Рішення № 73833043, 04.05.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2018 р. справа № 809/493/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо відмови провести перерахунок пенсії з 01.01.2004 року з врахуванням заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно до довідки за №325 від 03.02.2004 року, без обмеження заробітку у 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне соціальне страхування та зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії з 01.01.2004 року з врахуванням заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно до довідки за №325 від 03.02.2004 року, без обмеження заробітку у 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне соціальне страхування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 23.09.2001 року позивачу призначено пенсію за віком. 01.06.2004 позивач звернувся з письмовою заявою до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі про перерахунок пенсії з кінцевим визначенням кращого варіанту, додавши довідку №325 від 03.02.2004 року із зазначенням заробітної плати за період з 01.04.1995 по 31.03.2000 та довідку №49 із зазначенням заробітної плати за період з 01.01.2002 по 31.12.2003. Листом від 21.06.2004 року №3508/03 позивача повідомлено, що перерахунок пенсії проведено у відповідності до Закону згідно заяви від 25.11.2003 року за два останні роки роботи (2002 і 2003). Після ознайомлення з матеріалами пенсійної справи 16.08.2017, 18.09.2017, 28.10.2017 та 31.01.2018 позивач звертався до відповідача з приводу перевірки перерахунку пенсії з врахуванням заробітної плати за період з 01.04.1995 по 31.03.2000. З долученого до листа відповідача від 14.02.2018 року №65/Я-15 розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітної плати позивачу стало відомо, що відповідачем застосовано обмеження розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум -5,6. Вважає, що коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу за грудень 1995 року, січень 1996 року, серпень 1996 - січень 1997 року, серпень 1997 року, грудень 1997 року, січень-травень 1998 року розрахований відповідачем з порушенням законодавства, також, в наданому розрахунку відповідачем зменшено розмір заробітної плати за грудень 1999 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 30.04.2018 року, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив. Просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що із заявою щодо перерахунку пенсії без обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувались відповідні внески, до відповідача позивач не звертався. В порушення вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2005 №22-1, заява встановленого зразка про перерахунок пенсії у відповідача не зареєстрована. Вказав, що згідно статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при обчисленні пенсії на заробітну плату, нараховану до 13.07.1998 (період до запровадження обмеження максимального розміру) на заробітну плату для призначення пенсії встановлено обмеження 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум. Звернув увагу на порушення позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Під час відкриття провадження у справі та розгляду справи суд не знайшов достатніх і обґрунтованих підстав вважати, що позивачем не дотримано строки звернення до суду.

Зокрема, в позовній заяві позивач зазначає, що при розрахунку пенсії за період з 01.04.1995 по 31.03.2000 згідно довідки №325 від 03.02.2004 відповідачем неправомірно застосовано обмеження 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум. Як стверджує позивач, про дані обставини йому стало відомо з додатку до листа Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 14.02.2018 №65/Я-15.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частиною 2 даної статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи що позивачу стало відомо про застосування відповідачем обмеження заробітку в 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні після отримання відповіді Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 14.02.2018 №65/Я-15, суд вважає причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду за заявленими позовними вимогами, поважними.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Судом встановлено, що з 23.09.2001 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» при стажі роботи 42р. 8м. 4дн..

Згідно поданої ОСОБА_1 заяви та довідок про заробіток для обчислення пенсії №325 від 03.02.2004 за період з 01.04.1995 по 31.03.2000 та №49 від 19.01.2004 за період з 01.01.2002 по 31.12.2003, з 01.01.2004 року проведено перерахунок пенсії з врахуванням стажу по 31.12.2003 і заробітку за період з 01.01.2002 по 31.12.2003 згідно довідки про зарплату №49 від 19.01.2004.

16.08.2017 ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, в якій просив вирахувати індивідуальний коефіцієнт заробітку згідно довідки про зарплату з 01.04.1995 по 31.03.2000. Відповідач листом від 04.09.2017 №355/Я-15 повідомив розраховані розміри індивідуального коефіцієнту заробітної плати за період з 01.01.2002 року по 31.12.2003 року згідно довідки про заробітну плату №49 від 19.01.2004 року та за період з 01.04.1995 року по 31.03.2000 року згідно довідки про заробітну плату №325 від 03.02.2004 року зазначивши, що індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, розрахований відповідно до довідки №325 від 03.02.2004 року є меншим, ніж розрахований відповідно до довідки №49 від 19.01.2004 року, згідно якого обчислюється на даний час пенсія позивача.

18.09.2017, 28.10.2017 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявами в яких просив ще раз перерахувати його пенсію за довідкою про заробітну плату №325 від 03.02.2004 року та прописати всі суми заробітної плати, які закладаються в формулу для перерахунку пенсії. Листами від 03.10.2017 №399/я-15, 09.11.2017 №506/я-15 відповідач повідомив позивачу формулу, за якою визначається заробітна плата для обчислення пенсії, із наведенням конкретного прикладу визначення коефіцієнту заробітної плати, зазначив, що індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, визначений відповідно до довідки про заробітну плату №325 від 03.02.2004 за період з 01.04.1995 року по 31.03.2000 року - 4,51886 є меншим від 4,64782, згідно якого на даний час обчислюється пенсія, що призведе до зменшення пенсійної виплати, а також роз'яснено порядок подання заяви про перерахунок пенсії.

31.01.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому копій довідок №325 від 03.02.2004 року, №49 від 19.01.2004 року та даних, згідно яких було визначено коефіцієнт заробітної плати згідно вказаних довідок, а також повідомити про його статус як пенсіонера з 01.01.2004 року (працюючий чи ні). Листом від 14.02.2018 року відповідач надав позивачу витребувані документи та додаткові роз'яснення.

Вважаючи, що Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області повинно провести перерахунок пенсії з врахуванням довідки №325 від 03.02.2004 року за період з 01.04.1995 року по 31.03.2000 року без обмеження в сумі заробітку коефіцієнтом 5,6 середньої заробітної плати в Україні на день отримання вказаних сум, позивач звернувся в суд із позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови провести перерахунок пенсії з 01.01.2004 року, з урахуванням заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців роботи підряд, відповідно до довідки за №325 від 03.02.2004 року, без обмеження заробітку у 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне соціальне страхування та зобов'язання провести такий перерахунок і виплату.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до вказаного Закону затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 №1566/11846 (надалі по тексту також - Порядок №22-1).

Пунктом 4.1 Розділу ІV вказаного Порядку №22-1 передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання, зокрема, про перерахунок раніше призначеної пенсії при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2), тобто встановленого зразка.

Заява про перерахунок пенсії приймається органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заява осіб про перерахунок пенсії реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних, зокрема, для перерахунку пенсії орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо перерахунку.

Аналогічна норма міститься в частині 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 4.7. Розділу ІV Порядку №22-1 встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Таким чином, з наведеного слідує, що перерахунку пенсії передує дотримання як пенсіонером так і територіальним органом Пенсійного фонду визначеного законодавством порядку подання та оформлення документів, в тому числі встановленої форми і змісту заяви.

Суд зазначає, що подана позивачем заява не являється документом (заявою) встановленого зразка для перерахунку пенсії. Крім цього, звертаючись до відповідача, позивач не просив здійснити перерахунок пенсії без обмеження заробітку у 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне соціальне страхування та зобов'язання провести такий перерахунок і виплату.

В свою чергу, Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківській області роз'яснило порядок звернення із заявою про перерахунок пенсії. Наведене свідчить про відсутність спору між позивачем та відповідачем щодо перерахунку пенсії без застосування обмеження заробітку у 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідний правовий висновок про необхідність звернення до територіальних органів Пенсійного фонду за призначенням і перерахунком пенсії із відповідними заявами за змістом і формою, та долученням всіх необхідних документів, сформований в постанові Верховний Суд України у від 06.12.2016 у справі № 21 -1449а16 (№ 2-а- 4639/11/2414).

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовим спором є спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відтак, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб передбачає наявність спору у сфері публічно-правових відносин та встановленого судом факту порушення прав, а тому ухвалення судового рішення щодо захисту прав та інтересів особи на майбутнє, передбачаючи, що вони можуть бути порушені, є безпідставним.

Беручи до уваги, що пенсію позивачу призначено із врахуванням заробітку за період з 01.01.2002 по 31.12.2003 і позивач не звертався до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії без застосування обмеження заробітку у 5,6 розміру середньої заробітної плати за період з 01.04.1995 по 31.03.2000, і, відповідно, відповідачем не приймалося рішення з цього питання, суд приходить висновку про відсутність публічно-правового спору між сторонами.

Підсумовуючи наведене вище, суд прийшов до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки позовні вимоги заявлені передчасно.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 122, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), АДРЕСА_1;

Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 37824000), вул.Біласа і Данилишина, 2, м.Калуш, Івано-Франківська область,77304.

Суддя Біньковська Н.В.