Рішення № 7383254, 30.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/40530.10.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегал і К"

простягнення 149 067,93 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаШишкіна Ю.О. –представник

від відповідача не з’явились В судовому засіданні 30.10.2009 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача було оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегал і К" (далі - відповідач) 149 067,93 грн., у тому числі основний борг у розмірі 93081,20 грн., штраф у розмірі 52325,30 грн., пеня у розмірі 3204,57грн., інфляційні втрати у розмірі 456,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки № 3Д-159 від 26.05.2009 відповідач не в повному обсязі оплатив поставлений йому товар.

Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез’явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

26.05.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сегал і К" (покупець) було укладено Договір поставки № 3Д-159 (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору постачальник зобов’язався передавати покупцю будівельні матеріали окремими партіями за цінами в асортименті (номенклатурі) та кількості, які погоджуються сторонами в накладних (далі - товар), а покупець зобов’язується приймати товар та оплачувати його на умовах, встановлених даним Договором.

Згідно з п. 1.3 Договору ціни на товар визначаються сторонами в накладних на момент передачі партії товару.

Узгодженою ціною на товар сторони вважають ціну, яка відображена в накладних на відповідний асортимент товару (п. 2.9 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору постачальник зобов’язаний передати покупцю товар окремими партіями в кількості та асортименті (номенклатурі), погодженими сторонами.

На виконання умов Договору позивач здійснив поставку відповідачу товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями накладних № 002186 від 26.05.2009 на суму 36122,49 грн., № 002247 від 29.05.2009 на суму 3300,00 грн., № 002198 від 27.05.2009 на суму 36955,82 грн., № 002198/1 від 28.05.2009 на суму 34147,39 грн. № 002381 від 02.06.2009 на суму 19008,11 грн. та № 002383 від 02.06.2009 на суму 33547,39 грн.

Отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних, підтверджується підписом його представника на зазначених видаткових накладних та довіреністю ЯПЛ № 763510.

Згідно з п. 2.5 Договору партії товарів, які будуть передаватися постачальником покупцю відповідно до умов цього Договору покупець зобов’язується оплатити в строк до 15.06.2009.

Відповідач розрахувався за поставлений товар частково. 24.06.2009 відповідачем перераховано позивачу 70000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками. Решта товару, отриманого від позивача, відповідачем неоплачена.

Відповідач листом № 64 від 29.07.2009 повідомив позивачу, що у зв’язку з тяжким фінансовим становищем не може виконати свої зобов’язання щодо оплати заборгованості за Договором та гарантував провести розрахунки в коротший термін.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару у встановлений Договором строк в сумі 93081,20 грн. не виконав.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов’язань щодо оплати отриманого товару за Договором поставки № 3Д-159 від 26.05.2009 суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 93 081,20 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 3204,57 грн. та інфляційних втрат у розмірі 456,86 грн.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень п. 4.3 Договору у випадку затримки оплати товару покупець на вимогу постачальника сплачує йому суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки платежу, а також пеню, яка нараховується на несплачену суму за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочки.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання щодо сплати отриманого товару відповідач виконав неналежним чином, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 4.3 Договору та ст. 611 Цивільного кодексу України, розмір якої, за розрахунком суду становить 3 197,60 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором встановлено судом і по суті відповідачем не спростовано, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню за розрахунком позивача неоспореним відповідачем у розмірі 456,86 грн.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 52325,30 грн.

Згідно з п. 4.5 Договору у випадку, якщо прострочка платежу буде продовжуватись більше десяти календарних днів, постачальник має право, крім передбачених п. 4.3 Договору суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та пені додатково стягнути з покупця штраф у розмірі 50 процентів від загальної суми прийнятого, але не оплаченого товару.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України)

Враховуючи, великий розмір штрафу порівняно з сумою основного боргу, суд дійшов висновку, що на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, сума штрафу підлягає зменшенню до 9308,12 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегал і К" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А, ідентифікаційний код 32766238, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, 9, ідентифікаційний код 30219145, р/р 260070104471 в ЗАТ "ПроКредитБанк", МФО 320984) основний борг у розмірі 93081 (дев’яносто три тисячі вісімдесят одна) грн. 20 коп., пеню у розмірі 3197 (три тисячі сто дев’яносто сім) грн. 60 коп., інфляційні втрати у розмірі 456 (чотириста п’ятдесят шість) 86 коп., штраф у розмірі 9308 (дев’ять тисяч триста вісім) 12 коп., державне мито 1060 (одна тисяча шістдесят) грн. 44 коп. у розмірі та 167 (сто шістдесят сім) грн. 89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                          Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 12.11.2009