Рішення № 7382673, 16.06.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.09 Справа № 1/58/09

Суддя

за позовом: закритого акціонерного товариства “Агріматко-Україна”, 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. В. Чорновола, 45

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Простір Плюс”, 70100, Запорізька область, Кам’янсько-Дніпровський район, с. Водяне, вул. Червоноармійська, 2А

про стягнення 56 402,79 грн.,

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача –Мітченко Т.В., дов. № 245 від 31.03.2009 р.;

від відповідача –не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

20.05.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулось закрите акціонерне товариство “Агріматко-Україна” з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Простір Плюс” заборгованості в розмірі 56 402,79 грн., в тому числі 52 598,41 грн. основного боргу та 3 804,38 грн. пені на підставі договору № зСЗР-26200017 від 11.03.2008 р., також ст. ст. 526, п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 179, 181, 216, 217 п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України.

20.05.2009 р. порушено провадження у справі 1/58/09, судове засідання призначено на 16.06.2009 р. Судове засідання закінчено 16.06.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення за згодою представника позивача.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, заявлені в позовній заяві, просить суд стягнути з відповідача 52 598,41 грн. основного боргу та 3 804,38 грн. пені, на підставах викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Документи, відзив на позовну заяву, які були витребувані ухвалою суду не надіслав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме: ухвала про порушення провадження у справі надсилалась судом рекомендованою кореспонденцією, на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві. Ухвала суду представником відповідача отримана 30.05.2009 р, про що свідчить поштове повідомлення № 5675383, яке міститься в матеріалах справи. Про причини неявки відповідач суд не повідомив.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № зСЗР-26200017 на поставку товару (надалі –Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору постачальник –позивач зобов’язується передати у власність покупцю –відповідачу на умовах СРТ с. Водяне (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2000 р.) товари за номенклатурою, та в строки відповідно до специфікацій, які є додатками до даного договору та його невід’ємними частинами, а покупець –відповідач зобов’язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену договором вартість в строки та в порядку, передбаченому договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору, вартість товару визначається сторонами як договірна, загальна сума договору встановлюється відповідно до специфікацій і визначається як арифметична сума за специфікаціями, що є невід’ємними частинами цього договору.

Пунктом 4.1 Договору, сторони визначили, що покупець здійснює часткову попередню оплату в розмірі 40% від суми договору, яка розраховується згідно п. 2.1 .

Попередня оплата здійснюється частинами у наступні терміни: 5% від суми договору через дев’ять днів з дати підписання; 35% від суми договору через тридцять днів з дати підписання.

Сплату решти суми в розмірі 60% по кожній партії товару отриманого за видатковою накладною покупець здійснює до 01 жовтня 2008 року.

Повний розрахунок за весь товар отриманий в межах дії цього договору покупець повинен здійснити не пізніше 1 грудня 2008 р. (пункт 4.2 договору).

Відповідно до умов договору позивач поставив відповідачу товар (насіння соняшнику) на загальну суму 87814,38 грн., що підтверджується видатковими накладними № аАГ-041000013 від 10.04.2008 р. (на суму 17 522,52 грн.), № вАГ-041100004 від 11.04.2008 р.(на суму 48 480,00 грн.), № вАГ-0421002 від 21.04.2008 р.(на суму 9 449,46 грн.), № бАГ-042200007 від 22.04.2008 р.(на суму 12 362,40 грн.) .

Факт отримання відповідачем зазначеної продукції підтверджується підписом представника відповідача Ізбенко І.В. на вказаних видаткових накладних та довіреністю № 1 від 11.03.2008 р. на отримання та відпуск товарів за договором зСЗР-26200017 на поставку товару.

Свої зобов’язання за умовами п. 4.1 договору відповідач виконав частково, попередню оплату в розмірі 40 % (35 125,75 грн.) від суми договору, яку повинен був перерахувати до 28.04.2008 р. в повному обсязі не здійснив. 11.04.2008 р. перерахував на рахунок позивача лише 31 345,97 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 41 від 11.04.2008 р. на вказану суму та реєстром кредитових платежів ОТП Банк станом на 11.04.2008 року.

Зобов’язання щодо оплати решти суми в розмірі 60% - 52688,63 грн., що повинна була здійснитись до 01 жовтня 2008 р. (п. 4.2 Договору), відповідач також виконав частково на суму 3 870,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 116 від 26.06.2008 р. на суму 2 000,00 грн. та № 188 від 01.09.2008 р. на суму 1 870,00 грн., та реєстром кредитових платежів ОТП Банк станом на 26.06.2008 р. та 01.09.2008 р.

Таким чином, відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 52 598,41 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

13.06.2009 р. позивач на виконання ухвали суду направив на адресу відповідача лист № 414 від 12.06.2009 р. з вимогою підписати акт звірки взаємних розрахунків станом на 12.06.2009 р., який залишено відповідачем без відповіді.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 52 598,41 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (…).

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Таким чином, позивач виконав свої зобов’язання за Договором –поставив відповідачу товар.

Відповідач в свою чергу, повинен був в передбачені Договором строки оплатити залишок ціни за отриманий товар. Однак, взяті на себе зобов’язання за Договором належним чином не виконав, отриманий товар в повному обсязі не оплатив, що підтверджується матеріалами справи, в тому числі актом звірки взаємних рахунків між сторонами станом на 31.05.2008 р.

          Факт заборгованості відповідача в сумі 34 571,66 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Відповідач доказів погашення суми боргу не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 52 598,41 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 804,38 грн. пені за період часу з 01.01.2009 р. по 20.04.2009 р.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: … сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Сторони в п. 5.2 Договору обумовили, що у випадку затримки оплати з вини покупця (відповідача), покупець сплачує постачальнику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 6 ст. 232 господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком –сума пені з 01.01.2009 р. по 20.04.2009 р. складає 3 804,38 грн.

Суд знаходить наданий позивачем розрахунок пені обґрунтованим. Вимога про стягнення пені у сумі 3 804,38 грн. підлягає задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Простір Плюс” (70100, Запорізька область, Кам’янсько-Дніпровський район, с. Водяне, вул. Червоноармійська, 2А, п/р 26009134364 в Запорізькій обласній дирекції АППБ “АВАЛЬ”, МФО 3138273, код ЄДРПОУ 32905011) на користь закритого акціонерного товариства “Агріматко-Україна” (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. В. Чорновола, 45, п/р 26005301301557 в ЗАО “ОТР BANK” м. Києва, МФО 300528, код ЄДРПОУ 30725226) 52 598 (п’ятдесят дві тисячі п’ятсот дев’яносто вісім) грн. 41 коп. основного боргу, 3 804 (три тисячі вісімсот чотири) грн. 38 коп. пені, 564 (п’ятсот шістдесят чотири) грн. 03 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 19 червня 2009 року.