Рішення № 7383227, 08.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/252 08.09.09

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант страхування життя»

про стягнення 12965,83 грн.

За участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_3 представник за довіреністю №1853 від 04.09.209 року;

від відповідача: не зявився.

встановив :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант страхування життя»про стягнення 12965,83 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.03.2008 року між ним та відповідачем було укладено агентську угоду-доручення № 36/08, згідно до якої сторони зобов'язувались діяти спільно для досягнення цілей у відповідності до завдань страховика та економічних інтересів кожної із сторін.

03.10.2008 року на адресу позивача відповідачем було направлено письмове повідомлення про припинення дії даного договору доручення .

Згідно п.8.3 зазначеного договору припинення угоди дозволяється із ініціативи однієї із сторін, якщо така сторона не менше як за 30 днів повідомила про припинення угоди і в цей строк складають акт взаєморозрахунків. Обов'язковою умовою припинення дії договору є проведення повного розрахунку страховика з агентом.

09.12.2008 року на адресу позивача було направлено акт взаєморозрахунків станом на 01.12.2008 року, згідно до якого заборгованість страховика перед позивачем складає 12 965,83 грн. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 підписав зазначений акт та направив на адресу відповідача. Однак, винагороду по даний час не перераховано.

19.01.2009 року позивачем було направлено на адресу відповідача письмову вимогу про оплату заборгованості за договором, однак, оплата не надійшла.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.03.2009 року порушено провадження у справі № 33/252, розгляд справи відкладено на 19.05.2009 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.05.2009 року розгляд справи відкладено на 16.06.2009 року у звязку з клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та неявкою представників сторін у судове засідання.

У судовому засіданні 16.06.2009 року представник позивача подав через загальний відділ діловодства клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву.

Судом оголошується перерва до 21.07.2009 року.

У судовому засіданні 21.07.2009 року представник позивача, підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 12965,83грн., судові витрати в тому числі 3000,00 грн. за надання юридичної допомоги.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд в позові відмовити.

Представники сторін подали заяву про продовження строку розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи.

Судом оголошено перерву до 08.09.2009 року.

У судове засідання 08.09.2009 року представник відповідача не зявився, проте через загальний відділ діловодства від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на більш пізню дату.

Суд відхилив клопотання відповідача про перенесення справи у звязку із його необґрунтованістю.

Представник позивача через загальний відділ діловодства подав додаткові докази по справі.

Також, підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

25.03.2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант страхування життя»укладено агентську угоду-доручення №36/08.

Згідно з ч.1 статті 295 ГК України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Відповідно до ч.1 статті 297 ГК України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Пунктом 1.1 угоди №36/08 від 25.03.2008 року передбачено, що сторони зобовязуються спільно діяти для досягнення загальних цілей у відповідності до статутних завдань страховика та економічних інтересів кожної із сторін.

Згідно з п.2.2.1 угоди №36/08 від 25.03.2008 року агент зобовязаний проводити роботу щодо укладення договорів страхування життя на умовах та згідно з тарифами страховика з оформлення необхідних документів.

Відповідно до п.4.1 угоди №36/08 від 25.03.2008 року за роботу, виконану з реалізації даної угоди агент отримує винагороду. Базові розміри винагороди встановлюються у додатку № 1 до цієї угоди та визначаються в залежності від застосованих брутто-тарифів при укладенні договорів страхування.

Пунктом 8.1 угоди №36/08 від 25.03.2008 року встановлено, що дана угода вступає в силу з моменту її підписання і є такою, що укладена на необмежений строк.

Листом вих. № 907 від 03.10.2008 року відповідач повідомив позивача про намір у відповідності до п.8.3 договору доручення № 36/08 від 25.03.2008 року у 30-ти денний термін припинити дію договору доручення №36/08 укладеного 25.03.2008 року.

Відповідно до ч.1 статті 304 ГК України агентський договір припиняється за угодою сторін, а також у разі: відкликання повноважень комерційного агента суб'єктом, якого він представляє, або відмови комерційного агента від подальшого здійснення комерційного посередництва за договором, укладеним сторонами без визначення строку його дії; вибуття однієї із сторін договору внаслідок її припинення або смерті; виникнення інших обставин, що припиняють повноваження комерційного агента або суб'єкта, якого він представляє.

Згідно з ч.2 статті 304 ГК України у разі відкликання повноважень комерційного агента суб'єкт, якого представляє комерційний агент, повинен сповістити його про припинення договору не менш як за один місяць, якщо більш тривалий строк не передбачений договором.

Відповідно до п.8.3 угоди №36/08 від 25.03.2008 року припинення угоди за ініціативою однієї із сторін дозволяється, якщо така сторона письмово повідомила іншу сторону за даною угодою про свій намір не менш як за 30 календарних днів. У встановлений строк сторони складають акт взаєморозрахунків, у якому відображають існуючу заборгованість, акт передачі товарно-матеріальних цінностей та документів суворої звітності.

Згідно з п.8.4 угоди №36/08 від 25.03.2008 року обовязковою умовою припинення дії даної угоди є проведення повного розрахунку страховика з агентом та повернення агентом страховику усіх належних поверненню товарно-матеріальних цінностей, які були отримані ним від страховика у процесі виконання діяльності за даною угодою.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

01.12.2008 року позивачем було направлено відповідачу акт наданих послуг за листопад 2008 року від 25.11.2008 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком №1857 від 01.12.2008 року. Відповідно до вищезазначеного акту, позивачем за листопад 2008 року надано послуги на загальну суму 12965,83 грн.

На адресу позивача надійшов лист вих. №1008/70 від 09.12.2008 року відповідно до якого відповідач просить здійснити перевірку взаємних розрахунків за період 30.11.2008 року станом на 01.12.2008 року та один екземпляр акту звірку взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість ЗАТ «УСК «Дженералі Гарант страхування життя»на користь ФОП ОСОБА_1 становить 12965,83 грн.

Щодо тверджень відповідача зазначених у відзиві на позовну заяву, а саме те, що акт виконаних робіт, на який посилається позивач був підготовлений співробітниками страховика вже після припинення дії договору і направився агенту помилково, що стало наслідком відсутності інформації про припинення дії договору. Акт виконаних робіт є не підписаним страховиком. Оскільки п. 4.3 зазначає, що винагорода сплачується за: договори, що були укладені страховиком за сприяння агента або інформаційно-консультаційну роботу в сфері страхування життя, а п.2 ст. 301 ГК України, про те що агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною за його посередництвом, то вимоги позивача є абсолютно безпідставними, оскільки жодних з перерахованих дій агент без договору виконувати не міг, то суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявні квитанції, що підтверджують перерахування третіми особами на користь закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант страхування життя»страхових платежів на загальну суму 17287,78 грн., а саме:

- № 3 від 20.11.2008 року на суму 3596,16 грн.;

- № 13 від 14.11.2008 року на суму 12899,51 грн.;

- № 14 від 14.11.2009 року на суму 792,11 грн.

Докази повернення відповідачем вищезазначених платежів третім особам у звязку з припиненням дії угоди №36/08 від 25.03.2008 року відсутні.

20.01.2008 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога від 19.01.2009 року з проханням виплатити в 7 денний строк винагороду передбачену агентською угодою в розмірі 12965,83 грн.

Відповідно до ч.2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за угодою у відповідача перед позивачем в сумі 12965,83 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Тобто, у контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 3 статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України «Про адвокатуру», де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Відповідно до ч. 2 статті 4 Закону України «Про адвокатуру»адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Згідно ч. 1 статті 12 Закону України «Про адвокатуру»оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1.10.1999 року протокол від 1-2 жовтня 1999 року № 6/VI, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є - гонорар. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обгрунтованим за розміром.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та адвокатом ОСОБА_3 09.02.2009 року було укладено договір № 18 про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого виконавець зобовязується за завданням замовника надати юридичні послуги, а саме: підготувати позовну заяву та вчинити всі інші дії необхідні для розгляду в господарському суді м. Києва за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «УСК «Дженералі Гарант страхування життя»про стягнення боргу в сумі 12965,83 грн.; здійснювати захист інтересів та представляти інтереси замовника при розгляді даної справи в господарському суді м. Києва.

Відповідно до п.1.2 договору № 18 від 09.02.2009 року вартість послуг складає 3000,00 грн.

Згідно з п.1.3 договору № 18 від 09.02.2009 року оплата послуг здійснюється безпосередньо через касу виконавця, та підтвердженням отримання коштів є квитанція адвоката.

В матеріалах справи наявна квитанція від 09.02.2009 року якої вбачається, що адвокатом ОСОБА_3 було отримано 3000,00 грн. від ОСОБА_1 згідно договору № 18 від 09.02.2009 року.

Відповідно до п.12 Розяснення Вищого арбітражного суду «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»№ 02-5/78 від 04.03.1998, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Частинами 1,2,3 статті 28 ГПК України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, залучення до участі у справі в якості представника іншої особи є правом, а не обовязком сторони, і повязано лише з волевиявленням самої сторони, як і визначення між цією стороною та найнятим представником оплати останнього за надані цим представником послуги.

При цьому суд зазначає, що результати розгляду справи у суді залежить не від того хто представляє інтереси тієї чи іншої сторони у суді, а від встановлення судом наступних обставин: наявності у позивача права, на захист якого ним подано позов, а також наявності чи відсутності факту порушення такого права або його оспорення.

Отже, враховуючи зазначене, беручи до уваги встановлені у процесуальному законодавстві обмеження розміру оплати послуг адвоката, а також враховуючи судову практику про стягнення витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку, що заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката підлягає задоволенню у сумі 648,29 грн. (5% від задоволеної суми позовних вимог).

В частині стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 2351,71 грн. відмовити.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, витрати на послуги адвоката є судовими витратами та не включаються в ціну прозову, тому витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженерелі Гарант страхування життя»(03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, кв.22; п/р 26509005479001 в АБ «АвтоЗАЗбанк»м. Києва, МФО 320940, код ЄДРПОУ 31025837) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 в філії ФБ «Брокбізнесбанк»в м. Івано-Франківськ, МФО НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основний борг в розмірі 12 965 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 83 коп., витрати на послуги адвоката в розмірі 648 (шістсот сорок вісім) грн. 29 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 129 (сто двадцять дев'ять) грн. 65 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 2351,71 грн. відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 06.11.2009 року.