
Справа № 745/133/18
Провадження № 2/745/92/2018
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.05.2018 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Стельмаха А.П., із секретарем Чепурною М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Сосниця цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача звернувся з позовною заявою до суду та пояснює, що 21.10.2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, за умовами якого відповідачу був наданий кредит на суму 7600 грн., із сплатою 36.00 % на рік, з кінцевим терміном повернення, що відповідає дії картки. Згідно пунктів п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Станом на 31.01.2018 року у відповідачки склалася прострочена сума заборгованості в розмірі 85944,33 грн. Представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 85944,33 та судові витрати.
Представник відповідачки ОСОБА_2 подав відзив, яким заперечив проти позову посилаючись на п. 30 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зокрема що «Враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).» В умовах та правилах надання банківських послуг, з якими відповідач був ознайомлений після написання заяви на отримання кредиту 21.10.2008 року, відсутня вказівка про збільшення терміну позовної давності, ніж це встановлено цивільним законодавством України. Тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 21.10.2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, за умовами якого відповідачці був наданий кредит на суму 7600 грн., із сплатою 36.00 % на рік, з кінцевим терміном повернення, що відповідає дії картки, що підтверджується копією анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 9).
Позичальником не виконані зобов‘язання, щодо погашення суми кредиту та сплати відсотків за кредитним договором б/н від 21.10.2008 року, у зв‘язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 31.01.2018 р. становить 85944,33 грн. та складається із: заборгованості за кредитом в сумі 6800,46 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 71713,19 грн., заборгованості за пенею та комісією в сумі 3100 грн., штрафів за порушення строків сплати мінімального платежу в сумі 4330,68 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 5-8).
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно із ч. 1 ст. 1048 Цивільного Кодексу України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. З положень кредитного договору та ст.ст. 1054, 1055 ЦК України вбачається, що сторонами дотримано в повному обсязі вимоги цивільного законодавства щодо предмету договору, його ціни, строку повернення кредиту, розміру відсотків, письмової форми.
В пункті 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року (у редакції постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. N 7) викладено, що при застосуванні положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, суди мають виходити з того, що у системному зв'язку з частиною одинадцятою статті 11 зазначеного Закону ця вимога стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямована на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту. У зв'язку із цим та враховуючи, що ЦК не передбачає заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропущенням строку позовної давності, при вирішенні таких спорів, суди повинні враховувати положення ЦК про позовну давність. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та вимоги ЦК щодо позовної давності застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
Суд не погоджується з доводами представника позивачки, що строк позовної давності автоматично сплинув, оскільки заяви про застосування позовної давності у цьому спорі, у відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України, до суду не подано.
Окрім того, пунктом 9.12 "Умов та правил надання банківських послуг" передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий строк.
З розрахунку заборгованості за договором від 21.10.2008 року станом на 31.01.2018 року вбачається, що відповідачка здійснювала операції на картковому рахунку в липні 2015 року, і загальна позовна давність – 3 роки – не сплила.
Таким чином суд, дослідивши письмові докази у справі, дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати, пов’язані зі сплатою судового збору при подачі позовної заяви до суду в сумі 1762 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 263-265, 273 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.10.2008 року в сумі 85 944,33 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" судовий збір в сумі 1762 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Сосницький районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Позивач – Публічне акціонерне товариство «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Представник позивача – ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія АО045292.
Відповідач – ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
Представник відповідача - ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.
Суддя А.П. Стельмах
Судове рішення № 73832441, Сосницький районний суд Чернігівської області було прийнято 04.05.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 745/133/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: