Рішення № 73821682, 18.04.2018, Оболонський районний суд міста Києва

18.04.2018 Справа № 752/10370/15-ц

Справа ун. № 752/10370/15-ц

пр.№2/756/772/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Луценко О.М.,

при секретарі Бублієві Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Житлово- будівельний кооператив « Держплановець-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово- комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В

Позивач ЖБК « Держплановець-2» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач є власником особового рахунку квартири та відповідно споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються їй позивачем, як організацією, що здійснює утримання та обслуговування АДРЕСА_1 та його прибудинкової території. Оскільки, відповідачем належним чином не виконуються свої обов'язки як споживача, своєчасно та в повному обсязі не сплачую оплату комунальних послуг, витрат по експлуатації і ремонту будинку, утриманню прибудинкової території, позивач змушений звертатись до суду з вказаним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1на його користь заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 7 811,72 грн. та судові витрати в розмірі 1600 грн.

У судовому засіданні від 14.11.2017 було прийнято від позивача заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до яких позивач остаточно просив суд стягнути з відповідача лише інфляційні витрати у розмірі 5 667,36 грн., 3% річних - 807,50 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1 000,00гривень, оскільки відповідачем було здійснено оплату заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Представник позивача до судового засідання надав клопотання про розгляд справи без його участі, оскільки на позові наполягає та просить суд постановити рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач до судового засідання не заявився про дату, місце та час повідомлявся належним чином про причини неявки суд не повідомив .

Суд, вивчивши матеріали позовної заяви та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ЖБК « Держплановець-2», який здійснює його утримання та управління, а також його прибудинкової території, обслуговування та ремонт майна, що забезпечує функціонування будинку в цілому, забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб членів Кооперативу, членів їх сімей та мешканців будинку, які не виявили бажання вступити до складу членів Кооперативу.

Квартира АДРЕСА_2 належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі- продажу від 12.03.2010 (а.с.47-48).

Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 17.02.2015, відмовлено ЖБК « Держплановець-2» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово- комунальні послуги (а.с.7).

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено у Законі України "Про житлово-комунальні послуги".

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, з наступними змінами, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Тобто, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Як свідчить розрахунок заборгованості по комунальним платежам, що був поданий позивачем при зверненні до суду з позовною заявою, борг відповідача станом на 22.06.2017 року складав 3309,15 грн., інфляційна складова боргу складає 5667,36 грн., 3 % річних складають 807,50 грн. (а.с.76-78).

Відповідачем до початку судового засідання було сплачено заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, а відтак відсутня заборгованість по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території по квартирі АДРЕСА_2, власником якої є відповідач по справі.

Відповідно до зменшених позовних вимог, у зв'язку зі сплатою відповідачем, в ході розгляду справи судом, заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 інфляційні втрати в розмірі 5 667,36 грн. та 3% річних в сумі 807,50 грн., які були нараховані на прострочене невиконане грошове зобов'язання відповідача по сплаті зазначених послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Також, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, правовідносини, в яких замовник зобов'язаний оплатити надану послугу у грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовими зобов'язаннями.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами з надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошового зобов'язання, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем було допущено порушення по оплаті наданих житлово-комунальних послуг у встановлені строки, а також враховуючи ту обствавину, що в ході розгляду справи судом відповідачем було здійснено оплату заборгованості по вказаним послугам, а відтак наявні підстави для стягнення з останньої на вимогу позивача інфляційних втрат у розмірі 5667,36 грн. та трьох процентів річних - 807,50 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті правової допомоги у розмірі 1000 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15, 16, 322, 509, 526, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 2, 10, 12, 43, 49, 76-81, 137,141, 258-260, 263-265, 273, 352 та Розділом ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В

Позов Житлово- будівельний кооператив « Держплановець-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово- комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Житлово- будівельний кооператив «Держплановець-2» ( ідентифікаційний номер 22885826) інфляційні втрати у розмірі 5 667,36 грн., 3% річних у розмірі 807,50 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн., та витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи.

Суддя О.М. Луценко