Постанова № 73832063, 03.05.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 676/5696/17

Провадження № 22-ц/792/587/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ОСОБА_1 (суддя-доповідач),

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання Гриньова А.М.

за участю учасників справи: третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2018 року (суддя Вдовичинський А.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Міністерства аграрної політики та продовольства України про поновлення на роботі, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, треті особи - директор ДП радгосп «Колодіївський» ОСОБА_4, ДП радгосп «Колодіївський»,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2017 року ОСОБА_5, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 203-К від 20 листопада 2014 року його було призначено виконуючим обов'язки директора державного підприємства радгоспу «Колодіївський» Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Із повідомлення Мінагрополітики від 20 вересня 2017 року №37-25-16/2662 та наказу №198-К від 21 липня 2017 року йому стало відомо про звільнення із займаної посади на підставі п.2 ч.1 ст. 36 КЗпП України, тобто в зв’язку із закінченням строку дії трудового договору. Копію наказу про звільнення з роботи одержав 23 вересня 2017 року.

Позивач вважає своє звільнення незаконним оскільки між ним та відповідачем будь-який строковий трудовий договір не укладався. З відповіді Мінагрополітики від 20 вересня 2017 року та його наказу від 20 липня 2014 року №203-К не вбачається, що позивач призначений на посаду виконуючого обов’язки директора підприємства на певний строк. Тому у відповідача не було жодних підстав для його звільнення з займаної посади.

У зв’язку з цим позивач просив суд визнати незаконним і скасувати Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України №198-К від 21 липня 2017 року про його звільнення; поновити його на посаді директора державного підприємства радгоспу «Колодіївський» Кам'янець-Подільського району Хмельницької області; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

Ухвалами місцевого суду від 14 листопада 2017 року та 16 січня 2018 року до участі у справі залучено в якості третіх осіб ДП радгосп «Колодіївський» та його директора ОСОБА_4.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить його скасувати, визнати незаконним і скасувати Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України №198-К від 21 липня 2017 року про його звільнення та поновити його на посаді виконуючого обов’язки директора державного підприємства радгоспу «Колодіївський» Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, неповно з`ясовано обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, невірно застосовано норми матеріального права.

На думку апелянта судом першої інстанції невірно встановлено, що між ним та відповідачем при прийнятті на роботу було укладено строковий трудовий договір, по закінченню дії якого його, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, на думку суду, на законних підставах було звільнено з роботи, а також те, що копію наказу працівником було отримано 23 вересня 2017 року, тобто, до дня звернення до відповідача із заявою про надання ОСОБА_5 копії оспорюваного наказу. Апелянт зазначає, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №203-К від 20 листопада 2014 року його було призначено виконуючим обов`язки директора державного підприємства радгоспу «Колодіївський» Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Пропрацював близько трьох років. Тривалий термін роботи на посаді, відсутність у наказі відомостей умов прийняття на роботу дають підстави вважати, що між сторонами було укладено саме трудовий договір на невизначений строк, тому у відповідача не було жодних підстав для звільнення. Відтак, місцевим судом невірно була застосована правова норма до правовідносин, які склались між позивачем та відповідачем у справі, а саме п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Крім того, апелянт вказує на те, що копію наказу про звільнення він одержав від відповідача лише після письмового звернення до останнього, а саме 23 вересня 2017 року, що підтверджується долученими до справи листа, адресованого Міністерству аграрної політики та продовольства України, а також його відповіді. Проте, як вважає апелянт, місцевий суд дійшов хибного висновку що Міністерством аграрної політики та продовольства України наказ №198-к від 21 липня 2017 року позивачу було спрямовано 21 липня 2017 року.

У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство аграрної політики та продовольства України просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2018 року залишити без змін. Вважає вимоги апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції правомірним та ухваленим відповідно до чинних норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що припинення трудового договору після закінчення строку, на який його було укладено, в разі не продовження строку його укладення за угодою сторін, здійснюється органом управління майном в односторонньому порядку і не потребує додаткового погодження. З ОСОБА_5 укладено саме строковий трудовий договір без зазначення конкретної дати звільнення та без укладення контракту, але в розумінні, що його перебування «виконуючим обов`язки директора» є тимчасовим, а саме до призначення в установленому законодавством України порядку, тобто за конкурсним відбором, який буде проведено відповідно до чинного законодавства.

Заслухавши доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ДП радгосп «Колодіївський» на підставі наказу Міністерства аграрної політики України від 18 липня 2007 року №514 «Про прийняття державних підприємств, що займаються виробництвом лікарської сировини, до сфери управління Мінагрополітики» перейшов в підпорядкування міністерства правонаступником якого є відповідач (а. с. 65).

Наказом Мінагрополітики від 20 листопада 2014 року№ 203-п «Про призначення ОСОБА_5О.» останнього призначено виконуючим обов'язки директора ДП радгоспу «Колодіївський» (а. с. 6).

У зв'язку з вакантною посадою керівника ДП радгоспу «Колодіївський» було оголошено конкурсний відбір на зазначену посаду. Наказом Мінагрополітики від 30 травня 2017 року №280 «Про оголошення повторного конкурсного відбору директора ДП радгоспу «Колодіївський» було оголошено повторний конкурс за результатами якого було визначено переможцем ОСОБА_4, що підтверджується витягом з протоколу № 2 засідання комісії з проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.06.2017 р. Позивач в проведені повторного конкурсу участі не приймав (а. с. 65-зворот, 66).

Наказом Мінагрополітики від 21 липня 2017 року № 198-п «Про звільнення ОСОБА_5 та призначення ОСОБА_4В.» ОСОБА_5 звільнено у зв'язку із закінченням строку дії трудового контракту, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України та призначено виконуючим обов'язки ДП радгоспу «Колодіївський» ОСОБА_4 (а. с. 7).

Копію наказу про звільнення було направлено позивачу міністерством листом від 21.07.2017 № 25-2-15/389 та листом від 20 вересня 2017 року №37-25-16/21662 (а. с. 10).

Наказом Мінагрополітики від 6 листопада 2017 року №273-п «Про призначення ОСОБА_4В.» останнього призначено директором ДП радгоспу «Колодіївський» з 6 листопада 2017 року шляхом укладення контракту, як переможця конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки (а. с. 19).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що оскільки позивача було призначено наказом Мінагрополітики від 20 листопада 2014 року № 203-п виконуючим обов'язки директора ДП радгосп «Колодіївський», трудового договору (контракту) з ним не укладалось, призначення відбулося без проведення конкурсу, а тому після проведення конкурсного відбору в червні 2017 року та визначення переможця конкурсу відповідно до «Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року № 777 (із змінами і доповненнями), його правомірно було звільнено з посади відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Також суд дійшов висновку, що фактично відповідачем з ОСОБА_5 було укладено строковий трудовий договір без зазначення конкретної дати звільнення та без укладення контракту, але в розумінні, що його перебування «виконуючим обов'язки директора» є тимчасовим, а саме до призначення директора в установленому законодавством України порядку, тобто за конкурсним відбором, який буде проведено у відповідності до чинного законодавства України.

З таким висновком погоджується Апеляційний суд Хмельницької області.

Так, відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» наймання на роботу керівника підприємства, що є у державній власності, здійснюється шляхом укладання з ним контракту. В пунктах 1, 2 «Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року №203, зазначено, що відповідно до ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору можуть встановлюватись угодою сторін.

Пунктом 21 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» встановлено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань «організовують і проводять конкурси з визначення керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки».

При призначенні позивача на посаду виконуючого обов’язки директора ДП радгосп «Колодіївський» такий конкурс не проводився, з позивачем трудовий контракт не укладався.

Відповідно до ч. 2ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

П. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України передбачено, що підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Згідно з п. 4.1 Статуту радгоспу ДП «Колодіївський» директор підприємства призначається на посаду і звільняється з посади українськими державно-акціонерним консорціумом «Укрфітотерапія» з укладенням відповідного контракту. Такий контракт з позивачем не укладався.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2013 року № 777 «Про проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектора економіки» призначення керівника господарства має відбуватись за результатами конкурсного відбору. Такий конкурс з позивачем не проводився.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5 до Міністерства аграрної політики та продовольства України про поновлення на роботі, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, треті особи - директор ДП радгосп «Колодіївський» ОСОБА_4, ДП радгосп «Колодіївський».

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції невірно встановлено, що між ним та відповідачем при прийнятті на роботу було укладено строковий трудовий договір, по закінченню дії якого його, на думку суду, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України позивача було звільнено з роботи на законних підставах, і що при цьому невірно застосовано вказану правову норму, є безпідставним та є лише незгодою апелянта з висновками суду.

Посилання апелянта на те, що місцевий суд дійшов хибного висновку що Міністерством аграрної політики та продовольства України наказ №198-к від 21 липня 2017 року позивачу було спрямовано 21 липня 2017 року, є обґрунтованим, однак, на правильність висновків не впливає та не може слугувати підставою для скасування рішення суду.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Апеляційний суд Хмельницької області

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне судове рішення складено 5 травня 2018 року.

Судді: /підписи/ ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

Згідно з оригіналом:

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_1

______________

Головуючий у першій інстанції – ОСОБА_6 Категорія: 53

Доповідач - Купельський А.В.