Рішення № 73826760, 19.03.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5601/17

пр.№ 2/464/341/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2018 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючої-судді ОСОБА_1

секретар судових засідань ОСОБА_2

з участю відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БрітішАвтоКлаб» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ПАТ «СК «БрітішАвтоКлаб» 22 584 грн. 34 коп. страхового відшкодування та 1 600 грн. сплаченого судового збору. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 15.05.2015 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування транспортних ризиків № 1360.01.15, відповідно до умов якого було застраховано автомобіль НОМЕР_1. 07.09.2015 року о 15.45 год. на проспекті ОСОБА_2 – вулиці Вірменська у м.Львові, відбулась дорожньо-транспортна пригода між автомобілем марки «DAEWOO LANOS», д.н.з ВС 6319 ВІ, під керуванням відповідача та автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 15.10.2015 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного порушення передбаченого ст.124 КУпАП. На підставі страхового акту від 23.09.2015 року позивачем здійснено виплату ОСОБА_5 страхового відшкодування в розмірі 61 504 грн. 83 коп. З огляду на те, що цивільно – правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована у ПАТ «СК «Оранта» на підставі рішення Господарського суду м.Києва ПАТ «НАСК «Оранта» виплатило позивачу 38 920 грн. 49 коп. (з урахуванням зносу автомобіля). Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), відтак просить стягнути з відповідача 22 584 грн. 34 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, дала пояснення аналогічні змісту позову, просить такий задоволити. В останнє судове засідання представник позивача не з’явилась, подала суду заяву про розгляду справи у її відсутності.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, зазначивши, що факт порушення ним Правил дорожнього руху України, що привели до ДТП, а також заподіяння шкоди ним не заперечується, однак, розмір шкоди визначений позивачем вважає завищеним, оскільки рішенням Господарського суду м. Києва від 06.07.2017 року визначено, що вартість реального матеріального збитку, враховуючи коефіцієнту фізичного зносу складає 38 920 грн. 49 коп. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, з’ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 вересня 2015 року о 15.45 год. на перехресті вулиць ОСОБА_2 – вулиці Вірменська у м.Львові, мала місце дорожньо-транспортна пригода між автомобілем НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5М та автомобілем марки «DAEWOO LANOS», д.н.з ВС 6319 ВІ, під керуванням відповідача, в результаті якої транспортні засоби зазнали технічних пошкоджень. Вказана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини відповідача, який порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху України та при виїзді з другорядної дороги на головну не пропустив автомобіль, який по ній рухався.

Зазначене підтверджується постановою Сихівського районного суду м.Львова від 15.10.2015 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у адміністративного порушення передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вказана постанова є обов’язковою в частині, що стосується вчинених відповідачем дій, тому вина ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не підлягає доказуванню.

Відповідно до ст.1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається із договору добровільного страхування транспортних ризиків № 1360.01.15 від 19.05.2015 автомобіль НОМЕР_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди був застрахований у ПАТ «Талісман Страхування», відповідно до наказу № 151-ОД назву змінено на ПАТ «СК «БрітішАвтоКлаб».

Згідно звіту ТОВ «Юніверсал Асістенс-Україна» №78/06.09.15 про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу від 17.09.2015 № 78/06.09.15, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi» становить 60 678 грн. 52 коп.; коефіцієнт фізичного зносу - 0,5367, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу - 37 379,92 грн.

Відповідно до страхового акту № 01022.1501.01к 23.09.2015 року сума страхового відшкодування на ремонт транспортного засобу «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_4 становить 61 504 грн. 83 коп. та була виплачена ТзОВ «Ніко-захід» 29.09.2015 року, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 29.09.2015 року.

Оскільки, відповідальність відповідача була застрахована в ПАТ «СК «Оранта» 12.11.2015 позивач направив ПАТ «НАСК «Оранта» заяву про компенсацію виплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 61 504,83 грн.

На підставі рішення Господарського суду м.Києва від 06.07.2017 року стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Талісман Страхування» 38 920 грн. 49 коп. страхового відшкодування з урахування зносу автомобіля.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 для відновлення свого порушеного права (відновлення пошкодженого майна) понесено витрати в сумі 61 504,83 грн., які виплачено позивачем як страхове відшкодування, суд приходить до висновку, що саме зазначена сума є розміром збитків завданих ОСОБА_6 та така сума підлягала відшкодуванню.

Відповідачем, всупереч обов»язку доказування встановленого ст.81 ЦПК України, не надано суду жодних доказів, які б підтверджували розмір завданої шкоди в меншому розмірі. Клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи для з»ясування зазначеної обставини, відповідач не заявляв, незважаючи на роз»яснення судом обов»язку доказування.

Відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), відповідно до положень ст.1172 ЦК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути 22 584 грн. 34 коп. (що становить різницю між виплаченим ПАТ «Страхова компанія «БрітішАвтоКлаб» страховим відшкодування ОСОБА_5 (61 504 грн. 83 коп.) і виплаченим в порядку суброгації ПАТ «СК «Оранта» (38 920 грн. 49 коп.)

ОСОБА_2 того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 600 грн.

На підставі ст.ст. 1187, 1194 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263 – 265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов задоволити. Стягнути з ОСОБА_3 (місце знаходження – АДРЕСА_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БрітішАвтоКлаб» (місцезнаходженя – м. Київ, вул. Кирилівська, 39, ЄДРПОУ 30930046) 22 584 (двадцять дві тисячі п’ятсот вісімдесят чотири) грн. 34 коп. виплаченого страхового відшкодування та 1 600 грн. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.03.2018 року.

Головуюча Бойко О. М.