Ухвала суду № 73833287, 26.04.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року № 810/202/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Пухівської сільської ради Броварської району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Пухівської сільської ради, у якому позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Пухівської сільської ради від 21.12.2017 №876-XXI-VII;

- зобов'язати Пухівську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, площею 0,3500 га в селі Пухівка згідно з графічним матеріалом у порядку і спосіб, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України;

- встановити Пухівській сільській раді строк на подання звіту про виконання рішення суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області від 21.12.2017 №876-XXI-VII «Про відмову у наданні земельної ділянки гр. ОСОБА_1».

Зобов'язано Пухівську сільську раду Броварського району Київської області повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідно до графічних матеріалів щодо розташування земельної ділянки, які були подані разом з клопотаннями від 06.06.2017 №158, від 04.12.2017 №348, обов'язково врахувавши при розгляді зазначеного питання висновки, викладені у цьому рішенні.

16 квітня 2018 року до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення.

На обґрунтування заяви позивач зазначив, що ухвалюючи рішення від 16.03.2018 та частково задовольняючи адміністративний позов, суд не розглянув вимогу позовної заяви про встановлення Пухівській сільській раді строку для подання звіту про виконання рішення суду.

Розглянувши подану позивачем заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі №810/202/18, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» передбачено, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).

Дослідивши зміст рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 у взаємозв'язку з позовними вимогами, судом з'ясовано, що питання щодо вимог позивача про встановлення Пухівській сільській раді строку на подання звіту про виконання рішення суду судом під час ухвалення рішення у справі вирішено не було.

Розглядаючи вимоги позивача у вказаній частині, суд зазначає наступне.

Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці обставин, що перешкоджають виконанню рішенню суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Так, відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З наведеного слідує, що повноваження адміністративного суду накладати на суб'єкта владних повноважень зобов'язання подати звіт про виконання рішення суду є правом суду, а не його обов'язком, реалізація якого можлива у випадку доведення позивачем або встановлення судом під час розгляду справи, що за відсутності такого контролю рішення суду залишиться не виконаним, чи для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Суд зазначає, що обґрунтування необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення суду позивач у позовній заяві не зазначив. У свою чергу судом під час розгляду справи не було встановлено обставин, що свідчать про намір відповідача не виконувати рішення суду.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. При цьому, у випадку невиконання відповідачем рішення суду, позивач не позбавлений права звернути його до примусового виконання у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Керуючись статтями 248, 252, 282 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні вимог про встановлення Пухівській сільській раді строку на подання звіту про виконання рішення суду, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панченко Н.Д.