Рішення № 73823525, 17.04.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/17926/17

Провадження № 2/234/684/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Михальченко А.О.

секретар судового засідання Вербовецька Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську

цивільну справу № 234/17926/17 за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.11.2017 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 з тих підстав, що вироком Краматорського міського суду Донецької області від 04.08.2016 ОСОБА_2 визнана винною в умисному вбивстві її брата – ОСОБА_3, а отже просила суд стягнути з відповідачки на її користь матеріальну шкоду у розмірі 5 137,50 грн., а також моральну шкоду у розмірі 30 000 грн. 00 коп.

30.11.2017 провадження по справі відкрите.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 відбуває покарання у Приазовській виправній колонії №107, ухвалою від 30.11.2017 судом доручено Приазовській виправній колонії №107, де відбуває покарання ОСОБА_2, допитати останню по питанням: чи визнає вона позовні вимоги; якщо не визнає, то чому, і які має доводи відносно цього.

07.12.2017 проведено попередній судовий розгляд та справа призначена до розгляду по суті на 26.12.2017.

26.12.2017 ухвалою суду продовжено судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи у судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

21.12.2017 на адресу суду надійшла інформація з Приазовської ВП №107 про те, що засуджена ОСОБА_2 вибула до УВП м. Бахмута.

17.01.2018 на адресу суду надійшла інформація з Приазовської ВП №107 про те, що засуджена ОСОБА_2 вибула до УВП м. Бахмута.

Ухвалою від 18.01.2018 судом доручено ДУ «Бахмутська установа виконання покарань №6», допитати ОСОБА_2 по питанням: чи визнає вона позовні вимоги; якщо не визнає, то чому, і які має доводи відносно цього.

21.02.2018 на адресу суду надійшла розписка ОСОБА_2 з ДУ «Приазовська ВП №107» про те, що ОСОБА_2 отримала копію позовної заяви. З позовними вимогами не згодна та просить суд допитати її особисто у залі суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.04.2012 дійшов висновку, що особиста участь засудженого, як сторони у розгляді справи в судах усіх юрисдикцій, спеціалізацій та інстанцій повинна забезпечуватися відповідним процесуальним законом. Рішення про порядок участі засудженого як сторони у розгляді справи зобов’язаний приймати суд у порядку та на умовах, визначених відповідним процесуальним законом.

В аспекті конституційного звернення положення статті 24 Конституції України … треба розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства, має гарантовані державою рівні права на захист прав і свобод у судовому порядку та на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку у судах усіх юрисдикцій, спеціалізацій та інстанцій, у тому числі й особа, яка засуджена і відбуває кримінальне покарання в установах виконання покарань.

Інструкцією з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державної судової адміністрації України, Генеральної прокуратури України 26.05.2015 № 613/785/5/30/29/67/68, не передбачено процесуального порядку конвоювання осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, до зали суду за для реалізації їх права на особисту участь в судовому засіданні безпосередньо у залі суду.

Статтею 212 ЦПК України передбачено право учасників справ брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

23.02.2018 ухвалою суду призначене судове засідання на 17.04.2018 у режимі відеоконференції з ДУ «Приазовська ВП №107» з метою забезпечення права ОСОБА_2 на участь в судовому засіданні і право на справедливий суд загалом.

Однак, 22.03.2018 засуджена ОСОБА_2 відмовилась від участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції, що підтверджується розпискою.

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, але у судове засідання не з’явилась без поважних причин, що у відповідності до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 04.08.2016 ОСОБА_2 визнано винною в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, та їй призначено покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з триманням засудженої у кримінально-виконавчій установі закритого типу .

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному проваджені, який набрав законної сили, є обов’язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи стосовно якої ухвалено вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, відповідно до встановлених судом при розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 обставин, 08 травня 2016 року приблизно о 04 годин 30 хвилин ОСОБА_2 перебувала разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_3 за місцем свого мешкання, а саме у будинку №4 розташованому по провулку Верхоянському у м. Краматорську, де у неї із-за сварок, які виникали раніше між нею та ОСОБА_3, виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 пройшла до кухні, де на підлозі взяла сокиру, яку утримуючи у руках пройшла до вітальній кімнаті де у цей час на дивані спав ОСОБА_3 Знаходячись у вітальній кімнаті ОСОБА_2 діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, спрямованого на позбавлення життя іншої людини, суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті та бажаючи їх настання, без будь-яких вагань з метою умисного протиправного спричинення смерті іншій людині підійшла до сплячого на дивані ОСОБА_3 та утримуючи у руках сокиру, умисно нанесла обухом ОСОБА_3 не менші 5-7 ударів в область голови та обличчя.

В результаті умисних, противоправних дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 було заподіяно: забита рана лівої тім'яної ділянки голови з відкритим переломом лівої тім'яної кістки, забійна рана у зовнішнього кінця правої брови з відкритим осколковим переломи стінок правої орбіти, забиті рани лівої лобної ділянки з відкритими осколковим переломом лобної кістки, забійна рана верхньої губи, закриті осколкові переломи лівої лобової кістки, лівої скроневої з переломом лобово-тім'яного шва, лінійним переломом лівої тім'яної кістки з переходом на основу черепа, закриті переломи правої скроневої, правої виличної кісток, крил клиноподібної кістки, правої скроневої кістки з переходом на основу черепа, багато уламковий перелом стінок, обох орбіт, виличних дуг, двосторонній багатоуламковий перелом верхньої щелепи, розриви твердої мозкової оболонки в області переломів лобової кістки, крововиливи під м'які мозкові оболонки на верхнє - зовнішній поверхні обох великих півкуль головного мозку, крововиливу в речовині лобових, тім'яних, скроневих часток головного мозку, набряк легенів і головного мозку, недокрів'я внутрішніх органів. Виявлена ??відкрита черепно - мозкова травма з множинними переломами кісток склепіння та основи черепа, кісток лицьового черепа з розривами твердої мозкової оболонки, крововиливами під оболонки і в речовину головного мозку утворились результаті не менше п'яти - семи впливів тупими предметами (предметом), яким міг бути обух сокири, що підтверджується даними дослідження трупа і даними медико - криміналістичної експертизи рани лівої тім'яної ділянки голови. Щодо живої людини дані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Виявлені тілесні ушкодження утворилися в короткий проміжок часу, можливо обчислюються декількома хвилинами. Від зазначених тілесних ушкоджень ОСОБА_3 помер на дивані.

В рамках кримінального провадження потерпілою від дій ОСОБА_2 визнана – ОСОБА_1, так відповідно до її свідоцтва про народження та свідоцтва про народження загиблого ОСОБА_3 вони є рідними сестрою та братом.

Відповідно до ст.1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. (ч.1 ст.1177 ЦК України)

Крім того, відповідно до ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов’язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам’ятника, ці витрати.

З квитанції від 13.05.2016, накладних від 12.05.2016, 13.05.2016, товарного чеку від 13.05.2016 судом встановлено, що ОСОБА_1 зробила необхідні витрати на поховання ОСОБА_3, а саме оплатила підготовку місця захоронення (могили), придбала приладдя для поховання, оплатила послуги катафалку. Усього сума витрат ОСОБА_1 на поховання ОСОБА_3 склала 3 075 грн. 00 коп.

Витрати на проведення поминального обіду склали 2 062 грн. 50 коп., що підтверджується рахунком-замовленням від 13.05.2016.

Статтею 2 Закону України від 10 липня 2003 № 1102-IV «Про поховання та похоронну справу» визначено, що поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв'язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Отже, доводи позовної заяви про стягнення витрат на проведення поминального обіду з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 не узгоджуються із положенням статті 1201 ЦК України та статті 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу».

Витрати на проведення поминального обіду, який проводиться після поховання, не відносяться до витрат на поховання, обов'язок щодо відшкодування яких покладається на особу, яка завдала шкоди смертю потерпілого на підставі статті 1201 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 21.03.2018 у справі № 753/15444/15-ц.

Таким чином, виходячи з того, що на поховання ОСОБА_3 позивач витратила 3 075 грн. 00 коп., вартість поминального обіду складає 2 062 грн. 50 коп., то витрати на поховання ОСОБА_3, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, складають 3 075 грн. 00 коп.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Приписами ч. 1-4 ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000 грн. 00 коп. позивач зазначила, що дуже тяжко переживає смерть брата, відчуває нестерпний біль, запаморочення, нервові переживання та дискомфорт від того, що вже ніколи не побачить брата. Внаслідок вказаних страждань в неї дуже часто проявляються емоційні спалахи, вникає дратівливість, збудливість, а тому внаслідок заподіяння смерті брату страждає не тільки вона, а і її близькі.

Також зазначила, що їх з братом батьки після смерті сина дуже нервували, що призвело до погіршення їх здоров’я, що тільки посилило її страждання.

Оцінивши доводи позивача про завдання моральної шкоди та враховуючи усі докази по справі суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо її рідного брата.

Вирішуючи питання про розмір завданої моральної шкоди суд виходить із того, що на цей час не існує якогось сталого алгоритму визначення розміру моральної шкоди, але виходячи з характеру правопорушення і реальних душевних страждань ОСОБА_1, тривалість переживань, оцінивши усі чинники завданої моральної шкоди, виходячи із морально-правових імперативів справедливості, розумності й добросовісності суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 20 000 грн. 00 коп. у якості відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч.6 ст.141 ЦПК України)

Приписами ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Оскільки, відповідно до п.6 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, то судовий збір підлягає стягнення на користь Держави з ОСОБА_2 у сумі 1 409 грн. 60 коп. (з яких 704,80 грн. за вимогами майнового характеру та 704,80 коп. за вимогами немайнового характеру).

Керуючись ст. ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (Донецька область, м. Краматорськ, провулок Верхоянський, 4) на користь ОСОБА_1 (Донецька область, м. Краматорськ, вул. Л. Бикова, буд.25-48) матеріальну шкоду у розмірі 3 075 грн. 00 коп. (три тисячі сімдесят п’ять грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 (Донецька область, м. Краматорськ, провулок Верхоянський, 4) на користь ОСОБА_1 (Донецька область, м. Краматорськ, вул. Л. Бикова, буд.25-48) моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. 00 коп. (двадцять тисяч грн. 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 409 грн. 60 коп. (одна тисяча чотириста дев’ять грн. 60 коп.) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України, (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Апеляційна скарга на рішення може бути подана учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області.

Повний текст рішення виготовлений 17.04.2018 у м. Краматорську.

Суддя Краматорського

міського суду ОСОБА_4