Постанова № 73829285, 03.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3436/18

Номер справи місцевого суду: 1519/2-1411/11

Головуючий у першій інстанції Маркарова С.В.

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Колеснікова Г.Я., Кравця Ю.І.

з участю секретаря Ліснік Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд у зв'язку із нововиявленими обставинами рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2011 року, в частині задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 до Одеської міської ради, Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа КП «ОМБТІ та РОН» про визнання права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2016 року, постановленого суддею Маркаровою С.В.

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2011 року в частині задоволення позову ОСОБА_3 до Одеської міської ради, Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права власності, посилаючись на те, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_4 відмовлено. Позов ОСОБА_3 задоволений. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 13/20 частини домоволодіння АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 в обґрунтування заяви, зазначив, що після набрання вказаним рішенням законної сили, йому стали відомі обставини, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути йому відомі.

Такими обставинами заявник вважав факт відсутності, невидачі розпорядження Іллічівської районної адміністрації «Про прийняття в експлуатацію житлового будинку літ. «А» та надвірних споруд, що належать ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 № 989 від 25.12.2002 року. Оскільки спірне розпорядження стало підставою для винесення рішення суду, ОСОБА_2 вважав рішення суду незаконним, несправедливим, таким, що підлягає перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

При перегляді рішення ОСОБА_2 просив у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2016 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2011 року в частині задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 до Одеської міської ради, Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа: КП «ОМБТІ та РОН» про визнання права власності скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_3 до Одеської міської ради, Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа КП «ОМБТІ та РОН» про визнання права власності відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви у повному обсязі, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначає, що судом ухвалено рішення яке не відповідає нормам права, оскільки позивачем ОСОБА_2 був пропущений строк на звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, а тому вважає, що рішення суду підлягає скасуванню.

В порядку п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п. 9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що при вирішенні спору між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 08.10.2008 року був укладений договір дарування №3-3582 13/20 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке в цілому складається з одного кам'яного житлового будинку під літерою: «А», загальною житловою площею 77, 8 кв.м., житловою площею 53, 4 кв.м., та надвірних споруд під літерами «Б»-літня кухня, «В,Г,Д,Ж,К» сараї, «Е»-вбиральня, «З»- навіс, №1-5-огорожа, І-ІІ-мостіння.

Вказаний договір був посвідчений Сьомою Одеською державною нотаріальною конторою, зареєстрований в реєстрі за номером 3-3582.

Відповідно до договору, спірна частина домоволодіння належала за життя ОСОБА_5 як дарувальнику на підставі рішення Малиновського районного суду Одеси від 20.11.2006 року.

Вказане судове заочне рішення було прийнято судом в межах даної справи на підставі розпорядження Іллічівської районної адміністрації «Про прийняття в експлуатацію житлового будинку літ. А. та надвірних споруд, що належать гр. ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 № 989 від 25.12.2002 року.

Заявником ОСОБА_2 доведений факт того, що вказане розпорядження не існувало.

Також судом встановлено, що за № 989 існує розпорядження від 22.11.2002 року «Квартирний облік громадян, які працюють на підприємствах району», в якому спірна адреса не значиться.

Згідно журналу реєстрації розпоряджень Іллічівської районної адміністрації за 2002 рік датою 25.12.2002 року не зареєстровано жодного розпорядження.

Вказані обставини були перевірні Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради та визнані нею в процесі розгляду заяви.

Крім того, вони підтверджуються відомостями Департаменту архівної справи та діловодства ОМР від 01.02.2016 року № 269-11.1-34, постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 18.05.2015 року по справі № 521/18872/14-а, окремою ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 31.03.2015 року прокурору Малиновського району м. Одеси про вирішення питання щодо перевірки факту виготовлення підробленого документу, кримінальним провадженням.

Відповідно до ст. 361 ЦПК України (в редакції 2004 року), Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», таким обставинами можуть вважатися, зокрема, юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення, вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли простувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами в частині задоволення позову ОСОБА_3, суд виходив того, що факт відсутності спірного розпорядження Іллічівської районної адміністрації Одеської міської ради був підтверджений фактичними даними (доказами), цей факт існував на час розгляду даної цивільної справи, але не був і не міг бути відомим заявнику та в установленому порядку спростовує факти, покладені в основу судового рішення.

Також судом встановлено, що про наявність спірного розпорядження ОСОБА_2 дізнався із постанови Малиновського PB ОМУ ГУМВС України в Одеській області про закриття кримінального провадження від 23.06.2015 року, та звернувся до суду із дотримання процесуального строку, встановленого ст. 362 ЦПК України (в редакції 2004 року) для подання заяви.

На підставі встановлених фактів, суд, прийшов до вірного висновку, що позов ОСОБА_3 до Одеської міської ради, Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа: КП «ОМБТІ та РОН» про визнання права власності не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником 13/20 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке в цілому складається з житлового будинку під літерою: «А», 2-1 тамбур, 2-2 коридор, 2-3 кухня, 2-4 житлова, 2-5 житлова, сараї «Ж,К,В» навісу «З», кухні під літерою «Б» прибудови «б», тамбуру «б».

Право власності набуто нею на підставі договору дарування, посвідченого Сьомою Одеською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за номер 3-3582, за яким вона отримала спірне майно у дар від ОСОБА_5

ОСОБА_3, як третьою особою, в межах даної справи були заявлені самостійні вимоги щодо предмета спору.

Судом встановлено, та не заперечувалося сторонами, що договір дарування, за яким дарувальник ОСОБА_5 на підставі рішення суду, ухваленого за неіснуючим розпорядженням Іллічівської районної адміністрації Одеської міської ради від 25.12.2002 року, ніким не оспорював ся та недійсним не визнаний.

Судом зазначено, що позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право - не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права.

Суд зазначив, що спірне майно належить ОСОБА_3 на підставі договору, який не оспорений (не визнаний недійсним), а тому відсутні підстави для визнання за нею права власності на спірне майно в судовому порядку.

На підставі вищевикладеного, суд задовольняючи заяву ОСОБА_2 про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами,прийшов до вірного висновку, що спірне майно належить ОСОБА_3 на підставі договору, який не оспорений (не визнаний недійсним), підстави для визнання за нею права власності на спірне майно в судовому порядку відсутні, а ухвалене 20.04.2011 року Малиновським районним судом м. Одеси судове рішення не може вважатися законним, оскільки позбавило заявника права на оспорювання договору дарування.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 пропустив строк на звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки про розпорядження Іллічівської районної адміністрації ОСОБА_2 дізнався із постанови Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 23.06.2015 року, а з заявою ОСОБА_2 звернувся 24.07.2015 року.

Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу, оскільки вони також є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду надано не було.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення рішення суду, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3- залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий ________ О.С. Комлева

Судді ________ Г.Я. Колесніков

________ Ю.І. Кравець

Повний текст судового рішення складений 07 травня 2018 року.