Рішення № 73823466, 05.03.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/6126/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

за участю секретаря Поварніциної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні, -

В С Т А Н О В И В :

08 грудня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача про припинення права на частку у спільному майні. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що він є власником 3/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями № 10 по вулиці Шатурська м. Костянтинівка, Донецької області, яку він успадкував на підставі заповіту своєї матері ОСОБА_3, померлої 26.01.2015 року. Іншим співвласником даного будинку по праву обов’язкової частки у спадщині є його рідна сестра ОСОБА_2 – відповідач по справі. Відповідачка має житло на праві власності у м. Києві, не проживає в спірному будинку, не несе ніяких витрат по утриманню належного їй спадкового майна, домовлятись щодо порядку володіння та користування спільним майно відмовляється, свідоцтво про право на спадщину за законом на належну їй частку у спадковому майні досі не отримала. Крім того, спільне володіння та користування спірним майно не можливо, оскільки належна відповідачці частка не може бути виділена в натурі. Тому просив припинити право власності відповідачки у спільній частковій власності на ? (одну четверту) частину вказаного будинку та присудити на її користь грошову компенсацію у розмірі 4025,75 грн., внесену ним на депозитний рахунок Державної судової адміністрації до подання цього позову, а також визнати за ним право власності на цю ? частку спірного будинку.

У судове засідання позивач не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_2, яка була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про отримання нею особисто судових повісток, у судове засідання не з’явилась, відзиву не надала, причини неявки суду не повідомила (а.с.47). Тому суд вважає за можливо ухвалити заочне рішення у справі, враховуючи також те, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно паспорту громадянина України зареєстрований за постійним місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7-9). Згідно довідки про склад сім’ї, за вказаною адресою також була зареєстрована мати позивача – ОСОБА_3 (а.с.10) 26 січня 2015 року у м. Костянтинівка Донецької області ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-НО, №825930 від 26.01.2015 року, актовий запис №143 (а.с.48). Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді вищевказаного житлового будинку з надвірними будівлями. За свого життя ОСОБА_3 склала заповіт на ім’я позивача ОСОБА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №38949598 від 20.11.2014 року (а.с.17). На підставі вказаного Заповіту 27.12.2016 року приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстром №1956 позивачу ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/4 (три четвертих) часток спадкового майна, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями номер 10 (десять), що знаходиться по вулиці Шатурська в місті Костянтинівка, Донецької області. На земельній ділянці розташовано житловий будинок А-1, загальною площею 55,20 кв. м, житлова площа 31,40 кв. м, а також господарські та побутові споруди: літня кухня Б1, погріб «б», сіні до літньої кухні «б1», вбиральня В, сарай Г1, сарай Д1, сарай З1, вимощення 1, водопровід Е, огорожа №1 (а.с.18). Перелічене спадкове майно у визначеній частці зареєстровано за позивачем, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 77142369 від 27.12.2016 року (а.с.19-20).

Відповідачка ОСОБА_2 у спірному будинку не проживає, не приймає участі в його утриманні та збереженні спільного майна. Право власності на належну їй обов’язкову частку у спадщині – а саме 1/4 (одну четверту) частину переліченого майна не оформила, свідоцтво про право на спадщину не отримала (а.с.25-26).

Згідно ст. 156 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов’язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Стаття 322 ЦК України передбачає, що власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності.

Положеннями частини першої ст. 346 ЦК України наведено перелік випадків, за наявності яких право власності може бути припинено. Виходячи зі змісту ч. 2 цієї статті, даний перелік не є вичерпним та право власності може бути припиненим і в інших випадках, встановлених законом.

Один з таких випадків наведено в ст.365 ЦК України, яка регулює порядок, підстави та умови припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Зокрема, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Верховний Суд України під час розгляду справи № 6-37цс13 сформулював правову позицію від 15.05.2013 року, згідно з якою для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Під час розгляду справи № 6-68цс14, Верховний Суд України також сформулював правову позицію від 02.07.2014 року, якою роз’яснив, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Зі змісту практики Верховного Суду України випливає, що для ухвалення рішення про припинення права на частку в спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої з обставин, передбаченої п. 1-3 ч.1 ст. 365 ЦК України, яка обов’язково повинна бути в сукупності з обставиною, передбаченою п. 4 ч. 1 цієї статті.

Оцінюючи подані докази та встановлені судом обставини, є всі підстави вважати, що в даних правовідносинах встановленими і доведеними є всі умови, передбачені ч.1ст.365 ЦК України.

Неможливість спільного володіння та користування майном обґрунтовується тим, що відповідачка у будинку не проживає, не приймає участі в його утриманні та збереженні спільного майна, не сплачує податки та збори, інтересу до будинку не проявляє, що дає право суду ухвалити рішення про припинення права на частку в спільному майні.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині припинення права власності відповідачки на частку будинку із надвірними будівлями та визнання права власності на цю частку майна за позивачем.

Згідно звіту №171124-176 від 24.11.2017 року про оцінку майна – житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шатурська, будинок 10, виготовленому суб’єктом оціночної діяльності фізичною особою – підприємцем ОСОБА_5, вартість об’єкту оцінки складає 16103,00 грн. Таким чином позивачу необхідно сплатити відповідачці 4025,75 грн. (а.с.31-35).

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачами вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. У даному випадку даний факт підтверджується квитанцією № 14502653 від 07.12.2017 року про внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА ОСОБА_6 4025,75 грн., що відповідає залишковій вартості 1/4 частини будинку № 10 з надвірними будівлями по вул. Шатурська в м. Костянтинівка (а.с.2). Суд вважає за необхідне сплатити вказану суму з депозитного рахунку суду на користь відповідача ОСОБА_2

Вищенаведене свідчить, що обов’язкові умови для припинення права на частку, які передбачені ч. 1 ст. 365 ЦК України мають місце в даних правовідносинах. Отже, враховуючи правові позиції Верховного Суду України, є всі підстави для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, припинення права відповідача ОСОБА_2 на частку в спільному майні із виплатою їй грошової компенсації, та визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на 1/4 частку будинку № 10 з надвірними будівлями по вул. Шатурська в м. Костянтинівка Донецької області.

На підставі ст.ст.11, 15, 16, 183, 322, 346, 355, 365, 405, 1268, 1296, 1297, 1299 ЦК України, та керуючись ст.ст. 4,12,13,263-265, 280-283 ЦПК України,суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні, - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2, яка народилася 02 вересня 1955 року, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, на 1/4 (одну четверту) частку у спільній частковій власності будинку № 10 (десять) з надвірними будівлями по вулиці Шатурська в місті Костянтинівка, Донецької області.

Визнати за ОСОБА_1, який народився 07 серпня 1958 року у м. Часів-Яр, Артемівського району Донецької області, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1 право власності на 1/4 (одну четверту) частку будинку № 10 (десять) з надвірними будівлями по вулиці Шатурська в м. Костянтинівка, Донецької області, внаслідок припинення права власності на неї за ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1, який народився 07 серпня 1958 року у м. Часів-Яр, Артемівського району Донецької області, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, яка народилася 02 вересня 1955 року, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, вартість 1/4 (однієї четвертої) частки будинку № 10 (десять) з надвірними будівлями по вулиці Шатурська в м. Костянтинівка Донецької області, у сумі 4025 (чотири тисячі двадцять п’ять) гривень 75 копійок, внесених ОСОБА_1 згідно квитанції № 14502653 від 07.12.2017 року на депозитний рахунок №37311047011792, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, МФО 834016, код отримувача 26288796, банк отримувача 820172 Держказначейска служба м. Київ, шляхом їх перерахування з депозитного рахунку ТУ ДСА України в Донецькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Костянтинівський міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Суддя