Ухвала суду № 73822094, 04.05.2018, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/184/17

Провадження №2-з/718/3/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2018 року м. Кіцмань

Кіцманський районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого-судді Мінів О.І. ,

секретаря судових засідань ОСОБА_1

за участю представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіцмань цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

В провдженні Кіцманського районного суду Чернівецької області перебуває вказана цивільна справа, де позивачка ОСОБА_4, уточнивши позовні вимоги, просить визнати транспортні засоби : автомобіль Mercedes –Benz 112CDI, 2002 року випуску, н.з. СЕ 8469 АХ, автомобіль Fiat Scudo, 2006 року випуску, н.з. СЕ 4639ВВ та автомобіль Mercedes –Benz 316, 2005 року випуску , н.з. СЕ 4474ВА спільним майном подружжя. Просить визнати за нею право власності на автомобіль Mercedes –Benz 316, 2005 року випуску , н.з. СЕ 4474ВА, а у власність відповідача визначити : автомобіль Mercedes –Benz 112CDI, 2002 року випуску, н.з. СЕ 8469 АХ, автомобіль Fiat Scudo, 2006 року випуску, н.з. СЕ 4639ВВ.

04.05.2018 року представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні заявила клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби Mercedes –Benz 112CDI, 2002 року випуску, н.з. СЕ 8469 АХ, який зареєстрований за ОСОБА_5 та автомобіль Mercedes –Benz 316, 2005 року випуску , н.з. СЕ 4474ВА, який зареєстрований за ОСОБА_4.

В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що всі транспортні засоби знаходяться у розпорядженні та користуванні відповідача і вона не має жодного доступу до автомобілів. Відповідач здійснює часті поїздки до Італії автомобілем Mercedes –Benz 316, 2005 року випуску , н.з. СЕ 4474ВА, тим самим амортизуючи даний автомобіль , в результаті чого знижується його вартість.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечив щодо заявленого клопотання в частині накладення арешту на автомобіль Mercedes –Benz 316, 2005 року випуску , н.з. СЕ 4474ВА, так як дійсно відповідач постійно використовує зазначений автомобіль як знаряддя праці , а накладення судом арешту на зазначений автомобіль погіршить його матеріальне становище. Щодо іншої частини заяви про накладення арешту на Mercedes –Benz 112CDI, 2002 року випуску, н.з. СЕ 8469 АХ, то він не заперечує щодо її задоволення.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову належить задоволити частково, з наступних підстав.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Крім того, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Згідно п.1 та п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиненяти певні дії.

У відповідності до ч.10 ст.150 ЦПК України , не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Згідно з роз'ясненням п.10 зазначеної вище постанови заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

При цьому процесуальний закон не зобовязує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

Обгрунтовуючи свої вимоги представник позивача просить заборонити експлуатацію автомобілів відповідачем до вирішення справи по суті, оскільки ОСОБА_5 здійснює часті поїздки на далекі відстані , тим самим амортизуючи даний автомобіль , в результаті чого знижується його вартість.

Разом з тим, представником позивача в обґрунтування заяви не подано суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчити про наявність реальної загрози того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав та інтересів, зокрема не вказано, які саме права та інтереси позивача можуть бути порушені; не зазначено, в чому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення судового рішення, або з яких причин захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову , суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв"язку із застосуванням відповідних заходів.

В даному випадку суд рахує недоцільним забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони експлуатації транспортного засобу відповідачем, враховуючи те, що автомобіль Mercedes –Benz 316, 2005 року випуску , н.з. СЕ 4474ВА являється знаряддям праці ОСОБА_5, а накладення судом арешту на зазначений автомобіль погіршить його матеріальне становище.

Крім того, суд зазначає, що дане питання про забезпечення позову вже було предметом розгляду в Апеляційному суді Чернівецької області, який ухвалою від 07.06.2017 року скасував ухвалу Кіцманського районного суду від 03.05.2017 року про накладення арешту на автомобіль Mercedes –Benz 316, 2005 року випуску , н.з. СЕ 4474ВА . Суд забезпечив позов шляхом заборони відчуження автомобіля Mercedes –Benz 316, 2005 року випуску , н.з. СЕ 4474ВА до вирішення даної справи по суті судом.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви належить відмовити, оскільки задоволення такої заяви призвело б до вирішення спору по суті до початку судового розгляду, оскільки таким рішенням суд фактично надав би передчасну оцінку діям відповідачів.

З огляду на викладене, суд вважає, що співмірним із заявленими позовними вимогами заходом забезпечення позову у даній справі є заборона відчуження автомобіля Mercedes –Benz 112CDI, 2002 року випуску, н.з. СЕ 8469 АХ до вирішення справи по суті судом.

Керуючись ст.ст. 60, 149-153, 260,261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову – задоволити частково.

Забезпечити позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя шляхом заборони відчуження автомобіля Mercedes –Benz 112CDI, 2002 року випуску, н.з. СЕ 8469 АХ, який зареєстрований за ОСОБА_5 до вирішення даної справи по суті Кіцманським районним судом Чернівецької області.

В іншій частині заяви – відмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Кіцманський районний суд шляхом подачі в п’ятнадцятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: О.І. Мінів