Ухвала суду № 73834037, 07.05.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

07 травня 2018 року м. Київ № 826/7013/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-ХХІ»

до

Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації

про

зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-ХХІ» (03051, м. Київ, вул. Донецька, 35, код ЄДРПОУ: 19482349) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації (03020, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 41, код ЄДРПОУ: 37378937), в якому просило зобов’язати відповідача прийняти по акту приймання-передачі цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Київська область, с. Білогородка, вул. Щорса, 98, відповідно до вимог наказу Фонду державного майна України «Про затвердження Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди» від 07.08.1997 № 847.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду м. Києва від 30.01.2017 у справі № 910/16550/16, залишеним без змін постановою Київського господарського сулу м. Києва від 05.04.2017, позов виконуючого обов’язки керівника місцевої прокуратури № 9 в інтересах держави в особі Київської міської ради, Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району міста Києва» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-ХХІ» про розірвання договору оренди та повернення майна задоволено, розірвано договір оренди цілісного майнового комплексу від 01.12.2003, розташованого за адресою: Київська область, с. Білогородка, вул. Щорса, 98, укладений між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» (орендодавець) та ТОВ «Трансбуд-ХХІ» (орендар) та зобов’язано ТОВ «Трансбуд-ХХІ» передати Солом’янській районній в місті Києві державній адміністрації по акту приймання-передачі вказаний цілісний майновий комплекс.

Разом з тим, позивач наголошує, що Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація, яка в господарських правовідносинах за договором оренди цілісного майнового комплексу виступала орендодавцем, вважаючи, що ТОВ «Трансбуд-ХХІ» добровільно не виконує рішення рішенням Господарського суду м. Києва від 30.01.2017 у справі № 910/16550/16 звернулась до Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області щодо відкриття виконавчого провадження та, як наслідок повернення вказаного майнового комплексу.

В той же час, позивач зазначає, що 13.10.2017 до канцелярії Солом’янської районної в місті Києві державна адміністрація за вх. № 108/15670 ним подано всі необхідні документи з метою підписання акту приймання-передачі цілісний майновий комплекс, розташованого за адресою: Київська область, с. Білогородка, вул. Щорса, 9.

Проте, як стверджує позивач, Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація з моменту отримання документації добровільно не виконує рішення Господарського суду м. Києва від 30.01.2017 у справі № 910/16550/16, чим, на думку позивача, допускає протиправну бездіяльність.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Разом з тим, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви та вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Так, завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з п.п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

При цьому, п. 7 ст. 4 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Більш того, відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За загальною практикою Європейського суду з прав людини словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з «…» питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів «…». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

Отже, за змістом вказаних статей справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб'єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, водночас на цих суб'єктів покладено обов’язок виконувати вимоги та приписи. При цьому необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Відтак, обов’язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому – суб’єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб’єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватися цим суб’єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що єдиною та необхідною правовою підставою для віднесення спору до публічно-правового є одночасна сукупність наступних умов: 1) однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень, тобто орган державної влади або орган місцевого самоврядування чи установа, якій державою делеговано виконання відповідних владно-розпорядчих функцій; 2) спірні правовідносини виникли у зв'язку зі здійсненням ним владно-управлінських функцій; 3) перебування сторін спору у відносинах влади-підпорядкування.

Отже, аналізуючи предмет та підстави спору, в контексті викладених норм, суд зазначає, що, крім іншого, Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація у спірних відносинах не виконує владно-управлінських функцій та даний спір не є публічно-правовим, з огляду на те, що в межах спірних правовідносин нею не виконувались жодні владно-управлінські функції.

Як видно зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів спірні правовідносини виникли між суб’єктами господарювання щодо повернення цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Київська область, с. Білогородка, вул. Щорса, 9, яке було надано відповідачем в оренду позивачу договором оренди від 01.12.2003, тобто йдеться про виконання майнових зобов’язань.

Тобто, у даному випадку, по суті йдеться про оскарження бездіяльності певного суб’єкта щодо не прийняття наданого ним в оренду майна (цілісного майнового комплексу), а відтак справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим, відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Аналізуючи у взаємозв’язку з наведеним положення ст. 20 ГПК України, а також суб’єктний склад заявлених учасників справи, склад правовідносин, пов’язаних з не прийняттям майна, а також зважаючи на правове обґрунтування заявленої вимоги, суд констатує, що заявлений спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 160-162, 170, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-ХХІ» до Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації про зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Відповідно до положень ст. 170 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін