Рішення № 73828865, 04.05.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/21779/17

Провадження №2-о/521/508/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Граніна В.Л., при секретарі Шкребтієнко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи Малиновський районний у місті Одесі відділ державної РАЦС Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Одеська міська рада та ОСОБА_2, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся представник ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту родинних відносин, у якій просить ухвалити рішення суду, яким встановити, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Також заявник просить встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме факт належності свідоцтва про право власності на житло від 29.11.1993 року виданого на ім’я ОСОБА_4 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Дані факти заявнику необхідно встановити для оформлення своїх спадкових прав на майно залишене після смерті батька.

У підтвердження своїх вимог заявник посилається на те, що після смерті батька вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у зв’язку з тим, що не підтверджено родинний зв’язок спадкодавця та заявника. Також існують розбіжності між свідоцтвом про право власності на житло, розпорядженні органом приватизації та паспортом померлого. Таким чином, заявник не може реалізувати свої спадкові права та змушена звернутися до суду.

Заявник не приймала участь у судовому засіданні, однак приймав участь її представник, який заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник Малиновського районного у місті Одесі відділу державної РАЦС Головного територіального управління юстиції в Одеській області не приймав участь у судовому засіданні, про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений у встановленому законом порядку.

Представник ОМР також не приймав участь у судовому засіданні, однак надав до суду заяву в якій просить розглядати справу без його участі, проти задоволення заявлених вимог не заперечує.

Заінтересована особа ОСОБА_2 надала пояснення у судовому засіданні, відповідно до яких не заперечувала проти задоволення вимог.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та належність правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по – батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються із прізвищем, ім’ям, по – батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У судовому засіданні встановлено, що 17.04.2017 року помер батько заявниці – ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЖД №487476 від 18.04.2017 року. Після його смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1.

Після смерті батька заявник звернулася з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у зв’язку з тим, що не встановлений родинний зв’язок заявника та померлого, оскільки наявні розбіжності у поданих документах (свідоцтві про народження, свідоцтві про одруження, свідоцтві про смерть спадкодавця). Цей факт, а також те, що заявник є єдиним спадкоємцем до майна померлої підтверджується копією спадкової справи, яка знаходиться у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено родинний зв’язок між заявником та померлою, а саме як донька та батько, що підтверджується наступними обставинами, які були встановлені та досліджені матеріалами справи.

Факт родинних відносин підтверджується наступними доказами, які були встановлені та досліджені у судовому засіданні, а саме: копією свідоцтва про народження заявника та її паспорту, копією свідоцтва про смерть, а також спадковою справою.

Крім цього у судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтвердили факт родинних відносин між заявником та померлим, як доньки та батька.

Зазначений недолік не дає заявнику у повній мірі розпоряджатися своїми правами та порушує його інтереси, що в решті решт змусило звернутися з відповідною заявою до суду з метою встановлення родинних відносин для оформлення спадщини.

Так, у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року за № 7 зазначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, тощо.

Судом не виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, тому що в даному випадку не вирішується наявність права на спадщину у заявника і будь яких доказів того, що у заінтересованої особи є якісь вимоги відносно прав та інтересів саме на спадкове майно нею не надані і судом не встановлені. При цьому, відповідно ст. 1277 ЦК України, заява про визнання спадщину відумерлою територіальною громадою може бути подана тільки після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Таким чином, суд вважає встановленим факт родинних відносин, згідно якого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Також заявник просить встановити факт належності свідоцтва про право власності на житло від 29.11.1993 року виданого на ім’я ОСОБА_4 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, посилаючись на те, що існують розбіжності між свідоцтвом про право власності та паспортом померлого. Так, у свідоцтві про право власності помилково вказано прізвище «Соломенному», однак як правильно – «Солом’яному». Через зазначений недолік заявник не може реалізувати свої спадкові права після смерті батька та змушена звернутися до суду для встановлення вказаного факту.

На підставі п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по – батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються із прізвищем, ім’ям, по – батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Так, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що вищезазначене свідоцтво дійсно належить ОСОБА_7, що підтверджується наступними доказами, а саме: копією паспорта померлого, свідоцтвом про смерть. Також цей факт підтвердили свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були допитані у судовому засіданні.

Крім того, аналізуючи матеріали справи, суд вважає, що різниця у написані прізвища є наслідком допущення помилки при видачі свідоцтва про право власності.

В Постанові Пленуму Верховного Суду «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року зі змінами в п. 12 указано, що при розгляді справи про встановлення, відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК України, факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Зазначений недолік не дає заявнику у повній мірі розпоряджатися своїми правами та порушує його інтереси, що в решті решт змусило його звернутися з відповідною заявою до суду з метою встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, судом не виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, тому що в даному випадку не вирішується наявність права власності на вказане майно у заявника.

Отже, суд приходить до висновку, що усі наведені докази у їх сукупності свідчать про належність правовстановлюючого документу саме ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 81, п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Встановити факт родинних відносин, згідно якого ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серія КЕ244071), ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Встановити факт належності свідоцтва про право власності на житло від 29.11.1993 року виданого на ім’я ОСОБА_4 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення.

Головуючий