Рішення № 73832758, 03.05.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року ЛуцькСправа № 803/385/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,

з участю представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Смілки В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Волинський обласний військовий комісаріат про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, позивач) звернувся з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Волинський обласний військовий комісаріат (далі - Волинський ОВК) про визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України щодо непризначення та невиплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, зобов'язання призначити і виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 286 750 грн., та стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником бойових дій в республіці Афганістан, інвалідом ІІІ групи та має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

У листопаді 2015 року позивач звернувся до Волинського ОВК із заявою та всіма необхідними документами щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що сталася внаслідок виконання обов'язків військової служби. Однак, ні Міністерство оборони України, ні Волинський ОВК не повідомляли позивача про прийняте рішення щодо виплати йому одноразової грошової допомоги.

На адвокатський запит представника позивача листом від 19.02.2018 №ВСЗ/166 Волинський ОВК повідомив про те, що відповідно до повідомлення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 30.11.2015 №248/3/6/3661, документи ОСОБА_4, надані позивачем для прийняття рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, повернуто, як такі, що не відповідають вимогам постанови КМУ від 25.12.2013 року №975.

Позивач вважає відмову Міністерства оборони України щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги необґрунтованою, неправомірною та такою, що порушує його право на соціальний захист та отримання цієї допомоги, оскільки підстави наведені відповідачем, не грунтуються на нормах чинного законодавства і є намаганням відповідача ухилитися від передбаченого законом обов'язку виплатити йому одноразову грошову допомогу. Враховуючи вищевикладене, просить, визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо непризначення та невиплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, зобов'язати відповідача призначити і виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 286 750 грн. та стягнути моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

У відзиві на позовну заяву від 20.04.2018 №328 (а.с.73-74) представник відповідача позовних вимог не визнав посилаючись на те, що Міністерство оборони України документи про призначення і виплату громадянину ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", згідно з заявою, поданою до Волинського обласного військового комісаріату не розглядало, рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 не приймало, оскільки, рішення про повернення документів прийнято Департаментом фінансів Міністерства оборони України.

Разом з тим, відповідач вважає безпідставним посилання позивача на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 (далі Порядок №975), оскільки позивачу первинно було надано третю групу інвалідності 18.02.2013, тобто до набрання чинності Порядком №975, в такому випадку слід застосовувати Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 28 травня 2008 року №499.

Зазначає, що відповідно до повідомлення Міністерства охорони здоров'я від 27.04.2016 №16.06.-16/625-16/10515, вбачається, що встановлення інвалідності у розумінні пп.4 ч.2 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 3 Порядку №975, вважається дата проходження первинного огляду МСЕК.

Крім того, вважає безпідставною вимогу позивача щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн., оскільки останнім не надано доказів, які б свідчили про душевні страждання та їх тривалість, відсутні жодні звернення позивача у медичні установи з приводу погіршення стану здоров'я, які б були пов'язані з невиплатою грошової допомоги. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У поясненнях до позовної заяви від 26.03.2018 (а.с.24-26) представник Волинського ОВК зазначив, що жодного рішення правового характеру за результатами розгляду заяви позивача про призначення одноразової грошової допомоги Волинським ОВК не приймалось, протиправних дій чи бездіяльності не вчинялось. Відповідно до вимог Порядку №975 заява ОСОБА_4 та документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги 03.11.2015 за вих. №1626 Волинським ОВК були спрямовані на розгляд компетентної комісії Департаменту фінансів Міністерства оборони України для прийняття рішення щодо можливості виплати заявнику одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи. Заява ОСОБА_4 була розглянута Департаментом фінансів Міністерства оборони України, яким, після опрацювання документів було встановлено, що підстав для подання пропозицій Міністерству оборони України щодо призначення одноразової грошової допомоги немає.

Листом від 23.12.2015 за вих. №1959 Волинський ОВК повідомив позивача про те, що документи надані для прийняття рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги повернуті Департаментом фінансів Міністерства оборони України без реалізації, оскільки відсутні правові підстави для призначення одноразової грошової допомоги. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній адміністративній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, даною ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Волинський обласний військовий комісаріат.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У судове засідання представник третьої особи не прибув, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 у період з 06.05.1986 по 16.05.1988 проходив військову службу у Радянській армії СРСР, у період з 01.12.1986 по 16.05.1988 приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан в складі військової частини п/п 44585, що підтверджується копіями посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2, військового квитка серії НОМЕР_3 та архівною довідкою від 21.10.2015 № 390 (а.с.7,9-11).

Відповідно до висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №1077/ж від 08.10.2012, виданого Київським міським бюро судово-медичної експертизи, виявлені спеціалістом у ОСОБА_4 при огляді рубці є наслідком загоєння ран, які могли утворитися внаслідок осколкових поранень, що могли бути спричинені під час проходження строкової служби у 1987 році (а.с.14).

Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 16.10.2012 №2006 підтверджено, що поранення, контузія та захворювання ОСОБА_4 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.15).

Згідно виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії (довідки серії ВЛН № 0111420) ОСОБА_4 з 18.02.2013 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок поранення (контузії), так, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби (первинно) (а.с.97). Довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12 ААА № 140033 позивачу продовжено ІІІ групу інвалідності до 01.03.2016 року (а.с.12). Довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12 ААА №744681 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності довічно (а.с.13).

У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Волинського ОВК із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення (контузії), пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби. До вказаної заяви позивач додав такі документи, зокрема: копію паспорта; копію ідентифікаційного коду; копію посвідчення інваліда війни; копію довідки медико-соціальної експертної комісії; копію виписки з огляду МСЕК; копію військового квитка; копія обліку послужної картки; копію висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи; копію витягу Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України; рахунок Ощадбанку; довідку про проходження служби.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника третьої особи, вказані документи Волинським ОВК були направлені 03.11.2015 за вих. №ВСЗ/1626 на розгляд до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для прийняття рішення щодо можливості виплати заявнику одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи (а.с.49).

Листом від 30.11.2015 №248/3/6/3661 Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив Волинський ОВК, що після розгляду документів ОСОБА_4 встановлено, що підстав для подання пропозицій Міністерству оборони України щодо призначення одноразової грошової допомоги немає (а.с.50)

Додатково було повідомлено, що Закон України від 04.07.2012 №5040-VI «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців», яким змінено редакцію статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (на виконання якого було прийнято постанову КМУ від 25 грудня 2013 року №975) набрав чинності 01 січня 2014 року. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Тобто, дія постанови КМУ від 25 грудня 2013 року №975 поширюється тільки на військовослужбовців та звільнених осіб які отримали первинно інвалідність після 01.01.2014. Оскільки, дія вищевказаних Законів України на ОСОБА_4 не поширюється, то і права на виплату одноразової грошової допомоги він не має. Документи повертаються, як такі, що не відповідають вимогам постанови КМУ від 25 грудня 2013 року №975, та тому, що згідно з висновком військкомату заявник не має права на допомогу. Про результати розгляду документів просили поінформувати заявника.

23.12.2015 за вих. №1959 Волинський ОВК простою поштовою кореспонденцією надіслав позивачу лист, яким повідомив останнього про те, що документи надані для прийняття рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги повернуті Департаментом фінансів Міністерства оборони України без реалізації, оскільки відсутні правові підстави для призначення одноразової грошової допомоги (а.с.51).

На адвокатський запит представника позивача листом від 19.02.2018 №ВСЗ/166 Волинський ОВК повідомив про те, що відповідно до повідомлення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 30.11.2015 №248/3/6/3661, документи ОСОБА_4, надані позивачем для прийняття рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, повернуто, як такі, що не відповідають вимогам постанови КМУ від 25.12.2013 №975 (а.с.17).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання

Підпунктом 4 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Таким чином, право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Згідно з частинами шостою, дев'ятою статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 18.02.2013 встановлено інвалідність ІІІ групи, яка пов'язана з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, тому позивач підставно звернувся до Волинського ОВК та відповідача з заявою про отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 6 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Пунктом 11 Порядку №975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Згідно з пунктом 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 13 вказаного Порядку передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 975 рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, згідно виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії (довідки Серії ВЛН № 0111420) ОСОБА_4 ІІІ групу інвалідності внаслідок поранення (контузії), так, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби (первинно) встановлено з 18.02.2013 року (а.с.97).

Довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12 ААА № 140033 позивачу продовжено ІІІ групу інвалідності до 01.03.2016 (а.с.12). Довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12 ААА №744681 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності довічно (а.с.13).

Листом Міністерства охорони здоров'я від 27.04.2016 №16.06.-16/625-16/10515 роз'яснено, що днем встановлення інвалідності у розумінні підпункту 4 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 3 Порядку №975, вважається дата проходження первинного огляду МСЕК (а.с.35).

Разом з тим, Порядком № 975 встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком №975, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

- допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №499;

- допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Таким чином, оскільки, первинна інвалідність позивачу була встановлена 18.02.2013, призначення і виплату одноразової грошової допомоги необхідно здійснювати відповідно до законодавства, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, а саме, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 (далі - Порядок №499).

Порядком №499 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 р., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Відповідно до пункту 3 Порядку №499 особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи:

- заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва);

- копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності;

- копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Відповідно до пункту 7 Порядку №499 керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.

Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

З аналізу вищенаведених норм Порядку №499 можна дійти висновку, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення: або про призначення такої допомоги, або рішення про відмову у її призначенні, яке може бути предметом оскарження у суді.

Як встановлено в ході розгляду даної справи, отримавши через Волинський ОВК заяву позивача з доданими документами щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, відповідач не прийняв відповідного рішення про призначення позивачу такої допомоги чи рішення про відмову у її призначенні. Натомість, лише листом від 30.11.2015 №248/3/6/3661 Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив Волинський ОВК, що після розгляду документів ОСОБА_4 встановлено, що підстав для подання пропозицій Міністерству оборони України щодо призначення одноразової грошової допомоги немає, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу, що повернення документів позивача як таких, що не відповідають вимогам Постанови КМУ від 25 грудня 2013 року № 975 за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу без прийняття відповідного рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги чи рішення про відмову у її призначенні ні Порядком № 975 ні Порядком № 499 не передбачено, а тому Повернення Міністерством оборони України документів позивача не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Вирішуючи питання щодо способу захисту порушеного права позивача, суд враховує частину другу статті 9 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі позовних вимог у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Згідно з частинами першою, другою, статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи те, що звернення ОСОБА_6 про виплату йому одноразової грошової допомоги Міністерство оборони України не розглянуло та відповідного рішення у визначеному законодавством порядку не прийняло, що свідчить про наявність саме бездіяльності Міністерства оборони України, тому, з метою належного способу захисту прав позивача, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково шляхом визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України щодо нерозгляду заяви ОСОБА_6 про виплату одноразової грошової допомоги та зобов'язання Міністерство оборони України розглянути заяву позивача щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, та прийняти рішення у відповідності до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 286 750 грн., враховуючи фактичні обставини даної справи, суд вважає, що такі вимоги не підлягають до задоволення, оскільки на підставі заяви позивача про виплату йому допомоги Міністерством оборони України відповідного рішення прийнято не було, а тому суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. З огляду на те, що Міністерство оборони України наділено дискреційними повноваженнями з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги або прийняття рішення про відмову у призначенні та виплаті, то суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень.

Стосовно позовної вимоги ОСОБА_4 щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Як роз'яснено у пункті 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 9 цієї ж постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Саме на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою.

Однак, позивачем не доведено факту та не надано доказів завдання немайнових витрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які спричинили негативні зміни у житті позивача, та майнових втрат. Зокрема, позивач не навів суду у чому саме проявилися моральні та фізичні страждання через невиплату йому одноразової грошової допомоги, не довів суду, що була принижена його честь, гідність, престиж або ділова репутація, або що він втратив нормальні життєві зв'язки з оточуючими людьми, тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. слід відмовити.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 28 травня 2008 року №499, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо нерозгляду заяви ОСОБА_4 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.

Зобов'язати Міністерство оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, код ЄДРПОУ 00034022) розглянути заяву ОСОБА_4 (43000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, та прийняти рішення у відповідності до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Т.М. Димарчук

Повний текст рішення складено 05 травня 2018 року.