Рішення № 73821799, 24.04.2018, Оболонський районний суд міста Києва

24.04.2018 Справа № 756/3003/18

Унікальний №756/3003/18

Провадження №2/756/3335/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 квітня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Тітова М.Ю.

за участю секретаря Іванової І.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно. Свої вимоги обґрунтовує тим, що у ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік - ОСОБА_2, після смерті якого залишилась спадщина, до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_1. Позивач є єдиною спадкоємицею після смерті чоловіка та у встановлений законом строк звернулася до Двадцять першої Київської нотаріальної державної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки у позивача відсутні оригінали правовстановлюючих документів на вказану квартиру, а дублікат отримати не вдалося за можливе.

Посилаючись на наведене, позивач просить визнати за собою право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на квартиру АДРЕСА_2.

Від представника позивача ОСОБА_3 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача та її представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечують.

Київська міська рада явку свого представника в судове засідання не забезпечила, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, відзиву на позовну заяву не надіслала, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними в справі доказами та постановити заочне рішення, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Києві, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 07.04.2015, серія НОМЕР_2

Позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу від 15.03.1996, серія НОМЕР_3

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_2.

Постановою державного нотаріуса Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори Шовковитні В.В. від 20.04.2016 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки у позивача відсутні оригінали документів, підтверджуючі право власності спадкодавця на вказаний об'єкт нерухомого майна.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як передбачено ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 2 статті 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

У відповідності до положень ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. (ст. 1270 ЦК України)

Судом встановлено, що 16.07.2015 позивач звернулася до Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадкового майна, яке залишилося після смерті її чоловіка ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

За довідкою, виданою КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» 15.07.2015, позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 03.09.1996.

За вказаною адресою до дня смерті проживав та був зареєстрований спадкодавець ОСОБА_2 (а.с.28).

Позивач є спадкоємицею першої черги, дружиною спадкодавця. Заяв від інших спадкоємців до нотаріальної контори не надходило. Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_2 не залишив. Такі обставини підтверджені копією матеріалів спадкової справи № 466-2015 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2

Отже, ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_2, яка звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

До спадкової маси після смерті ОСОБА_2 увійшла квартира АДРЕСА_2.

Згідно з даними Київського міського бюро технічної інвентаризації квартира АДРЕСА_2 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого фондом комунального майна Мінського району 23.09.1994.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного нотаріуса позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки у позивача відсутні оригінали правовстановлюючих документів на квартиру. Державний нотаріус Шовковитня В.В. зверталася до Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації з заявою про видачу дублікату свідоцтва про право на житло на квартиру АДРЕСА_1, проте органом приватизації було повідомлено про неможливість видати дублікат у зв'язку із відсутністю архівних документів стосовно приватизації вказаної квартири.

Отже, позивач у позасудовому порядку позбавлена можливості вирішити питання про визнання за собою право власності на спірне майно.

Судом встановлено, що позивач є єдиною спадкоємицею за законом щодо майна померлого ОСОБА_2 Спадкодавець за своє життя набув право власності на квартиру, визнання права власності на яку за позивачем прав та інтересів третіх осіб не порушує.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_2

З викладеного, керуючись ст.ст. 1-19, 23,76-113, 128-132, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Київської міської ради (місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.Ю. Тітов