкрута та організатором аукціону - ТОВ "Електронні торги України" було укладено договір № 13/09/Б/16 про проведення аукціону, відповідно до якого Організатор аукціону здійснював продаж майна ТОВ Будівельна компанія "Інтеграл".

При цьому хотілося б наголосити, що самим же Законом теж не передбачено визнання Організатора аукціону учасником провадження у справі про банкрутство.

Визнання організатора аукціону учасником провадження у справі про банкрутство була закріплена в абзаці четвертому пункту 33 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 (із наступними змінами та доповненнями) "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212Л/І).

Однак, цей Інформаційний лист не є тим нормативно-правовим актом чинного законодавства України, на який суд може посилатись, як на акт, що регулює певні правовідносини.

Крім цього, відповідне положення Інформаційного листа скасовано Інформаційним листом ВГСУ від 01.11.2014 № 01-06/1686/14, яким пункт 33 викладено в новій редакції: "Організатор аукціону згідно з частиною шостою статті 49 Закону визначається замовником аукціону за конкурсом. Чинним законодавством не передбачено ліцензування діяльності з проведення торгів, тому організатором аукціону може бути особа, яка відповідно до установчих документів має право на здійснення такої діяльності. В разі виникнення під час проведення ліквідаційної процедури спору відносно визначення організатора аукціону, господарський суд перевіряє порядок визначення ліквідатором організатора аукціону. В такому випадку організатор аукціону залучається судом до участі у провадженні у справі про банкрутство. З моменту визнання організатора аукціону учасником провадження у справі про банкрутство, він має право на оскарження виключно тих судових рішень, які стосуються організації та проведення аукціону за його участю".

Отже, на підставі вище наведеного представник дійшов висновку, що подана ліквідатором ТОВ Будівельна компанія "Інтеграл" ОСОБА_1 заява про залучення ТОВ "Електронні торги України" до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не підлягає до задоволення.

В доповненнях до заперечень на скаргу (вх. № 05-22/2981/18 від 03.04.2018р.) ліквідатор відмітив, що АТ „Брокбізнесбанк" звернулось із скаргою (за вх. № 05-06/800/17 від 07.08.2017 року) на дії ліквідатора у справі № 2/5025/2174/11 ОСОБА_1, в якій просить визнати дії ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія „Інтеграл" ОСОБА_1 щодо неперерахування коштів отриманих від продажу майна, що є предметом забезпечення протиправними та зобов'язати арбітражного керуючого ОСОБА_1 перерахувати кошти отримані від продажу майна, а саме суму що, залишилася організатором аукціону ТОВ «Електронні торги України» як винагорода Організатора.

Арбітражний керуючий вважав за необхідне повідомити суд та нагадати скаржнику , що саме з його ініціативи, попередні раніше проведені аукціони було скасовано. З власної ініціативи за власні кошти ним повторно проведена оцінка заставного майна ПАТ «Брокбізнесбанк». Після проведення оцінки експертну оцінку передано банком ліквідатору, для проведення реалізації майна на аукціоні.

На торгах 19.06.2017 р. було продано все заставне майно АТ «Брокбізнесбанк» на суму 194 938 грн.

Відповідно п. 1.4. до договору № 13/09/Б/16 від 23.09.2017р. про проведення аукціону між ТОВ БК «Інтеграл» та організатором аукціону ТОВ «Електронні торги України» винагорода Організатора становить 3% від вартості реалізації майна (лоту), а у разі проведення аукціону з пониженням, від початкової вартості майна.

Таким чином у відповідності до даного договору Організатор торгів утримав свою оплату послуг у розмірі 58 903,96 грн. за аукціон з реалізації заставного майна АТ «Брокбізнесбанк». Залишок коштів у розмірі 139 598,32 грн. перераховано на ліквідаційний рахунок Банкрута.

Ліквідатором кошти в розмірі 136 034,04 грн. перераховано на розрахунковий рахунок АТ «Брокбізнесбанк».

За приписами ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Як встановлено ч.6 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Частиною 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Розділом IV Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено порядок та умови продажу майна банкрута в провадженні у справі про банкрутство, в тому числі і майна, що перебуває в заставі.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

Виходячи із вимог ч. 4 ст. 42, ч. 9 ст. 45 Закону про банкрутство, кошти від продажу майна банкрута, що знаходиться у заставі кредитора та не включається до складу ліквідаційної маси цього банкрута, можуть використовуватись виключно для позачергового задоволення вимог саме цього кредитора заставодержателя, а також для покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення.

Враховуючи викладене, арбітражний керуючий вважає, що за рахунок коштів від продажу заставного майна, які спрямовуються на погашення вимог заставного кредитора в процедурі ліквідації, ліквідатор зобов'язаний погасити і витрати, які пов'язані зі збереженням такого заставного майна та продажем предмета забезпечення.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 927/1191/14 від 14 лютого 2018 року.

В зв'язку з вищевикладеним та керуючись ст.ст. 40, 41, 42, 45, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 235, 237, 316 ГПК України, ліквідатор просив суд відмовити в задоволенні вимог скаржника.

При цьому повноважні представники ПАТ «Промінвестбанк» та Славутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області у відповідних поясненнях (вх. № 05-22/2982/18 від 03.04.2018р.) та (вх. № 05-22/2983/18 від 03.04.2018р.) не заперечили проти залучення ТОВ "Електронні торги України" до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Однак суд ухвалою від 3 квітня 2018р. враховуючи те, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено можливість залучення учасником у справі про банкрутство третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у заяві (вх. № 05-06/108/18 від 12.02.2018р.) арбітражного керуючого - ліквідатора ОСОБА_1 щодо залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову ТОВ "Електронні торги України" відмовив.

Разом з тим у відповідності до абзацу шістнадцятого частини першої статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд залучив учасником у справі № 2/5025/2174/11 ТОВ "Електронні торги України" 010011 м.Київ, вул. Панаса Мирного, буд.7, офіс 3, відклавши розгляд скарги та доручивши Київському апеляційному господарському суду (04116 м.Київ, вул.Шолуденка, 1) забезпечення проведення відеоконференції під час судового засідання у справі № 2/5025/2174/11.

На переконання повноважних представників учасників справи № 2/5025/2174/11 про банкрутство ТОВ будівельна компанія „Інтеграл”, м. Нетішин, Хмельницької області наявних у матеріалах справи доказів достатньо для прийняття рішення по суті скарги, тоді як вислухавши повноважних представників учасників та дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши зібрані в ході судового розгляду скарги докази господарським судом враховується наступне :

Постановою господарського суду Хмельницької області від 22.05.2013р. у справі № 2/5025/2174/11 ТОВ Будівельна компанія "Інтеграл" м. Нетішин визнано банкрутом із відкриттям ліквідаційної процедури, в межах якої ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1

В ході судового розгляду справи до господарського суду Хмельницької області звернулось АТ „Брокбізнесбанк" із скаргою на дії ліквідатора у справі № 2/5025/2174/11 ОСОБА_1, в якій просило суд визнати дії ліквідатора Банкрута щодо неперерахування коштів отриманих від продажу майна, що є предметом забезпечення у розмірі 200 029,82 грн. протиправними та зобов'язати арбітражного керуючого ОСОБА_1 перерахувати кошти у розмірі 200 029,85 грн., отриманих від продажу майна, що перебувало в заставі АТ "Брокбізнесбанк".

В подальшому АТ "Брокбізнесбанк" звернулось до суду із уточненням до скарги, в якій підтримало свої доводи, що були подані в скарзі та просило суд визнати дії ліквідатора Банкрута щодо неперерахування коштів, отриманих від продажу майна, що є предметом забезпечення в розмірі 58 903,96 грн. протиправними, зобов'язавши ліквідатора перерахувати вказану суму скаржнику.

Відмічене уточнення не суперечило фактичним обставинам справи, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому за відсутності заперечень будь-яких інших учасників справи про банкрутство № 2/5025/2174/11, суд вважав за належне його прийняти.

Як вбачається з отриманої господарським судом скарги, на думку заявника, ліквідатором ТОВ Будівельна компанія "Інтеграл" не в повній мірі було перераховано АТ "Брокбізнесбанк" кошти, отримані від продажу майна, що є предметом забезпечення, зокрема не було перераховано суму в розмірі 58 903,96 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України в редакції, що набув чинності після 15.12.2017р. (надалі - ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною п'ятої статті 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності до абзацу шістнадцятого частини першої статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі по тексту - Закону) учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Абзацом чотирнадцятим частини першої статті 1 Закону визначено, що сторонами у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Відповідно до частини четвертої статті 40 Закону у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно частини одинадцятої статті 41 Закону дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом (частина дванадцята статті 41 Закону).

Продаж майна у процедурі банкрутства врегульовано Розділом IV Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі по тексту - Закон), зокрема згідно положень ст. 49 Закону продаж майна боржника в провадженні у справі банкрутство здійснюється в порядку, встановленому Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону. Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасник.

Частиною шостою статті 49 Закону передбачено, що організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

23 вересня 2016 року між замовником в особі ліквідатора товариства-банкрута та організатором аукціону - ТОВ "Електронні торги України" було укладено договір № 13/09/Б/16 про проведення аукціону, відповідно до якого Організатор аукціону здійснював продаж майна ТОВ Будівельна компанія "Інтеграл".

На виконання вимог Договору, Організатором аукціону було організовано та проведено з 02.06.2017 по 19.06.2017 другий повторний аукціон з продажу майна ТОВ Будівельна компанія "Інтеграл".

В результаті вказаного проведеного аукціону було продано все заставне майно АТ "Брокбізнесбанк" в кількості 9 одиниць транспортних засобів на суму 194 938 грн. та 1 транспортний засіб, який перебував у заставі ПАТ "Промінвестбанк" за ціною 5 091,85 грн.

У відповідності до п. 1.4. Договору № 13/09/Б/16 від 23.09.2016 про проведення аукціону, винагорода Організатора аукціону становить 3% від вартості реалізації майна (лоту), а у разі проведення аукціону з пониженням, від початкової вартості майна.

Оскільки проведення аукціону відбулись з пониженням, тому винагорода Організатора аукціону склала 3% від початкової вартості майна.

Вказані розрахунки свідчать, що у відповідності до п. 1.4. Договору Організатор аукціону отримав свою винагороду за надані послуги в розмірі 60 431,53 грн., з яких 58 903,96 грн. винагорода за надані послуги щодо проведення аукціону з реалізації заставного майна АТ "Брокбізнесбанк" і 1 527,57 грн. винагорода за надані послуги щодо проведення аукціону з реалізації заставного майна ПАТ "Промінвестбанк".

На момент розгляду скарги по суті, господарським судом враховуються положення статті 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов’язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов’язки підлягають виконанню.

Згідно частини першої статті 41 Закону ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

У відповідності до частини другої статті 41 Закону ліквідатор з дня свого призначення, поряд з іншим, здійснює такі повноваження, як :

приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

За частиною четвертою статті 42 Закону майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

У відповідності до ч.9 ст. 45 Закону погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

При цьому згідно ч.4 ст. 42, ч.9 ст. 45 Закону, кошти від продажу майна банкрута, що знаходиться в заставі кредитора та не включається до складу ліквідаційної маси цього банкрута, можуть використовуватись виключно для позачергового задоволення вимог саме цього кредитора заставодержателя, а також для покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення.

Таким чином за рахунок коштів від продажу заставного майна, які спрямовуються на погашення вимог заставного кредитора в процедурі ліквідації, можливо погасити і витрати, які пов'язані з продажем такого заставного майна.

Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суду в своїй постанові від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14 про банкрутство ТОВ "Чернігівська агропромислова компанія".

З приводу посилань скаржника на існуючу судову практику, а саме постанову Вищого господарського суду України від 11.04.2017р. у справі № 42/116 та постанову Верховного Суду України від 25.03.2015р. у справі № 3-20гс15, як на практику застосування судами Закону в аналогічних спорах, господарський суд відзначає, що надані скаржником постанови відповідних судів стосуються не витрат пов'язаних з покриттям витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, а стосуються правильності черговості погашення витрат та винагороди саме арбітражного керуючого за проведену роботу.

Підсумовуючи викладене, подана АТ "Брокбізнесбанк" скарга від 07.08.2017 з урахування доповнень до скарги від 02.10.2017 на дії ліквідатора ТОВ "Будівельна компанія "Інтеграл" арбітражного керуючого ОСОБА_1 суперечить фактичним обставинам і вимогам чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись п.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 22.12.2011р. № 4212-УІ, ст.2, ст.ст. 40-45 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ, ст.ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги АТ „Брокбізнесбанк” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „Брокбізнесбанк” м. Київ на дії ліквідатора у справі № 2/5025/2174/11 про банкрутство ТОВ будівельна компанія „Інтеграл”, м. Нетішин, Хмельницької області арбітражного керуючого ОСОБА_1 м.Хмельницький – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до положень ст. 256 ГПК України та п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлення повного тексту ухвали завершено 27 квітня 2018р., тоді як в судовому засіданні 23 квітня 2018р. судом проголошено її вступну та резолютивну частини.

Суддя Грамчук І.В.

Віддруковано 11 примірників:

1 - до справи;

2- ПАТ „АК Промислово-інвестиційний банк” - філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Хмельницький”(м. Хмельницький, вул. Театральна, 13)

3 - Славутське об’єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, м.Славута, вул.Козацька, 2,

4- ПАТ “Брокбізнесбанк” (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41),

5 - боржнику ТОВ БК„ Інтеграл” (м. Нетішин, вул. Лісова, 12).

6 - Нетішинський міський центр зайнятості - м. Нетішин, вул. Незалежності, 10;

7 - ВВДФССНВВПЗ України у Славутському районі - м. Славута, вул. Церковна, 45;

8 – ліквідатору боржника ОСОБА_1 АДРЕСА_2;

9 - відділу з питань банкрутства ГУ юстиції в Хмельницькій обл. - м.Хмельницький, вул. Грушевського, 87.

10- ТОВ „Електронні торги України” 01011 м.Київ, вул.Панаса Мирного, буд.7 офіс 3

11-Головне управління ДФС у Хмельницькій області (м.Хмельницький, вуд. Пилипчука,17)