Рішення № 7382112, 22.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.12.09 р.                     Справа № 17/172пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.          

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Краматорської міської ради м. Краматорськ

до відповідача: Приватного підприємства „Світанок”, м. Краматорськ

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області

про зобов’язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення позивачу самовільно зайнятої земельної ділянки по вул. Парковій в м. Краматорську площею 0,0411 га та знести самочинно збудований об’єкт нерухомості, розміщений на ній, а саме: літню площадку загальною площею 0,0411 га, яка огороджена бетонними плитами, замощена тротуарною плиткою, з побудованими клумбами з цеглової підпори, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан

При участі представників:

від позивача: не з’явились

від відповідача: Богданов Г.Г. – за довіреністю

від третьої особи: не з’явились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Краматорська міська рада, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „Світанок” про зобов’язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення позивачу самовільно зайнятої земельної ділянки по вул. Парковій в м. Краматорську площею 0,0411 га та знести самочинно збудований об’єкт нерухомості , розміщений на ній, а саме: літню площадку загальною площею 0,0411 га, яка огороджена бетонними плитами, замощена тротуарною плиткою, з побудованими клумбами з цеглової підпори, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.11.2008 року у справі №17/172пн наведений позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.06.2009р. рішення господарського суду Донецької області від 18.11.2008 року у справі №17/172пн скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2009 року скасовано рішення господарського суду Донецької області від 18.11.2008 року та Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.06.2009р. у справі №17/172пн, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем в порушення вимог ст. 125 Земельного кодексу України самовільно зайнята та використовується без правовстановлюючих документів, без встановлення меж в натурі (на місцевості), без отримання документа, що посвідчує право на неї та його державної реєстрації, земельна ділянка на землях житлової та громадської забудови Краматорської міської ради загальною площею 0,0411га, яка прилегла до будинку № 75 по вул. Парковій у м. Краматорську. Відповідачем встановлено на цій земельній ділянці огорожу з бетонних плит, замощено цю ділянку тротуарною плиткою та побудовано на ній клумби з цегловою підпорою, що є порушенням ст. 211 Земельного кодексу України.

Позивачем зазначено, що рішенням Північно-Донбаського постійно діючого третейського суду від 13.03.2008 року по справі № 74-01/08 визнано за відповідачем право власності на нежиле приміщення магазину з рестораном, кафе, закусочною та літньою площадкою, вбудовано-прибудоване в житловий будинок. Проте, у зв’язку з тим, що літня площадка загальною площею 0,0411 га огороджена бетонними плитами, замощена тротуарною плиткою, з побудованими клумбами з цеглової підпори, яка прилегла до будинку № 75 по вул. Парковій розташована на земельній ділянці, яка знаходиться у власності Краматорської міської ради, то відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки вправі вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Відповідач згідно з відзивом на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що відповідачем до Краматорського міського суду 06.11.2009 року було подано позовну заяву про скасування рішення Краматорської міської ради від 23.09.2009 року № 29/V-32 про відмову у продовженні договору оренди земельної ділянки № 19/6 від 10.12.1999 року. Відповідачем зазначено, що згідно Земельного кодексу України оскарження рішення міської ради зупиняє його дію. На підставі викладеного, оскільки до розгляду міським судом справи з питання поновлення договору оренди неможливо розглянути дану справу, відповідач просить суд зупинити провадження у справі № 17/172пн до розгляду справи № 2а-7391/09, порушеної за позовом про скасування рішення Краматорської міської ради від 23.09.2009 року № 29/V-32.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

10.12.1999 року між Краматорською міською радою та АТЗТ „Світанок”, правонаступником якого є відповідач, було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 19/6, згідно якого Краматорська міська рада надає, а АТЗТ „Світанок” приймає в тимчасове користування строком на 1 рік земельну ділянку площею 0,15708 га для розміщення магазину по вул. Парковій, 75.

23.11.1999 року державною комісією під головуванням заступника голови виконавчого комітету міської ради було складено та підписано усіма членами комісії акт вибору площадки під будівництво (ремонт та реконструкцію фасаду магазину по вул. Парковій, 75, замощення площадки літнього кафе, благоустрою та організації автостоянки АТЗТ „Світанок”).

10.07.2001 року до умов наведеного договору внесено зміни та доповнення, зокрема, термін дії договору продовжено до 01.07.2004 року.

Відповідач неодноразово звертався до Краматорського міського голови з клопотаннями від 22.07.2007 року № 12, від 19.04.2006 року № 30, від 25.06.2006 року №127 про оформлення права на користування земельною ділянкою в частині приміщення магазину по вул. Парковій, 75 у м. Краматорську, у відповідності до діючого законодавства, проте відповіді відповідачем отримано не було.

Рішенням Північно-Донбаського постійно діючого Третейського суду від 13.03.2008 року у справі № 74-01/08 за приватним підприємством „Світанок” визнано право власності на одну цілу одиницю об’єкта нерухомого майна – нежитлове приміщення магазину з рестораном, кафе, закусочною та літньою площадкою, вбудовано-прибудоване до житлового будинку (в плані БТІ літ. А-5) з підвалом загальною площею 1699,9 кв.м., навісом (літ. а), а також: прибудова (літ. А'-1) площею 83,4 кв.м. та прибудова (літ А2-1) площею 43,8 кв.м., прибудова (літ А3-1) площею 50,1 кв.м., прибудова (літ А4-1) площею 52,1 кв.м., прибудова (літ А5-1) площею 26,5 кв.м., прибудова (літ А6-1) площею 31,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Краматорськ Донецької області, вул. Паркова, 75.

Право власності відповідача на нежитлове приміщення магазину з рестораном, кафе, закусочною та літнім майданчиком, розташоване у м. Краматорську по вул. Парковій, 75 зареєстроване Краматорським міським бюро технічної інвентаризації, про що видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.04.2008 року № 18661654.

Державним інспектором, головним спеціалістом Слов’янського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області 23.07.2008року проведено перевірку відповідача відповідно до вимог статей 6, 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” з питання дотримання вимог земельного законодавства, результати якої викладені в акті перевірки від 23.07.2008 року.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що на час перевірки відповідач самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,0411 га, прилеглу до будинку №75 по вул. Парковій на землях житлової та громадської забудови Краматорської міської ради та встановив на ній огорожу з бетонних плит та замостив цю земельну ділянку тротуарною плиткою, побудував на ній також клумби з цегловою підпорою, але правовстановлюючі документи на земельну ділянку відсутні.

За результатами перевірки Управлінням з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області відповідачу 23.07.2008 року видано припис № 016882, яким відповідачу приписано усунути порушення земельного законодавства, а саме: оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку або звільнити її та привести у стан, придатний для використання за призначенням.

Одночасно 23.07.2008 року державним інспектором, головним спеціалістом Слов’янського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель складено протокол № 010396 про адміністративне правопорушення, вчинене директором відповідача та передбачене ст. 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 211 Земельного кодексу України.

Постановою державного інспектора, головного спеціаліста Слов’янського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель про накладення адміністративного стягнення від 29.07.2008 року директора відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

04.09.2008 року здійснено повторну перевірку відповідача з питання дотримання вимог земельного законодавства, якою встановлено невиконання відповідачем вимог припису № 016882 від 23.07.2008 року. За результатами перевірки 04.09.2008 року відповідачу видано припис № 016912, яким приписано усунути порушення земельного законодавства.

Одночасно державним інспектором, головним спеціалістом Північного регіонального відділу з контролю за використанням та охороною земель складено протокол № 010421 від 04.09.2008 року про адміністративне правопорушення, вчинене директором відповідача та передбачене ст. 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рішенням Краматорської міської ради від 26.11.2008 року № 23/V-45 відповідачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки під існуючим нежилим приміщенням магазину з рестораном, кафе, закусочною і літньою площадкою по вул. Парковій, 75 у м. Краматорську.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 27.01.2009 року у справі № 2а-124/2009 задоволено позовні вимоги приватного підприємства „Світанок” про визнання незаконною бездіяльності Краматорської міської ради в частині не розгляду питання щодо оформлення права користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Краматорськ, вул. Паркова, 75. Наведеною постановою зобов’язано Краматорську міську раду поновити договір оренди земельної ділянки № 19/6 від 01.01.1999 року, укладений з приватним підприємством „Світанок”, розташованої на землях Краматорської міської ради по вул. Парковій, 75 у м. Краматорську.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2009 року у справі № 2-а-124/09/0528 постанову Краматорського міського суду Донецької області від 27.01.2009 року у справі № 2а-124/2009 змінено та викладено абзац другий резолютивної частини в наступній редакції: зобов’язати Краматорську міську раду прийняти рішення з питання про поновлення договору оренди земельної ділянки, розташованої на землях Краматорської міської ради по вул. Парковій, 75 у м. Краматорську від 10.12.1999 року № 19/6, укладеного Краматорською міською радою з приватним підприємством „Світанок”.

Розглянувши заяву приватного підприємства „Світанок” (правонаступник акціонерного товариства закритого типу „Світанок”) від 08.05.2009 року щодо поновлення договору оренди земельної ділянки площею 0,15708 га для обслуговування магазину з рестораном, кафе, закусочною і літньою площадкою, Краматорською міською радою було прийнято рішення від 23.09.2009 року № 29/V-32, яким відповідачу відмовлено у поновленні договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.12.1999 року № 19/6, укладеного між Краматорською міською радою та АТЗТ „Світанок”.

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

На підставі рішень сільських, селищних, міських рад, а в окремих випадках –районних і обласних рад, земельні ділянки передаються у власність громадян і юридичних осіб із земель комунальної власності шляхом відведення їх в натурі (на місцевості) та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Лише така реєстрація надає документам легітимності.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (п. 3 ст. 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Як зазначалось, 10.12.1999 року між Краматорською міською радою та АТЗТ „Світанок”, правонаступником якого є відповідач, було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 19/6, згідно якого Краматорська міська рада надає, а АТЗТ „Світанок” приймає в тимчасове користування земельну ділянку площею 0,15708 га для розміщення магазину по вул. Парковій, 75.

Строк наведеного договору закінчився 01.07.2004 року та наведений договір не було поновлено на новий строк.

Тобто, виходячи з матеріалів справи, рішення позивача про передачу відповідачу у власність спірної земельної ділянки або надання її у користування (оренду), відсутнє, в матеріалах справи відсутні вчинені відповідачем та діючі на теперішній час правочини щодо спірної земельної ділянки. Також, як вбачається з матеріалів справи, акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою відповідачу не видавався.

Натомість, рішенням Краматорської міської ради від 23.09.2009 року № 29/V-32 відповідачу відмовлено у поновленні договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.12.1999 року № 19/6, укладеного між Краматорською міською радою та АТЗТ „Світанок” .

Тобто, судом встановлено, що відповідачем не оформлено право на користування спірною земельною ділянкою відповідно до вимог чинного законодавства

Згідно ст.1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельних ділянок – будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно до ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається з постанови Вищого господарського суду по справі від 17.09.2009року, касаційною інстанцією зазначено про те, що як вбачається з правового аналізу норм чинного законодавства, виникнення права власності на об’єкт нерухомості, розташований на землі, що орендувалась, не є самостійною автоматичною підставою для продовження (поновлення) договору оренди землі. Стосовно вирішення питання правових наслідків щодо нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці, що знаходиться у комунальній власності, то це не є предметом доказування у даному спорі.

Також, касаційною інстанцією зазначено, що реєстрація права власності на будівлю і споруду не тягне за собою перехід права користування земельною ділянкою під нею, оскільки в наведеній нормі йдеться про перехід права власності на землю при переході права власності на об'єкт нерухомості на підставі договору відчуження. Разом з тим, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не на підставі договору відчуження, не тягне за собою автоматичного переходу права власності на земельну ділянку під об'єктом нерухомості, а вимагає в цьому випадку окремого договірно-правового регулювання шляхом укладання відповідних цивільно-правових угод між власником земельної ділянки і власником споруди, але закон не встановлює обов'язковість укладання чи поновлення з цих підстав договору оренди земельної ділянки на якій розташована будівля.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує, що згідно приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду не визначено як підставу звільнення від доказування.

Стаття 120 Земельного кодексу України визначає засади та порядок переходу права на земельну ділянку при переході права на будівлю і споруду.

Так, згідно наведеної статті (в редакції на час існування спірних правовідносин) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Таким чином, нормами Земельного кодексу України у зазначеній редакції передбачено саме перехід права власності або права користування земельною ділянкою. Тобто, законом передбачена залежність виникнення права власності або права користування земельною ділянкою у набувача прав власності на будівлю і споруду від наявності такого права у відчужувателя будівлі та споруди. Будь-якого автоматичного виникнення права власності або права користування земельною ділянкою без наявності такого права у попереднього власника будівлі та споруди Земельний кодекс України не передбачає.

До матеріалів справи не надано доказів, які б підтверджували існування зареєстрованих прав власності або прав користування щодо спірної земельної ділянки.

Краматорською міською радою не приймалось рішень про надання у власність або користування спірної земельної ділянки а також посвідчення права власності або право користування спірною земельною ділянкою шляхом видачі державних актів щодо будь-якого власника, зокрема, літньої площадки, розташованої у м. Краматорську по вул.Парковій.

Як зазначалось право власності відповідача, зокрема, на літню площадку, розташовану у м. Краматорську по вул. Парковій, 75 зареєстроване Краматорським міським бюро технічної інвентаризації, проте, матеріалами справи не доводиться перехід права власності на літню площадку загальною площею 0,0411 га, яка огороджена бетонними плитами, замощена тротуарною плиткою, з побудованими клумбами з цеглової підпори на підставі договору відчуження. Належних та допустимих доказів такого переходу до матеріалів справи не долучено, а тому у суду відсутні підстави для висновків про те, що до відповідача перейшло або могло перейти право власності або право користування спірною земельною ділянкою у відповідності до положень ст. 120 Земельного кодексу України.

Враховуючи наведені обставини у суду відсутні підстави вважати користування відповідачем спірною земельною ділянкою правомірним та таким, що ґрунтується на вимогах закону. Навпаки, обставини справи свідчать про те, що таке користування цілком відповідає наведеному вище визначенню терміну “самовільне зайняття земельної ділянки”, а саме, на момент розгляду судом спору відсутнє рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), відсутній вчинений правочин щодо такої земельної ділянки, правомірність користування з огляду на положення ст. 120 Земельного кодексу України матеріалами справи не підтверджується, інших правомірних, встановлених законом підстав користування відповідачами спірною земельною ділянкою в ході розгляду спору судом не встановлено.

Положення Земельного кодексу України від 25.10.2001р. №2768-ІІІ (ст. 212) передбачають повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, а саме, законом встановлено, що:

1. Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

2. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

3. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Як зазначалось, розташована на спірній земельній ділянці літня площадка загальною площею 0,0411 га, яка огороджена бетонними плитами, замощена тротуарною плиткою, з побудованими клумбами з цеглової підпори, належить відповідачу на праві власності згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 25.04.2008 року Краматорським міським бюро технічної інвентаризації.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами передбаченими ст. 152 Земельного кодексу України з обов’язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно з вказаною нормою власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Як зазначалось, позивачем у даній справі заявлено вимоги про зобов’язання відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення позивачу самовільно зайнятої земельної ділянки по вул. Парковій в м. Краматорську площею 0,0411 га та знести самочинно збудований об’єкт нерухомості, розміщений на ній, а саме: літню площадку загальною площею 0,0411 га, яка огороджена бетонними плитами, замощена тротуарною плиткою, з побудованими клумбами з цеглової підпори, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан

В силу вимог ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Стаття 321 Цивільного кодексу України також передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Проте, чинним законодавством передбачено знесення будинків, будівель і споруд в разі їх неправомірного розташування особами на неналежних ним земельних ділянках на підставі ст. 212 Земельного кодексу України, яка регулює повернення самовільно зайнятих земельних ділянок власника або землекористувачам з приведенням їх у придатний для використання стан, а також на підставі ст. 376 Цивільного кодексу України, яка регулює обставини самочинного будівництва нерухомого майна.

Судом встановлено, що літню площадку по вул. Парковій в м. Краматорську площею 0,0411 га, яку огороджено бетонними плитами, замощену тротуарною плиткою, з побудованими клумбами з цеглової підпори, було побудовано на спірній земельній ділянці без відповідного дозволу на будівництво та за відсутності документів, які підтверджують право на земельну ділянку, та наведений об’єкт нерухомості було побудовано самочинно, без відведення землі для цієї мети.

Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Стаття 80 цього ж кодексу передбачає, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Тобто, власником спірної земельної ділянки є територіальна громада міста Краматорська, і незаконне користування такою земельною ділянкою порушує права та законні інтереси територіальної громади як власника земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Таким чином, використовуючи самочинно побудований об’єкт нерухомості – літню площадку по вул. Парковій в м. Краматорську площею 0,0411 га без наявності права власності або права користування земельною ділянкою, на якій його розташовано, позивач порушив права територіальної громади м. Краматорська щодо реалізації права власності на спірну земельну ділянку.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як зазначалось, відповідач просив суд зупинити провадження у справі № 17/172пн до розгляду справи № 2а-7391/09, порушеної за позовом про скасування рішення Краматорської міської ради від 23.09.2009 року № 29/V-32, яким відповідачу було відмовлено у поновленні договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.12.1999 року № 19/6. Таке клопотання судом задоволенню не підлягає, оскільки наявність або відсутність такого рішення не спростовує факту відсутності у відповідача на теперішній час правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13, 41 Конституції України, ст.ст. 13, 321, 376 Цивільного кодексу України, ст. 78, 80, 116, 120, 125, 126, 152, 212 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель, ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85, 111 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Краматорської міської ради до Приватного підприємства „Світанок” про зобов’язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення позивачу самовільно зайнятої земельної ділянки по вул. Парковій в м. Краматорську площею 0,0411 га та знести самочинно збудований об’єкт нерухомості , розміщений на ній, а саме: літню площадку загальною площею 0,0411 га, яка огороджена бетонними плитами, замощена тротуарною плиткою, з побудованими клумбами з цеглової підпори, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан – задовольнити.

Зобов’язати Приватне підприємство „Світанок” (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Паркова, 75, ЄДРПОУ 20315929) усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення Краматорській міській раді самовільно зайнятої земельної ділянки по вул. Парковій в м. Краматорську площею 0,0411 га та знести самочинно збудований об’єкт нерухомості , розміщений на ній, а саме: літню площадку загальною площею 0,0411 га, яка огороджена бетонними плитами, замощена тротуарною плиткою, з побудованими клумбами з цеглової підпори, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан.

Стягнути з Приватного підприємства „Світанок” (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Паркова, 75, ЄДРПОУ 20315929) на користь Краматорської міської ради (84313, м. Краматорськ, пл. Леніна, 2, ЄДРПОУ 20347774) витрати зі сплати державного мита в розмірі 85 грн. витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 118,00 грн.

Суддя