Ухвала суду № 73832443, 07.05.2018, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/413/15-ц

Провадження№ 4-с/747/1/18

У Х В А Л А

іменем України

07.05.2018 року смт. Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

за участю секретаря Зірки В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка справу за скаргою ТОВ «Кредекс фінанс» на дії старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області у порядку ст. 447 ЦПК України, –

В С Т А Н О В И В:

Стягувач – ТОВ «Кредекс фінанс» звернувся до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області у порядку ст. 447 ЦПК України. В обґрунтування скарги зазначається, що 13 серпня 2015 року Талалаївським районним судом видано виконавчий лист № 747/413/15-ц про стягення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредекс фінанс» заборгованості в розмірі 4714, 3 грн. 18 серпня 2016 року начальником Талалаївського РВ ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та виконавчий документ направлено до Васильківського міськрайонного відділу ДВС у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 отримує дохід в ТОВ «Укрвторенергоресурс», що знаходиться у Васильківському районі. 19 березня 2018 року ТОВ «Кредекс фінанс» отримано з Васильківського міськрайонного ВДВС постанову старшого державного виконавця Назаренко О.Ю. від 28 листопада 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з тим, що майна, яке підлягає опису та реалізації, у боржника не виявлено. Проте скаржник із висновком старшого державного виконавця не погоджується, оскільки відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» лише у випадку, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними. Між тим боржник ОСОБА_2 працевлаштована, що вважається її особистим доходом, таким чином державний виконавець не виніс постанову про звернення стягення з доходу третьої особи, інформацію щодо отримання доходу відповідачем не перевірив, а зазначив, що майно, яке фізично не може знаходиться у Васильківському районі – відсутнє. Зважаючи на те, що скарга на дії державного виконавця подається з запізненням, зважаючи на те, що копія постанови отримана рекомендованим листом 19 березня 2018 року, тому скаржник просить суд визнати поважним і поновити пропущений процесуальний строк на подання скарги на дії державного виконавця та скасувати постанову старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області від 28 листопада 2017 року про повернення виконавчого документа № 747/413/15-ц стягувачу.

Учасники справи в судове засідання по розгляду скарги не з’явились, хоча були повідомлені належним чином, їх неявка не перешкоджає проведенню судового засідання.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з’явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 447 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу ДВС, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного відділу ДВС перебувало виконавче провадження за № 53485037 по примусовому виконанню виконавчого документа – виконавчого листа № 747/413/15-ц, виданого Талалаївським районним судом про стягення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредекс фінанс» боргу в розмірі 4714, 3 грн. 28.11.2017 року головним державним виконавцем Васильківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_3 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у результаті вжитих заходів встановлено, що майно, яке підлягає опису та реалізації, у боржника не виявлено.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», чинного на момент вчинення оскаржуваних дій, виконавчий документ, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби визначений у ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до частини 1 вказаної статті рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Положення ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» кореспондуються зі ст. 447 ЦПК України, відповідно до якої сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Але суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень п. 4.11.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158 чинної на день винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, повернення виконавчого документа стягувачу, зокрема з підстав відсутності у боржника майна, не позбавляє його права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання в межах встановлених строків. Крім того, відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» скаржник має право повторно предявити виконавчий документ до виконання протягом строків встановлених ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», без звернення із скаргою на дії державного виконавця до суду.

Таким чином, стягувач не позбавлений можливості повторно пред’явити виконавчий документ до виконання.

Розглядаючи клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

ЦПК України встановлено 10-денний строк на оскарження рішень та дій державного виконавця. Скаржник у своїй скарзі зазначає, що копію постанови державного виконавця ними отримано 19 березня 2018 року, але із долучених до матеріалів скарги копії поштового конверту неможливо зробити висновок про саме цю дату отримання, копія виготовлена неякісно, зовсім

ніякої інформації з неї почерпнути неможливо. Суд зазначає, що скаржник був зацікавлений в тому, щоб скарга була прийнята судом до розгляду і повинен був зробити копію конверту із зазначенням дати отримання постанови такими чином, щоб суд зміг оглянути і зробити певний висновок, а із долученої копії неможливо зробити висновок про дотримання скаржником строків звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця. Тому суд приходить до висновку, що скаржником не виконано вимоги ЦПК України щодо належного підтвердження заявлених вимог і у суду немає підстав для поновлення пропущеного строку звернення із скаргою до суду. Крім того, у скарзі представник скаржника зазначає, що скарга подається 29 березня 2019 року, хоча дата подання у скарзі належним чином не значена, але згідно поштового конверту відправлення датоване 04 квітня 2018 року, тобто із пропущенням встановленого строку.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 383-389 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні скарги ТОВ «Кредекс фінанс» на дії старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.В.Тіщенко