Вирок № 73822417, 04.05.2018, Барський районний суд Вінницької області

125/1685/16-к

1-кп/125/5/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2018 року м.Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.

при секретарі Мазур К.П.

з участю прокурора Лаврова І.С.

з участю: захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_1

представника потерпілого адвоката ОСОБА_2

законного представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020080000246 від 03 червня 2016 про обвинувачення:

ОСОБА_4, 1992.12.02 року народження, уродженця та жителяІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, військовозобов’язаного, учасника бойових дій, учасника АТО, не судимого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, 02 червня 2016 року, приблизно в 11.00 год., зайшов на терасу магазину «Кулінарія», який розташований в м. Бар вул. Героїв Майдану №16, Вінницької області, після чого умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на викрадення чужого майна та збагачення за рахунок чужої власності шляхом обернення його на свою користь, усвідомлюючи, що його дії здійснюються відкрито для інших осіб та носять протиправний характер, ігноруючи цю обставину, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_5, після чого, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, узявши останнього за верхній одяг, завдав один удар правої руки в область грудної клітини. Продовжуючи свої протиправні дії на досягнення злочинного наміру ОСОБА_4 наніс потерпілому три удари кулаком в область голови та в подальшому кинув його на землю, після чого відкрито заволодів майном потерпілого, а саме: телефоном марки «Айфон»» ІМЕІ 352051066468924, вартістю 8000 грн., який був у силіконовому чохлі вартістю 50 грн., що випали з одягу потерпілого під час падіння. В подальшому викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд. Згідно висновку експерта № 157 від 06 червня 2016 року у ОСОБА_5 виявлено синці на лобі справа, в ділянці соскоподібного паростка правої скроневої кістки, в ділянці правої ключиці посередині, заднє-внутрішній поверхні лівого плеча в верхній третині(2), по задній поверхні лівого плеча в середній третині, задній поверхні правого плеча в нижній третині; садна в лобно-тім’яній ділянці голови по середині, в ділянці лівої вушної раковини(2), по задній поверхні правого ліктьового суглобу(2)в ділянці попереку зліва(2). Вказані ушкодження виникли від не менше як 8 дій тупого твердого предмету(предметів), по давності утворення можуть відповідати строку вказаному у постанові про призначення експертизи (02.06.2016р) та за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, скористався правом відмовитися від дачі показів.

Враховуючи невизнання обвинуваченим вини у вчиненні злочину, його вина у вчиненні вказаного злочину доводиться здобутими у судовому засіданні показами потерпілого, свідків та дослідженими письмовими доказами.

Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що близько 11.00 год. 2.06.2016 він відпочивав на терасі магазину «Кулінарія». До нього підійшов ОСОБА_4, який погрозами та нецензурною лайкою змушував його вийти за територію магазину. ОСОБА_5 вийти не погодився, після чого ОСОБА_4 взяв його за верхній одяг, наніс удар в грудну клітку та потилицю, кинув потерпілого на землю та завдав декілька ударів кулаками по голові, близько чотирьох ударів ногами в спину та грудну клітку. Під час цього конфлікту телефон потерпілого марки “IPhone 5s” випав з його кишені, а ОСОБА_4, скориставшись цим, привласнив його та швидко покинув терасу магазину. ОСОБА_5 просив повернути телефон, проте обвинувачений на його крики не реагував. Через день після події знайомі потерпілого повернули телефон, на якому були пошкодження.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що 02.06.2016 він разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 проходили біля магазину «Кулінарія». ОСОБА_7 показав на ОСОБА_5, після чого ОСОБА_4 підійшов до потерпілого та запропонував йому вийти за терасу магазину. ОСОБА_5 вийти не погодився і між ними виник конфлікт, внаслідок якого вони разом впали на землю та наносили один одному удари. Під час падіння в ОСОБА_5 з кишені випав телефон, який ОСОБА_4 забрав собі, сказавши ОСОБА_5, що віддасть телефон після повернення ним боргу, та швидко покинув місце події.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що 02.06.2016 він проходив по пішохідному переході в напрямку до магазину «Кулінарія» та побачив на терасі бійку. Коли підійшов ближче, то впізнав ОСОБА_5, який лежав на землі, а ОСОБА_4 завдавав йому ударів по голові. Після цього обвинувачений підняв телефон та побіг за магазин. ОСОБА_5 кричав, щоб йому повернули телефон, проте ОСОБА_4 це проігнорував. Наступного дня свідка ОСОБА_8 друзі запросили піти до матері ОСОБА_4, щоб забрати телефон. Телефон вони отримали, проте він був в неробочому стані.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що 02.06.2016 він був з приятелем ОСОБА_8 поблизу магазину «Кулінарія», бачив, як ОСОБА_5 лежав на землі, а ОСОБА_4 наносив йому удари кулаками по голові. Після цього ОСОБА_4 підняв з підлоги телефон і почав тікати. ОСОБА_9 разом з ОСОБА_8 завели ОСОБА_5 в гуртожиток, а наступного пішли до матері ОСОБА_4 та забрали телефон, на якому були пошкодження.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що працювала продавцем в магазині «Кулінарія». 02.06.2016 близько 11.00 год. почула крики на вулиці. Коли вийшла з магазину, то побачила ОСОБА_5, який сидів на терасі та повторяв: «де мій телефон?». На обличчі потерпілого бачила подряпини, проте хто саме наносив удари та самого факту викрадення телефону не бачила.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що вона на той час працювала в магазині, через вікно побачила бійку. Не виходячи з магазину вона зробила зауваження, проте бійка тривала. Учасників бійки не роздивилася, оскільки вони перебували спиною до вікна. Коли вийшла на терасу, там було декілька людей та сидів ОСОБА_5, який тримався за голову та запитував, де його телефон.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що 02.06.2016 близько 11 години проходив з ОСОБА_4 біля магазину «Кулінарія». ОСОБА_4 побачив ОСОБА_5, який сидів за столом на терасі, та підійшов до нього. Між ними виник конфлікт. ОСОБА_4 почав брати ОСОБА_5 за верхній одяг і примушував вийти за межі магазину, проте останній відмовився, після чого між ними сталася бійка, під час якої у потерпілого випав з кишені телефон. ОСОБА_4 забрав телефон, сказавши, що поверне після того, як ОСОБА_5 віддасть йому борг.

Свідок ОСОБА_12 свідчила, що її син ОСОБА_4 02.06.2016 близько обіду прийшов додому та приніс телефон серебристого кольору марки «IPhone 5s». ОСОБА_4 повідомив, що до неї має прийти хлопець на ім’я ОСОБА_5, який принесе гроші у сумі 400 грн., після чого буде потрібно повернути йому телефон. Згодом до неї прийшли чотири юнаки, які запитували де її син, не заставши його вдома вони пішли, проте наступного ранку вони прийшли знову та почали вимагати, щоб вона повернула телефон. Оскільки вона їх не знала, тому зателефонувала ОСОБА_4, який дозволив їм повернути телефон. Того ж дня вона дізналася, що її сина розшукують працівники поліції і поїхала до Барського ВП, де їй розповіли про подію та показали даний телефон. ОСОБА_4 щодо вчиненого пояснень їй не надав, оскільки перебував у важкому психологічному стані.

Аналізуючи показання потерпілого та свідків, суд вважає їх логічними і послідовними, такими, які не містять істотних суперечностей, а тому приймає такі показання до уваги, вважаючи, що вони відповідають фактичним обставинам провадження. Суд приймає здобуті у судовому засіданні показання свідків та потерпілих до уваги, так як вони дані добровільно, без стороннього фізичного чи психологічного тиску, мають послідовний характер і не мають мети оговорити обвинуваченого чи нашкодити йому.

Крім доведеного вина обвинуваченого ОСОБА_12 стверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами кримінального провадження: заявою ОСОБА_5В про злочин (а.с.194); висновком судово-медичного експерта № 157 від 06.06.2016 згідно якого у ОСОБА_5В виявлено легкі тілесні ушкодження (а.с.199); заявою ОСОБА_12 про зізнання у вчиненні злочину та добровільну видачу викраденого телефону (а.с.200); протоколом огляду предмета від 06.06.2016, а саме відкрито викраденого телефону (а.с.205); постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 06.06.2016, якою визнано речовим доказом телефон марки “IPhone 5s” (а.с.206).

Усі вище перераховані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані з дотриманням вимог законів, не суперечать один одному, і є допустимими доказами в контексті ст. 86 КПК України. Фактичні обставини в кримінальному провадженні встановлені у спосіб, визначений кримінальним процесуальним законом, та винуватість ОСОБА_12 у вчиненні ним інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, є доведеною. Наведені докази у провадженні суд вважає належними і допустимими. Клопотань про визнання доказів не належними чи не допустимими, учасниками судового провадження не заявлялося.

Невизнання ОСОБА_12 себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину суд розцінює, як один із способів захисту своїх інтересів та спробу уникнути відповідальності.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_12 була повністю доведена i його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України - а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), кваліфікуючою ознакою якого є грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_12 суд враховує те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання та місцю проходження військової служби, є учасником бойових дій (посвідчення серії УБД № 036707 21.10.2015), безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, отримав подяку від міністра оборони України, на обліку в лікарів нарколога і психіатра не перебуває, не визнав свою вину у вчиненні вказаного злочину. Обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком.

Цивільний позов не заявлено.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

Застосувавши ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з дворічним іспитовим строком, протягом якого зобов`язати його періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ - телефоном марки «IPhone 5s» ІМЕІ 352051066468924 в силіконовому чохлі, який перебуває на зберіганні ОСОБА_5, залишити у володінні законного власника ОСОБА_5.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через Барський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: