Рішення № 73827850, 07.05.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2115/17

Провадження № 2/487/172/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2018 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - Бобрової І.В.,

при секретарі судового засідання - Гладкої К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи 487/2115/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа - державний нотаріус Третьої миколаївської державної нотаріальної контори м. Миколаєва ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Миколаївської міської ради, в якому просила визнати право власності на спадкове майно, а саме на квартиру № 8, яка розташована за адресою місто Миколаїв, вулиця Фалєєвська, 9. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що вона є спадкоємцем першої черги, інших спадкоємців на зазначене майно немає, але при зверненні до нотаріуса із заявою про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності на спадкове майно, а саме свідоцтво про право на житло, належить трьом особам, а також відсутній оригінал свідоцтва про право на спадщину отриманий її матір’ю після смерті брата.

Вищевказана цивільна справа перебувала в провадженні судді Заводського районного суду м. Миколаєва Агєєвої Л.І.

Розпорядженням керівника апарату Заводського районного суду м. Миколаєва №99 від 07.02.2018 року призначено повторний автоматизований розподіл справи в зв’язку з тим, що рішенням Вищої ради правосуддя від 01.02.2018 року ОСОБА_3 звільнено з посади судді Заводського районного суду м. Миколаєва у зв’язку з неспроможністю виконувати повноваження за станом здоров’я, тому вказаний суддя не зможе брати участь у розгляді даної цивільної справи. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею по зазначеній справі призначено ОСОБА_4

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.02.2018 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

15.03.2018 року представником позивача було надано заяву про уточнення позовних вимог, а саме правильно вказано: квартира АДРЕСА_1, замість неправильного квартира АДРЕСА_2, у зв’язку з чим у підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву.

Ухвалою суду від 13.04.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з’явилася, про причини неявки суд не повідомила, в підготовчому судовому засіданні просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи без його участі, уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. підтримав уточнені позовні вимоги, просив задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання відповідач та третя особа не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися вчасно та належним чином, до канцелярії суду надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з’ясувавши усі обставини справи, врахувавши пояснення позивача у підготовчому судовому засіданні, суд дійшов до наступного.

У судовому засідання встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про права власності на житло, виданого ДП СЗ Ім. 61 Комунара від 25.11.1997 року квартира АДРЕСА_3 належала на праві спільної сумісної власності батьку позивача – ОСОБА_5, матері позивача – ОСОБА_6 та рідному брату позивача – ОСОБА_7.

22.09.2002 року помер рідний брат позивача – ОСОБА_7 (копія свідоцтва про смерть серії 1-ФП №0144493 від 25.09.2002 року). Після його смерті відкрилась спадщина на вищевказану квартиру.

З копії матеріалів спадкової справи №952/2002, заведеної 18.10.2002 року після смерті ОСОБА_7, яка була витребувана судом з Державного нотаріального архіву Миколаївської області, вбачається, що відповідно до копії заяви від 18.11.2002 року, батько ОСОБА_5 відмовився від спадщини, яка залишилась після смерті сина на користь матері померлого ОСОБА_6, яка, в свою чергу, 18.04.2003 року отримала свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3, але фактично своє право власності не зареєструвала, що підтверджується копією довідки Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації №2-1226 від 23.03.2016 року, в якій зазначено що станом на 28.12.2012 року квартира АДРЕСА_3 належить трьом особам: ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6

Відповідно до положень ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

30.07.2009 року ОСОБА_6 померла (копія свідоцтва про смерть серії 1-ФП №103457 від 30.07.2009 року).

Згідно положень ст.1261 ЦК України, при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 були донька (позивач), яка на час смерті матері проживала в Російській Федерації та чоловік ОСОБА_5, який проживав разом дружиною.

Так, відповідно до частини 3 ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1220 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Таким чином, 30.07.2009 року спадщину, яка складається з частини квартири АДРЕСА_3 фактично прийняв батько позивача ОСОБА_5, який фактично постійно проживав зі спадкодавцями разом до моменту їх смерті та у встановлений законом порядок не заявив про відмову від спадщини.

29.01.2016 року помер батько позивача ОСОБА_5 (копія свідоцтва про смерть серії І-ФП №236117 від 01.02.2016 року).

Відповідно до копії спадкової справи №125/2016, яка була заведена 11.03.2016 року після смерті ОСОБА_5, вбачається що позивач звернулась до державного нотаріусу Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_3 за заповітом, складеним ОСОБА_5 13.08.2015 року за реєстровим №3-221.

Державним нотаріусом ОСОБА_2П, 26.08.2016 року, було винесено постанову №2083/02-14 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану квартиру, у зв’язку з тим, що право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 після смерті ОСОБА_7 не зареєстровано належним чином, не надано оригіналу свідоцтва про право на спадщину від 18.04.2003 року після смерті ОСОБА_7, а тому право власності на спадкове майно згідно копії свідоцтва про право на житло, виданого ДП СЗ Ім. 61 Комунара від 25.11.1997 року належить трьом особам.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованих Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільного права може бути визнання права.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

Отже, враховуючи викладене, з метою захисту прав позивача, суд вважає що є усі законні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.13,263-265,273,354, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа - державний нотаріус Третьої миколаївської державної нотаріальної контори м. Миколаєва ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на квартиру № 8, яка розташована по вулиці Фалєєвській, 91 в місті Миколаєві в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, який помер 29.01.2016 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1, народилася 28.02.1956 року у м. Миколаєві, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Миколаївська міська рада, знаходиться за адресою: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573.

Третя особа: Державний нотаріус Третьої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області, знаходиться за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Погранична, 40.

Повне судове рішення складено 07.05.2018 року

Головуючий суддя І.В.Боброва