Ухвала суду № 73824392, 03.05.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/229/2018(м)

265/8033/17

Головуючий у 1 інстанції Вайновський А.М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Категорія ч. 2 ст. 309 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Куракової В.В.

суддів: Свіягіної І.М., Демяносова О.В.

при секретарі Болдовській К.В.

за участю: прокурора Чумбаш О.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 січня 2018 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючий, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

визнано винним за ч. 2 ст. 309 КК України та призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, -

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за вчинення кримінального правопорушення при наступних обставинах.

Наприкінці вересня 2017 року ОСОБА_2, діючи умисно, переслідуючи мету незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту у великих розмірах, знаходячись на присадибній ділянці будинку за місцем свого проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4 зібрав рослини роду коноплі, тим самим незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб — канабіс, після чого переніс вказаний наркотичний засіб до господарської споруди де почав незаконно зберігати для особистого вживання без мети збуту у великих розмірах. 12 жовтня 2017 року приблизно о 8:00 годині ОСОБА_2, діючи умисно частину вказаних рослин роду коноплі висушив та подрібнив, тим самим виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб — канабіс та продовжив зберігати у приміщенні будинку за місцем свого проживання для особистого вживання без мети збуту у великих розмірах.

12 жовтня 2017 року у період часу з 09:40 год. до 12:10 год. за місцем проживання ОСОБА_2В у будинку № 87 по вулиці 130 Таганрозької дивізії в Лівобережному районі міста Маріуполя Донецької області був проведений обшук, в ході якого працівники поліції виявили та вилучили два фрагменти пляшок із полімерного матеріалу (верхня та нижня частина) на внутрішній поверхні частини пляшки без дна виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб — екстракт канабісу, масою в перерахунку на суху речовину 3,40 г., на внутрішній поверхні частині пляшки без горловини виявлено мікрокількості особливо небезпечного наркотичного засобу екстракту канабісу, фрагмент пляшки із полімерного матеріалу (нижня частина) з сумішшю речовин рослинного походження загальною масою 206,51 г., яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс масою 177,44 г., маса якого в перерахунку на суху речовину становить 71,97 г., два пакети із полімерного матеріалу з речовиною рослинного походження масами 22,15 г. та 35,12 г., яка є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить відповідно 20,16 г. та 31,96 г., паперовий згорток з сухою подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору масою 92,63 г., яка є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 84,29 г. В ході проведення обшуку господарської споруди виявлено та вилучено речовину рослинного походження загальною масою 1160 г., яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс масою 680 г., маса якого в перерахунку на суху речовину становить 374 г., речовину рослинного походження загальною масою 2008 г., яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс масою 760 г., маса якого в перерахунку на суху речовину становить 532 г., речовину рослинного походження загальною масою 900 г., яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс масою 600 г., маса якого в перерахунку на суху речовину становить 540 г., а всього виявлено та вилучено під час обшуку особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс загальною масою 2367,34 г., що в перерахунку на суху речовину становить 1654,38 г., які ОСОБА_2 умисно незаконно придбав, виготовив та зберігав для власного вживання без мети збуту у великих розмірах.

Наприкінці листопада 2017 року ОСОБА_2, продовжуючи свої незаконні дії умисно, повторно, переслідуючи мету незаконного придбання, виготовлення, перевезення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту у великих розмірах знаходячись на відкритій місцевості с. Калинівка в Волноваському районі Донецької області зібрав рослини дикоростучої коноплі, тим самим незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб — канабіс, після чого перевіз їх за місцем свого мешкання за адресою: Лівобережний район міста Маріуполя Донецької області, вулиця 130 Таганрозької дивізії, 87, де висушив та подрібнив, тим самим виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб — канабіс, який продовжив зберігати у приміщенні будинку за місцем свого проживання для особистого вживання без мети збуту у великих розмірах.

17 листопада 2017 року у період часу з 11:40 год. до 12:15 год. за місцем проживання ОСОБА_2В у будинку № 87 по вулиці 130 Таганрозької дивізії в Лівобережному районі міста Маріуполя Донецької області був проведений обшук, в ході якого працівники поліції виявили та вилучили полімерну ємкість та речовину рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом — канабісом масою 56,36 г., маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 49,48 г., паперовий згорток з особливо небезпечним наркотичним засобом — канабісом масою 1,10 г., маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 0,97 г., речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом — канабісом масою 95,01 г., маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 86,08 г., сумку із полімерного матеріалу, в якій виявлено та вилучено речовину рослинного походження — канабіс, масою 559 г., маса канабісу в перерахунку на суху речовину складає 494,16 г.. Загальна маса особливо небезпечного наркотичного засобу — канабісу, виличеного під час обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_2 складає 711,47 г. в перерахунку на суху речовину — 630,69 г., які ОСОБА_2 умисно незаконно придбав, виготовив, перевіз та зберігав для власного вживання без мети збуту у великих розмірах.

На зазначений вирок обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що вирок суду незаконний та необґрунтований у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Зауважує, що було порушено його право на захист. Звертає увагу що разом з ним проживає пристаріла бабуся яка потребує цілодобового догляду, та має на утриманні двох малолітніх дітей. Вирок суду вважає занадто суворим. Просить вирок скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Прокурор подав заперечення на апеляційну скаргу в яких вказує, що вирок законний та обґрунтований. Зазначає, що як під час досудового розслідування так і під час розгляді в суді не було порушень прав обвинуваченого ОСОБА_2 Посилання ОСОБА_2 на суворість покарання вважає безпідставним оскільки призначене обвинуваченому покарання відповідає особі обвинуваченого та враховує обставини скоєння злочину. Просить вирок залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій в апеляційному порядку не оскаржуються.

Відповідно до положень ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Матеріали справи не містять даних про порушення процесуальних прав обвинуваченого, в тому числі і права на захист. Під час досудового розслідування ОСОБА_4 під підпис вручались пам’ятки про процесуальні права та обов’язки підозрюваного, серед яких зазначено і право на правову допомогу, а також окремо роз’яснювалось право на захист, про що складено протоколи від 09.11.2017 р. та від 30.11.2017 р., в усіх перелічених документах наявний підпис ОСОБА_4. Під час судового розгляду ОСОБА_4 також неодноразово роз’яснювались права, в тому числі і право на захист. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_4 підтвердив, що він отримував пам’ятки про права та обов’язки, йому роз’яснювалось право на захист, про що він підписував протоколи, клопотань не заявляв. Обов’язкове призначення захисника в такій категорії справ кримінальним процесуальним законом не передбачено, клопотання або заяви про залучення захисника від ОСОБА_2 не надходили, тому доводи апеляційної скарги стосовного того, що обвинувачений не скористався правом на правову допомогу є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги про суворість призначеного покарання на думку колегії суддів, є безпідставними.

Згідно ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Як вбачається з матеріалів провадження, обираючи ОСОБА_2 покарання, суд першої інстанції належним чином врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу винного, конкретні обставини даної справи.

Таким чином, повною мірою врахувавши вказані обставини, в тому числі і ті, на які обвинувачений вказує в апеляційній скарзі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без реального відбуття покарання та призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією ст. 309 ч. 2 КК України, яке є пропорційним і співрозмірним ступеню тяжкості вчиненого злочину та його наслідкам.

Покарання, призначене обвинуваченому, відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки визначено в межах санкції статі КК України, за якою його визнано винним, відповідно до положень загальної частини КК України.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності у ОСОБА_2 утриманців були враховані судом першої інстанції, що і дало суду змогу призначити обвинуваченому мінімальне покарання, передбачене санкцією статті КК України, за якою його визнано винним.

При цьому суд першої інстанції врахував відсутність обставин, що обтяжують покарання, та обставини, що його пом’якшують, дані про особу обвинуваченого і призначив покарання відповідно до положень загальної частини КК України.

На думку колегії суддів по своєму виду і розміру призначене ОСОБА_2 покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, про неможливість застосування до ОСОБА_4 положень ст.ст. 69, 75 КК України.

Підстав вважати призначене ОСОБА_2 покарання явно несправедливим через суворість колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів звертає увагу, що розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України в суді першої інстанції не відбувався за правилами, встановленими ч. 3 ст. 349 КПК України. Сам вирок суду першої інстанції не містить посилань на те, що справу розглянуто в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, також прослуховуванням аудіозапису судового засідання встановлено, що рішення про дослідження доказів в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України судом в даному провадженні не приймалось. Отже, доводи сторони захисту про нероз’яснення обвинуваченому положень ст. 349 ч. 3 КПК України не впливають на законність оскаржуваного вироку.

Окрім вищенаведеного апеляційна скарга обвинуваченого, в якій він просить скасувати вирок та повернути справу на новий судовий розгляд, не підлягає задоволенню і з огляду на наступне.

Підстави для призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції визначені ст.ст. 415, 412 КПК України.

Матеріали кримінального провадження не містять жодної такої підстави, тому відповідно до положень ст. 407 КПК України та ст. 19 Конституції України колегія суддів не має підстав для задоволення апеляційної скарги та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду ухвалений законно і обґрунтовано і підстав для його скасування або зміни немає, апеляційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 січня 2018 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення.

Судді: