Ухвала суду № 73830269, 04.01.2018, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/2306/17

Провадження № 1-кс/589/6/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2018 року слідчий суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Литвинко Т.В., з участю секретаря судового засідання Афанасенко Т.Л., прокурора Шкатули В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка клопотання прокурора Шосткинської місцевої прокуратури Шкатули В.П. про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 12017200110000876 за ч. 2 ст. 190 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні слідчого відділення Шосткинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області знаходиться кримінальне провадження № 12017200110000876 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Так, прокурор у клопотанні зазначає, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що встановлено, що 01.12.2016 між

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір прокату автомобіля №1, відповідно до якого ОСОБА_2 (власник) передав у найм ОСОБА_3 автомобіль марки «Хюндай», білого кольору, спеціалізований вантажний фургон, малотоннажний-В, номер кузова НОМЕР_1, з номерним знаком НОМЕР_3, 2005 року випуску, а останній у термін до 01.06.2017 зобов'язаний був повернути його власникові.

Разом з тим, у встановлений договором прокату від 01.12.2016 термін, а саме до 01.06.2017 наймач, ОСОБА_4, зазначене майно, автомобіль, не повернув, порушивши тим самим договірні відносини, що існували між ним та ОСОБА_2

У подальшому, у ході проведення розслідування кримінального провадження було встановлено, що ОСОБА_4, отримавши від наймодавця автомобіль марки «Хюндай», білого кольору, спеціалізований вантажний фургон, малотоннажний-В, номер кузова НОМЕР_1, з номерним знаком НОМЕР_3, 2005 року випуску для власного користування, без повідомлення про здійснення відповідних дій ОСОБА_2, зазначений вище транспортний засіб передав у користування іншим особам, зокрема,

ОСОБА_5, з метою погашення особистих боргових зобов'язань, які він мав перед цим особами, тим самим вчинивши фактично заволодіння чужим майном шляхом обману.

Відповідно до протоколу допиту свідка у кримінальному провадженні ОСОБА_5 останній показав, що в нього є знайомий ОСОБА_4, десь в кінці листопада 2016 року, він випадково з ним зустрівся, та той йому розповів, що йому терміново потрібні гроші в сумі близько 3000 доларів. ОСОБА_4 запитав в нього чи не хоче він придбати його автомобіль «HYUNDAI», він сказав, що авто йому не потрібне в нього є своє. ОСОБА_6 йому пояснив, що хоче продати автомобіль, так як йому терміново необхідні гроші, щоб віддати борг. Також в нього є знайомий ОСОБА_7. Останній йому розповів, що на початку грудня, десь числа 8-10, до нього прийшов ОСОБА_4, та попросив позичити йому гроші в сумі 3000 доларів, але той йому відмовив, так як знає, що ОСОБА_6 людина не надійна. ОСОБА_8 погодився дати йому в борг 3000 доларів, так як пожалів ОСОБА_6, той в свою чергу запропонував, в якості гаранту того, що він поверне борг, залишити у ОСОБА_8 свій автомобіль, як він пояснив, що цей автомобіль належить особисто йому, який він в подальшому продасть та поверне борг. Під час того, як ОСОБА_8 передавав ОСОБА_6 гроші в сумі 3000 доларів, він був присутній, також він бачив як ОСОБА_6 особисто писав розписку ОСОБА_8, в якій йшлося про те, що він зобов'язується повернути позичені ним гроші в сумі 3000 доларів до 20.02.2017 року. 17.12.2016 року після складання розписки ОСОБА_8 передав ОСОБА_6 гроші, а той передав йому розписку, того ж дня ОСОБА_6 пригнав автомобіль ОСОБА_8, де поставив його у двір, за адресою: АДРЕСА_1, при цьому передав ОСОБА_8 ключі та техпаспорт на автомобіль «Хюндай». В березні 2017 року, йому зателефонував ОСОБА_8 та розповів, що ОСОБА_6 йому гроші не віддав, а сказав, що буде продавати автомобіль, який він залишив в якості гаранту, марки «Хюндай», але поки що не може знайти покупця. Він запитав у ОСОБА_8, чи є у ОСОБА_6 довіреність на автомобіль, щоб його продати, ОСОБА_8 йому пояснив, що ОСОБА_6 сказав йому, що він сам буде займатися оформлення договору купівлі - продажу, а нас просить знайти людину на яку можна зареєструвати автомобіль. Тоді він попросив свого знайомого ОСОБА_9 знайти чоловіка, на якого можна оформити автомобіль. ОСОБА_13 йому сказав, що він можу звернутися до ОСОБА_10, який мені допоможе. Поговоривши з ОСОБА_10, він погодився оформити на себе авто. Після чого він передав ОСОБА_8 ксерокопію паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_10, а ОСОБА_8 в свою чергу передав їх ОСОБА_6. Через деякий час йому подзвонив ОСОБА_8, та сказав, що ОСОБА_6 передав пакет документів на автомобіль, та попросив його, поїхати та зареєструвати автомобіль в МРЕО. Після чого він зустрівся з ОСОБА_10, та вони поїхали до МРЕО в м. Глухів де здійснили оформлення автомобіля. В подальшому він на сайті розмістив оголошення про продаж автомобіля, після чого йому зателефонував чоловік, який представився ОСОБА_11, який мешкає в м. Шостка, який зацікався автомобілем, та хоче його придбати. Пізніше він зустрівся з чоловіком та здійснив продаж автомобіля «Хюндай».

В ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_5 на момент вчинення вказаного кримінального правопорушення користувався мобільним телефоном в якому малася сім-картка мобільного оператора «ВФ Україна» № НОМЕР_2, та є підстави вважати, що він міг з вказаного номера мобільного телефону підтримувати зв'язок з особою, яка може бути причетною до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а також перебувати на території міста Рівне, де укладались угоди, які свідчать про протиправне позбавлення права власності ОСОБА_2 на придбаний ним автомобіль.

Номер мобільного телефону НОМЕР_2 ОСОБА_5, яким він користувався на момент оформлення в м. Рівне документів щодо права власності на автомобіль, відноситься до мережі стільникового зв'язку ПрАТ «ВФ Україна».

Тому є підстави вважати, що за допомогою вказаного номеру мобільного телефону можливо підтвердити або спростувати місцезнаходження ОСОБА_5 в м. Рівне в момент оформлення документів на автомобіль марки «Хюндай», білого кольору, спеціалізований вантажний фургон, малотоннажний-В, номер кузова НОМЕР_1, з номерним знаком НОМЕР_3, 2005 року випуску.

Таким чином, прокурор вказує, що у володінні оператора ПрАТ "ВФ Україна" є відомості, які мають істотне значення для забезпечення всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, встановлення даних осіб причетних до кримінального правопорушення, їх місце знаходження та притягнення до кримінальної відповідальності.

Як зазначає прокурор, іншого способу отримання цих документів немає, оскільки такі відомості містять охоронювану законом таємницю.

Особи, у володінні яких знаходяться зазначені документи, а саме: ПрАТ «ВФ Україна», про день та час розгляду клопотання повідомлялися своєчасно та належним чином, про причини неявки їх представників у судове засідання слідчому судді не повідомлено. За таких обставин слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд клопотання прокурора у їх відсутність відповідно до ч. 4 ст. 163 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив для встановлення фактичних обставин у кримінальному провадженні клопотання задовольнити.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши клопотання, копії доданих до нього матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитись з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.

Згідно з ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи перебувають або можуть перебувати у володіння відповідної юридичної або фізичної особи, самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з якими подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною 5 статті 163 КПК України, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Під час розгляду клопотання встановлено, що згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження 22.06.2017 року внесено відомості про вчинення невстановленою досудовим розслідуванням особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (кримінальне провадження № 12017200110000876) з фабулою, яка відповідає змісту обставин, викладених слідчим в описовій частині цього клопотання.

Частиною 1 ст. 99 КПК України передбачено, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 99 КПК України до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).

Під час розгляду клопотання встановлено, що згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження 22.06.2017 року внесено відомості про вчинення невстановленою досудовим розслідуванням особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (кримінальне провадження № 12017200110000876) з фабулою, яка відповідає змісту обставин, викладених слідчим в описовій частині цього клопотання.

Документи, до яких прокурор просить надати тимчасовий доступ, дійсно можуть бути отримані у ПрАТ «ВФ Україна», оскільки зазначена юридична особа може такими документами (електронними носіями інформації) володіти, сама по собі та в сукупності з іншими документами кримінального провадження зазначена в клопотанні інформація має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, може бути використана як докази. Крім того, прокурор в клопотанні та безпосередньо в судовому засіданні довів, що іншими способами неможливо довести обставини, які передбачається довести за допомогою вказаних документів (електронних носіїв інформації).

Таким чином, вважаю за необхідне надати слідчому тимчасовий доступ до документів.

Підстав для надання розпорядження про надання можливості вилучення документів слідчий суддя не вбачає, оскільки сторона кримінального провадження не довела наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 159, 160, 162, 163, 164, п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Надати слідчому Шосткинського ВП ГУ НП в Сумській області Будик Юлії Василівні тимчасовий доступ до речей і документів, що містять інформацію про вхідні, вихідні дзвінки із зазначенням приналежності номеру, дати, часу тривалості з'єднання, ІМЕІ абонента з'єднання, номеру телефону, місця перебування абонента з прив'язкою до базових станцій, що обслуговували цей номер мобільного телефону у час з'єднання, із зазначенням азимуту по мобільному номеру НОМЕР_4 та розшифровкою їх місцезнаходження за період часу з 00 год. 00 хв. 08.04.2017 по 00 год. 00 хв. 15.04.2017, що перебувають у володінні Приватного Акціонерного Товариства «ВФ Україна» за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок, 15.

Строк дії ухвали визначити до 04 лютого 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області Т.В.Литвинко

Ухвала виготовлена в двох примірниках.

Примірник № 1 знаходиться в матеріалах клопотання

Примірник № 2 наданий прокурору Шкатулі В.П.