Рішення № 73823502, 05.05.2018, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2477/17

ЄУН 226/2477/17

Провадження № 2/226/174/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Рибкіна О.А.,

за участю секретаря Орлової О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника третьої особи - органу опіки та піклування Скрипник Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Мирнограді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: орган опіки та піклування - Виконком Мирноградської міської ради, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та призначення опікуна, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та призначення опікуна, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що вона є матір'ю ОСОБА_4 та бабусею малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 є чоловіком її доньки ОСОБА_4 та батьком малолітньої ОСОБА_6. Вона з її чоловіком ОСОБА_7 змалечку матеріально утримують та належним чином піклуються про здоров'я їх онуки ОСОБА_6, її фізичний, духовний та моральний розвиток, оскільки мати та батько дитини ведуть аморальний спосіб життя. Мати дитини відбуває покарання в місцях позбавлення волі згідно вироку Димитровського міського суду Донецької області від 18.07.2017 року за ч.1 ст.185 Кк України у вигляді позбавлення волі строком на один рік шість місяців. Батько дитини жодного разу за проживання дитини у їх з чоловіком будинку не з'являвся та не цікавився дитиною. Відповідно до довідки у будинку АДРЕСА_2 зареєстровано чотири особи: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання учениці 2-Б класу ЗОШ І-ІІІ ступенів № 8 - ОСОБА_6, 2010 року народження, проживає разом із дідусем ОСОБА_7 та бабусею ОСОБА_1, для якої створені задовільні умови - окрема кімната, багато іграшок. На час обстеження мати малолітньої перебуває в місцях позбавлення волі. Згідно інформації Дошкільного навчального закладу № 5 «Ладоньки» з 13.09.2012 року по 25.05.2016 року ОСОБА_6 відвідувала цей заклад та її доглядом займалась бабуся ОСОБА_1 Відповідно до інформації директора ЗОШ І-ІІІ ступенів № 8 бабуся ОСОБА_1 відвідує батьківські збори, займається вихованням та утриманням дитини ОСОБА_6, надає допомогу у підготовці класу до навчального року, організовує дозвілля дитини. Просить позбавити батьківських прав ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, щодо їх малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1; призначити опікуном малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 в розмірі ? частини її доходів та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 в розмірі ? частини його доходів.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, обґрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами. Також пояснила, що дитину ОСОБА_6, яка є її внучкою вони з чоловіком виховують з дитинства. Дитина мешкає з ними з 2-х років, з 2012 року. Коли дитині було 7 місяців її дочка ОСОБА_4 розлучилася з відповідачем ОСОБА_3. Спочатку ОСОБА_4 покинула ОСОБА_3 разом з дитиною, а через місяць він знову віддав дитину їй. Дівчинка мешкала разом з матір'ю до 2-х років. Дочка на той час жила то з одним чоловіком, то з іншим. Коли дитині виповнилося 2 роки, вона з чоловіком ОСОБА_7 забрали її до себе у родину. З того часу дитина мешкає разом з ними. Її дочка ОСОБА_4 мешкала окремо, іноді вона провідувала дочку у них, іноді брала її до себе на вихідні. У жовтні 2017 року ОСОБА_4 відправили відбувати покарання до Виправної колонії м. Маріуполя у зв'язку з тим, що вона була засуджена за ст.185 ч.1 КК України. Відповідач ОСОБА_3 - батько дитини у них практично не бував. Він за останні 7 років приходив до них навідати дочку двічі: на її день народження, коли їй виповнився рік, та ще через 4 роки. Батьки відповідача ОСОБА_3 навідували дитину, брали її до себе додому. Можливо відповідач також міг бачитися у них з дочкою. Відповідач ОСОБА_3 не навідував дитину у дитячому садку, а зараз не навідує її у школі. З відповідача ОСОБА_3 за рішенням суду були стягнуті аліменти на утримання дитини. Відповідач сплачував аліменти, але не завжди регулярно, часто змінював місце роботи і не повідомляв про це. Під її впливом відповідачка ОСОБА_4 приймала участь у вихованні дитини. Коли в неї не було можливості, то ОСОБА_4 відводила дитину до школи, вчила з нею уроки, але все це вона робила лише за її проханням.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача та наполягала на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він не веде аморальний спосіб життя, як про те зазначено у позові. Він не вживає спиртні напої, працює. Він з'являвся до позивачки, у якої мешкає його дочка ОСОБА_6, хоча і не так часто. При цьому позивач перешкоджає йому бачитися з дитиною, то каже, що дитина спить, то говорить, що дитина хворіє. Він перебував у шлюбі з ОСОБА_4 з червня 2009 року до січня 2011 року. Від шлюбу у них є дитина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Коли вони розлучилися з ОСОБА_4, то дитина почала проживати з ним. Але через те, що він працював, а ОСОБА_6 була грудною дитиною, то вона стала проживати з матір'ю. Дитина 2 роки прожила з матір'ю, в цей час він бачився з дитиною, але не регулярно. З кінця 2012 року дитина стала жити з бабусею - ОСОБА_1 З цього часу він бачився з дитиною дуже рідко, оскільки коли він звертався до позивачки з проханням побачити дитину, йому постійно казали відмовки - дитина захворіла, дитина спить, погана погода. Він звертався не дуже часто, але коли звертався, то чув відмовки. Позивачка давала дитину його матері ОСОБА_12, тоді він бачився з дитиною у своїх батьків. В дитячому садку та у школі дочку він не відвідував. Він платить аліменти на дочку за рішенням суду. Він завжди сам повідомляв ВДВС про своє місце роботи. Він не згоден, щоб його позбавляли батьківських прав, хоче спілкуватися з дитиною, приймати участь у її вихованні, згоден сплачувати аліменти. Він нікуди не звертався з приводу того, що йому перешкоджають спілкуватися з дитиною. Просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнала та пояснила, що зараз вона мешкає з матір'ю ОСОБА_1, батьком ОСОБА_7 та дочкою ОСОБА_6. Вона відбувала покарання у виправній колонії у вигляді позбавлення волі згідно вироку Димитровського міського суду від 18.07.2017 року за ст.185 ч.1 КК України, повернулася додому 04.04.2018 року, її було звільнено від відбування покарання згідно Закону України «Про амністію». Вона бажає виховувати свою дочку ОСОБА_6, збирається виховувати дочку, приділяти їй увагу, піклуватися про неї. Але, оскільки вона тільки повернулася з місць позбавлення волі і у неї ще немає роботи, немає ніяких прибутків, тому вона згодна щоб на даний час її було позбавлено батьківських прав щодо доньки. При цьому вона все одно бажає виховувати свою дочку і якщо суд її позбавить батьківських прав, то в подальшому вона має намір поновлювати батьківські права. На даний час вона піклується про свою дочку, робить разом з нею уроки, грається з дитиною.

Представник органу опіки та піклування - Виконавчого комітету Мирноградської міської ради позовні вимоги не підтримала, пояснила, що під час співбесіди з малолітньою дитиною ОСОБА_6, остання визнає ОСОБА_3 як свого батька, бажає підтримувати з ним родинні стосунки. Також зазначила, що мати дитини ОСОБА_4, перебуваючи у в'язниці, не могла займатися вихованням доньки ОСОБА_6. Статтею 164 Сімейного кодексу України передбачені підстави для позбавлення батьківських прав. Одна з них це систематичне ухилення від виконання батьківських обов'язків. Згідно пояснення відповідача ОСОБА_4 вона зараз перебуває разом з дитиною, допомагає дитині у навчанні, проводить дозвілля, тобто все це свідчить про те, що вона бере участь у вихованні дитини. Отже вважає, що підстав щодо позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_4 немає. Що стосується батька дитини, громадянин визнає, що рідко бачився з дитиною, приділяв мало уваги, але він наполягає, що переважно це відбувалося не з його вини. Та він має велике бажання та наміри підтримувати зв'язки з донькою і здійснювати матеріальну допомогу. Також під час співбесіди з малолітньою ОСОБА_6 і з членами комісії, і в судовому засіданні дитина визнає відповідача як батька, любить його, бажає підтримувати з ним родинні відносини. Тому вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3 також буде не доцільним.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідачів, представника третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачі по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_14 перебували в зареєстрованому шлюбі з 11 липня 2009 року та є батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15, 16).

Згідно пояснень сторін ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_14, ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_7, згідно висновку Мирноградської центральної міської лікарні від 13.12.2017 року ОСОБА_1 здорова (а.с.10, 12).

Згідно довідки Координаційного комітету органів самоорганізації населення міста Мирнограда від 12.12.2017 року за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с.23).

Згідно побутової характеристики Координаційного комітету органів самоорганізації населення міста Мирнограда від 12.12.2017 року, ОСОБА_1 характеризується позитивно, активно приймає участь в житті мікрорайону та працює на громадських засадах квартальною (а.с.18).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання учениці 2-Б класу ЗОШ І-ІІІ ступенів № 8 Мирноградської міської ради Донецької області ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час обстеження дитину виховує дідусь та бабуся - батьки ОСОБА_4, яка на час обстеження перебуває в місцях позбавлення волі (а.с.24).

Згідно інформації дошкільного навчального закладу № 5 «Ладоньки» від 27.11.2017 року, ОСОБА_6 відвідувала цей заклад з 13.09.2012 року по 25.05.2016 року, її вихованням та доглядом у цей період займалася бабуся ОСОБА_1 (а.с.25).

Згідно інформації ЗОШ І-ІІІ ступенів № 8 Мирноградської міської ради Донецької області від 08.12.2017 року, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, відвідує школу з 1 вересня 2016 року. За час навчання в школі дитина проживала разом з мамою ОСОБА_4, бабусею ОСОБА_1 та дідусем ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2. Батько дитини за час навчання дочки школу не відвідував (а.с.26).

Згідно довідок про доходи, ОСОБА_1 працює у Мирноградській центральній міській лікарні та отримує середньомісячну заробітну плату у розмірі 3167 грн., ОСОБА_7 працює на Державному підприємстві «Мирноградвугілля» та отримує середньомісячну заробітну плату 3326 грн. (а.с.27, 28).

Згідно висновку Мирноградської центральної міської лікарні від 28.11.2017 року ОСОБА_6 здорова (а.с.11).

Згідно вироку Димитровського міського суду Донецької області від 18.07.2017 року, повідомлення Приазовської виправної колонії № 107 та пояснень ОСОБА_4, ОСОБА_4 була засуджена за ст.ст.185 ч.1, 71 до позбавлення волі строком один рік шість місяців, в період з 23.11.2017 року до 04.04.2018 року відбувала покарання у Приазовській виправній колонії № 107 (а.с.13-14, 29).

Згідно довідок Мирноградської центральної міської лікарні від 23.02.2018 року ОСОБА_3 психіатрична допомога не надавалась, на обліку в наркологічному кабінеті не перебуває (а.с.72, 73).

Згідно побутової характеристики Координаційного комітету органів самоорганізації населення міста Мирнограда від 13.22.2018 року, ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем свого мешкання: АДРЕСА_1 (а.с.74).

Згідно довідки про доходи ОСОБА_3 працює в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»» електромонтером та сплачує аліменти (а.с.75).

Згідно висновку органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мирноградської міської ради від 16.02.2018 р. № 005, орган опіки та піклування вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, відносно малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, недоцільне та не відповідатиме інтересам дитини (а.с. 58-59).

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що вона працює в ЗОШ №8 вчителем. Дитина Журавльова Аліна навчається в їхній школі. ОСОБА_6 проживає разом з бабусею, яка піклується про неї, забезпечує всім необхідним, постійно відвідує школу, цікавиться навчанням ОСОБА_6. Також до школи приблизно три рази приходила бабуся дитини з боку батька ОСОБА_12, вона тільки спілкувалася з дитиною. Маму ОСОБА_6 - ОСОБА_4 вона бачила, раніше та приводила та забирала дитину зі школи. Батька дитини вона ніколи не бачила у школі.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що вона раніше працювала вихователем у дитячому садку - ДНЗ №5, ОСОБА_6 була у неї в групі два з половиною роки. Весь цей час дитину приводила та забирала з садочка бабуся - ОСОБА_1 та її чоловік (дідусь дитини). Мати дитини вона бачила всього 1 раз, батька вона взагалі не бачила у дитячому садку.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що ОСОБА_1 є його двоюрідною сестрою. Йому відомо, що сестра виховує свою внучку ОСОБА_6. Мати дитини - ОСОБА_4 на даний час відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а батько дитини ОСОБА_3, наскільки йому відомо, не приймає участі у вихованні дитини. Коли ОСОБА_4 та ОСОБА_3 жили разом у шлюбі, дитина мешкала з ними. Потім після того як вони розлучилися дитина жила з бабусею ОСОБА_1 Він мешкав неподалік від сестри та не бачив, щоб батько дитини навідував її. Мати дитини також вела не дуже добрий спосіб життя, вона вживала наркотики. Як йому відомо, ОСОБА_1 та її чоловік повністю забезпечують дитину. Дитина мешкає разом з ними і для неї створені всі умови для розвитку.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що він знає дитину ОСОБА_6 майже з народження. Він поживає неподалік від позивачки ОСОБА_1 і давно її знає. Батька дитини він бачив тільки, коли дівчинка була зовсім маленькою. Дитина проживає разом з бабусею ОСОБА_1 та дідусем. Батька дитини він не бачив дуже давно, мати дитини він бачив регулярно до того як вона потрапила до в'язниці. Вона раніше жила неподалік, але виховувала дитину бабуся.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона є матір'ю відповідача ОСОБА_3 Син перебував у шлюбі з ОСОБА_4 більше двох років, останні 6-7 років вони разом не проживають. У них від шлюбу є дитина ОСОБА_6. Після припинення сімейних відносин дитина спочатку біля місяця мешкала з її сином та з нею. Після цього дитина стала проживати з матір'ю та бабусею ОСОБА_1 Потім вони з сином стали бачити дитину дуже рідко, так як позивач їм не давала дитину для спілкування. Вона ходила до дитячого садочка провідувати онуку, потім позивач заборонила вихователю давати їй для спілкування онуку. Через деякий час позивач знову стала часом давати їй та сину можливість бачитися з ОСОБА_6, але рідко.

Дитина ОСОБА_6 повідомила суду, що вона навчається у 2-му «Б» класі школи № 8. Живе у АДРЕСА_2 з бабусею та дідусем. Ще з ними жила мама, але її зараз немає (дитина надавала пояснення на час відбування ОСОБА_4 кримінального покарання). З бабусею та дідусем їй добре, вони про неї піклуються. З мамою, до того, як їй довелося поїхати, вона спілкувалася, у неї з мамою добрі стосунки, вона її любить. Вона також спілкувалася зі своїм батьком, вона його також любить. З татом вона спілкується не дуже часто, так як він дзвонить не часто. Коли він дзвонить вона дуже рада, вона хотіла би спілкуватися з ним частіше. До школи її водить бабуся. Купує їй все також бабуся, іноді тато. Вона хотіла би проживати з бабусею та дідусем. Тато її не ображав.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи. Згідно з ст.18 Конвенції про права дитини зазначено, що батьки дитини несуть основну відповідальність за виховання дитини.

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов'язані виховувати свою дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, поважати дитину.

Відповідно до ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є батьками малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в повній мірі належним чином не займаються вихованням своєї дитини. Так, зокрема, тривалий час дитина проживає разом з бабусею ОСОБА_1, яка займається її вихованням, навчанням. Але суд вважає, що на даний час достатніх підстав для застосування крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення батьківських прав відповідачів щодо їхньої дочки немає.

За домовленістю між батьками дитини їхня дочка ОСОБА_6 залишилася проживати разом з матір'ю - ОСОБА_4, яка проживає зі своїми батьками - ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (бабусею та дідусем дитини). Відповідач ОСОБА_3 має бажання та наміри спілкуватися зі своєю дочкою, приймати участь у її вихованні, він працює та сплачує аліменти на дитину. Будь-якої аморальної поведінки відповідача ОСОБА_3, про що позивач вказує у позові, судом не встановлено.

Відповідач ОСОБА_4 також заявляє про те, що вона бажає виховувати свою дочку ОСОБА_6, піклуватися про неї, приділяти їй увагу. Під час відбування відповідачем покарання у вигляді позбавлення волі вона була позбавлена можливості виконувати свої батьківські обов'язки щодо своєї малолітньої дитини. Після її повернення з місць позбавлення волі вона приймає участь у вихованні, навчанні дитини. Погоджуючись з позовними вимогами про позбавлення її батьківських прав, вона це пояснює відсутністю в неї на даний час роботи, доходів, але заявляє, що у випадку позбавлення її батьківських прав, то в подальшому вона має намір поновлювати батьківські права.

Також при вирішенні питання щодо заявлених позовних вимог про позбавлення відповідачів батьківських прав суд враховує думку дитини ОСОБА_6, яка повідомила суду, що у неї добрі стосунки як з мамою, так і з батьком, вона їх любить, хоче з ними спілкуватися частіше, а також висновок органу опіки та піклування, згідно якого позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відносно їх малолітньої дочки ОСОБА_6 недоцільне та не відповідатиме інтересам дитини.

Тому суд вважає, що позовні вимоги щодо позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.

На підставі ст.ст.150, 164-166 СК України, ст.ст.11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; до ОСОБА_3, який мешкає за адресою: 85320, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2; ОСОБА_4, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3; третя особа: орган опіки та піклування - Виконком Мирноградської міської ради, місцезнаходження: 85320, м.Мирноград Донецької області, вул.Центральна, 9а; код ЄДРПОУ 33123536, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та призначення опікуна, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 05.05.2018 року.

Суддя