Ухвала суду № 73823304, 04.05.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 148/2435/15-к

Провадження №11-кп/772/432/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Саламаха О.В.

Доповідач: Ковальська І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого: Ковальської І.А.,

суддів: Кривошеї А.І., Бурденюка С.І.,

з секретарем Доценко М.І.,

за участю:

прокурора Миколайчука Д.Г.,

адвоката Шибінського О.В.

обвинуваченої ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження № 12015020310000492 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_3 та за апеляційною скаргою із змінами прокурора у кримінальному провадженні Барановського О.Ю. на вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 02.12.2016, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, уродженку с. Мазурівка, Тульчинського району Вінницької області, з вищою освітою, непрацюючу, заміжню, раніше не судиму,

визнано винною за ч. 3 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виборчим процесом строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців; за ч. 1 ст. 366 КК України, у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виборчим процесом строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 72 КК України, основні покарання у виді позбавлення волі та сплаті штрафу постановлено виконувати окремо.

Згідно ст. 70 КК України, остаточне додаткове покарання призначено шляхом поглинання менш суворого додаткового покарання більш суворим у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виборчим процесом строком на 1 (один) рік 6 (шість місяців).

На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_3 від відбуття основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням з іспитовим терміном на 1 (один) рік. Відповідно до п. 1, 2 ст. 76 КК України зобов'язано засуджену ОСОБА_3 періодично з'являтись для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_3 визнано винуватою та засуджено за те, що вона, будучи призначеною 09.10.2014 секретарем Нестерварської дільничної виборчої комісії Тульчинського району та наділеною у зв'язку з цим на період проведення виборчої компанії у вересні-жовтні 2014 року, відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України», організаційно-розпорядчими повноваженнями, зокрема, щодо організації, підготовки, проведення відповідних виборів, забезпечення додержання та однакового застосування законодавства, вела протоколи засідання комісії, які разом з головуючим мала право підписувати, тобто була державною службовою особою і отримувала гроші за рахунок Державного бюджету, діючи умисно, за попередньою змовою з головою дільничної виборчої комісії ОСОБА_5, яка вироком Тульчинського районного суду від 01.09.2015 визнана винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК, шляхом складання 28.10.2014 завідомо неправдивих офіційних документів, а саме протоколу № 8 засідання дільничної виборчої комісії №051189 та постанови № 2 про виплату одноразової грошової винагороди членам ДВК, привласнила та розтратила на свою користь та на користь третіх осіб бюджетні грошові кошти, виділені з Державного бюджету України, на загальну суму 2597,40 грн., чим спричинила Державному бюджету матеріального збитку на вказану суму.

В апеляційній скарзі обвинуваченої ОСОБА_3 ставиться питання про скасування вироку у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання, яке є явно несправедливим через суворість, та виправдання її.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку обвинуваченої пред'явлене їй обвинувачення є недоведеним, оскільки ні сторона обвинувачення під час розгляду справи у суді, ні суд у своєму обвинувальному вироку не надали тих достатніх та необхідних, належних та допустимих доказів, кожен з яких окремо та разом у їх сукупності, свідчили б про вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень. Складений та підписаний головою ДВК № 051189 ОСОБА_5 та скаржницею протокол №8 засідання дільничної виборчої комісії № 051189 одномандатного виборчого округу №15 з позачергових виборів народних депутатів України та постанова №2 про виплату одноразової грошової винагороди відбулося не усвідомлюючи протиправність своїх дій та фактично підроблення ОСОБА_3 офіційних документів, оскільки вона особисто виконувала вказівки голови ДНК № 051189 ОСОБА_5, що відбулось з її боку без мети привласнення та розтрати бюджетних коштів, без порушення постанови КМУ « Про умови оплати праці членів виборчих комісій» № 966 від 28.07.2004 року.

В апеляційній скарзі із змінами прокурора Барановського О.Б. ставиться питання про зміну вироку у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Просить призначити ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 366 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виборчим процесом строком на 1 рік. У відповідності до ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного їй за ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку з закінченням строків давності, за ч. 3 ст. 191 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виборчим процесом строком на 1 рік 6 місяців. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим терміном на 1 рік.

Заслухавши доповідача, виступ прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав апеляційну скаргу із змінами прокурора, просив її задовольнити, обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника адвоката Шибінського О.В. на підтримку апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_3, перевіривши матеріали кримінального провадження, провівши судові дебати, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга із змінами прокурора Барановського О.Б. підлягає до задоволення, а апеляційна скарга обвинуваченої ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченої ОСОБА_3 в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 3 ст. 191 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України, за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи. Вина ОСОБА_6 повністю доведена показами свідків, висновками експертиз, іншими доказами дослідженими по даному кримінальному провадженні.

Так, свідок ОСОБА_5, яка була головою Нестерварської ДВК № 051189 і вироком Тульчинського районного суду у справі № 148/1818/15-к від 01.09.2015 визнана винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, у суді першої інстанції надала покази, у яких зазначила, що після виборів у приміщенні Тульчинської РДА проводилися збори представників ДВК, де їм повідомили, що є можливість виплатити премії членам ДВК. При цьому їм не дозволялося покидати приміщення Тульчинської РДА, а документи на підставі яких повинна була виплачуватися премія необхідно було надати на протязі двох годин. Свідок і обвинувачена вирішили, що премія має бути виплачена голові комісії, його заступнику і секретареві, оскільки вони постійно працювали під час виборів і здійснювали витрати спрямовані на забезпечення виборчого процесу за рахунок особистих грошових коштів. Останні зателефонували членам ДВК, які їм повідомили, що приїхати у м. Тульчин вони не мають можливості і погодилися на те, щоб премію виплачували голові комісії і його заступнику, а також секретареві. Тому, ОСОБА_5 і обвинувачена, не проводячи засідання ДВК, склали протокол засідання ДВК, підписали його та надали бухгалтеру окружної виборчої комісії. На підставі чого згодом отримали премії. Секретареві тобто ОСОБА_3 було достовірно відомо, що в протоколі зазначена неправдива інформація, тому, що збори фактично не проводились.

Свідок ОСОБА_7 у суді першої інстанції надала показання у яких вказала, що у 2014 році під час виборів була заступником голови Нестерварської ДВК, будь-які засідань ДВК з приводу премій не проводилося, ні під час, ні після виборів. З даного приводу їй ніхто не телефонував і премію вона не отримувала, їй виплатили лише заробітну плату приблизно 800 грн.

Свідок ОСОБА_8 у суді першої інстанції надала показання, що у 2014 році під час виборів була членом комісії Нестерварсьої ДВК, після виборів телефонувала голова ДВК ОСОБА_5, і повідомила, що потрібно провести збори на яких вирішити питання щодо розподілення коштів, які залишилися в залишку, однак ОСОБА_8 повідомила, що не приїде на збори і погоджується на розподілення коштів між іншими членами комісії, однак вона на зборах на яких вирішувалось питання про преміювання голови, заступника та секретаря ДВК не була присутня.

Свідок ОСОБА_9 у суді першої інстанції надала показання, що у 2014 році під час виборів була членом комісії Нестерварсьої ДВК, на зборах про виділення коштів на преміювання голови, заступника та секретаря комісії не була присутня, однак до неї телефонувала голова комісії ОСОБА_5, і запитувала чи вона зможе прийти на збори, однак остання повідомила, що не може.

Свідок ОСОБА_10 у суді першої інстанції надав показання, що у 2014 році під час виборів був членом комісії Нестерварсьої ДВК. Після закінчення виборів, на зборах про вирішення питання щодо надання премій голові, заступнику голови та секретарю комісії приступній не був, йому ніхто не телефонував та не повідомляв про такі збори. Пред'явлений для огляду протокол № 8 та постанову № 2, не бачив і відомості зазначені в протоколі про його виступ на фіктивних зборах не відповідають дійсності.

Аналогічні показання у суді першої інстанції надали свідки, а саме: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20

Обвинувачена ОСОБА_3 у апеляційній скарзі жодним доказом не спростувала та не поставила під сумнів показання свідків.

Також, крім показів свідків, вина обвинуваченої ОСОБА_3 підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та дослідженими в суді першої інстанції судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, а саме:

- витягом з кримінального провадження № 12015020310000492 від 31.07.2015;

- матеріалами проведеної виїмки, на підставі ухвали слідчого судді, документів в архівному відділі Шаргородської РДА, відповідно до якої було вилучено: протокол № 8 від 26.10.2014 засідання дільничної виборчої комісії № 051189 одномандатного виборчого округу № 15 позачергових виборів народних депутатів України; постановою про виплату одноразової грошової винагороди, постановою ОВК від 14.11.2014 № 17 про виділення коштів для нарахування і виплати одноразової грошової винагороди кожній ДВК; розрахунковими відомостями із зарплати по ДВК

- висновком судово-почеркознавчої експертизи № 272-П від 19.06.2015, проведеного експертами НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області, згідно якого рукописний та цифровий текст (рукописні записи) у протоколі № 8 «Засідання ДВК з виборів народних депутатів України» по ДВК ВД № 051189 ОВК виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 15 та рукописний та цифровий текст (рукописні записи) в графі після слів «одноразову грошову допомогу» у постанові «Про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди» по ДВК ВД № 051189 ОВК виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 15 виконані однією особою, - ОСОБА_3 Інший рукописний текст виконаний другою особою, а саме рукописний та цифровий текст (рукописні записи) у постанові «Про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди» по ДВК ВД № 051189 ОВК виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 15, виконано ОСОБА_5; Підписи від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у вказаних документах, що досліджувалися виконано ОСОБА_3 та ОСОБА_5;

- квитанцією про добровільну сплату ОСОБА_3 коштів в сумі 870 грн. та заявою останньої про приєднання вказаної квитанції до матеріалів кримінального провадження;

- вироком Тульчинського районного суду від 01.09.2015, відповідно до якого голову комісії ОСОБА_5 визнано виною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, відповідно до ст. 70, 72 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими повноваженнями строком на один рік шість місяців та сплатою штрафу в розмірі 510 грн., відповідно до ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим терміном на один рік.

Таким чином, даючи оцінку доводам обвинуваченої про те, що вона не вчиняла даного злочину, апеляційний суд вважає, що вони в повній мірі спростовуються дослідженими доказами у суді першої інстанції, яким суд дав належну оцінку, а доводи обвинуваченої є одним із способів її захисту з метою уникнення від відповідальності за вчинені злочини.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3, суд першої інстанції врахував суспільну небезпеку скоєних кримінальних правопорушень, характер заподіяних збитків, особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризуються позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судима, добровільно відшкодувала завдані збитки.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнав добровільне відшкодування завданих збитків та те, що в обвинуваченої на утриманні двоє малолітніх дітей.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Разом з тим є слушними доводи прокурора щодо звільнення ОСОБА_3 від призначеного їй покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.

ОСОБА_3 вчинила злочини, передбачені ч. 3 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України - 28.10.2014, тобто на сьогоднішній день з моменту вчинення злочинів минув термін більше трьох років.

Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки- у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

З огляду на викладене, вирок суду першої інстанції слід змінити, звільнивши ОСОБА_3 від призначеного їй покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу із змінами прокурора Барановського О.Б. задовольнити.

Вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 02.12.2016 щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України - змінити в частині призначеного покарання.

Резолютивну частину вироку викласти в наступній редакції:

Вважати ОСОБА_3 засудженою за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виборчим процесом строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 49 КК України, звільнити ОСОБА_3 від призначеного їй покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.

Вважати ОСОБА_3 засудженою за ч. 3 ст. 191 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виборчим процесом строком на 1(один) рік 6 (місяців).

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбуття основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1(один) рік.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 3-х місяців з дня його проголошення.

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом.

Суддя: