Ухвала суду № 73824699, 04.05.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/1574/18

У Х В А Л А

04.05.2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді – Бедьо В.І.

за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

відповідача – ОСОБА_3 та її представника – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про зміну способу виконання рішення у справі № 2п-2963/09 від 27.11.2009 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Стягувач ПАТ КБ «Приват Банк» звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про зміну способу виконання рішення, яку обґрунтовує тим, що судом було ухвалено рішення за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_3Т про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заявник вказує у заяві, що на даний момент ПАТ КБ «Приват Банк» позбавлений можливості виконання зазначеного рішення суду через відсутність необхідних документів для реалізації предмета застави та відсутності попиту покупців, а тому просить суд змінити спосіб виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.11.2009 року у справі № 2п-2963/09 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості за кредитним договором, а саме: встановити наступний спосіб виконання рішення: стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість у розмірі 65837, 34 Доларів США, що за курсом 7, 70 відповідно до службового розпорядження НБУ від 16.02 2009 року становить 506947, 52 грн.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав вимоги заяви та просив їх задовольнити, з підстав, викладених у змісті заяви.

Боржник ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечили проти задоволення заяви з тих підстав, що така суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки заявник ставить вимогу про зміну суті судового рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача,відповідача та її представника, вивчивши зміст заяви та додані до неї письмові докази, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.11.2009 року було задоволено позов ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_3, яким вирішено наступне: врахунок погашення заборгованості за кредитним договором № МКL6СA00000035 від 22.07.2008 року 65837, 34 Доларів США, що за курсом 7, 70 відповідно до службового розпорядження НБУ від 16.02 2009 року звернути стягнення на предмет іпотеки - дім та земельну ділянку, які розташовані за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, буд. 379 шляхом продажу вказаних предметів іпотеки ЗАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити ОСОБА_3, яка зареєстрована і проживає у домоволодінні в м. Ужгород, вул. Гагаріна, буд. 379 зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС Україні в м. Ужгород.

Рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області від 05.03.2015 року рішення Ужгородського міськрайонного суду від 27.11. 2009 року та додаткове рішення цього ж суду від 13.11. 2014 року в частині звренення стягнення на земельну

ділянку та визначення її вартості в розмірі 58439 грн. скасувати і в цій частині позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено. В решті рішення суду залишити без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2016 року рішення Ужгородського міськрайонного суду від 27.11. 2009 року і додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13.11. 2014 року в незміненій частині та рішення апеляційного суду від 05.03.2015 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно частин 1, 4 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням. Законом можуть встановлюватися особливості щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Як зазначено у ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Як зазначено у правовій позиції Верховного суду у справі № 6-1829цс15 (постанова від 25.11.2017 року) - поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку», в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього закону.

Разом з тим, у даному випадку рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 27.11. 2009 року і додатковим рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 13.11. 2014 року в незміненій частині та рішення апеляційного суду від 05.03.2015 року було конкретно визначено спосіб реалізації предмета іпотеки і зміна його на спосіб, вказаний заявником, фактично змінює рішення суду по суті.

Тобто у даному випадку заявником ставиться питання про зміну рішення суду, яке набрало законної сили, по суті, та відповідно зміну способу захисту, який був обраний позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом, у звязку з чим суд вважає за необхідне у задоволенні заяви представника позивача відмовити.

Керуючись ст.ст.223,260,353,435 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про зміну способу виконання рішення у справі № 2п-2963/09 від 27.11.2009 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області. В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя Ужгородського В.І. Бедьо

міськрайонного суду