Рішення № 73832882, 23.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 р. Справа№805/4557/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С., та представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Ярової С.Є.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агропромсервіс» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень № 0018651303 від 30.08.2017 року, № 0018591303 від 30.08.2017 року, № 0018561303 від 30.08.2017 року, № 0018541303 від 30.08.2017 року, № 0018661303 від 30.08.2017 року,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агропромсервіс» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень № 0018651303 від 30.08.2017 року, № 0018591303 від 30.08.2017 року, № 0018561303 від 30.08.2017 року, № 0018541303 від 30.08.2017 року, № 0018661303 від 30.08.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення № 0018651303 від 30.08.2017 року за платежем військовий збір, № 0018591303 від 30.08.2017 року за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших, ніж заробітна плата, пені, № 0018561303 від 30.08.2017 року за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших, ніж заробітна плата, пені, № 0018541303 від 30.08.2017 року за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших, ніж заробітна плата, пені, № 0018661303 від 30.08.2017 року податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших, ніж заробітна плата, пені позивач вважає неправомірними, та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що встановлені при перевірці позивача порушення належним чином зафіксовані в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству України, у зв'язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 805/4557/17-а та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 01 лютого 2018 року.

01 лютого 2018 року судом відкладено розгляд справи до 13 лютого 2018 року в зв'язку з неявкою представника відповідача.

13 лютого 2018 року судом відкладено розгляд справи до 28 лютого 2018 року в зв'язку з неявкою представника позивача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року судом продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначено справу на 27 березня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року закрито підготовче провадження за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агропромсервіс» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень № 0018651303 від 30.08.2017 року, № 0018591303 від 30.08.2017 року, № 0018561303 від 30.08.2017 року, № 0018541303 від 30.08.2017 року, № 0018661303 від 30.08.2017 року та призначено судовий розгляд адміністративної справи по суті на 23 квітня 2018 року.

Представник позивача в судове засідання призначене на 23 квітня 2018 року не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, надав письмову заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

З'ясовуючи те, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агропромсервіс", зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 31386832, місцезнаходження: 85621, Донецька обл., Мар'їнський район, с. Желане друге, вул. Шахтарська, б. 35, що підтверджується наявним в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Донецькій області було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агропромсервіс" з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 липня 2014 року по 30 червня 2017 року, на підставі якої складено акт № 485/05-99-1303/31386832 від 17 серпня 2017 року.

Перевіркою встановлено порушення податкового законодавства, а саме:

1.) пп. 14.1.180, п. 14.1 ст. 14, абз. 2 п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України:

- в частині несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати у сумі 14277, 82 грн., в т.ч. по періодам за квітень 2014 року у розмірі 6 676, 79 грн. та за березень 2014 року у розмірі 7 601, 03 грн.;

- в частині несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за земельні ділянки (паї) Галицинівській сільській раді Мар'їнського району Донецької області у загальній сумі 63 389, 24 грн., в т.ч. по періодам за лютий 2015 року в розмірі 609, 56 грн., за квітень 2015 року в розмірі 140,12 грн., за травень 2015 року в розмірі 305, 75 грн., за червень 2015 року в розмірі 1438, 92 грн., за серпень 2015 року в розмірі 2 431, 73 грн., за листопад 2015 року в розмірі 10 961, 53 грн., за грудень 2015 року в розмірі 47 501, 63 грн.;

- в частині несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за земельні ділянки (паї) по Зорянській сільській раді Мар'їнського району Донецькій області (код платежу 11010406) у загальній сумі 99529,80 грн., в т.ч. по періодам за січень 2015 року у розмірі 1506,81 грн., за лютий 2015 року в розмірі 1670,36 грн., за березень 2015 року в розмірі 476,05 грн., за квітень 2015 року в розмірі 1488,96 грн., за травень 2015 року в розмірі 187,01 грн., за червень 2015 року в розмірі 3619,39 грн., за липень 2015 року в розмірі 3229,06 грн., за січень 2016 року у розмірі 2813,49 грн., за лютий 2016 року у розмірі 5347,63 грн., за березень 2016 року у розмірі 7331,92 грн., за жовтень 2016 року в розмірі 52285,27 грн., за січень 2017 року в розмірі 2783,31 грн., за лютий 2017 року в розмірі 6503,13 грн., за березень 2017 року в розмірі 10287,41 грн.;

- в частині не сплати (неперерахування) за перевіряє мий період податку на доходи фізичних осіб за оренду земельних ділянок (паїв) у сумі 440 873,27 грн., в т.ч. по Зорянській сільській раді Мар'їнського району Донецькій області (код платежу 11010410) в загальній сумі 389443,23 грн., по Галицинівській сільськй раді Мар'їнського району Донецькій області (код платежу 11010406) в загальній сумі 42665,07 грн. та по Старомихайлівській сільській раді Мар'їнського району Донецькій області (код платежу 11010405) в загальній сумі 8764,97 грн.

2.) пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, абз.2 п.57.1 ст.57, пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168, абз. «а» п. 176.2 ст.176, п.п. 1.4, п.п. 1.6 п.161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) військового збору на загальну суму 6221,21 грн., в тому числі по періодам: серпень 2014 року в розмірі 1066,32 грн., вересень2014 року в розмірі 1201,88 грн., жовтень 2014 року в розмірі 1115,77 грн., листопад 2014року в розмірі 921,11 грн., грудень 2014 року в розмірі 929,95 грн., січень 2015 року в розмірі 629,35 грн., лютий 2015 року в розмірі 817,17 грн., квітень 2015 року в розмірі 833,68 грн., червень 2015 року в розмірі 2156,65 грн., грудень 2015 року в розмірі 1784,36 грн., жовтень 2016 року в розмірі 6606,46 грн., жовтень 2016 року в розмірі 670,83 грн.

3.) п.п. 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» перевіркою встановлена несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за травень 2017 року у розмірі 21374,11 грн.

На підставі зазначено акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № 0018651303 від 30.08.2017 року, № 0018591303 від 30.08.2017 року, № 0018561303 від 30.08.2017 року, № 0018541303 від 30.08.2017 року, № 0018661303 від 30.08.2017 року, від 30 серпня 2017 року № 0018631303.

Позивач оскаржував зазначені рішення в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 17 жовтня 2017 року, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30 серпня 2017 року № 0018631303 ГУ ДФС у Донецькій області скасоване. Для розгляду скарги на інші рішення строк продовжено.

Рішенням про результати розгляду скарги ДФС України від 14 листопада 2017 року № 26136/6/99-99-11-02-01-15 податкові повідомлення - рішення № 0018651303, № 0018591303, № 0018561303, № 0018541303, № 0018661303 від 30 серпня 2017 року залишені в силі, а скаргу ТОВ «Агрофірма «Агропромсервіс» залишено без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України).

Підпунктами 16.1.2 і 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Таким чином, на позивача у справі покладений обов'язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

За змістом підпункту 168.1.2 статті 168.1 статті 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1статті168 ПК України визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до п.1.1, п.1.2, п.1.3, п.1.4, п.1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз наведених положень ПК України дає підстави для висновку, що податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з пп. 126.1 ст. 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В той же час, п. 127.1 ст.127 ПК України передбачено, що не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення ст. 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст. 126 ПК України.

Положення ст. 127 ПК України встановлено як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента та платника військового збору, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено ст. 126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

До такого правового висновку прийшов і Верховний Суд України у постанові № 21-2919а15 від 10.11.2015 року.

Відповідно до п.62.1 ст.62 Податкового Кодексу України, податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового Кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового Кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Отже, факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків, за результатами якої складається акт.

Підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50%, 75%) застосовуються не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених, зокрема, підпунктом 54.3.5 пункту 54.4 статті 54 ПК України.

Відповідно до п.п.129.1.1, п.п.129.1.2, п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 Кодексу нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Згідно п.п.129.3.1, п.п.129.3.2, п.п.129.3.3, п.п.129.3.4 п.129.3 ст.129 Кодексу нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Відповідно до п.129.4. ст.129 Кодексу на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Згідно п.129.5 ст.129 Кодексу зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції (п.129.6 ст.129 Кодексу).

За несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб відповідачу за період прострочення зобов'язань з 01.06.2017року по 14.07.2014року було нараховано пеню у розмірі 125 грн. податковим повідомленням - рішенням № 0018661303 від 30 серпня 2017 року.

Відповідно до Наказу ДФС України від 01.06.2017року за №396 «Про затвердження Зразка форми акта (довідки) документальної планової/позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок» при оформленні результатів перевірок в акті (довідці) перевірки необхідно чітко визначити, які податкові періоди (в межах періоду, що перевірявся) або які операції та/або документи у відповідних періодах перевірені суцільним порядком, а які вибірково.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п. 86.8 ст. 86 ПКУ).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення виноситься контролюючим органом на підставі результатів перевірки, які зафіксовані в акті та лише в межах періоду, що перевірявся.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Відповідно до п.п. 49.18.2. п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Проте, з висновків акту перевірки та з розрахунку до податкового повідомлення - рішення № 0018661303 від 30 серпня 2017 року вбачається, що спірна пеня нарахована платнику податків за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати за квітень 2014року, травень 2014року з періодом прострочення з 01.06.2014року по 14.07.2014року, разом з тим, перевіряємий період за актом перевірки №485/05-99-1303/31386832 від 17.08.2017року розпочинається лише з 01.07.2014року, а період нарахування пені з 01.07.2014року по 14.07.2014року виходить за межі періоду, який визначений ПКУ для самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань платника податків, тобто за межами 1095днів з за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - 1 ДФ) за період квітень 2014року, травень 2014року.

Отже, вказане порушення позивачем термінів сплати податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати виходить за межі перевіряємого контролюючим органом періоду та періоду визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань платнику податків, тому визначення суми грошового зобов'язання у вигляді пені спірним податковим повідомленням-рішенням виходить за межи повноважень податкового органу, що надані Податковим кодексом України та іншими підзаконними актами.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0018661303 від 30.08.2017року підлягає скасуванню.

Стосовно застосування штрафних санкцій до позивача на підставі п. 127.1 ст.127 ПК України, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваних податних повідомлень - рішень контролюючим органом на підставі п. 127.1 ст.127 ПК України за несплату (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору одночасно застосована штрафна санкція, а саме:

- по податковому повідомленню - рішенню № 0018591303 від 30 серпня 2017 року вперше у розмірі 25 %, за липень 2014 року, що становить 6301,77 грн.; вдруге 50 % за серпень 2014 року - 23418,93 грн.; втретє 75 % з вересня 2014 року по грудень 2017 року відповідачем застосовано штрафну санкцію в розмірі 402 137,61 грн.

- по податковому повідомленню - рішенню № 0018561303 від 30 серпня 2017 року вперше у розмірі 25 %, за липень 2014 року, що становить 1199,74 грн.; вдруге 50 % за серпень 2014 року - 8158,45 грн.; втретє 75 % з вересня 2014 року по квітень 2017 року відповідачем застосовано штрафну санкцію в розмірі 142 356,85 грн.

- по податковому повідомленню - рішенню № 0018541303 від 30 серпня 2017 року вперше у розмірі 25 %, за серпень 2014 року, що становить 181,10 грн.; вдруге 50 % за вересень 2014 року - 135,15 грн.; втретє 75 % за жовтень, грудень 2014 року, грудень 2015 року, відповідачем застосовано штрафну санкцію в розмірі 5 872,96 грн.

Також матеріалами справи підтверджено, що за несплату (неперерахування) військового збору за період серпень 2014 року - лютий 2015 р., квітень 2015 року, червень 2015 року, грудень 2015 року, жовтень 2016 року. Відповідачем на підставі п.127 ст.127 ПК України одночасно застосована штрафна санкція, вперше у розмірі 25 % на суму оподатковуваного доходу в розмірі 1066,32грн, що становить 266,58 грн.; вдруге, 50 % на суму оподатковуваного доходу в розмірі 1201,88грн., що становить 600,94 грн.; втретє 75 % - на суму оподатковуваного доходу в розмірі 43816,14грн., що становить 32862,11грн.

Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Однак, в даному випадку факт повторного протягом 1095 днів не утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору відповідачем жодним актом встановлено та зафіксовано не було, не надано доказів винесення податкових повідомлень-рішень, якими позивачу були б збільшені суми грошового зобов'язання двічі, або тричі протягом року, що передували прийняттю оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 50% та 75 % податковими повідомленнями - рішеннями № 0018591303 від 30 серпня 2017 року на суму 279800,89грн. (608 228,43грн. (загальна сума оподатковуваного доходу за період з серпня 2014року по вересень 2015року, грудень 2015року, з січня 2016року по квітень 2016року, липень 2016року, серпень 2016року, листопад 2016року, з лютого 2017року по травень 2017року) * 25% (розмір штрафної санкції згідно п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України) = 152057,11грн.), № 0018561303 від 30 серпня 2017 року на суму 98 983,76 грн. (210 924,97грн. (загальна сума оподатковуваного доходу за період з серпня 2014року по вересень 2015року, з листопада 2015року по грудень 2015року, та з січня 2016року по лютий 2016року, квітень 2016року, серпень 2016року, з січня 2017року по квітень 2017року)* 25% (розмір штрафної санкції згідно п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України) = 52 731,24грн.), № 0018541303 від 30 серпня 2017 року на суму 3952, 76 грн. (8 764,97грн. (загальна сума оподатковуваного доходу за період з серпня 2014року по грудень 2014року та грудень 2015року)* 25% (розмір штрафної санкції згідно п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України) = 2191,24грн.) та № 0018651303 від 30 серпня 2017 року на суму 22208,92 грн. (46084,34грн (загальна сума оподатковуваного доходу за період з серпня 2014року по квітень 2017року) * 25% (розмір штрафної санкції згідно п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України) = 11521,085грн.), в зв'язку з чим податкові повідомлення - рішення в цій частині не відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають скасуванню.

Стосовно нарахування контролюючим органом податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами податковими повідомленнями-рішеннями №0018541303 від 30.08.2017року на суму 8 765грн.(Старомихайлівська сільська рада), №0018561303 від 30.08.2017року на суму 42 665грн.(Галицинівська сільська рада), №0018591303 на суму 389 443грн.(Зорянська сільська рада), суд зазначає наступне.

Так, актом перевірки зафіксовано, що за перевіряємий період станом на 30.06.2017року позивачем було нараховано податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за землю на суму 1 306 563грн., а перераховано до бюджету - 873 097,39грн.

Отже, станом на 30.06.2017року (кінець перевіряємого періоду перевірки) позивач мав заборгованість з податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за землю в розмірі 440 873 грн., яка була ним в подальшому сплачена в розмірі 416 877,65грн., проте в періоди, які не охоплювались перевіркою, тому зазначена сума податку не увійшла в акт перевірки, як така що погашена.

В подальшому листом від 22.08.2017року за №152 позивач звернувся до Мар'їнської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області з проханням перенести заборгованість на доходи фізичних осіб за оренду земельних ділянок (паїв) на особовий рахунок по акту перевірки №485/05-99-1303/31386832 від 17.08.2017року по платежам на суму 416 877,65грн.

Таким чином, сторонами не заперечується, що сума заборгованості на доходи фізичних осіб за оренду земельних ділянок (паїв) в розмірі 416 877,65грн. була перенесена відповідачем на особовий рахунок позивача по акту перевірки №485/05-99-1303/31386832 від 17.08.2017року, та станом на момент слухання справи рахується у позивача як переплата, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у перевіряємому періоді при виплаті доходів фізичним особам за оренду земельних ділянок (паїв) позивач не перерахував податок на доходи фізичних осіб з орендної плати за землю у сумі 440 873 грн., тому контролюючим органом правомірно було нараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами податковими повідомленнями-рішеннями №0018541303 від 30.08.2017року на суму 8 765грн.(Старомихайлівська сільська рада), №0018561303 від 30.08.2017року на суму 42 665грн.(Галицинівська сільська рада), №0018591303 на суму 389 443грн.(Зорянська сільська рада), а суми податку, які сплачені позивачем поза межами перевіряємого періоду зараховані відповідачем в якості переплати з цього податку, що в свою чергу свідчить про відсутність подвійного оподаткування.

З урахуванням висновків суду щодо правомірності нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачу пені відповідно до п.129.4 ст.129 ПКУ податковими повідомленнями-рішеннями № 0018651303 від 30 серпня 2017 року, № 0018591303 від 30 серпня 2017 року, № 0018561303 від 30 серпня 2017 року.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агропромсервіс», місцезнаходження: Донецька область, Мар'їнський район, с. Желанне Друге, вул. Шахтарська, буд. 53 до Головного управління ДФС у Донецькій області, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114 про скасування податкових повідомлень - рішень № 0018651303 від 30.08.2017 року, № 0018591303 від 30.08.2017 року, № 0018561303 від 30.08.2017 року, № 0018541303 від 30.08.2017 року, № 0018661303 від 30.08.2017 року - задовольнити частково.

Скасувати в частині податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0018651303 від 30.08.2017 року за платежем штрафні санкції з військового збору в сумі 22208,92 грн.

Скасувати в частині податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0018591303 від 30.08.2017 року за платежем штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших, ніж заробітна плата в сумі 279800, 89 грн.

Скасувати в частині податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0018561303 від 30.08.2017 року за платежем штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших, ніж заробітна плата в сумі 98983, 76 грн.

Скасувати в частині податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0018541303 від 30.08.2017 року за платежем штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших, ніж заробітна плата, пені в сумі 3952,76 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0018661303 від 30.08.2017 року за платежем пеня з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших, ніж заробітна плата в сумі 125 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агропромсервіс» (код ЄДРПОУ 31386832) судовий збір в сумі 6076 (шість тисяч сімдесят шість) гривень 32 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028).

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 квітня 2018 року. Повний текст судового рішення складено протягом десяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Черникова А.О.