Вирок № 73826952, 03.05.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3886/17

пр.№ 1-кп/464/41/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.05.2018 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Рудакова І.П.,

при секретарі Добрій О.-В.В.,

з участю: прокурора Майнича М.В.,

захисника Балуш М.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140070001422 від 05.05.2017 року про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1)01.10.2009р. Франківським районним судом м.Львова за ч.3 ст.185, ст.69 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі;

2)26.05.2011р. Франківським районним судом м.Львова за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді у виді 4 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на термін 3 роки;

3)27.01.2012р. Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст.185, ч.4 ст. 70, ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185, ст. 395, ч.1 ст. 70, ст.72, ст. 71 КК України до покарання у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі;

4)16.12.2013р. Франківським районним судом м.Львова за ч.2 ст.185, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі;

5)07.12.2016 року Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст. 185 до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на термін 3 роки, покарання не відбув,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 05.05.2017 року близько 03 год. 50 хв., перебуваючи в оглядовому кабінеті травмпункту №2 Комунальної 8-мої міської клінічної лікарні м.Львова, що за адресою: м.Львів, вул.Навроцького, 23, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав зі столу мобільний телефон марки «Nokia 105», вартістю 559 грн. 90 коп., який належав ОСОБА_4, та покинув приміщення травмпункту, після чого викраденим телефоном розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_2 заподіяв матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_4 на загальну суму 559 грн. 90 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення спочатку не визнав, суду пояснив, що 05.05.2017 року знаходився в Комунальній 8-мій міській клінічній лікарні м.Львова, знаходився в стані алкогольного сп'яніння. На столі біля журналу в якому йому сказали розписатися, лежав телефон, такий же як і в нього. Коли він розписався в журналі, автоматично взяв телефон та пішов з ним. Потім йому подзвонили і запропонували прийти до поліції та добровільно повернути телефон марки «Nokia 105», що він і зробив. В подальшому, після дослідження доказів, ОСОБА_2 змінив покази, пояснивши, що дійсно таємно вкрав телефон, який лежав на столі в лікарні. У скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України його винна у вчиненому повністю та об'єктивно стверджується зібраними в ході судового слідства доказами:

даними протоколу огляду предметів від 29.05.2017, відповідно до якого оглянуто мобільний телефон марки «Нокія», який добровільно видав ОСОБА_2 (т.1 а.с.55);

даними протоколу демонстрації відеозапису камер відеоспостереження оглядової кімнати комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м.Львова від 29.05.17р. з якого вбачається, що після перегляду відеозапису ОСОБА_2 пояснив, що на всіх відеозаписах зображений саме він. Також повідомив, що 05.05.2017 року близько 02.30 год він повертався до дому від своєї знайомої Юлі, та коли він дійшов до магазину «Скриня» його покусали бродячі собаки, після чого він викликав швидку допомогу, яка забрала його в 8 МКЛ. Приїхавши в 8 МКЛ його завезли в травмпункт близько 3.30 год. Лікар його оглянув та вийшов в сусідній кабінет, а він залишився сам в приміщенні. Скориставшись відсутністю лікаря він викрав мобільний телефон марки «Nokia 105» і вийшов з приміщення 8 МКЛ. Вину визнав (т.1 а.с.56-57);

даними протоколу демонстрації відеозапису камер відеоспостереження оглядової кімнати комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м.Львова від 29.05.17р. з якого вбачається, що після перегляду відеозапису потерпілий ОСОБА_4 поясняв, що на всіх відеозаписах зображений саме ОСОБА_2 Також потерпілий повідомив, що близько 03.30 год в 8 МКЛ прибув ОСОБА_2 Лікар його оглянув та вийшов в сусідній кабінет, а він залишився сам в приміщенні, скориставшись відсутністю лікаря він викрав мобільний телефон марки «Nokia» та вийшов з приміщення (т.1 а.с.58-59);

даними протоколу огляду від 26.05.2017, відповідно до якого ОСОБА_2 в кабінеті № 406 Сихівського ВП ГУНП добровільно видав слідчому Куц О.С. викрадений ним 05.05.2017 року з приміщення оглядової кімнати комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м.Львова мобільний телефон марки «Nokia 105» (т.1 а.с.60-61);

заявою ОСОБА_2 про добровільну видачу викраденого ним мобільного телефону марки «Nokia» (т.1 а.с.62);

даними постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 29.05.2017, відповідно до якої мобільний телефон ІМЕІ: НОМЕР_1 визнано речовим доказом та передано на зберігання потерпілому ОСОБА_4 (т.1 а.с. 63);

даними протоколу огляду від 05.05.2017, з якого вбачається, що місцем події є кімната ординаторської комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м.Львова, в якій знаходиться комп'ютер до якого підключені відеокамери, які розташовані у відділеннях. Підчас огляду виявлено та вилучено відеозапис на якому зображено факт вчинення крадіжки ОСОБА_2 (т.1 а.с.66);

даними протоколу огляду речей від 06.05.2017, відповідно до якого оглянуто компакт-диск CD-R на якому знаходяться відеозаписи, які долучені потерпілим ОСОБА_5 На даному диску знаходиться відеозапис на якому зображено, як ОСОБА_2 заходить в приміщення оглядової ТП №2, 8 МКЛ скориставшись відсутністю лікаря о 03:51:13 год. своєю правою рукою бере мобільний телефон марки «Нокіа» та о 03:51:21 год. перекладає телефон в ліву руку, потім перекладає назад у праву руку та о 03:51:25 год. кладе мобільний телефон у праву кишеню штанів, після чого повертається в сторону виходу, забирає свої особисті речі та виходить з приміщення оглядової кімнати о 03:51:39 год. (т.1 а.с.67);

даними чеку від 14.03.2017, з якого вбачається, що вартість мобільного телефону марки «Нокіа 105» становить 559,90 грн. (т.1 а.с. 68);

даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.05.17р., з якого вбачається, що 05.05.2017 ОСОБА_4 подано заяву, в якій він просить притягнути до відповідальності ОСОБА_2, який 05.05.2017 у приміщенні комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м.Львова шляхом вільного доступу таємно викрав його мобільний телефон марки «Нокіа 105» (т.1 а.с.69-71);

копією супровідного листа № 34 Львівської станції швидкої медичної допомоги відповідно до якого 05.05.17р. о 2год. 40хв. хворий ОСОБА_2 був доставлений з вул.Городоцька, 150 у м.Львові в лікарню № ТП-2 з відповідним діагнозом (т.1 а.с. 72);

даними витягу з кримінального провадження №12017140070001422 від 05.05.17р. (т.1 а.с. 107).

Крім того, в судовому засіданні оглянуто відеозапис, який знаходиться на компакт-диску CD-R., долучений потерпілим ОСОБА_5 На даному диску знаходиться відеозапис на якому зображено, як ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні оглядової ТП№2 8 МКЛ о 03:51:04 год. своєю правою рукою бере мобільний телефон марки «Нокія» та о 03:51:08 кладе його назад на стіл після чого скориставшись відсутністю лікаря в приміщенні оглядової кімнати о 03:51:13 своєю правою рукою бере мобільний телефон марки «Нокія» та о 03:51:21 перекладає телефон в ліву руку потім перекладає назад у праву руку та правою рукою о 03:51:25 кладе мобільний телефон у праву кишеню штанів після чого повертається в сторону виходу, забирає свої особисті речі та виходить з приміщення оглядової кімнати о 03:51:39.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що такі є належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність є достатньою для висновку про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обвинувачений вчинив таємне викрадення чужого майна, повторно.

Ці дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.

Суд критично оцінює первісні покази обвинуваченого ОСОБА_2, що той не скоював крадіжки мобільного телефону у потерпілого ОСОБА_4 у приміщенні лікарні, а лише переплутав мобільні телефони і випадково взяв телефон потерпілого, сприйнявши його за свій.

Такі твердження обвинуваченого суд розцінює, як намагання уникнути від відповідальності за скоєний злочин, ці твердження ОСОБА_2 повністю спростовуються як поясненнями самого обвинуваченого, так і зібраними під час судового розгляду доказами в сукупності.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує, що скоєне ним кримінальне правопорушення відноситься до злочину середньої тяжкості, особу винного, який не одружений, не працює, не перебуває на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, скоїв кримінальне правопорушення в період відбуття іспитового строку, за місцем проживання характеризується формально.

Суд враховує як обставини, що обтяжують покарання, так і обставини, що пом'якшують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, для обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає добровільне відшкодування матеріальної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Виходячи з наведеного, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що призначення ОСОБА_2 саме такої міри покарання буде справедливим та достатнім для покарання обвинуваченого за скоєне правопорушення, та для попередження скоєння ним правопорушень у майбутньому. При цьому, враховуючи, що ОСОБА_2 скоїв інкриміноване йому кримінальне правопорушення під час іспитового строку, будучи раніше судимим за скоєння корисливих злочинів, суд приходить до переконання, що обвинувачений належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, отже виправлення його без ізоляції від суспільства на думку суду є неможливим.

На підставі ст.71 КК України обвинуваченому ОСОБА_2 слід частково приєднати невідбуту частину покарання призначеного вироком Залізничного районного суду м.Львова від 07.12.16р. строком один рік один місяць позбавлення волі.

Підстав для застосування до нього ст.ст. 69, 75 КК України суд не знаходить.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який був обраний обвинуваченому ОСОБА_2 закінчився 29.07.2017 та не був продовжений чи повторно обраний, оскільки прокурором не було заявлене відповідне клопотання.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого про застосування до останнього Закону України «Про амністію у 2016 році», суд приходить до висновку, що в такому слід відмовити виходячи з наступного.

Пунктом «в» ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» передбачено, що амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняті та не погашені судимості за вчинення умисних злочинів, зокрема: за вироком Франківського районного суду м.Львова від 01.10.2009 за ч.3 ст. 185, ст. 69 КК України та за вироком Франківського районного суду м.Львова від 26.05.2011 за ч.2 ст. 186 КК України.

Відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України злочини, передбачені ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого ОСОБА_2 Закон України «Про амністію у 2016 році» не може бути застосований.

У кримінальному провадженні витрат на залучення експерта немає, цивільного позову не заявлено.

Питання про речові докази вирішити згідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, с у д , -

у х в а л и в :

визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України ОСОБА_2 до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Залізничного районного суду м.Львова від 07.12.2016 року, у виді позбавлення волі строком один рік один місяць та призначити йому остаточне покарання за сукупності вироків у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з часу набрання вироком законної сили та фактичного звернення до виконання.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Nokia 105» ІМЕІ: НОМЕР_1, який був повернутий потерпілому ОСОБА_4 - залишити у власності останнього; диск із відеофайлами з комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м.Львова, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.П.Рудаков