Ухвала суду № 73824120, 07.05.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2-п/243/22/2018

Номер справи 243/9841/15-ц

УХВАЛА

про задоволення заяви про перегляд заочного рішення

«07» травня 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі : головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №19 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Заяву ОСОБА_1 про перегляд Заочного рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 26 жовтня 2015 року,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області із Заявою про перегляд заочного рішення, в обґрунтування якої зазначає, що 26 жовтня 2015 року Слов’янським міськрайонним судом Донецької області ухвалено заочне рішення у справі № 243/9841/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Оскільки судова повістка за місцем його постійного проживання не надходила, то він не прибув до судового засідання та не повідомив суд про поважність причини неявки.

Про наявність судового рішення йому стало відомо лише після того, як йому повідомили про його примусове виконання. 15 березня 2018 року він ознайомився з текстом рішення в Реєстрі судових рішень, після чого одразу звернувся до суду.

Крім того, існують обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Жодних кредитних договорів в розумінні цивільного кодексу України він з Публічним акціонерним банком ОСОБА_2 «ПриватБанк» не підписував, тоді як відповідно до дійсного змісту норм цивільного права кредитний договір обов’язково має укладатися у письмовій формі (стаття 1055 ЦК).

За статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Документи, на які суд посилається при ухваленні рішення, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору, оскільки він не пам’ятає, щоб підписував будь-які документи у Банку.

При цьому, Верховний Суд України у Постанові від 11 березня 2015 року (справа № 6-16цс15) взагалі зазначає, що навіть у разі наявності оригіналу анкети-заяви вона сама по собі не може бути кредитним договором, якщо Умови і Правила надання банківських послуг не містять підпису клієнта, оскільки в такому випадку неможливо робити висновок, що саме з цими умовами ознайомили позичальника.

У правовідносинах, що виникли між ним та Банком, він дійсно отримав від Банку картку для безготівкових розрахунків, якою користувався, в тому числі знімав з неї грошові кошти і потім повертав їх, і зобов’язаний сплатити річницю між сумою отриманих і повернутих коштів, що свідчить про укладення договору позики, оскільки за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) та договір позики є укладеним з моменту передання грошей (ст. 1046 ЦК).

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором, та якщо договором не встановлено строк повернення позики, або цей строк визначений моментом пред’явлення, позика має бути повернута позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом Рішення суд встановив обставину, що начебто він отримав кредит під 30% річних, при цьому вказуючи, що тіло кредиту є 12468,27 грн., а відсотки за користування кредитом складають 17436,86 грн., тоді як сума відсотків за рік становитиме за такою кредитною ставкою 3740,48 грн. і він не поновлював картку як раз рік у зв’язку з воєнними діями, тобто сума відсотків є значно меншою ніж у своїх розрахунках вказує ОСОБА_2.

При цьому, за його підрахунками сума коштів, які він повертав на свій банківських рахунок, приблизно дорівнює сумі, яку він отримав від Банку, а більш точний підрахунок можливо зробити лише витребувавши від Банку виписку з детальним розрахунком коштів за його рахунком.

Також відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Оскільки місто Слов’янськ та Слов’янський район відноситься до зони проведення антитерористичної операції, така заборона розповсюджується до останнього часу.

Просить суд скасувати Заочне рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 26 жовтня 2015 року у справі № 243/9841/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Представник Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» до судового засідання не з’явився. 02 травня 2018 року представник ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_3 до суду надала Відзив на Заяву про перегляд заочного рішення у якому зазначила, що відповідач у Заяві про скасування заочного рішення не зазначає доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Натомість судом при ухваленні рішення було надано оцінку всім доказам, які є у справі. Вважає, що не є підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були досліджені судом при ухваленні заочного рішення. Просить суд відмовити у задоволенні Заяви про перегляд заочного рішення (а.с. 53-57).

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Представник заявника ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_4, який діє на підставі Договору про правової допомоги про представництво інтересів від 15 березня 2018 року, Ордеру серії ДН № 028205 від 23 березня 2018 року та Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4400 (а.с.42-44) у судове засідання не з’явився. 07 травня 2018 року надав суду Заяву про розгляд справи без його участі. Заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити (а.с.67).

Суд, розглянувши подані учасниками справи документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що Заява ОСОБА_1 про перегляд Заочного рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 26 жовтня 2015 року, підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст. 284 ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочним рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 26 жовтня 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 03 грудня 2008 року у розмірі 33003,88 грн. (тридцять три тисячі три грн. 88 коп.) та судовий збір в сумі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) (а.с.31-32).

Заявник ОСОБА_1 зазначає, що не був належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, через що не приймав участі у розгляді справи.

Згідно зі ст. 288 ЦПК України підставою для перегляду заочного рішення є обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Скасування заочного рішення можливе за наявності обставин:

1) поважні причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин;

2) наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення;

Водночас з’ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.

В своїй Заяві відповідач посилається на ту обставину, що судова повістка за місцем його постійного проживання не надходила, тому він не прибув до судового засідання та не повідомив суд про поважність причини неявки. Про наявність судового рішення йому стало відомо лише після того, як йому повідомили про його примусове виконання та 15 березня 2018 року він ознайомився з його текстом в Реєстрі судових рішень.

Дослідивши матеріали справи та докази, надані ОСОБА_1, суд вважає, що Заява про скасування заочного рішення суду підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатом розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, ОСОБА_1 при розгляді Заяви про перегляд заочного рішення надав докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду у загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд Заочного рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 26 жовтня 2015 року - задовольнити.

Заочне рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 26 жовтня 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати і призначити справу до розгляду у загальному порядку у Слов’янському міськрайонному суді Донецької області на 01 червня 2018 року на 13 годину 00 хвилин.

Позивачу запропонувати подати до 14 травня 2018 року відповідь на відзив відповідача, а відповідачу надати учасникам справи заперечення завчасно до 14 травня 2018 року.

Копію цієї ухвали направити сторонам у справі.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://sl.dn.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Головуючий:

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_5.